Рішення

від 30.06.2020 по справі 520/6686/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 червня 2020 р. № 520/6686/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дії протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах, на підставі Рішення про результати розгляду заяви Комісії при Головному Управлінні ПФУ України в Харківській області від 28.02.2020 року №51/4-20 про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та Рішення відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за № 1061 від 12.03.2020 р. про відмову в призначенні пенсії;

скасувати Рішення про результати розгляду заяви Комісії при головному Управлінні ПФУ України в Харківській області № 51/4-20 від 28.02.2020 р. про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових у мовах та Рішення відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 1061 від 12.03.2020 р. про відмову в призначенні пенсії;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, зарахувати період роботи з 25.06.2001 р. по 31.12.2002 р. (1 рік 6 місяців 7 днів) на посаді плавильник металу та сплавів в ливарному цеху в Холдинговій компанії Аканті до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Списку № 1;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту "а" статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та пункту 2 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 10.02.2020 р., щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням зарахованого стажу та правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, призначити пенсію за віком на пільгових умовах згідно з п. 1 ч.1 ст. 45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 13 травня 2020 року;

судові витрати присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що дії Управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови в призначені пенсії на пільгових умовах на підставі відсутності необхідного пільгового стажу є протиправними, а саме рішення про відмову підлягає скасуванню. Позивач зазначив, що під час прийняття рішення Комісії при Головному Управлінні ПФУ в Харківській області від 28.02.2020 року № 51/4-20 про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідачем фактично не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставах яких можна було б додатково підтвердити пільговий стаж позивача. Позивач зауважив, що після спірного періоду був прийнятий з 02.01.2003 року шляхом переводу до іншої організації на посаду плавильником металу та сплавів ливарного цеху, та відповідно до наказу-постанови № 81 від 15.01.2003 р. ВАТ Автрамат затверджено результати атестації робочих місць за умовами праці, якими підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до Списку № 1 та № 2, проте характер праці та виконувані обов`язки його не змінилися. Крім того позивач зазначив, що відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Ухвалою суду від 28.05.2020 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник відповідача надав через канцелярію суду відзив на позов, в якому просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, зазначив, що Управління здійснювало свої повноваження в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України, а отже своїми діями права та законні інтереси позивача не порушило. Відповідач зазначив, що у ОСОБА_1 відсутній необхідний пільговий стаж роботи по списку № 1, який передбачений п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , тому відсутні підстави для призначення пенсії відповідно до зазначеної статті.

Позивачем через канцелярію суду подано відповідь на відзив, відповідно до якої позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві. Зауважив, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не можуть бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

10.02.2020 року позивач звернувся до Київського відділу обслуговування громадян м. Харкова (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про призначення пенсії та заявою про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років за періоди з 24.05.2000 року по 31.12.2002 року, з 02.01.2003 року по 05.02.2004 року. Разом і заявою відповідно до переліку документів, доданих до заяви, позивачем було подано довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.

28.02.2020 року комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області розглянуто заяву позивача про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та прийнято рішення № 51/4-20 підтвердити стаж ОСОБА_1 у період з 24.05.2000 р. по 24.06.2001 р. за професією плавильник металу на ливарній дільниці та з 02.01.2003 р. по 05.02.2004 р. за професією плавильник металу та сплавів в ливарному цеху за Списком № 1.

За висновками рішення № 51/4-20 підтвердити період роботи з 25.06.2001 р. по 31.12.2002 р. за професією плавильник металу на плавильній дільниці в ливарному цеху немає підстав, оскільки відсутні документи про проведення атестації робочого місця за умовами праці.

12.03.2020 року відділом з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області розглянуто заяву позивача від 10.02.2020 року щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування . За результатами розгляду до загального страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 27.01.1993 р. по 05.09.1993 р. на підставі того, що дата наказу про звільнення з роботи містить виправлення, не завірене підписом відповідальної особи та печаткою організації-роботодавця. Крім того не зараховано стаж роботи з 25.06.2001 р. по 31.12.2002 р. ( 1 рік 6 місяців 7 днів) за списком № 1 відповідно до рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області від 28.02.2020 р. № 51/4-20. В наслідок наведених висновків, рішенням відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого статтею 114 цього Закону.

Перевіряючи оскаржувані рішення відповідача на відповідність положенням ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Згідно положень ч. ч. 1, 2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року №1058-IV (далі Закон № 1058- IV) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до п. "а" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (в редакції до внесення змін Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року № 213-VIII згідно з Рішенням Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020) (далі-Закон № 1788-XII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Згідно ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до загальних положень Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 627 від 12.08.1993 року основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом третім Порядку встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Відповідно до положень п. 18 Постанови КМУ № 627 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Згідно п. 20 Постанови КМУ № 627 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Відповідно до статті 101 Закону № 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Зазначені положення кореспондуються з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, згідно до якої органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

З матеріалів справи судом встановлено, що в трудовій книжці позивача (сторінка 14-15) внесено записи: № 20 від 24.05.2000 р. Прийнят заливальником металу 4 разряду на ливарній дільниці (наказ № 116 від 23.05.2000); № 21 від 02.07.2001 р. Переведен плавильником металів і сплавів в ливарний цех (наказ № 162) від 25.06.2001) та запис № 22 від 31.12.2002 р. звільнений за переводом до ВАТ Автрамат ст. 36 п. 5 КЗоТ України (наказ № 514 від 31.12.2002) (а.с. 26 зворотній бік).

Відповідно до наказу № 116 від 23.05.200 року ОСОБА_1 прийнято 24.05.2000 року плавильником металу 4 розряду ділянки плавки та залівки до ливарної дільниці.

Відповідно до наказу № 162 від 25.06.2001 року ОСОБА_1 переведено плавильником метала на плавильну ділянку в ливарному цеху, звільнивши його від займаної посади заливальника металу в цьому ж цеху.

Суд зауважує, що переведення позивача на підставі наказу № 162 від 25.06.2001 року здійснено в межах одного цеху з посади заливальника металу на посаду плавильника метала та здійснено запис до трудової книжки позивача № 21 щодо переведення на посаду плавильника метала та сплавів.

Відповідно до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (чинному на період роботи позивача в спірний період), Розділом XI МЕТАЛООБРОБКА (11100000), підрозділом 1 Ливарне виробництво (11101000) пунктом а) Робітники (1110100а) встановлені посади, зокрема: заливальники металу (1110100а-12176) та плавильники металу і сплавів (1110100а-16626).

Відповідно до наказу-постанови № 103/1 Холдингової компанії Аканті ООО від 15.05.2000 року Про затвердження переліків професій з шкідливими умовами праці , якими встановлено перелік робочих місць, професій, посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списками № 1 та № 2 були віднесені зокрема посада плавильник металу і сплавів (номера робочих місць 138-140,163) та заливальник металу (номера робочих місць 029,055,056,130-136).

Наказом-постановою № 103/1 від 15.05.2000 зобов`язано інспектора по кадрам Пилипенко З.І. внести відповідні записи до трудових книжок працівників, професії та посади яких було включено до переліку. Проте, як встановлено судом з копії трудової книжки позивача, такі записи до останньої внесені не були.

Отже, з наведеного вище, суд встановив наявність розбіжностей між записами внесеними до трудової книжки позивача, та інформацією зазначеною у наказах, відповідно до яких такі записи були здійснені, що виникли не з вини позивача та носять формальний характер.

Суд зауважує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 Про трудові книжки працівників відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, яка звертається за призначенням пенсії, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна правова позиція визначена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 справа № 677/277/17 (провадження № К/9901/1298/17).

Крім того, відповідно до витягу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування індивідуальних відомостей про застраховану особу (Форма ОК-5) наявні відомості по спеціальному стажу ОСОБА_1 ( страхувальник особи - Холдингова компанія Аканті ТОВ, код 14100679 за період з 2000 р. по 2002 р., а саме: у 2000 р. -7 місяців 8 днів, у 2001 р. - 12 місяців та у 2002 р. - 12 місяців.

З огляду на вищенаведене, та враховуючи, що позивач прийнятий на посаду плавильник металу і сплавів (1110100а-16626) шляхом переводу в межах одного цеху в Холдинговій компанії "Аканті" та звільнений з неї 31.12.2002 року, суд дійшов висновку про те, що стаж роботи за спірний період з 25.06.2001 року по 31.12.2002 р. (1 рік 6 місяців 7 днів) підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Списку №1.

Суд також зауважує, що відповідно до п. 1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 р. Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Відповідно до зазначеного порядку проведення атестації робочих місць, основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Відтак, своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 1, робоче місце по якій підлягає атестації відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а від 19.02.2020 року сформулювала правовий висновок, згідно з якою особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII. Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи.

З огляду на викладене, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, посилання відповідача на відсутність підстав для врахування періоду роботи ОСОБА_1 з 25.06.2001 р. по 31.12.2002 р. за Списком №1 внаслідок відсутності документів по проведення атестації робочого місця за умовами праці є безпідставними.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що на дату звернення за призначенням пенсії (10.02.2020 р.) позивач мав загальний стаж, який не є спірним у межах даної адміністративної справи та складає 27 років 07 місяців, а також пільговий стаж роботи (понад 10 років) для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту а статті 13 Закону № 1788-XII та положень статті 114 Закону № 1058-IV та на момент подачі заяви про призначення пенсії повторно 15.05.2020 року позивач досяг віку зазначеного встановленого абзацом першим частини другої статті 114 Закону №1058-IV.

Таким чином, суд вважає, що позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19.10.2004 року, пункт 50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" від 13.01.2011 року, пункт 54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30.10.2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Аналізуючи у сукупності фактичні обставини справи та норми закону, виходячи з принципу верховенства права, з метою повного захисту порушених прав позивача, суд дійшов висновку, що рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років № 51/4-20 в частині відмови у підтвердженні відповідного періоду роботи позивача з 25.06.2001 р. по 31.12.2002 р. та рішення відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 12.03.2020 року № 1061 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, не відповідають критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, є протиправними підлягають скасуванню.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частиною третьою статті 245 КАС України встановлено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно до частини першої статті 82 Закону № 1788-XII пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку пенсії за віком та по інвалідності призначаються з дня досягнення пенсійного віку або відповідно встановлення інвалідності органами медико-соціальної експертизи, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку або встановлення інвалідності.

Таким чином, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне на підставі частини третьої статті 245 КАС України з метою відновлення прав, за захистом яких позивач звернулася до суду, зобов`язати відповідача призначити позивачу за його заявою від 15.05.2020 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, статті 114 Закону №1058-IV (з дня досягнення особою пенсійного віку), зарахувавши до пільгового стажу період роботи з 25.06.2001 року по 31.12.2002 року.

У даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання відповідача вчинити певні дії, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.ст. 7,9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Щодо позовних вимог про визнання неправомірними дій по не призначенню пенсії та зобов`язання повторно розглянути заяву, то суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, оскільки саме рішення, відповідача створюють для заявника відповідні наслідки, тоді як вимога повторно розглянути заяву, поглинається рішенням суду зобов`язати відповідача прийняти рішення за результатами розгляду заяви позивача.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати рішення Комісії при Головному управління Пенсійного фонду України в Харківській області з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років за заявою ОСОБА_1 № 51/4-20 від 28 лютого 2020 року в частині відмови в підтвердженні періоду роботи з 25.06.2001 р. по 31.12.2002 р.

Скасувати рішення відділу з питань призначення пенсії управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 1061 від 12.03.2020.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 12.05.2020 року, зарахувавши період роботи з 25.06.2001 по 31.12.2002 (1 рік 6 місяців 7 днів) на посаді плавильник металу та сплавів в ливарному цеху в Холдинговій компанії Аканті до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Списку № 1.

В іншій частині вимог позов залишити без задоволення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Обчислення строків, визначених в рішенні суду здійснюється з урахуванням приписів п.3 Прикінцевих положень КАС України.

Суддя Зоркіна Ю.В.