Рішення
від 30.06.2020 по справі 824/815/18-а
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/815/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Малого приватного підприємства "Галина", в інтересах якого звернувся представник за довіреністю - ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Малого приватного підприємства "Галина", в інтересах якого звернувся представник за довіреністю - Зайцева Олена Олександрівна (позивач) до Управління Держпраці у Чернівецькій області (відповідач) з такими позовними вимогами:

1) визнати протиправними дії Управління Держпраці у Чернівецькій області з проведення перевірки у строки та у порядку, не встановлені Законом;

2) визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Чернівецькій області від 26.07.2018 року №ЧВ-345/18/420/НД/АВ/П/ТД-1ФС/185 про накладення штрафу;

3) визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Чернівецькій області від 26.07.2018 року №ЧВ-345/18/420/НД/АВ/П/ТД-1ФС/186 про накладення штрафу.

Ухвалою суду від 20.09.2018 року, за заявою представника позивача, позовну заяву в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Управління Держпраці у Чернівецькій області з проведення перевірки у строки та у порядку не встановлені Законом - повернуто без розгляду.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначав, що 05.07.2018 року представниками Управління Держпраці у Чернівецькій області було складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи - Малого приватного підприємства "Галина" за №ЧВ-345/18/420/НД/АВ, на підставі якого винесено постанови №ЧВ-345/18/420/НД/АВ/П/ТД-1ФС/185 та №ЧВ-345/18/420/НД/АВ/П/ТД-1ФС/186. Представник позивача не погоджується з вказаним постановами, з огляду на таке.

В обґрунтування протиправності постанови №ЧВ-345/18/420/НД/АВ/П/ТД-1ФС/185 представник позивача зазначав, що згідно висновків акту інспекційного відвідування ОСОБА_2 в період з 01.01.2015 року по 30.04.2016 року була допущена до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.

Проте, згідно записів з трудової книжки, ОСОБА_2 прийнята на роботу з 16.12.2014 року до підприємця ОСОБА_3 на посаду продавця продовольчих товарів, 01.05.2016 року звільнена за угодою сторін, та була прийнята на посаду продавця в МПП "Галина" з 01.05.2016 року згідно наказу №4/1 від 26.04.2016 року.

В обґрунтування протиправності постанови №ЧВ-345/18/420/НД/АВ/П/ТД-1ФС/186 представник позивача зазначив, що позивач не порушив жодної норми Кодексу законів про працю України в частині дотримання гарантій забезпечення мінімальної заробітної плати працівників. Зазначив, що позивач постійно здійснював доплату оплати праці роботи в надурочний час в подвійному розмірі годинної ставки, робота працівників у святковий і неробочий день оплачувалася у подвійному розмірі, відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та п. 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення та ст. 33 Закону України "Про оплату праці" працівникам нараховувалася індексація до заробітної плати.

При проведенні інспекційного відвідування позивачем було надано відповідачу для фіксації в акті розрахункові-бухгалтерські документи, які формувалися в комп`ютерній програмі, що обліковувала інформацію про нараховану заробітну плату й у графі листків нарахування заробітної плати "премія" формувала нарахування по понаднормових.

Щодо неправомірності дій відповідача стосовно порядку та строків проведення інспекційного відвідування представник позивача вказував, що інспектори порушили п. 10 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року №295 щодо тривалості інспекційного відвідування, яке мало би тривати не більше 2 днів.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив проти позову в якому зазначав, що пояснення ОСОБА_2 писала власноруч і вказала, що працює в МПП "Галина" продавцем впродовж 6 років по день проведення інспекційного відвідування. Заробітну плату отримує залежно від виручки, але не менше мінімальної заробітної плати. Магазин працює з 8 год. до 21 год.

Також відповідач зазначав, що в ході інспекційного відвідування були надані копії документів, в тому числі відомості по нарахуванню заробітної плати, штатні розписи підприємства, накази про встановлення відрядної оплати праці продавцям із визначенням, відсотків від товарообігу.

Крім цього, директор МПП "Галина" ОСОБА_4 в поясненнях до припису, наданих до Управління Депржпраці у Чернівецькій області 26.07.2018 року, щодо порушень вказаних в приписі під №7-9 вказала, що для продавців фонд оплати праці складається з відрядної заробітної плати, доплат старшому продавцю відділу, відпускних, лікарняних. В розрахунку відрядного фонду оплати праці враховується ріст мінімальної заробітної плати, індексація заробітної плати, час потрібний для продажу товару.

Щодо ненарахування і невиплати індексації заробітної плати всім працюючим за 2015 - 2018 роки (п.10 Припису) в поясненнях, із наданням відповідних документів, зазначила, що колишній директор ОСОБА_5 , бухгалтер ОСОБА_6 є фізичними особами-підприємцями і це вважається їх основним місцем роботи і там їм нараховується індексація заробітної плати. Хоча згідно п. 3 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 - до об`єктів індексації, визначених у пункті 2, не відносяться, зокрема: доходи громадян від здачі в оренду майна, від акцій та інших цінних паперів, ведення селянського (фермерського) і особистого підсобного господарства, підприємницької діяльності, яка є для громадян джерелом грошових доходів від власності.

Відносно бухгалтера ОСОБА_7 вказала, що їй помилково не нарахована індексація і додала наказ № 7 від 17.07.2018 року про донарахування індексації заробітної плати за лютий - травень та грудень 2016 року, яка повинна бути виплачена разом із заробітною платою за липень 2018 року, тобто після закінчення інспекційного відвідування.

Щодо ненарахування та невиплати індексації продавцям ( ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_2 , ОСОБА_13 ), то ОСОБА_4 в письмових поясненнях зазначила, що відрядна заробітна плата нараховується у відсотках до товарообігу (роздрібна ціна товару на кількість проданого товару). Вартість товару постійно збільшується, враховуючи всі фактори: збільшення мінімальної заробітної плати, збільшення акцизу, вартість комунальних послуг у виробника, оптового постачальника та роздрібної торгівлі, відповідно враховує ріст споживчих цін. В розрахунку відрядного фонду оплати праці враховується ріст мінімальної заробітної плати, індексація заробітної плати, час потрібний для продажу товару.

Щодо строків проведення інспекційного відвідування відповідач зазначив, що 22.06.2018 року були відсутні документи, ведення яких передбачено законодавством про працю, у зв`язку з чим складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування, МПП "Галина" надана письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів, а саме до 14.00 год. 04.07.2018 року.

Представник позивача, ознайомившись з відзивом проти позову, подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що продавець ОСОБА_2 надала пояснення, що дійсно вона працює в магазині Фенікс МПП "Галина" продавцем впродовж 6 років. Але зазначені пояснення продавець ОСОБА_2 надавала шляхом відповідей на запитання, якій їй було поставлено посадовою особою відповідача паралельно в момент виконання нею своїх трудових обов`язків. Об`єктивно, при наданні відповіді ОСОБА_2 не зрозуміла поставленого їй запитання, оскільки вона дійсно працювала на посаді продавцем продовольчих товарів в магазині "Фенікс", за адресою м. Новодністровськ, мікрорайон Діброва, 27, проте у іншого суб`єкта господарювання - фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , до якого була прийнята на роботу 16.12.2014 року за трудовим договором.

Цей факт також підтверджується договором оренди нерухомого майна МПП "Галина" з фізичною особою - ОСОБА_3 від 02.01.2016 року, за № 1/1-2016, на строк дії з 02.01.2016 року по 30.12.2018 року. Також в поясненнях продавець ОСОБА_2 зазначила що працювала в магазині "Фенікс", і відповідачу відомо було про те, що будівля, в якій вони проводили інспекційне відвідування має інформаційну вивіску "магазин Фенікс", а тим самим відповідач навіть не намагався уточнити у ОСОБА_2 підтвердження своїх слів, тим самим ввівши в оману працівницю.

Позивач вважає, що ним було дотримано положення норми щодо дотримання мінімальних гарантій в оплаті праці працівників на рівні передбаченого Законом України "Про оплату праці". Всі доплати до основної заробітної плати були включені в одну графу "премія", що не заборонено законом.

Щодо строків проведення інспекційного відвідування позивач зазначив, що на час виконання вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється, а у випадку інспекційного відвідування позивача контрольний захід не зупинявся, а тривав 14 днів, про що зазначено в акті інспекційного відвідування.

Відповідач, ознайомившись з відповіддю на відзив, подав до суду заперечення на відповідь в якій зазначив, що продавець ОСОБА_2 надавала пояснення ОСОБА_14 шляхом відповідей на запитання. Пояснення ОСОБА_2 писала власноруч і вказала, що працює в МПП "Галина" (магазин "Фенікс") продавцем впродовж 6 років по сьогоднішній день. Режим роботи по графіку в тому числі святкові і не робочі дні. Заробітну плату отримує залежно від виручки, але не менше мінімальної заробітної плати. Магазин працює з 8 год. до 21 год. Трудовий договір укладала. З точки зору представника позивача, ОСОБА_2 з декількох питань, на які вона надавала відповідь, вона не зрозуміла лише одне питання - щодо періоду своєї роботи в МПП "Галина".

Також зазначав, що в первинних документах доплати, які являються мінімальними гарантіями в оплаті праці (переробка (доплата за роботу в надурочний час), доплата святкові (доплата за роботу в святкові і неробочі дні, індексація) відображенні відомостях по нарахуванню заробітної плати окремими графами в яких відносно окремих працівників, в окремі місяці нарахована доплата за роботу в надурочний час, за роботу в святкові і неробочі дні. Також при нарахуванні заробітної плати, в порушення вимог ст. 3-1 Закону України "Про оплату праці" продавцям, які не заробили за місяць мінімальну заробітну плату здійснюється доплата до мінімальної заробітної плати з врахуванням доплати за роботу в надурочний час. Приклади вказані в акті інспекційного відвідування, який доданий до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 20.09.2018 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами загального позовного провадження на 18.10.2018 року.

В підготовчому судовому засіданні призначеному на 18.10.2018 року оголошено перерву до 01.11.2018 року, за клопотанням представника позивача про надання часу для підготовки відповіді на відзив.

В підготовчому судовому засіданні призначеному на 01.11.2018 року оголошено перерву до 29.11.2018 року, за клопотанням представника відповідача про надання часу для підготовки заперечень проти відповіді на відзив представника позивача.

Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання 29.11.2018 року продовжено строк підготовчого засідання до 30 днів та за клопотанням представника позивача оголошено перерву до 05.12.2018 року для надання додаткового письмового обґрунтування позовних вимог.

Підготовче судове засідання призначене на 05.12.2018 року відкладене на 18.12.2018 року, у зв`язку з неявкою сторін.

Підготовче судове засідання призначене на 18.12.2018 року відкладене на 03.01.2019 року, у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.

В підготовчому судовому засіданні призначеному на 03.01.2019 року задоволено клопотання представника позивача про виклик свідка ОСОБА_2 та ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання 03.01.2019 року закрито підготовче провадження в адміністративній справі №824/815/18-а та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 14.02.2019 року.

Представник позивача в судовому засіданні під час розгляду справи по суті позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні під час розгляду справи по суті заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

У зв`язку неприбуттям на виклик суду свідка ОСОБА_2 в судовому засіданні оголошено перерву до 15.03.2019 року, у зв`язку з повторним викликом свідка.

В судовому засіданні 15.03.2019 року здійснено допит свідка ОСОБА_2 та, у зв`язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, оголошено перерву до 11.04.2019 року.

Судове засідання призначене на 11.04.2019 року відкладено на 11.06.2019 року, у зв`язку з неявкою представників сторін.

В судове засідання 11.06.2019 року представники сторін не прибули, проте подали до суду заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Зважаючи на заяви представників сторін про розгляд справи в порядку письмового провадження, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Мале приватне підприємство "Галина" (код ЄДРПОУ 22835277) адреса місцезнаходження: мікрорайон "Діброва", буд. №27, м. Новодністровськ, Чернівецька область; директор ОСОБА_4 ; вид діяльності: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

На підставі інформації ГУ ПФУ у Чернівецькій області від 08.05.2018 року №12309/03 щодо роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів за березень 2018 року, 21.06.2018 року Управлінням Держпраці у Чернівецькій області винесено наказ "Про проведення інспекційного відвідування" №348, яким наказано: начальнику відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернівецькій області Пурічу Юрію Степановичу в межах наданих повноважень здійснити інспекційне відвідування на предмет дотримання вимог законодавства про працю, в тому числі в частині оформлення трудових відносин, оплати праці, мінімальних гарантій в оплаті праці, робочий час та час відпочинку у МПП "Галина" (код ЄДРПОУ 22835277) м-н "Діброва", 16/17, м. Новодністровськ Чернівецької області тривалістю 2 (два) робочих дні у період з 22.06.2018 року по 23.06.2018 року (а.с. 93-94).

Також, 21.06.2018 року начальнику відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернівецькій області Пурічу Юрію Степановичу видано направлення №04-149 на проведення інспекційного відвідування МПП "Галина" тривалістю 2 (два) робочих дні з 22.06.2018 року по 23.06.2018 року (а.с. 95).

22.06.2018 року інспектором праці ОСОБА_14 , у присутності директора МПП "Галина", здійснено спробу проведення інспекційного відвідування МПП "Галина" за додержанням законодавства про працю.

При цьому, 22.06.2018 року перевіряючими були відібрані пояснення у гр. ОСОБА_2 , яка пояснила, що працює в МПП "Галина" (магазин Фенікс) продавцем впродовж 6 років по сьогоднішній день. Режим роботи по графіку, в т.ч. святкові, не робочі дні. Заробітну плату отримує залежно від виручки, але не менше мінімальної заробітної плати. Магазин працює з 8 год. до 21 год. Трудовий договір укладено (а.с. 100).

Проте інспекційне відвідування неможливо було провести у зв`язку з ненаданням інформації необхідної для проведення інспекційного відвідування. У зв`язку з неможливістю проведення інспекційного відвідування складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ЧВ-345/18/420/НД від 22.06.2018 року (а.с. 96-97).

Також, 22.06.2018 року позивачу вручено вимогу про надання документів №ЧВ-345/18/420/ПД (а.с. 98-99), якою зобов`язано директора МПП "Галина" у строк до 04.07.2018 року надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування, а саме:

1. Рішення власників про обрання директора МПП "Галина" за 2015-2018 роки;

2. Паспорті дані директора та головного бухгалтера та ідентифікаційні коди;

3. Накази про призначення директора та виконання ним обов`язків 2015-2018 років;

4. Наказ про призначення головного бухгалтера.

5. Документ, який дає право здійснювати діяльність по вищевказаній адресі;

6. Документи, які підтверджують факт врегулювання відносин з громадянами, які працюють в МПП "Галина" за 2017-2018 роки;

7. Табеля обліку робочого часу за 2015-2018 роки;

8. Документи, які підтверджують нарахування та виплату громадянам, які працюють в МПП "Галина" належних їм коштів;

9. Штатні розписи за 2015-2018 роки;

10. Накази по працівникам за 2015-2018 роки;

11. Правила внутрішнього трудового розпорядку та графіки змінності за 2015-2018 роки.

12. Колективний договір (в разі наявності).

У зв`язку з відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю та неможливості проведення інспекційного відвідування, строк проведення інспекційного відвідування зупинено на 12 днів.

В період з 22.06.2018 року по 05.07.2018 року інспектором праці ОСОБА_14 , у присутності директора МПП "Галина", проведено інспекційне відвідування МПП "Галина", за адресою мікрорайон "Діброва", буд. 27 м. Новодністровськ, Чернівецька область.

За результатами проведеного інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю ЧВ-345/18/420/НД/АВ від 05.07.2018 року (а.с. 29-52), яким зафіксовано наступні порушення:

1) ст. ст. 10, 12, 13, 15 КЗпП України - вимогами ст. 3 Закону України "Про колективні договори і угоди", п. 7 ст. 65 Господарського Кодексу України передбачено обов`язковість укладення колективного договору, чого на підприємстві не було дотримано;

2) ст. 142 КЗпП України "Правила внутрішнього трудового розпорядку. Статути положення про дисципліну" - на підприємстві відсутні правила внутрішнього трудового розпорядку, які передбачають трудовий розпорядок, в тому числі час початку і закінчення щоденної роботи (зміни);

3) ст. 29 КЗпП України - посадові інструкції на працівників підприємства відсутні. За вимогами зазначеної статті інформація про умови праці, наявність на робочому місці, де працівник буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, про можливі наслідки їх впливу на здоров`я, про права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до вимог чинного законодавства, повідомляється працівникові під розписку. За таких умов ознайомлення з посадовою інструкцією при прийнятті на роботу під розписку буде виключати спори про зміст трудової функції працівника тощо)

4) ст. 21 КЗпП України "Трудовий договір", ч. 3 ст. 24 КЗпП України "Укладення трудового договору" - в порушення вимог даних статей ОСОБА_2 в період з 01.01.2015 року по 30.04.2016 року була допущена до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу;

5) ст. 57 КЗпП України "Початок і закінчення роботи" - не закріплений режим роботи продавців магазину, а саме: не вказаний час початку і закінчення щоденної роботи (зміни), не розроблені графіки змінності відповідно до вимог чинного законодавства;

6) ч. 2 ст. 65 КЗпП України "Граничні норми застосування надурочних робіт" - на підприємстві не ведеться облік надурочних робіт кожного працівника;

7) ст. 106 КЗпП України "Оплата роботи в надурочний час" - перевіркою розрахунково-платіжних відомостей за 2015-2018 роки встановлено, що працівникам, які працювали в надурочний час, заробітна плата нараховується в одинарному розмірі, а не в подвійному, або взагалі не оплачується;

8) ст. 107 КЗпП України "Оплата роботи у святкові і неробочі дні" - перевіркою розрахунково-платіжних відомостей за 2015-2018 роки встановлено, що працівникам, які працювали у святкові і неробочі дні, заробітна плата нараховується в одинарному розмірі, а не в подвійному;

9) ч. 2 ст. 3-1 Закону №108 - при ознайомлені із розрахунково-платіжними відомостями за період з січня 2017 року по червень 2018 року встановлено, що доплати за роботу в надурочний час враховується при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру;

10) Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", п. 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року№1078 щодо Порядку проведення індексації грошових доходів населення та ст. 33 Закону України "Про оплату праці" - перевіркою наказів про прийом працівників на роботу за 2015-2018 роки, штатних розписів та розрахункових відомостей за 2015-2018 роки встановлено, що індексація заробітної плати всіх працюючих за 2015-2018 роки не нараховувалась та не виплачувалась;

11) ст. 83 КЗпП України "Грошова компенсація за невикористані щорічні відпустки" - у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей. В порушення вимог даної статті окремим працівникам компенсація за всі дні не використаних ними днів щорічної відпустки не нарахована та не виплачена;

12) ст. 78-1 КЗпП України "Неврахування святкових і неробочих днів при визначенні тривалості щорічних відпусток" - передбачено, що святкові і неробочі дні (стаття 73 цього Кодексу) при визначенні тривалості щорічних відпусток не враховуються. На підприємстві, в порушення вимог вищевказаної статті, при наданні відпусток враховуються святкові дні, внаслідок чого дні відпочинку зменшено на кількість цих днів.

На підставі акта інспекційного відвідування №ЧВ-345/18/420/НД/АВ від 05.07.2018 року, відповідачем винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЧВ-345/18/420/НД/АВ/П/МГ-2ФС/185 від 26.07.2018 року, якою за порушення вимог ст. 21 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України, на МПП "Галина" накладено штраф у розмірі 111690,00 грн (а.с. 27-28).

Також, на підставі акта про інспекційне відвідування №ЧВ-345/18/420/НД/АВ від 05.07.2018 року, відповідачем винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЧВ-345/18/420/НД/АВ/П/МГ-2ФС/186 від 26.07.2018 року, якою, за порушення вимог статей 83, 106, 107 КЗпП України, ч. 2 ст. 3-1 Закону України "Про оплату праці", Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", п. 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 щодо Порядку проведення індексації грошових доходів населення та ст. 33 Закону України "Про оплату праці", на МПП "Галина" накладено штраф у розмірі 483990,00 грн (а.с. 19-26).

Судом досліджено наявні в матеріалах справи відомості про нарахування заробітної плати за 2016-2017 роки, табелі обліку робочого часу, накази та штатні розписи на 2015-2018 роки МПП "Галина" (а.с. 101-152).

Крім того, судом досліджено пояснення продавця МПП " Галина " ОСОБА_2 від 20.08.2018 року, яка пояснила, що на своєму робочому місці обслуговувала людей і в цей час відповідала на поставлення перевіряючими питання. Вона не могла зосередитись на запитаннях, які були їй поставлені і помилково вказала, що працює близько 6 років в МПП "Галина", маючи на увазі, що 6 років працює в магазині "Фенікс", із них 4 роки в продуктовому відділі і біля 2 років в горілчаному відділі МПП "Галина". Вказані слова можна підтвердити документами, які знаходяться у керівників підприємств. Вважає, що якби вона давала ці пояснення при інших обставинах, вона б не допустила помилки (а.с. 55).

Вказані пояснення в судовому засіданні підтвердила ОСОБА_2 , надаючи покази в якості свідка.

Крім того, будучи допитаною в якості свідка ОСОБА_2 зазначила, що в період з 16.12.2014 року по 30.04.2016 року працювала продавцем продовольчих товарів по трудовому договору у підприємця ОСОБА_16 , а з 01.05.2016 року була прийнята на роботу по трудовому договору продавцем продовольчих товарів МПП "Галина".

Вважаючи протиправними постанови Управління Держпраці у Чернівецькій області №ЧВ-345/18/420/НД/АВ/П/ТД-1ФС/185 та №ЧВ-345/18/420/НД/АВ/П/ТД-1ФС/186 від 26.07.2018 року, позивач звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.

До вказаних спірних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 Положення Про Державну службу України з питань праці державна служба України з питань праці (Держпраці), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96 (далі - Положення №96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" від 11 лютого 2015 року №100 управління Держпраці у Чернівецькій області є територіальним органом Державної служби з питань праці.

Відповідно до п. 1 Положення про Управління Держпраці у Чернівецькій області, затвердженого наказом Держпраці від 22 червня 2017 року №75 (далі - Положення №75) управління Держпраці у Чернівецькій області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковуються.

Підпунктом 1 п. 3 Положення №75 визначено, що основними завданнями управління Держпраці є, зокрема реалізація державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Згідно п.п. 5 п. 4 Положення №75 управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, в тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року №877-V (далі - Закон №877-V).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Тобто, закон визначає, що планові та позапланові заходи можуть здійснюватись у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Згідно ч. 2 ст. 7 Закону №877-V на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Частиною 3 статті 7 Закону №877-V визначено, що в посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування) визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 26.04.2017 року №295 (далі - Порядок №295).

Згідно п. 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до п. 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться, зокрема: за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки"); роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників.

Згідно п. 8 Порядку №295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Відповідно до п. 10 Порядку №295 тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб`єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.

При цьому, згідно п.18 Порядку № 295 у разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

Судом встановлено, що згідно наказу Управління Держпраці у Чернівецькій області від 21.06.2018 року за № 348 та направлення від 21.06.2018 року №04-149, інспекційне відвідування МПП "Галина" призначено тривалістю 2 (два) робочих дні у період з 22.06.2018 року по 23.06.2018 року.

Однак, у зв`язку із неможливістю проведення інспекційного відвідування через ненадання позивачем відповідних документів, актом про неможливість проведення інспекційного відвідування №ЧВ-345/18/420/НД від 22.06.2018 року строк проведення інспекційного відвідування зупинено до 04.07.2018 року.

05.07.2018 року, представниками відповідача проведено та завершено інспекційне відвідування МПП "Галина", висновки якого зафіксовані в акті №ЧВ-345/18/420/НД/АВ від 05.07.2018 року, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про необґрунтованість тверджень представника позивача про порушення відповідачем строків проведення інспекційного відвідування вказаних у направленні на проведення перевірки від 21.06.2018 року №04-149.

З огляду на положення п. 10 та п. 18 Порядку №295 доводи представника позивача про порушення відповідачем строків проведення інспекційного відвідування не зайшли свого об`єктивного підтвердження під час розгляду справи.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування постанов Управління Держпраці у Чернівецькій області про накладення штрафу від 26.07.2018 року №ЧВ-345/18/420/НД/АВ/П/ТД-1ФС/185 та №ЧВ-345/18/420/НД/АВ/П/ТД-1ФС/186, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 265 КЗпП України передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України "Про військовий обов`язок і військову службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Відповідно до частини третьої статті 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Отже, абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України передбачена фінансова відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Абзацом 4 частини 2 статті 265 КЗпП України передбачена фінансова відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відповідно до частини четвертої статті 265 Кодексу законів про працю України та частини дев`ятої статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі - Порядок №509).

Порядок №509 визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення".

Відповідно до п. 8 Порядку №509 розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу. Розгляд справ на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, акта, зазначеного в абзаці п`ятому пункту 2 цього Порядку, здійснюється уповноваженими посадовими особами Держпраці та її територіальних органів. Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Тобто, аналізуючи вказану норму видно, що Управління Держпраці в Чернівецькій області на підставі висновків, викладених в акті перевірки наділене правом приймати постанову про накладення штрафу.

Дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що за результатами проведення інспекційного відвідування МПП "Галина" відповідачем складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю ЧВ-345/18/420/НД/АВ від 05.07.2018 року та на підставі якого винесено оскаржувані у даній справі постанови про накладення штрафу.

Надаючи оцінку правомірності постанови про накладення штрафу №ЧВ-345/18/420/НД/АВ/П/ТД-1ФС/185 від 26.07.2018 року судом встановлено, що за порушення вимог ст. 21 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України вказаною постановою на МПП "Галина" накладено штраф у розмірі 111690,00 грн.

За змістом та висновками акта інспекційного відвідування ЧВ-345/18/420/НД/АВ від 05.07.2018 року інспекційним відвідуванням встановлено порушення позивачем вимог ст. 21 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України - допущення гр. ОСОБА_2 в період з 01.01.2015 року по 30.04.2016 року до роботи без укладення трудового договору.

До таких висновків відповідач дійшов з огляду на пояснення гр. ОСОБА_2 , яка під час інспекційного відвідування в своїх письмових поясненнях від 22.06.2018 року пояснила, що працює в МПП "Галина" (магазин Фенікс) продавцем впродовж 6 років по сьогоднішній день. Режим роботи по графіку, в т.ч. святкові, не робочі дні. Заробітну плату отримує залежно від виручки, але не менше мінімальної заробітної плати. Магазин працює з 8 год. до 21 год. Заробітну плату отримує залежно від виручки, але не менше мінімальної заробітної плати. Трудовий договір укладала.

При цьому, при ознайомленні з кадровими документами підприємства встановлено, що гр. ОСОБА_2 прийнята в МПП "Галина" на посаду продавця продовольчих товарів у відділ горілчаних виробів з 01.05.2016 року на підставі наказу №4/1 від 26.04.2016 року.

Таким чином гр. ОСОБА_2 в період з 01.01.2015 року по 30.04.2016 року була допущена до роботи без укладення трудового договору.

Відповідно до частини 1 статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим при укладенні трудового договору з фізичною особою.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідальність за порушення законодавства про працю встановлено ст. 265 КЗпП України, відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 41 КУпАП України фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З відомостей Трудової книжки серії НОМЕР_1 від 27.02.1981 року судом встановлено, що ОСОБА_2 в період з 16.12.2014 року по 30.04.2016 року працювала продавцем продовольчих товарів по трудовому договору у підприємця ОСОБА_16 . З 01.05.2016 року ОСОБА_2 прийнята на роботу по трудовому договору продавцем продовольчих товарів МПП "Галина", що спростовує висновки відповідача про те, що позивачем допущено гр. ОСОБА_2 в період з 01.01.2015 року по 30.04.2016 року до роботи без укладення трудового договору.

Суд враховує, що своїми поясненнями від 20.08.2018 року, які підтвердила в судовому засіданні будучи допитаною в якості свідка ОСОБА_2 повідомила, що на своєму робочому місці обслуговувала людей і в цей час відповідала на поставлені перевіряючими питання. Вона не могла зосередитись на запитаннях, які були їй поставлені і помилково вказала, що працює близько 6 років в МПП "Галина", маючи на увазі, що 6 років працює в магазині "Фенікс", із них 4 роки в продуктовому відділі і біля 2 років в горілчаному відділі МПП "Галина". Вказані обставини підтверджуються відомостями з трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 27.02.1981 року.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що пояснення гр. ОСОБА_2 надані 22.06.2018 року ОСОБА_14 не є достовірними і достатніми в розумінні статей 75, 76 КАС України доказами, які б у сукупності давали змогу дійти висновку про порушення позивачем ст. 21 КЗпП України та ч. 3 ст. 24 КЗпП України та за яке передбачено відповідальність згідно абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, оскільки не підтверджуються наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що висновки акта інспекційного відвідування №ЧВ-345/18/420/НД/АВ від 05.07.2018 року про порушення позивачем ст. 21 КЗпП України та ч. 3 ст. 24 КЗпП України не відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці відповідача та не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому постанова Управління Держпраці в Чернівецькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЧВ-345/18/420/НД/АВ/П/ТД-1ФС/185 від 26.07.2018 року, якою за порушення вимог ст. 21 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України на МПП "Галина" накладено штраф у розмірі 111690,00 грн, є протиправною та підлягає скасуванню.

Щодо правомірності постанови Управління Держпраці в Чернівецькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЧВ-345/18/420/НД/АВ/П/ТД-1ФС/186 від 26.07.2018 року, якою, за порушення вимог статей 83, 106, 107 КЗпП України, ч. 2 ст. 3-1 Закону України "Про оплату праці", Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", п. 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 щодо Порядку проведення індексації грошових доходів населення та ст. 33 Закону України "Про оплату праці", на МПП "Галина" накладено штраф у розмірі 483990,00 грн, суд зазначає про наступне.

Як встановлено судом, штраф в розмірі 483990,00 грн розрахований наступним чином: 10*3723 грн*13 = 483990,00 грн, де: 10 - коефіцієнт (десятикратний розмір); 3723 грн - мінімальна заробітна плата з 01 січня 2018 року (у місячному розмірі) відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07 грудня 2017 року №2246 VIII; 13 кількість працівників МПП "Галина", відносно яких встановлено порушення законодавства про працю (13 осіб : ОСОБА_17 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_18 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 ).

За змістом та висновками акта інспекційного відвідування ЧВ-345/18/420/НД/АВ від 05.07.2018 року інспекційним відвідуванням встановлено наступні порушення:

Перевіркою розрахунково-платіжних відомостей за 2015-2018 роки встановлено, що в порушення ст. 106 КЗпП України "Оплата роботи в надурочний час" працівникам, які працювали в надурочний час, заробітна плата нараховується в одинарному розмірі, а не в подвійному, або взагалі не оплачується. Наприклад:

1. Червень 2018 року (місячна норма 159 год.) продавці ОСОБА_17 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 відпрацювали по 179 год., в тому числі по 20 год., в надурочний час.

2. Травень 2018 року (місячна норма 159 год.) продавці ОСОБА_17 , ОСОБА_13 , ОСОБА_2 відпрацювали по 193год., в тому числі по 34 год. в надурочний час.

3. Квітень 2018 р. (місячна норма 159 год.) продавці ОСОБА_17 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_2 відпрацювали 168, 160, 160, 160 годин відповідно, втому числі 9, 1, 1, 1 год. в надурочний час, але вказані години взагалі не оплачені.

4. Березень 2018 року (місячна норма 167 год.) продавці ОСОБА_17 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_2 відпрацювали 176, 168, 168, 168 годин відповідно, в тому числі 9, 1, 1, 1 год. в надурочний час, але ОСОБА_17 нарахована заробітна плата за 1 годину в надурочний час, а не за 9 год. і всім в одинарному розмірі.

5. Січень 2018 року (місячна норма 168 год.) продавці ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_2 відпрацювали 209, 204, 189 годин відповідно, в тому числі 41, 36, 21 год. в надурочний час, але розрахунок здійснений із розрахунку 20,76 грн за 1 годину роботи, хоча з 01 січня 2018 року потрібно рахувати не менше ніж 22,41 грн за 1 годину роботи.

6. Грудень 2017 року (місячна норма 160 год.) продавці ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_2 , бухгалтер ОСОБА_7 відпрацювали по 168 годин відповідно, в тому числі по 8 год. в надурочний час, але вказані години взагалі не оплачені.

7. Травень 2017 р. (місячна норма 159 год.) продавці ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_2 відпрацювали 176, 164, 164, 164 годин відповідно, в тому числі 17, 5, 5, 5 год. в надурочний час, але вказані години взагалі не оплачені.

Аналогічно нараховувалася заробітна плата за роботу в надурочний час і в інші місяці 2017-2018 роках та в 2016 роках, що порушує ст. 106 КЗпП України "Оплата роботи в надурочний час".

Перевіркою розрахунково-платіжних відомостей за 2015-2018 роки інспекційним відвідуванням встановлено, що в порушенням ст. 107 КЗпП України "Оплата роботи у святкові і неробочі дні" працівникам, які працювали у святкові і неробочі дні, заробітна плата нараховується в одинарному розмірі, а не в подвійному. Наприклад:

1. Травень 2018 року продавець ОСОБА_2 відпрацювала в святковий день 27.05.2018року "Трійця" 13 годин, ані години в подвійному розмірі не оплачені.

2. Квітень 2018 року продавець ОСОБА_9 відпрацювала в святковий день 08.04.2018 року "Пасха" 7 годин, але години в подвійному розмірі не оплачені.

3. Березень 2018 року продавець ОСОБА_13 відпрацювала в святковий день 2018року "Міжнародний жіночий день" 12 годин, але вказані години в подвійному розмірі не оплачені.

4. Грудень 2017 року директор ОСОБА_5 - 4 год., бухгалтер ОСОБА_7 - 8 год., оператор комп`ютерного набору ОСОБА_20 - 6 год., продавці ОСОБА_8 - 8 год., ОСОБА_18 - 12 год., ОСОБА_9 - 8 год., відпрацювали в святковий день 25.12.2017 року "Різдво Христове - Католицьке" але вказані години в подвійному розмірі не оплачені.

5. Жовтень 2017 року продавці ОСОБА_13 - 7 год., ОСОБА_18 - 12 год., відпрацювали в святковий день 14.10.2017 року День захисника України , але вказані години в подвійному розмірі не оплачені.

6. Травень 2017 року продавці ОСОБА_8 - 20 год. (1, 2, 9 травня), ОСОБА_9 - 12 год. (2 травня), ОСОБА_13 -17 год. (2, 9 травня), ОСОБА_2 - 12 год. (1 травня) відпрацювали в святкові дні, але фактично оплачено всім по 12 годин, а ОСОБА_8 та ОСОБА_13 не оплачені в подвійному розмірі 8 та 5 годин відповідно.

7. Березень 2017 року продавці ОСОБА_8 - 7 год., ОСОБА_13 - 12 год., відпрацювали в святковий день 08.03.2017 року "Міжнародний жіночий день", але вказані години в подвійному розмірі не оплачені.

8. Січень 2017 р. продавці ОСОБА_9 -16 год. (1, 7 січня), ОСОБА_13 -16 год. (1, 7 січня), відпрацювали в святкові дні 01 січня "Новий рік" та 07 січня "Різдво Христове", але вказані години в подвійному розмірі не оплачені.

Аналогічно не оплачувалася робота в святкові і неробочі дні в 2015-2016 роках, що порушує ст. 107 КЗпП України "Оплата роботи у святкові і неробочі дні".

Згідно ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні відпуски, а також додаткової відпуски працівникам, які мають дітей. В порушення вимог даної статті окремим працівникам компенсація за всі дні не використаних ними днів щорічної відпуски не нарахована плачена, наприклад:

1. ОСОБА_18 - продавець продовольчих товарів. Відповідно до наданих до перевірки документів встановлено, що вона працювала з 01.08.2017 року і звільнена з роботи з 03.01.2018 року (наказ №1/2 від 03.01.2018 року), але компенсацію за 10 днів (24/365*156=10,25) не використаної нею щорічної відпуски не нараховано та не виплачено, що є порушенням ст. 83 КЗпП України.

При ознайомлені із розрахунково-платіжними відомостями за період з січня 2017 року по червень 2018 року встановлено, що в порушення ч. 2 ст. 3-1 Закону України Про оплату праці доплати за роботу в надурочний час враховуються при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру. Наприклад:

1. Продавці ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_2 в березні 2018 року відпрацювали по 168 годин кожна при нормі тривалості робочого часу 167 год. (1 год. понад норму). За відпрацьовані 167 годин працівницям нарахована заробітна плата в сумі 2895,17 грн кожній. ОСОБА_9 -134,40 грн, ОСОБА_2 - 268,80 грн за роботу у святковий день і всім трьом по 22,41 грн за роботу в надурочний час та доплата до мінімальної заробітної плати в сумі 671,02 грн, 805,42 грн, 536,62 грн відповідно і всього їм нарахована заробітна плата в розмірі 3723 грн кожній.

2. В січні 2018 року ОСОБА_2 відпрацювала 189 годин (норма тривалості робочого часу 168 год.) (21 год. понад норму). За відпрацьовані 168 годин їй нарахована заробітна плата в сумі 3488,52 грн, 436,07 грн за роботу в надурочний час і всього нарахована заробітна плата в сумі 3924,59 грн, але їй не здійснена доплата до мінімальної заробітної плати в сумі 234,48 грн.

3. Продавці ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_2 в лютому 2017 року відпрацювали по 174 годин кожна при нормі тривалості робочого часу 160 год. (14 год. понад норму). За відпрацьовані 160 годин працівницям нарахована заробітна плата в сумі 2134,49 грн кожній, всім трьом по 268,26 грн за роботу в надурочний час та доплата до мінімальної заробітної плати в сумі 797,25 грн кожній і всього їм нарахована заробітна плата в розмірі 3200 грн кожній, тощо.

Що порушує ч. 2 ст. 3-1 Закону України "Про оплату праці".

Перевіркою наказів про прийом працівників на роботу на 2015 - 2018 роки, штатних розписів та розрахункових відомостей за 2015-2018 роки встановлено, що в порушення Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", п. 4 індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 щодо Порядку проведення індексації грошових доходів населення та ст. 33 Закону України "Про оплату праці" індексація заробітної плати всіх працюючих за 2015-2018 роки не нараховувалася та не виплачувалася, наприклад:

1. Посадовий оклад директора підприємства ОСОБА_5 з січня 2015 року до вересня 2015 року не змінювався і січень 2015 року є базовим та в зв`язку із наявністю індексів інфляції, індексації підлягає його заробітна плата за квітень - серпень 2015 року із застосуванням коефіцієнтів: 5,3% (квітень 2015 року), 16,7% (травень 2015 року), 33,0% (червень 2015 року), 35,9% (липень 2015 року), 35,9% (серпень 2015 року), 35,9% вересень 2015 року (1378*35,9%= 494,70 грн) відповідно.

З 31 вересня 2015 року йому збільшений посадовий оклад на 770 грн, що перевищує розмір індексації (494,70 грн) і вересень 2015 року став базовим. З 01 січня 2016 року йому в черговий раз збільшений посадовий оклад на 2000 грн, і січень 2016 року став базовим. В період з січня 2016 року по травень 2018 року його посадовий оклад не збільшувався, а навпаки з 01.12.2016 року зменшився з 5000 грн, до 3200 грн та в зв`язку із наявністю індексів інфляції, індексації підлягає його заробітна плата за червень - грудень 2016 року, 2017 рік та січень-травень 2018 року із застосуванням коефіцієнтів: 4,1% (червень 2016 року), 4,1% (липень 2016 року), 4,1% (серпень 2016 року), 4,1% (вересень 2016 року), 4,1% (жовтень 2016 року), 4,1% (листопад 2016 року), 8,4% (грудень 2016 року), 8,4% (січень 2017 року), 8,4% (лютий 2017 року), 12,5% (березень 2017 року), 12,5% (квітень 2017 року), 12,5% (травень 2017 року), 16,6% (червень 2017 року), 16,6% (липень 2017 року), 16,6% (серпень 2017 року), 20,3% (вересень 2017 року), 20,3% (жовтень 2017 року), 20,3% (листопад 2017 року), 24,0% (грудень 2017 року), 24,0% (січень 2018 року), 24,0% (лютий 2018 року), 28,2% (березень 2018 року, 28,2% (квітень 2018 року), 28,2% (травень 2018 року), 28,2% (червень 2018 року) відповідно. Індексація з 01 січня 2017 року по травень 2018 року нараховується пропорційно відпрацьованому часу (абз. 6 п. 4 постанови КМУ №1078 від 17.07.2003 року).

2. Посадовий оклад бухгалтера-водія ОСОБА_6 з січня 2015 року до вересня 2015 року не змінювався і січень 2013 року є базовим та в зв`язку із наявністю індексів інфляції, індексації підлягає його заробітна плата за квітень - серпень 2015 року із застосуванням коефіцієнтів: 5,3% (квітень 2015 року), 16,7% (травень 2015 року), 33,0% (червень 2015 року), 35,9% (липень 2015 року), 35,9% (серпень 2015 р.), 35,9% вересень 2015 року (1378*35,9%= 494,70 грн) відповідно.

З 11 вересня 2015 року йому збільшений посадовий оклад на 160 грн. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і підвищення доходу (абзацу 3 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення) (494,70-160=334,70 грн).

Для проведення подальшої індексації вересень 2015 року, в якому було підвищено заробітну плату, вважається базовим під час розрахунку індексу споживчих цін. Починаючи з жовтня 2015 року розрахунок індексу споживчих цін для подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком. При цьому сума індексації 334,70 грн за повністю відпрацьований місяць фіксується і виплачується у такому розмірі до наступного збільшення заробітної плати, при якому таке збільшення повинне перевищити зазначену фіксовану величину.

В період з вересня 2015 року по травень 2016 року його посадовий оклад не змінювався і вересень 2015 року є базовим в зв`язку із збільшенням окладів та в зв`язку із наявністю індексів інфляції, індексації підлягає його заробітна плата за лютий - квітень 2016 року із застосуванням коефіцієнтів 1,4% (1378грн*1,4% = 19,29 грн).

Таким чином з лютого по квітень 2016 року до раніше зафіксованої суми індексації потрібно додати новоутворену суму індексації, а саме: 334,70 грн + 19,29 грн = 359,99 грн. Вищевказана сума індексації виплачується їм до чергового підвищення окладів.

В травні 2016 року йому в чергове збільшили заробітну плату на 72 грн. Відповідно до змін до Порядку нарахування індексації грошових доходів населення (ПКМУ №1078 від 17.07.2003 року), які внесені 09 грудня 2015 року постановою Кабінету Міністрів України № 1013 розмір індексації розраховується як різниця між сумою інфляції і розміром підвищення доходу (334,70 грн + (1450,00 * 1,4%) - 72 грн =283,00 грн).

В грудні 2016 року в чергове збільшили заробітну плату на 150 грн і розмір індексації розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (283,00 грн -150 грн = 133,00 грн).

В січні 2017 року збільшили заробітну плату на 1600 грн і в зв`язку із збільшенням з січня 2017 року посадового окладу на суму, що перевищує розмір індексації (збільшення окладу на 1600 грн, а індексація складає 133,00 грн), то індексація в січні не виплачується і січень стає базовим місяцем.

В період з січня 2017 року по травень 2018 року його посадовий оклад не збільшувався та в зв`язку із наявністю індексів інфляції, індексації підлягає його заробітна плата за червень - грудень 2017 року та січень - травень 2018 року із застосуванням коефіцієнтів: 3,7% (червень 2017 року), 3,7% (липень 2017 року), 3,7% (серпень 2017 року), 6,9% (вересень 2017 року), 6,9% (жовтень 2017 року), 6,9% (листопад 2017 року), 10,2% (грудень 2017 року), 10,2% (січень 2018 року), 10,2% (лютий 2018 року), 14,0% (березень 2018 року), 14,0% (квітень 2018 року), 14,0% (травень 2018 року) відповідно.

3. Бухгалтер ОСОБА_7 по 26.11.2015 року знаходилася у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а з 27.11.2015 року вийшла до роботи і для неї, під час визначення базового місяця для проведення індексації зберігаються такі самі умови нарахування сум індексації як і в інших працівників, які займають аналогічні посади. Таким чином для неї базовий місяць вересень 2015 року.

В період з вересня 2015 року по травень 2016 року її посадовий оклад не змінювався і вересень 2015 року є базовим в зв`язку із збільшенням окладів та в зв`язку із наявністю індексів інфляції, індексації підлягає її заробітна плата за лютий - квітень 2016 року із застосуванням коефіцієнтів 1,4% (1378 грн * 1,4% = 19,29 грн).

В травні 2016 року їй збільшили заробітну плату на 72 грн. Відповідно до змін до Порядку проведення грошових доходів населення (ПКМУ №1078 від 17.07.2003 року), які внесені 09 грудня 2015 року постановою Кабінету Міністрів України №1013 розмір індексації розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу і в зв`язку із збільшенням з травня 2016 року посадового окладу на суму, що перевищує розмір індексації (збільшення окладу на 72грн, а індексація складає 20,30 грн (1450*1,4% = 20,30)

В грудні 2016 року в чергове збільшили заробітну плату на 150 грн, яка більше ніж сума можливої індексації (1600 * 4% = 64,00 грн) і грудень стає базовим.

В січні 2017 року збільшили заробітну плату на 1600 грн і січень став базовим місяцем. В період з січня по травень 2018 року її посадовий оклад не збільшувався та в зв`язку із наявністю індексів інфляції, індексації підлягає її заробітна плата за червень - грудень 2017 року та січень - травень 2018 року із застосуванням коефіцієнтів: 3,7% (червень 2017 року), 3,7% (липень 2017 року), 3,7% (серпень 2017 року), 6,9% (вересень 2017 року), 6,9% (жовтень 2017 року), 6,9% (листопад 2017 року), 10,2% (грудень 2017 року), 10,2% (січень 2018 року), 10,2% (лютий 2018 року), 14,0% (березень 2018 року), 14,0% (квітень 2018 року), 14,0% (травень 2018 року) відповідно.

4. Оплата праці продавців ( ОСОБА_9 , ОСОБА_8 ) встановлена у відсотках від реалізації, а саме: 4% алкоголь, 1,5% - цигарки з 01.01.2014 року.

Вказаний відсоток з 01 січня 2015 року до 01 січня 2017 року не змінювався і січень 2015 року є базовим та в зв`язку з наявністю індексів інфляції, індексації підлягає їх заробітна плата за квітень - грудень 2015 року та січень-2016 року, із застосуванням коефіцієнтів: 5,3% (квітень 2015 року), 16,7% (травень 2015 року), 33,0% (червень 2015 року), 35,9% (липень 2015 року), 35,9% (серпень 2015 року), 35,9% (вересень 2015 року), 35,9% (жовтень 2015 року), 35,9% листопад 2015 року), 35,9% (грудень 2015 року), 38,0% (січень 2016 року), 38,0% (лютий 2016 року), 38,0% (березень 2016 року), 38.0% (квітень 2016 року), 38,0% (травень 2016 року), 46,0% (червень 2016 року), 46,0% (липень 2016 року), 46,0% (серпень 2016 року), 46,0% (вересень 2016 року), 46,0% (жовтень 2016 року), 46,0% (листопад 2016 року), 52,0% (грудень 2016 року), 52% (січень 2017 року), 52,0% (лютий 2017 року), 57,7% березень 2017 року (1600 * 57,7% = 923,20 грн) відповідно.

З 01 квітня 2017 року їм збільшений відсоток від реалізації продукції з 4% до 4,5 % (збільшення доходу на або на 192 грн (1600 * 12 % - 192,00 грн). Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац 3 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення) (923,20 -192 = 731,20 грн).

Для проведення подальшої індексації квітень 2017 року, в якому було підвищено заробітну плату, вважається базовим під час розрахунку індексу споживчих цін. Починаючи з травня 2017 року розрахунок індексу споживчих цін для подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком.

При цьому сума індексації 731,20 грн за повністю відпрацьований місяць фіксується і виплачується у такому розмірі до наступного збільшення розміру заробітної плати, при якому таке збільшення повинне перевищити у фіксовану величину.

В липні 2017 року їм збільшений відсоток від реалізації продукції з 4,5% до 5,0% (збільшення доходу на 11% на 192 грн (1684 * 11% = 185,24 грн). Відповідно до змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення (ПКМУ №1078 від 17.07.2003 року), які внесені 09 грудня 2015 року постановою Кабінету Міністрів України №1013 розмір індексації розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (731,20 - 185,24 грн = 545,96 грн).

Вказана сума індексації виплачується до наступного підвищення доходу.

5. Продавець ОСОБА_10 працювала по квітень 2016 року включно і відсоток від реалізації з 01 січня 2015 року до 30 квітня 2016 року не змінювався і січень 2015 року є базовим та в зв`язку із наявністю індексів інфляції, індексації підлягає її заробітна плата за квітень - грудень 2015 року та січень - березень 2016 року із застосуванням коефіцієнтів: 5,3% (квітень 2015 року), 16,7% (травень 2015 року), 33,0% (червень 2015 року), 35,9% (липень 2015 року), 35,9% (серпень 2015 року), 35,9% (вересень 2015 року), 35,9% (жовтень 2015 року), 35,9% (листопад 2015року), 35.9% (грудень 2015 року), 38,0% (січень 2016 року), 38,0% (лютий 2016 року), 38,0% (березень 2016 року) відповідно.

6. Продавець ОСОБА_11 працювала по листопад 2015 року включно і відсоток від реалізації продукції з 01 січня 2015 року до 30 листопада 2015 року не змінювався і січень 2015 року є базовим та в зв`язку із наявністю індексів інфляції, індексації підлягає її заробітна плата за квітень - листопад 2015 року із застосуванням коефіцієнтів: 5,3% (квітень 2015 року), 16,7% (травень 2015 року), 33,0% (червень 2015 року), 35,9% (липень 2015року), 35,9% (серпень 2015 року), 35,9% (вересень 2015 року), 35,9% (жовтень 2015 року), 35,9% (листопад 2015 року) відповідно.

7. Продавець ОСОБА_12 по 31.10.2015 року знаходилася у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а з 01.11.2015 року приступила до роботи і для неї, під час і базового місяця для проведення індексації зберігаються такі самі умови нарахування сум індексації, як і в інших працівників, які займають аналогічні посади та працювала по березень 2016 року. Таким чином для неї базовий місяць - вересень 2015 року.

В період з вересня 2015 року по березень 2016 року включно відсоток від реалізації продукції не змінювався і вересень 2015 року є базовим в зв`язку із збільшенням окладів та в зв`язку із наявністю індексів інфляції, індексації підлягає її заробітна плата за лютий - грудень 2016 року із застосуванням коефіцієнтів: 1,4% (лютий 2016 року), 1,4% (березень 2016 року) відповідно.

8. Продавці ОСОБА_13 (прийнята на роботу з 01.04.2016 року) та ОСОБА_2 (прийнята на роботу з 01.05.2016 року). Для вказаних продавців, як новоприйнятих, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення у відсотках від реалізації продукції (тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник, тобто з 01.01.2015 року (п. 10.2 ПКМУ №1078 від 17.07.2003 року). Вказаний відсоток з 01 січня 2015 року до 01 квітня 2017 року не змінювався і січень 2015 року є базовим та в зв`язку із наявністю індексів інфляції, індексації підлягає їх заробітна плата за квітень - грудень 2016 року, січень - березень 2017 року із застосуванням коефіцієнтів: 38,0% (квітень 2016 року) ОСОБА_13 , 38,0% (травень 2016 року) ОСОБА_13 та ОСОБА_2 , 46,0% (червень 2016 року), 46,0% (липень 2016 року), 46,0% (серпень 2016 року), 46,0% (вересень 2016 року), 46,0% (жовтень 2016 року), 46,0% (листопад 2016 року), 52,0% (грудень 2016 року), 52,0% (січень 2017 року), 52,0% (лютий 2017 року), 57,7% березень 2017року (1600 * 57,7% = 923,20 грн) відповідно.

З 1 квітня 2017 року їм збільшений відсоток від реалізації продукції з 4% до 4,5 % (збільшення доходу на 12% або на 192 грн (1600 * 12 % = 192,00 грн). Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзацу 3 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення) (923,20 - 192 = 731,20 грн).

Для проведення подальшої індексації квітень 2017 року, в якому було підвищено заробітну плату, вважається базовим під час розрахунку індексу споживчих цін. Починаючи з травня 2017 року розрахунок індексу цін для подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком.

В липні 2017 року їм збільшений відсоток від реалізації продукції з 4,5% до 5,0 % (збільшення доходу на 11% або на 192 грн (1684 * 11% = 185,24 грн). Відповідно до змін до Порядку проведення індексації грошових заселення (ПКМУ №1078 від 17.07.2003 року), які внесені 09 грудня 2015 року постановою Кабінету Міністрів України №1013 розмір індексації розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (731,20 - 185,24 грн = 545,96 грн).

Вказана сума індексації виплачується до наступного підвищення доходу.

Що свідчить про порушення Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", п. 4 індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 щодо Порядку проведення індексації грошових доходів населення та ст. 33 Закону України "Про оплату праці".

Згідно ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, в т.ч. : змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ч. 1 ст. 9 та ч. 1 ст. 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Положеннями ч. 1, п. 4, 5, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. В позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Отже, адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Обов`язковою умовою визнання протиправними рішення суб`єкта владних повноважень є доведеність позивачем порушених його прав, свобод та інтересів цим рішенням суб`єкта владних повноважень, тобто, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення його прав та інтересів з боку відповідача.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. ст. 74 та 75 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 76 КАС України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд звертає увагу, що під час розгляду справи по суті позивач не обґрунтував зміст своїх вимог та не спростував належними та допустимими доказами відсутність у його діяльності встановлених інспекційним відвідуванням вищеописаних порушень вимог статей 83, 106, 107 КЗпП України, ч. 2 ст. 3-1 Закону України "Про оплату праці", Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", п. 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 щодо Порядку проведення індексації грошових доходів населення та ст. 33 Закону України "Про оплату праці" та за які, на підставі абзацу 4 частини 2 статті 265 КЗпП України, постановою Управління Держпраці в Чернівецькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЧВ-345/18/420/НД/АВ/П/ТД-1ФС/186 від 26.07.2018 року на МПП "Галина" накладено штраф у розмірі 483990,00 грн.

Водночас, в позовній заяві та інших письмових поясненнях по суті спору представник позивача заперечував наявність порушень трудового законодавства та посилався на наведені в позовній заяві таблиці нарахування та розмір виплат працівникам, які не підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку, експертними висновками чи іншими допустимими доказами, які б спростовували висновки відповідача в цій частині.

Оцінюючи докази, які є в справі, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає, що позивач не довів обставин, які б вказували на протиправність висновків відповідача про порушення ним вимог статей 83, 106, 107 КЗпП України, ч. 2 ст. 3-1 Закону України "Про оплату праці", Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", п. 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 щодо Порядку проведення індексації грошових доходів населення та ст. 33 Закону України "Про оплату праці".

Крім того, суд звертає увагу, що під час розгляду справи по суті відповідач, як суб`єктом владних повноважень, виконав процесуальний обов`язок доведення правомірності своїх дій у спірних правовідносинах, а також відповідності їх критеріям визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України.

Беручи до уваги наведене, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці в Чернівецькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЧВ-345/18/420/НД/АВ/П/ТД-1ФС/186 від 26.07.2018 року.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Під час розгляду справи відповідачем не було доведено суду обґрунтованості винесеної ним постанови про накладення на позивача штрафу №ЧВ-345/18/420/НД/АВ/П/ТД-1ФС/185 від 26.07.2018 року, в той же час ним, як суб`єктом владних повноважень, виконано процесуальний обов`язок доведення правомірності постанови №ЧВ-345/18/420/НД/АВ/П/ТД-1ФС/186 від 26.07.2018 року.

Враховуючи все зазначене вище, позовні вимоги позивача в частині визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Чернівецькій області №ЧВ-345/18/420/НД/АВ/П/ТД-1ФС/185 від 26.07.2018 року про накладення штрафу уповноваженими особами підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3 ст. 139 КАС України).

Як встановлено з матеріалів справи, при зверненні до суду з даним позовом, позивачем сплачено судовий збір на загальну суму 9021,86 грн, а саме: за дві вимоги майнового характеру про визнання протиправними та скасування постанови №ЧВ-345/18/420/НД/АВ/П/ТД-1ФС/185 від 26.07.2018 року про накладення штрафу на суму 111690,00 грн, за яку сплачено судовий збір в розмірі 1762,00 грн (платіжне дорученням №502 від 22.08.2018 року на суму 1762,00 грн) та постанови про накладення штрафу №ЧВ-345/18/420/НД/АВ/П/ТД-1ФС/186 від 26.07.2018 року про накладення штрафу на суму 483990,00 грн, за яку сплачено судовий збір в розмірі 7259,85 грн (платіжне доручення №501 від 22.08.2018 року на суму 7259,85 грн).

Оскільки, позов задоволено частково (задоволено одну позовну вимогу майнового характеру про визнання протиправною та скасування постанови ЧВ-345/18/420/НД/АВ/П/ТД-1ФС/185 від 26.07.2018 року про накладення штрафу на суму 111690,00 грн, за яку сплачено судовий збір в розмірі 1762,00 грн (платіжне дорученням №502 від 22.08.2018 року на суму 1762,00 грн), суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 1762,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Чернівецькій області.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Малого приватного підприємства "Галина" до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування постанов, - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати Постанову Управління Держпраці у Чернівецькій області від 26.07.2018 року №ЧВ-345/18/420/НД/АВ/П/ТД-1ФС/185 про накладення штрафу.

3. Стягнути на користь Малого приватного підприємства "Галина" за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Чернівецькій області судові витрати - судовий збір на загальну суму 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп., сплачений відповідно до платіжного доручення №502 від 22.08.2018 року.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Мале приватне підприємство "Галина" (код ЄДРПОУ 22835277, мікрорайон "Діброва", буд. 16, кв. 17, м. Новодністровськ, Сокирянський район, Чернівецька область, 60236);

Представник позивача - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 );

Відповідач - Управління Держпраці у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 39888333, вул. Зелена, 3, м. Чернівці, Чернівецька область, 58003).

Суддя Григораш В.О.


Дата ухвалення рішення	30.06.2020
Оприлюднено	01.07.2020
Номер документу	90085923
Судочинство	Адміністративне
Суть	визнання протиправними та скасування постанов

Григораш Віталій Олександрович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 30.06.2020 по справі 824/815/18-аЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —824/815/18-а

Рішення від 30.06.2020

Рішення
від 30.06.2020 по справі 824/815/18-а
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД