Постанова

від 23.06.2020 по справі 160/727/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 червня 2020 року м. Дніпросправа № 160/727/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Мельника В.В., Сафронової С.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Тералайт

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Тералайт до заступника начальника управління - начальника відділу податків і зборів з юридичних осіб Дніпровсько-Новомосковського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Харлової Тетяни Павлівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування індивідуального акту суб`єкта владних повноважень, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Компанія Тералайт звернулося з вищевказаним позовом до суду в якому просило визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №25129/10/04-36-53-30 від 04.11.2019, підписаний заступником начальника управління-начальника відділу податків і зборів з юридичних осіб Дніпровсько-Новомосковського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Харловою Тетяною Павлівною.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у листопаді 2019 року підприємством було отримано надісланий засобами поштового зв`язку запит про надання інформації, який підписано заступником начальника управління-начальником відділу податків і зборів з юридичних осіб Дніпровсько-Новомосковського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Харловою Т.П., яка не має на те законних повноважень, крім того вказаний запит не містить фактів, які свідчать про порушення товариством податкового, валютного законодавства.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням ТОВ Компанія Тералайт подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вказує на те, що належним відповідачем у даній справі є саме посадова особа контролюючого органу, яка є суб`єктом владних повноважень в розумінні ст. 4 КАС України, крім того встановивши що позов пред`явлено не до належного відповідача суд в порушення ст. 48 КАС України не залучив третю особу в якості належного відповідача.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу Головне управління ДПС у Дніпропетровській області просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ТОВ Компанія Тералайт підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції, інші сторони не з`явились про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 04.11.2019 року на адресу позивача було направлено письмовий запит №25129/10/04-36-53-30, в якому керуючись нормами пп.16.1.5 і 16.1.7 п.16.1 ст.16. пп.20.1.2 п. 20.1 ст.20, пунктів 1 і 3 абзацу третього пп.73.3 ст.73 ПКУ, п.14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1245, просило протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цього запиту, надати інформацію (пояснення та їх документальні підтвердження) з приводу наведених в ньому фактів.

Запит ГУ ДПС у Дніпропетровській області №25129/10/04-36-53-30 від 04.11.2019 року підписаний заступником начальника управління-начальником відділу податків і зборів з юридичних осіб Дніпровсько-Новомосковського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Харловою Тетяною Павлівною (а.с.10-13).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того що позов пред`явлено не до неналежного відповідача.

Колегія суддів не погоджується з такими підставами відмови у задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.

Пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої, встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також, підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Пунктами 9, 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом органи державної податкової служби мають право звернутися до суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої, встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації. В окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням засобів телекомунікаційного зв`язку з накладенням електронного цифрового підпису органу державної податкової служби.

Встановлено, що у запиті зазначаються, зокрема, посилання на норми закону, відповідно до яких, орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації.

Згідно з пунктом 14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту, якщо інше не передбачено Податковим кодексом України.

У разі, коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов`язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов`язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.

Податковий орган у порядку, визначеному законом наділений правом надсилати платникам податків, письмові запити про надання інформації (пояснень) та документальних підтверджень, якщо за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

Проте запит про надання інформації та її документального підтвердження не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки він сам по собі не впливає на права та обов`язки платника податків, як і дії податкового органу щодо направлення такого запиту.

В разі отримання або не отримання інформації та первинних документів на запит, податковий орган має право прийняти рішення про проведення перевірки, що передбачено підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Таким чином, рішенням суб`єкту владних повноважень в розумінні статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України буде рішення про проведення перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, за наслідками розгляду відповіді платника податків на інформаційний запит.

При цьому, оцінка належності запиту та обов`язковості відповіді на нього, має надаватись при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого після направлення запиту та безпосередньо пов`язаного з таким запитом.

Колегія суддів зазначає, що сам по себе факт направлення запиту не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідворотних негативних наслідків для підприємства, а є лише частиною процедури встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов`язкових платежів.

Крім того запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу.

В даному випадку запит №25129/10/04-36-53-30 від 04.11.2019 року є саме запитом ГУ ДПС у Дніпропетровській області, як контролюючого органу на виконання функцій, визначених ст.19-1 ПК України.

Таким чином належним відповідачем у даній справі повинен бути ГУ ДПС у Дніпропетровській області, про що зазначив суд першої інстанції.

Поряд з цим, ГУ ДПС у Дніпропетровській області до участі у справі в якості належного відповідача залучений не був.

Відповідно до ч.3,4 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.

Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.

Наведений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, наведеній у постанові від 26.12.2019 року по справі №724/716/16-а.

З цього слідує, що суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Враховуючи, що заступник начальник управління - начальника відділу податків і зборів з юридичних осіб Дніпровсько-Новомосковського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Харлова Тетяна Павлівна є неналежним відповідачем у вказаній справі, то колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

За змістом частини сьомої статті 48 КАС України заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Приписами Кодексу адміністративного судочинства України не надано повноважень суду апеляційної інстанції на заміну у справі відповідача.

Враховуючи те, що за приписами статті 48 КАС України заміна відповідача допускається лише судом першої інстанції до ухвалення рішення у справі, проте судом першої інстанції у вказаній справі заміни неналежного відповідача належним здійснено не було, а у суду апеляційної інстанції такі повноваження відсутні, то колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в цілому.

Отже, суд першої інстанції, не встановивши фактичні обставини, які мають значення для справи та не здійснивши заміну неналежної сторони, яка, в силу обмежень встановлених статтею 48 КАС України, могла бути проведена виключно судом першої інстанції, допустив порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення передбачені ст. 315 КАС України.

Між тим, приписами ст. 315 КАС України не передбачено повноважень суду апеляційної інстанції щодо направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції у разі не залучення судом першої інстанції до участі у справі належного відповідача.

Враховуючи наведене вище, через допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись п.2 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Тералайт - задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року - скасувати та прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Тералайт - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі постанова складена 24 червня 2020 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя В.В. Мельник

суддя С.В. Сафронова