Постанова

від 23.06.2020 по справі 340/663/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 червня 2020 року м. Дніпросправа № 340/663/20 Суддя І інстанції - Петренко О.С.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Мельника В.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, у зарахуванні періоду роботи в Олександрійському воєнізованому гірничорятувальному (аварійно-рятувальному) загоні Державної служби України з надзвичайних ситуацій з 01 листопада 2010 року по 30 червня 2013 року до стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періоди роботи в Олександрійському воєнізованому гірничорятувальному (аварійно-рятувальному) загоні Державної служби України з надзвичайних ситуацій з 01 листопада 2010 року по 30 червня 2013 року.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області у зарахуванні періоду роботи ОСОБА_1 в Олександрійському воєнізованому гірничорятувальному (аварійно-рятувальному) загоні Державної служби з надзвичайних ситуацій з 01 листопада 2010 року по 30 червня 2013 року до стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періоди роботи в Олександрійському воєнізованому гірничорятувальному (аварійно-рятувальному) загоні Державної служби з надзвичайних ситуацій з 01 листопада 2010 року по 30 червня 2013 року.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області оскаржило його до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою позивачу в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі за безпідставністю заявлених вимог.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що стаж роботи позивача з 01 листопада 2010 року по 30 червня 2013 року не зараховано до стажу роботи на пільгових умовах за Списком №1 у зв`язку з відсутністю довідки про підтвердження наявного трудового стажу, у відповідності до п.20 Порядку №637 та відсутності результатів атестації робочого місця.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з`явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що позивачу, відповідно до рішення №110130003298 від 16.12.2019 року призначено пенсію по інвалідності з 18.09.2019 року.

Позивач, звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії, на пільгових умовах.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 20.02.2020 року позивачу було повідомлено про відмову в призначені пенсії (а.с.4).

Відмовляючи в призначенні пенсії, відповідач зазначив, що період роботи з 01.11.2010 року по 30.06.2013 року неможливо зарахувати до стажу роботи на пільгових умовах за Списком №1, в зв`язку з тим, що довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, відповідно до п.20 Порядку №637, не надано. Також зазначено, що документи про результати атестації робочих місць, які б підтверджували період роботи в шкідливих умовах праці з 01.11.2010 року по 30.06.2013 року в Олександрійському воєнізованому гірничорятувальному (аварійно - рятувальному) загоні Державної служби України з надзвичайних ситуацій - відсутні (а.с.4).

Позивач, не погодившись з зазначеним рішенням відповідача, звернувся з вказаним позовом до суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови виходить з наступного.

Відповідно до п. а ч. 1 ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно ч. 1 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (далі - Порядок № 637) передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання, згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці (далі - Порядок) та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Згідно з пунктом 4.5 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, не підтвердилось право на пільгову пенсію, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць.

Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Міністерством праці України разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "а" статті 13 Закону є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Як свідчать встановлені обставини справи, стаж роботи позивача з 01 листопада 2010 року по 30 червня 2013 року на посаді респіраторника Інгульського ВГР(АР)В Олександрійського ВГР(АР)З підтверджується записами у трудовій книжці ОСОБА_1 , а також архівною довідкою Олександрійської міської ради від 04.10.2019 року №12-36/901 (а.с. 6,11)

Згідно із архівними витягами з наказів Олександрійського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної спеціальної (воєнізованої) гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи №72 від 24.07.2009 року та №59 від 10.11.2010 року про результати позачергової атестації робочих місць за умовами праці, за результатами чергової та позачергової атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1, зокрема, посади респіраторника (розділ 1, підрозділ 5, позиція 1.5 а ).

Таким чином, названими архівними довідками, а також записами у трудовій книжці, в повній мірі підтверджується стаж роботи позивача на посаді респіраторника Інгульського ВГР(АР)В Олександрійського ВГР(АР)З з 01 листопада 2010 року по 30 червня 2013 року, а тому відсутні підстави для його незарахування до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

При цьому, колегія суддів також враховує те, що Олександрійський воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Міністерства надзвичайних ситуацій України (код ЄДРПОУ 33861028) відповідно до наказом голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 13 травня 2013 року № 216 Про перейменування воєнізованих гірничорятувальних (аварійно- рятувальних) загонів МНС України та затвердження статутів був перейменований в Олександрійський воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 33861028). Наказом голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 15 травня 2013 року № 224 Про припинення юридичних осіб діяльність Олександрійського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 33861028) припинена шляхом приєднання до Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 33873405).

Водночас, згідно із довідкою Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 13.11.2019 року №01/3-1887 усі документи Олександрійський воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Міністерства надзвичайних ситуацій України були передані ліквідаційною комісією до архівного відділу Олександрійської міської ради Кіровоградської області. Жодних документів ліквідованого Олександрійського ВГРЗ на зберігання до Державного Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій не передавались.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що право особи на пенсію не може ставитись в залежність від місця зберігання документів, які підтверджують таке право.

Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.

За приписами частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (частина третя статті 46 Основного Закону).

Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007 зазначив, що неодноразово розглядав проблему, пов`язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами.

Відповідно до позиції Конституційного Суду України, сформованої в Рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, до обмеження прав належить звуження їх змісту й обсягу, проте сутність змісту основного права не може бути порушена. Крім того, у Рішенні в від 22 травня 2018 року № 5-р/2018 Конституційний Суд України зазначив, що обмеження стосовно реалізації конституційних прав не можуть бути свавільними та несправедливими, мають установлюватися виключно Конституцією й законами, переслідувати легітимну мету, бути зумовленими суспільною необхідністю її досягнення, пропорційними й обґрунтованими.

Таким чином, відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області у зарахування періоду роботи ОСОБА_1 на посаді на посаді респіраторника Інгульського ВГР(АР)В Олександрійського ВГР(АР)З з 01 листопада 2010 року по 30 червня 2013 року відбулось з формальних підстав, що в свою чергу не може бути визнана правомірною.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321,322 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова

суддя В.В. Мельник