Постанова

від 24.06.2020 по справі 1.380.2019.002449

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.002449 пров. № А/857/2344/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.

за участю секретаря судового засідання Юник А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Ясниської сільської ради Яворівського району Львівської області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року, прийняте суддею Карп`як О.О., в м.Львові, повний текст складено 17 січня 2020 року, у справі № 1.380.2019.002449 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ясниської сільської ради Яворівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 про визнання недійсним і скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2019 року ОСОБА_1 до суду з позовом, в якому, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить визнати X сесію VII демократичного скликання від 04.04.2017 року Ясниської сільської ради незаконною; визнати протокол Ясниської сільської ради X сесії VII демократичного скликання від 04.04.2017 року протиправним.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 26 січня 2017 року звернувся з заявою до Ясниської сільської ради про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,68 га для приватизації з метою ведення особистого селянського господарства в урочищі «Березова долина» с. Ясниська. Ясниською сільською радою X сесії VII демократичного скликання від 04.04.2017 року було відмовлено. Відповіді на заяву позивач не отримував. Лише 04.03.2019 року у відповідь на адвокатський запит позивач отримав відповідь про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Зазначив, що 08 липня 2019 року позивачу стало відомо про відсутність у відповідача такого документу, як рішення Ясниської сільської ради X сесії VII демократичного скликання від 04.04.2017 року. По питанню відмови позивачу у наданні дозволу на вироблення правовстановлюючих документів на земельну ділянку є тільки протокол сесії за результатами голосування. Також, як зазначає позивач, ним виявлено розбіжність у наданих копіях двох витягів протоколу голосування, що ставить під сумнів сам факт голосування Ясниської сільської ради X сесії VII демократичного скликання від 04.04.2017 року. У копіях протоколу відображено різну кількість осіб, які утримались від голосування. Також, протокол не містить всіх необхідних реквізитів.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Ясниської сільської ради Яворівського району Львівської області щодо не вирішення в порядку та у спосіб, встановлені законодавством, заяви ОСОБА_1 від 26.01.2017 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зобов`язано Ясниську сільську раду Яворівського району Львівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.01.2017 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та прийняти рішення з врахуванням висновків суду у даній справі. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Ясниська сільська рада Яворівського району Львівської області подала апеляційну скаргу, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, не повного та всебічного з`ясування всіх істотних обставин справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що Ясниська сільська рада Яворівського району Львівської області розглянула звернення позивача та прийняла рішення, що стверджується протоколом Х сесії VII сільської ради від 04.04.2017 р. та протоколом ХVI сесії VII сільської ради від 22.01.2018 року, згідно з якими рішення не прийнято.

Зазначає, позивачем пропущено строк звернення до суду.

Також, зазначає, що предмет та підстави позову у справі № 460/3666/19, між тими самими сторонами, в частині визнання протиправною бездіяльність Ясниської сільської ради Яворівського району Львівської області щодо не розгляду заяви позивача від 26.01.2017 є тотожними предметі та підставам позову у даній справі.

Просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким провадження у справі закрити в частині вимог щодо визнання протиправною бездіяльність Ясниської сільської ради Яворівського району Львівської області щодо не вирішення в порядку та спосіб, встановлені законодавством, заяви ОСОБА_1 від 26.01.2017 року про надання дозволу на виготовлення проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У решті вимог - відмовити.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити без змін рішення суду.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, позивача та його представника, третю особу, які просять задоволити апеляційну скаргу в повному обсязі, представника відповідача, яка просить залишити без змін рішення суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , 26 січня 2017 року звернувся із заявою до Ясниської сільської ради Яворівського району Львівської області про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,68 га для приватизації з метою ведення особистого селянського господарства в урочищі «Березова долина» с. Ясниська. Вказана заява також підписана ОСОБА_2 .

Згідно протоколу Ясниської сільської ради Яворівського району Львівської області X сесії VII демократичного скликання від 04.04.2017 року, рішення з питання надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,68 га для приватизації з метою ведення особистого селянського господарства в урочищі «Березова долина» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - не прийнято.

У відповідь на адвокатський запит, листом №62 від 04.03.2019 року Ясниська сільська рада Яворівського району Львівської області повідомила, що заяви ОСОБА_2 і ОСОБА_3 від 26.01.2017 року були розглянуті на Х сесії УІІ демократичного скликання від 04.04.2017 року і рішення не було прийнято.

Вважаючи таке рішення, оформлене протоколом від 04.04.2017 року протиправним, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції вважав, що відповідачем порушено право позивача. Однак, обраний позивачем спосіб захисту, по уточненому позову, визнати X сесію VII демократичного скликання від 04.04.2017 року Ясниської сільської ради незаконною; визнати протокол Ясниської сільської ради X сесії VII демократичного скликання від 04.04.2017 року протиправним, не буде мати наслідком захисту прав позивача, а тому вийшов за межі позовних вимог і визнав протиправною бездіяльність Ясниської сільської ради Яворівського району Львівської області щодо не вирішення в порядку та у спосіб, встановлені законодавством, заяви ОСОБА_1 від 26.01.2017 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також зобов`язавши Ясниську сільську раду Яворівського району Львівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.01.2017 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та прийняти рішення.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правовий статус сільських, селищних, міських рад визначено Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 за № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР із змінами та доповненнями станом на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 10 Закону № 280/97-ВР визначено, що ради є органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси відповідних територіальних громад та здійснюють повноваження, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, земля що є у комунальній власності територіальної громади села. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (частини 3 та 5 статті 16 Закону № 280/97-ВР).

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону №280/97-ВР, передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання прийняття рішень щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Статтею 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.6 ст.118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно з положеннями частини сьомої наведеної статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Тобто, підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.1 ст.122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Земельним кодексом України визначено чіткий алгоритм розгляду заяв громадян про відведення у власність земельних ділянок та вичерпний перелік підстав для відмови особі у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідач за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення конкретної земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства зобов`язаний був прийняти рішення, яким надати дозвіл на розроблення такого проекту землеустрою або надати позивачу вмотивовану (із зазначенням конкретних причин) відмову у його наданні.

Відповідно до статті 118 ЗК України, порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів: - звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; - надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування; - розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; - погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 ЗК України; - затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 ЗК України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок.

Тобто, наведеними нормами права встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлені особи звертаються до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за результатами розгляду яких визначені в статті 118 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 фактично оскаржує бездіяльність відповідача щодо розгляду його заяви від 26.01.2017 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, оскільки Ясниська сільська рада Яворівського району Львівської області не прийняла рішення по заяві позивача від 26.01.2017, і в межах спірних правовідносин вірним способом відновлення порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльність відповідача та зобов`язання розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.01.2017 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та прийняти рішення.

Щодо покликання апелянта на те, що предмет та підстави позову у справі № 460/3666/19, між тими самими сторонами, в частині визнання протиправною бездіяльність Ясниської сільської ради Яворівського району Львівської області щодо не розгляду заяви позивача від 26.01.2017 є тотожними предметі та підставам позову у даній справі, а тому провадження у справі слід закрити, то апеляційний суд зазначає наступне.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 року у справі № 460/3666/19 позов ОСОБА_1 до Ясниської сільської ради Яворівського району Львівської області про визнання протиправною бездіяльності задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Ясниської сільської ради Яворівського району Львівської області щодо не розгляду заяв ОСОБА_1 від 26.01.2017, від 21.03.2018, від 22.10.2018, від 18.10.2018. Рішення набрало законної сили.

Разом з тим, предметом даного спору є відсутність рішення за результатами розгляду звернення позивача від 26.01.2017 року щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,68 га для приватизації з метою ведення особистого селянського господарства в урочищі «Березова долина» с. Ясниська, а тому підстав для закриття провадження, відповідно до п.7, 8 ч.1 ст. 238 КАС України, як зазначає відповідачем, не має.

Щодо покликання апелянта на пропуск строку звернення ОСОБА_4 до суду, то апеляційним судом встановлено, що позивач отримав відповідь про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки - 04.03.2019 року у відповідь на адвокатський запит і в межах шестимісячного строку, передбаченого ст.122 КАС України звернувся до суду - 15.05.2019 року .

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України та статті 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Так, у п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29)

Відтак, апеляційний суд відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а, відтак, не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення.

Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до вимог ч. 6 ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись ч.3 ст.243, ст.ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Ясниської сільської ради Яворівського району Львівської області - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року у справі № 1.380.2019.002449 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, з врахуванням ч.3 розділу VI Прикінцевих положень КАС України.

Головуючий суддя М. П. Кушнерик судді А. Р. Курилець О. І. Мікула Повне судове рішення складено 30.06.2020