Постанова

від 30.06.2020 по справі 826/7141/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2020 року

м. Київ

справа №826/7141/16

адміністративне провадження №К/9901/36771/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Мартинюк Н.М.,

суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №826/7141/16

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю ВКЦ Укрпромвпровадження

про застосування заходів реагування,

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ВКЦ Укрпромвпровадження

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2017 року (прийняту у складі: головуючого судді Кобаля М.І., суддів Карпушової О.В., Кучми А.Ю.).

УСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі - ГУ ДСНС України у м. Києві ) у травні 2016 року звернулося з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ВКЦ Укрпромвпровадження , в якому просило:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень ТОВ ВКЦ Укрпромвпровадження за адресою: вул. Волинська, 53 у місті Києві;

- визначити спосіб виконання судового рішення у порядку, передбаченому наказом Міністерства надзвичайних справ України від 21 жовтня 2004 року №130 Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів , зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 8 листопада 2004 року за №1416/10015, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити і вхідні двері приміщень товариства за адресою: вул. Волинська, 53 у місті Києві;

- обов`язок щодо забезпечення виконання рішення суду покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час проведення планової перевірки нежитлових приміщень за адресою: вул. Волинська, 53 у місті Києві було виявлено ряд порушень правил пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Виявлені порушення, за переконанням уповноваженого представника позивача, свідчать про необхідність повного зупинення подальшої експлуатації зазначених нежитлових приміщень. З метою попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті відповідача порушень вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до суду із позовом про застосування заходів реагування.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Судове рішення обґрунтовано тим, що на момент вирішення спору відповідачем усунуто порушення вимог пожежної безпеки, у тому числі Правил пожежної безпеки в Україні, які зафіксовані в акті перевірки і стали підставою для звернення позивача до суду про застосування заходів реагування. Крім того, суд першої інстанції, врахувавши принцип пропорційності порушення і покарання, дійшов висновку про відсутність необхідності у примусовому порядку застосування до відповідача такого крайнього заходу реагування у сфері державного нагляду (контролю), як повне зупинення роботи шляхом відключення джерела електроживлення.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2017 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2016 року. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ГУ ДСНС України у м. Києві задоволено частково.

Застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю ВКЦ Укрпромвпровадження заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень товариства, розташованого за адресою: вулиця Волинська, 53 у місті Києві, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити і вхідні двері приміщень.

Обов`язок щодо забезпечення виконання цієї постанови покладено на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції апеляційний суд виходив з того, що підтвердження у ході розгляду справи вчинення відповідачем дій з часткового усунення порушень чинного законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки не може бути безумовною ознакою відсутності правових підстав для вжиття заходів реагування. На переконання суду апеляційної інстанції, перелік не усунутих порушень ТОВ ВКЦ Укрпромвпровадження , які встановлені під час розгляду цієї справи, є достатньою підставою для твердження про існування загрози життю та здоров`ю людей, що в свою чергу помилково не було враховано судом першої інстанції.

Крім того, суд апеляційної інстанції наголосив на тому, що суд не наділений повноваженнями органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які в свою чергу є дискреційними, а тому не може надавати оцінку якості виконаних та усунутих порушень відповідачем на підприємстві.

Разом з тим, для забезпечення і функціонування належним чином підприємства, ТОВ ВКЦ Укрпромвпровадження не позбавлено можливості звернутись до ГУ ДСНС України у м. Києві з відповідною заявою про усунення встановлених порушень для проведення повторної перевірки.

Між тим, з моменту звернення ГУ ДСНС України у м. Києві з цим позовом до суду до моменту розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції пройшов рік, а в матеріалах справи не було доказів звернення ТОВ ВКЦ Укрпромвпровадження до ГУ ДСНС України у м. Києві для повторної перевірки усунення порушень підприємства, яке має високий ступінь ризику від провадження господарської діяльності.

Отже, оскільки на час розгляду справи доказів, які б свідчили про усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не надано, і у зв`язку з виникненням умов, за яких подальша експлуатація (робота) приміщень ТОВ ВКЦ Укрпромвпровадження становить небезпеку для життя і здоров`я працюючих та інших людей, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для припинення експлуатації (роботи) зазначених об`єктів, що, в свою чергу, є підставою для застосування до відповідача заходів реагування.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечення)

У касаційній скарзі ТОВ ВКЦ Укрпромвпровадження просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2017 року, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2016 року залишити без змін.

Зокрема, скаржник зазначає, що суд першої інстанції повно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для справи, правильно застосувавши норми матеріального права і не допустивши порушень норм процесуального права, ухвалив законне і обґрунтоване рішення, яке безпідставно скасував суд апеляційної інстанції. В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що під час судового розгляду він надав суду докази на підтвердження добровільного усунення в значній мірі виявлених порушень у сфері пожежної безпеки, які зафіксовані в акті перевірки, у зв`язку з чим вважає необґрунтованим застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи. Водночас, на думку відповідача, суд апеляційної інстанції помилково не взяв до уваги висновки експерта з оцінки протипожежного стану №06/19 від 10 червня 2016 року, посилаючись на відсутність у висновку експерта описання того яким чином усунуто порушення. Крім того, як зазначає відповідач, наявність загрози безпосередньо життю та здоров`ю людей від пожежі пов`язується із настанням обставин, які можуть призвести до займання і розповсюдження вогню. Відповідно до вказаного висновку експерта, відсутні першопричині обставини які можуть призвести до займання і розповсюдження вогню.

Також, скаржник зазначає, що саме на позивача покладається обов`язок здійснення заходів, направлених на перевірку виконання суб`єктом господарювання вимог припису для усунення виявлених порушень після спливу встановленого в приписі строку.

Окрім цього, відповідач звертає увагу на те, що зупинення експлуатації будівель за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 53 стосуються прав та обов`язків інших осіб, а саме орендарів скаржника. Відповідно до договорів оренди саме на орендарів покладається необхідність дотримання вимог правил протипожежної безпеки, а отже вирішення питань щодо порушення правил протипожежної безпеки, яку мають забезпечити орендарі напряму стосується їх прав та обов`язків і вирішення питання щодо порушення правил протипожежної безпеки і наслідків цього без їх участі є прямим порушенням прав орендарів на захист своїх прав і виключає їх можливість захищати свої права. Однак суд апеляційної інстанції залишив ці обставини поза своєю увагою, зазначених орендарів до участі у справі в якості третіх осіб не залучив, не надав юридичної оцінки вказаним обставинам.

Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін. В обґрунтування своєї позиції, посилається на те, що належним доказом усунення порушення є акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил і норм пожежної і техногенної безпеки, тому, якщо відповідач вважає, що порушення виявлені під час перевірки відсутні, він може звернутись із заявою про проведення позапланової перевірки за його бажанням до ГУ ДСНС, для встановлення відсутності порушень. Зазначає, що скаржником не надано доказів усунення всіх порушень, які зазначені в акті перевірки. На підтвердження зазначеного позивач посилається на копію рапорту інспектора Березана А .М. від 25 липня 2016 року, в якому зазначено, що наданими ТОВ ВКЦ Укрпромвпровадження доказами підтверджується лише часткове усунення виявлених на об`єкті порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Згідно наданих матеріалів усунутими є лише 5 з 34 виявлених порушень, а саме: порушення №№ 1, 2, 3, 17 і 26 зазначені в акті №245.

Крім того, позивач звертає увагу суду на те, що 26 травня 2017 року інспекторами ГУ ДСНС України у м. Києві на виконання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції здійснено вихід до ТОВ ВКЦ Укрпромвпровадження за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 53 з метою застосування заходів реагування. Однак заступником директора Четковим А.С. не допущено інспекторів до приведення в дію постанови суду, про що складено акт.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами першої й апеляційної інстанцій встановлено, що на виконання вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Порядку проведення планових (позапланових) перевірок щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 2 листопада 2015 року №1337, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25 листопада 2015 року №1467/27912 із урахуванням змін до Плану комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) на 2016 рік, затверджених наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 1 лютого 2016 року №141, ГУ ДСНС України у м. Києві видало наказ від 17 березня 2016 року №97 про проведення планових перевірок.

Повідомлення про проведення планової перевірки від 18 березня 2016 року №21/607 було отримано особисто директором ОСОБА_2 21 березня 2016 року.

На виконання зазначеного наказу від 17 березня 2016 року в період з 13 квітня 2016 року до 22 квітня 2016 року на підставі посвідчення про проведення перевірки від 4 квітня 2016 року №222 головний інспектор відділу державного нагляду (контролю) у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту Солом`янського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві Березан А.М. (далі - інспектор Березан А.М. ) провів планову перевірку приміщень ТОВ ВКЦ Укрпромвпровадження за адресою: вул. Волинська, 53 щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

За результатами проведення планової перевірки ТОВ ВКЦ Укрпромвпровадження щодо додержання і виконання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, інспектор Березан А.М. склав акт №245, згідно з яким встановлено допущення відповідачем ряду правопорушень правил і норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, зокрема:

- здійснюється використання приміщень без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки і позитивного висновку за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану приміщень;

- з метою проведення заходів із запобігання виникненню пожежі та організації їх гасіння на підприємстві не створено добровільну пожежну охорону;

- посадовими особами (ТОВ ВКЦ Укрпромвпровадження , орендарями ТОВ Укртекстиль , ТОВ Імперіал Груп ) не пройдено навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року №444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення дія надзвичайних ситуаціях ;

- на території об`єкта допускається влаштування звал горючих відходів;

- допускається влаштування тимчасових споруд побутового іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності на відстані менше 10 м від інших споруд (орендарями ТОВ Імперіал Груп та ПП Автотехком );

- дерев`яні конструкції горищних приміщень не оброблені засобами вогнезахисту;

- для будівель і приміщень виробничого призначення, складських приміщень не визначено категорію щодо вибухопожежної, пожежної небезпеки і клас зони, та не позначено на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні;

- стаціонарні зовнішні пожежні сходи з 2-ого поверху головної офісної будівлі знаходяться в не справному стані;

- з приміщень другого поверху наданих в оренду користувачам ТОВ Імперіал Груп не передбачений другий евакуацій вихід в порушення пункту 5.13. ДБН 1.1-7-2002;

- ширина сходів на шляху евакуації з другого поверху головної офісної будівлі менша 0,7 метра в порушення пункту 5 ДБН В. 1.1-7-2002;

- на шляху евакуації з другого поверху головної офісної будівлі влаштований поріг;

- шляхи евакуації з головної офісної будівлі та складські приміщення (орендар ТОВ Укртекстиль ) захаращені матеріальними цінностями;

- допускається розташовування у тамбурі виходу з магазину (орендар - ТОВ Укртекстиль ) шафи;

- з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелі в приміщеннях будівель не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

- допускається улаштування і експлуатація тимчасових електромереж в загальному коридорі офісної будівлі та у швейному цеху (орендар - ТОВ Укртекстиль );

- допускається складування горючих матеріалів ближче 0,5 метра до світильників в складському приміщенні (орендар - ТОВ Укртекстиль );

- не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок короткого замикання;

- електрощити, групові електрощітки не захищені автономними системами пожежогасіння;

- електричні розетки (вимикачі) в побутовому приміщенні (орендар - ТОВ Імперіал Груп ) встановлені на горючій основі без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, який би виступав за габарити апарата не менше ніж на 0,01 м;

- допускається підвішування світильників в офіси приміщенні безпосередньо на струмопровідні проводи та експлуатація зі знятими ковпаками (розсіювачами);

- допускається складування горючих матеріалів в складські приміщенні з полікарбонатом (орендар - ТОВ Імперіал Груп ) на відстані менше 1 м від електроустаткування та електрощитом;

- коридор другого поверху офісної будівлі (орендар ТОВ Імперіал Груп ) і складські приміщення орендарів не мають природного освітлення, не обладнані системами протидимного захисту в порушення пункту 10.2.4. ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ; пунктів 8.3.3., 8.3.5. ДБН В.2.2-9-2009 Громадські будинки та споруди ;

- складські та офісні приміщення і будівлі (ТОВ ВКЦ Укрпромвпровадження і орендарі ФОП ОСОБА_3 , ТОВ Імперіал Груп , ТОВ Траст Фіделіо , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ПП Автотехком ) не обладнані системою пожежної сигналізації з виводом сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт централізованого пожежного спостерігання в порушення пунктів 4.1, 12.8, 14.2 Таблиці А.1 Додатку А ДБН В.2.5-56:201 Системи протипожежного захисту ;

- всі приміщення і будівлі не обладнані системою оповіщення про пожежу в порушення пунктів 19, 20 Таблиці Б.1 Додатку Б ДБ1 В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ;

- не наданий акт перевірки відповідності змонтованих системи протипожежного захисту у виробничо-складській будівлі (орендар - ТОВ Укртекстиль ) вимогам проектної документації та її працездатності в порушенні пункту 7.3. і додатку И ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ;

- не наданий договір на технічне обслуговування існуючих систем протипожежного захисту і на вивід тривожних сповіщень на пульт централізованого пожежного спостерігання у виробничо-складській будівлі (орендар - ТОВ Укртекстиль ) в порушенні пунктів 5.8., 7.4. і додатку Ж ДБН В.2.5-56:201 Системи протипожежного захисту ;

- вогнегасники не навішені на вертикальні конструкції на висот не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасників і на відстані від дверей, достатній для її повного відкривання;

- пожежні щити на території не укомплектовані необхідної кількістю засобів пожежогасіння (вогнегасники - 3 шт, ящик з піском - 1 шт, покривало з негорючого теплоізоляційної матеріалу або повсті розміром 2 х 2 м - 1 шт, гаки - 3 шт, лопати - 2 шт, ломи - 2 шт, сокири - 2 шт);

- не проведено технічне обслуговування існуючих вогнегасників (орендар - ТОВ Траст Фіделіс );

- допускається зберігання вантажів і тари на рампі складу (орендарі - ТОВ Укртекстиль );

- в складських приміщеннях (орендарі - ТОВ Траст Фіделіс , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ТОВ Імперіал Груп ) ширина проходів між штабелями менше 1 м, між стінами і штабелями менше 0,8 м;

- в складських приміщеннях (орендарі - ТОВ Траст Фіделіс , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ТОВ Імперіал Груп ) ширина проходів і місця штабельного зберігання не позначені обмежувальними лініями, нанесеними на підлозі, які добре видно;

- в складському приміщенні (орендар - ТОВ Укртекстиль ) допускається зберігання продукції навалом;

- в складському приміщенні (орендар - ТОВ Укртекстиль ) допускається експлуатація побутових електронагрівальних приладів і установлення з цією метою штепсельних розеток.

З метою попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті відповідача порушень вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до суду із позовом про застосування заходів реагування.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Відповідно до статті 1 цього Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 4, частини першої статті 5, частини першої статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Абзацом третім частини першої статті 6 наведеного Закону встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов`язкової звітності, поданих суб`єктом господарювання; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності виключно законами встановлюються, зокрема:

- органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;

- види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);

- повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг;

- вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності;

- спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно частини сьомої статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Положеннями статі 51 Кодексу цивільного захисту України визначено, що діяльність із забезпечення техногенної безпеки є складовою виробничої, експлуатаційної та іншої діяльності відповідних посадових осіб і працівників підприємств, установ, організацій. Ця вимога відображається у відповідних статутах або положеннях.

Забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника.

Статтею 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.

Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Згідно з пунктом 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною першою статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Відповідно до частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки України діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів. Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту. Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ. На кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим, який включає: порядок утримання шляхів евакуації; визначення спеціальних місць для куріння; порядок застосування відкритого вогню; порядок використання побутових нагрівальних приладів; порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт; правила проїзду та стоянки транспортних засобів; місця для зберігання і допустиму кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, що можуть одночасно знаходитися у приміщеннях і на території; порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання промасленого спецодягу та ганчір`я, очищення елементів вентиляційних систем від горючих відкладень; порядок відключення від мережі електроживлення обладнання та вентиляційних систем у разі пожежі; порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи; порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення; порядок організації експлуатації і обслуговування наявних засобів протипожежного захисту; порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання; порядок збирання членів пожежно-рятувального підрозділу добровільної пожежної охорони та посадових осіб, відповідальних за пожежну безпеку, у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні й святкові дні; порядок дій у разі виникнення пожежі: порядок і способи оповіщення людей, виклику пожежно-рятувальних підрозділів, зупинки технологічного устаткування, вимкнення ліфтів, підйомників, вентиляційних установок, електроспоживачів, застосування засобів пожежогасіння; послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання техніки безпеки. При розробленні інструкцій дій у разі виникнення (виявлення) пожежі необхідно використовувати розділ VIII цих Правил. Працівники об`єкта мають бути ознайомлені з цими вимогами на інструктажах або під час проходження пожежно-технічного мінімуму.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15 січня 2020 року №460-IX, що набрав чинності 8 лютого 2020 року, внесено ряд змін до КАС України, зокрема до Глави 2 Касаційне провадження Розділу ІІІ Перегляд судових рішень .

Разом з тим, пунктом 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення вказаного Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Оскільки касаційна скарга ТОВ ВКЦ Укрпромвпровадження у цій справі подана до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX, то здійснюючи касаційний перегляд справи Верховний Суд керується положеннями КАС України, які діяли до набрання чинності вказаним Законом, тобто у редакції Кодексу, чинній до 8 лютого 2020 року.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і надалі у редакції, чинній до 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги і на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

При обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Як встановив суд апеляційної інстанції, відповідач посилається як на підставу підтвердження усунення порушень, які зафіксовані в акті, на висновок експерта з оцінки протипожежного стану №06/19 від 10 червня 2016 року, укладені договори про надання послуг №0602 від 7 червня 2016 року, договір №0201 від 2 червня 2016 року, договір №0208 від 7 червня 2016 року про спостереження за спрацюваннями засобів пожежної сигналізації і технічне обслуговування.

Проте суд зазначив, що вказані матеріали не є належними і достатніми доказами усунення порушень, які були встановлені під час перевірки, оскільки не містять інформацію щодо усунення виявлених під час перевірки порушень (укладені договори про спостереження за спрацюваннями засобів пожежної сигналізації і технічне обслуговування не свідчать про фактичне усунення порушень), і у своїй сукупності не дають змогу дійти висновку про усунення усіх порушень.

Щодо неприйняття до уваги судом апеляційної інстанції висновку експерта з оцінки протипожежного стану №06/19 від 10 червня 2016 року, Верховний Суд погоджується із зазначеною позицією апеляційного суду.

Відповідно до норм КАС України (у редакції, чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій) для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідачем надано не висновок експерта, а заключення спеціаліста. Проте це заключення не містить детального опису щодо усунення виявлених під час перевірки порушень чи фото таблиці, а складається лише з переліку начебто усунутих порушень відповідачем і висновку про те, що відповідачем усунуто значну кількість порушень (понад 90%) вказаних в приписі і заплановано усунення порушень, які потребують значних фінансових витрат, до кінця 2017 року

Верховний Суд погоджується з таким висновком і зауважує, що відповідач згідно частини першої статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності повинен був звернутися з письмовою заявою до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням та для перевірки усунення порушень вимог законодавства виявлених під час планової перевірки. Проте матеріали справи не містять доказів звернення відповідача з відповідними заявами до позивача, в яких би зазначалось про усунення порушень вказаних в приписі і проханням провести позапланову перевірку з метою встановлення факту відсутності таких порушень.

Також матеріали справи не містять висновку позивача, що відповідач усунув зафіксовані в акті перевірки порушення, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що доводи відповідача про відсутність порушень не підтверджені належними доказами. Крім того, під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій відповідач не заперечував проти того, що ним не усунуті всі порушення, зазначені в приписі.

Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції, в матеріалах справи міститься копія рапорту інспектора Березана А.М. від 25 липня 2016 року, в якому зазначено, що наданими до суду ТОВ ВКЦ Укрпромвпровадження доказами підтверджується лише часткове усунення виявлених на об`єкті порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Згідно наданих матеріалів усунутими є лише 5 з 34 виявлених порушень, а саме порушення №№ 1, 2, 3, 17 і 26, зазначені в акті №245.

Відповідно до пункту 26 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Пожежна безпека - це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю (пункт 33 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України).

Отже, настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) і з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Верховний Суд зауважує, що суд апеляційної інстанції здійснив системний аналіз неусунутих на момент розгляду справи порушень, і дійшов висновку, що вони можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища, а тому відповідно до приписів статі 2 Кодексу цивільного захисту України, є тими обставинами, які можуть призвести до настання реальної загрози життю та здоров`ю людей.

Крім того, слід зазначити, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Водночас поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Отже, оскільки на час розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанції належних доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не було надано, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій про те, що наявність наведених порушень вимог протипожежної безпеки становить реальну небезпеку і загрозу життю та здоров`ю людей. У світлі викладеного Верховний Суд також зауважує, що застосовані заходи співмірні тим порушенням, які встановлено позивачем.

Щодо посилання ТОВ ВКЦ Укрпромвпровадження у касаційній скарзі на те, що зупинення експлуатації будівель за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 53 стосуються прав та обов`язків інших осіб, а саме орендарів скаржника, то колегія суддів касаційної інстанції відхиляє такі зауваження на підставі того, що забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки покладено на суб`єкта господарювання незалежно від того чи є він власником або користувачем об`єкта підвищеної небезпеки.

Водночас згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ ВКЦ Укрпромвпровадження проводить господарську діяльність, в тому числі, за КВЕД 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Відповідно до тверджень скаржника згідно з умовами договорів оренди саме на орендарів покладається необхідність дотримання вимог правил протипожежної безпеки.

Статтями 319, 321 Цивільного кодексу України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Власність зобов`язує. Право власності є непорушним.

Враховуючи положення чинного законодавства, відповідач проводить господарську діяльність, яка пов`язана з наданням приміщень в оренду.

Отже, незважаючи на наявність цивільно-правових угод, ТОВ ВКЦ Укрпромвпровадження відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності є відповідальною особою за дотримання законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.

Тобто, забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки покладено на суб`єкта господарювання незалежно від того чи є він власником або користувачем об`єкта підвищеної небезпеки.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 826/1024/18.

Враховуючи те, що на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідач не надав належних доказів щодо усунення всіх порушень, встановлених перевіркою і висвітлених в акті перевірки №245 від 22 квітня 2016 року, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для застосування заходів реагування, а отже у цій справі порушення судом апеляційної інстанції вимог статті 242 КАС України (у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваної постанови) не призвели до ухвалення незаконного судового рішення, а тому не можуть бути підставою для його скасування.

Крім цього, колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах Пономарьов проти України , Рябих проти Росії , Нєлюбін проти Росії ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Підсумовуючи викладене, Верховний Суд зазначає, що оскаржуване судове рішення ґрунтується на повно встановлених обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка, з правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суд апеляційної інстанції під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів зазначає, що доводи наведені у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновку суду апеляційної інстанції, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах Проніна проти України (пункт 23) та Серявін та інші проти України (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на результат касаційного перегляду справи судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ВКЦ Укрпромвпровадження залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

……………………………

…………………………….

…………………………….

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду