Ухвала

від 26.06.2020 по справі 344/7976/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/7976/20

Провадження № 2/344/2628/20

У Х В А Л А

26 червня 2020 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Бородовський С.О., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ Фінансова компанія ІНВЕНТ , Узинської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,-

В С Т А Н О В И В :

25/06/2020 позивачем разом з позовною заявою подано суду заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,1198 га. кадастровий номер 2610196601:13:001:0040. запис про право власності № 34376117, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна №1973281426101, та на домоволодіння загальною площею 404,7 кв.м., запис про право власності № 34376363. реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №1973295626101, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та заборони суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 0.1198 га. кадастровий номер 2610196601:13:001:0040, запис про право власності № 34376117, реєстраційний номер об`єкт нерухомого майна № 1973281426101, та щодо домоволодіння загальною площею 404,7 кв.м., запис про право власності № 34376363. реєстраційний номер об`єкт нерухомого майна № 1973295626101. які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно із ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно положень ч.ч.1,2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22.12.2006 №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття. Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже обов`язком позивача є доведення правових підстав його заяви про забезпечення позову, доведення настання негативних наслідків у разі не забезпечення позову, доведення обставини не здійснення відповідних дій з метою зловживання процесуальними правами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

В свою чергу позивачем не долучено до матеріалів справи доказів в підтвердження обставини існування реальної загрози невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, зокрема не підтверджено, що відповідач здійснює чи планує здійснити відчуження домоволодіння та земельної ділянки.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

При розгляді заяви про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову повинна довести належність засобу забезпечення позову фактичним обставинам правового відношення сторін.

Отже особа, яка подала заяву про забезпечення позову повинна довести належність засобу забезпечення суті оголошеної вимоги.

Натомість в заяві про забезпечення розміщено прохання про заборону суб`єктам державної реєстрації вчиняти реєстраційні дії щодо нерухомого майна.

Таким чином в супереч приписам ст. 150 ЦПК України вимогу про заборону вчиняти реєстраційні дії звернуто до невизначеного кола осіб, позивачем вказано всіх потенційно вповноважених суб`єктів реєстрації вчиняти реєстраційні дії щодо майна.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. При встановленні співмірності між обраним видом забезпечення позову та предметом і підставами позову, слід ураховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати іншим особам здійснювати покладені на них згідно із законодавством повноваження. Аналогічну правову позицію викладено в Постанові Верховного Суду від 3 квітня 2019 року у справі №211/129/18-ц.

Таким чином внаслідок задоволення вимог позивача викладених в заяві про забезпечення позову буде обмежено права осіб, які не є відповідачами у справі, з приводу здійснення останніми покладених на них повноважень щодо реєстрації прав на нерухоме майно, при цьому визначені позивачем особи не є сторонами у справі.

Таким чином зміст претензії позивача до відповідача та зміст заяви про забезпечення позову є різними за обсягом та правовими підставами.

Згідно ч.1 ст.157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Всупереч положенню п. 1 ст. 151 ЦПК України заявником не вказано пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення його заяви.

Однак в усталеній судовій практиці та цивільній правовій доктрині вказано на необхідність перевірки зазначених форм поведінки учасників цивільних відносин на відсутність елементів зловживання відповідними правами, оскільки як зазначено в положеннях ЦПК України здійснення дій чи утримання від них має правові наслідки для відповідних заінтересованих осіб.

Необхідність вирішення питання про зустрічне забезпечення також передбачено положенням п. 1 ст. 151 ЦПК України та належить до обов`язків позивача.

Таким чином заява позивача не підлягає до задоволення.

Усі інші пояснення, докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Відповідно до зазначеного суд,-

П О С Т А Н О В И В:

в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ Фінансова компанія ІНВЕНТ , Узинської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Бородовський С.О.