Рішення

від 22.06.2020 по справі 488/3976/18

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/3976/18

Провадження № 2/488/167/20 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

22.06.2020 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого по справі судді - Селіщевої Л.І.,

при секретарі - Тузові Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Автогаражного Кооперативу РЕТРО про визнання дій та рішення неправомірними, скасування рішення та усунення перешкод у користуванні майном, -

в с т а н о в и в :

Позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача - ОСОБА_2 , в обґрунтування якого вказала, що вона є власницею гаражу АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 14.04.1997 року, посвідченого державним нотаріусом П`ятої Миколаївської державної нотаріальної контори за реєстр. № 2-859.

24.05.1997 року позивачка була прийнята у члени АК РЕТРО та отримала членський квиток.

У зв`язку з виїздом на постійне проживання до Німеччини, з 2003 року позивачка не мала можливості сплачувати членські внески за гараж. У серпні 2018 року позивачка приїхала до м. Миколаїв, і вирішила продати належний їй гараж, проте виявила, що на дверях були змінені замки і ним користується стороння людина - ОСОБА_2 .

В подальшому позивачка дізналась про те, що у 2005 році належний їй гараж в„– НОМЕР_1 у АК РЕТРО купив ОСОБА_3 за 1 500 грн., та став членом цього кооперативу. А згідно протоколу № 3 від 28.12.2010 року, затвердженого протоколом загальних звітно-виробничих зборів уповноважених членів АК РЕТРО № 1 від 12.02.2011 року, - право користування гаражем отримав ОСОБА_2 , який був прийнятий в члени кооперативу замість вибувшого ОСОБА_3 .

Позивачка зазначає, що відповідач - ОСОБА_2 своїми неправомірними діями порушив її право власності на володіння, користування та розпорядження її майном - гаражем № НОМЕР_1.

Посилаючись на викладене та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, позивачка просила суд:

-визнати неправомірними дії АК РЕТРО щодо її виключення із членів кооперативу та передачі належного їй гаражу № НОМЕР_1 відповідачу ОСОБА_2 та включення його до членів кооперативу та скасувати у цій частині рішення АК РЕТРО , оформлене протоколом № 3 від 28.12.2010 р. та рішення загальних звітно-виробничих зборів уповноважених членів АК РЕТРО № 1 від 12.02.2011 року;

-зобов`язати АК РЕТРО поновити її членство у кооперативі;

-усунути перешкоди у користуванні належним їй гаражем в„– НОМЕР_1 в АК РЕТРО шляхом зобов`язання ОСОБА_2 звільнити гараж від належного йому майна.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 09.12.2019 р. за клопотанням представника позивача, до участі в справі в якості співвідповідача був залучений АК РЕТРО .

У судове засідання позивачка та її представник не з`явилися, від представника позивача до суду надійшла заява про слухання справи у їх відсутність, уточнені позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила відшкодувати понесені по справі судові витрати.

Відповідач - ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання був повідомлений неодноразово та належним чином, причини неявки суду невідомі.

Представник відповідача - АК РЕТРО у судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі. Від представника відповідача до суду надійшов відзив, у якому він вказав, що позивачка була прийнята в члени кооперативу у 1997 році, проте з 1998 року і по даний час не сплачувала членські внески та не добудувала наданий їй гараж в„– НОМЕР_1 . У зв`язку з цим, у 2005 році позивачка була виключена із членів кооперативу, і замість неї був прийнятий ОСОБА_3 , який сплатив кооперативу вступний та цільовий внесок на загальну суму - 1 500 грн. Представник відповідача вказав, що рішення кооперативу були правомірними, відповідали вимогам діючого законодавства і Статуту кооператива, та просив відмовити у задоволеннї позову.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши надані суду письмові докази по справі, знаходить позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи із такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 12 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частинами першою, четвертою-сьомою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову, а, відповідно, для задоволення вимог позивача.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 14.04.1997 р., посвідченого державним нотаріусом П`ятої Миколаївської державної нотаріальної контори за реєстр. № 2-859, позивачка по даній справі - ОСОБА_1 є власником гаража в„– НОМЕР_1 в Автогаражному кооперативі РЕТРО . Цей договір був зареєстрований 14.05.1997 р. в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації за р. № 35.

Згідно вказаного договору та технічного паспорту, виготовленого Миколаївським МБТІ (а.с. 6-7), - гараж в„– НОМЕР_1 за літ. А-І з підвалом літ. Апд, цегляний, 1994 року побудови, і має загальну площу 23,10 кв.м.

Судом також встановлено, що після придбання даного гаражу, позивачка була прийнята в члени Автокооператива РЕТРО , та 24.05.1997 р. отримала членський квиток (а.с. 8).

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Серед загальних засад цивільного законодавства ст. 3 ЦК України визначає неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом. Це положення гарантує власникам, що належне їм майно не може бути вилучено на інших підставах, ніж встановлені законом, тобто забезпечує усім власникам недоторканість їх майна.

Непорушність права власності закріплена також у ст. 321 ЦК України, яка передбачає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Підстави припинення права власності визначені статтею 346 ЦК України, це: відчуження власником; відмова власника від права власності; припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; знищення майна;викупу пам`яток культурної спадщини; викупу земельної ділянки у зв`язку із суспільною необхідністю; викупу нерухомого майна у зв`язку з викупом з метою суспільної необхідності земельної ділянки, на якій воно розміщене; звернення стягнення на майно за зобов`язаннями власника; реквізиція; конфіскація; припинення юридичної особи чи смерті власника та визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. Цей перелік не є вичерпним.

Випадки примусового вилучення майна у власника передбачені ЦК і обумовлені перш за все необхідністю підтримувати публічний (суспільний) порядок, наприклад, у разі викупу земельної ділянки у зв`язку з суспільною необхідністю (ст. 350 ЦК), викупу пам`ятки історії та культури (ст. 352 ЦК), реквізиції (ст. 353 ЦК), конфіскації (ст. 354 ЦК) тощо.

Із матеріалів справи вбачається, що на підставі заяви ОСОБА_3 від 21.04.2005 року, він був прийнятий у члени Автогаражного кооперативу РЕТРО , та сплатив цьому кооперативу за купівлю гаража № НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 1 500 грн. (а.с. 15).

В подальшому, 01.04.2011 р. ОСОБА_3 подав заяву про виключення його із членів АК РЕТРО у зв`язку з передачею гаража № НОМЕР_1/1 ОСОБА_2 . Цього ж дня ОСОБА_2 подав кооперативу заяву про прийняття його в члени АК РЕТРО у зв`язку з передачею йому гаража № НОМЕР_1/1 .

Проте з незрозумілих для суду причин, рішення про включення до членів АК РЕТРО ОСОБА_2 було прийнято раніше, ніж написані вищевказані заяви, що підтверджується наявною у справі копією протоколу засідання правління АК РЕТРО № 3 від 28.12.2010 р. (а.с. 21-22), яке було затверджено протоколом засідання загальних звітно-виборчих зборів уповноважених членів ОАГК РЕТРО за № 1 від 12.02.2011 року. Цими рішеннями ОСОБА_2 був прийнятий в члени кооперативу і за ним був закріплений гараж в„– НОМЕР_1/1.

Діяльність відповідача регулюється, зокрема його Статутом, копія якого наявна у матеріалах даної справи (а.с. 34-35).

Так, відповідно до Статуту АК Лада , у редакції, затвердженій протоколом загальних зборів кооперативу № 9 від 08.08.1998 р., - АК Лада є

організацією громадян, які добровільно об`єдналися на підставі членства для спільного будівництва та експлуатації гаражів, ведення господарської та іншої діяльності на правах власності, оренди, або придбання в безкоштовне користування майна, самостійності, самоврядування та самофінансування (п.3).

Порядок вступу до кооперативу та виходу з нього врегульовано Розділом ІУ Статуту, зокрема, прийняття в члени кооперативу здійснюється на підставі власно поданої заяви громадянина загальними зборами (зборами уповноважених). В необхідних випадках до заяви додається договір відчуження гаражу (купівлі-продажу, дарування, міни), посвідчений в установленому порядку або дозвіл на подальшу забудову гаражних боксів, виданий органом місцевого самоврядування тощо. Член кооперативу може бути виключений загальними зборами (зборами уповноважених), а належний йому гараж може бути проданий кооперативом по вартості, визначеною оціночною комісією (якщо гараж не приватизований) у випадках:

- при порушенні встановлених строків будівництва гаража;

-використання гаража не по призначенню, передбаченого даним статутом та законодавчими актами України;

-невиконанні вимог статуту, рішень загальних зборів та правління авто гаражного кооперативу;

-причинення матеріального збитку кооперативу або члену кооперативу у випадках відмови добровільно погасити збиток;

-будівництво гаража з порушенням затверджених норм забудови;

-несплату внесків в строки і в сумі, встановленої загальними зборами на поточний рік.

Право приймати рішення про прийняття та виключення з членів кооперативу загальні збори (збори уповноважених) можуть делегувати правлінню кооперативу. Суперечки у справах, що виникають із членських відносин вирішуються органами кооперативу в порядку, визначеному статутом, а у випадках, передбачених законодавством - судом.

Судовим розглядом встановлено і підтверджується зібраними по справі письмовими доказами, та не оспорюється учасниками справи, що позивачка - ОСОБА_1 починаючи з 1998 року перестала сплачувати членські внески за належний їй гараж в„– НОМЕР_1 в АК РЕТРО , що є порушенням Розділу УІІ Статуту кооперативу, який визначає обов`язок члена кооперативу вносити кошти у розмірі, встановленому загальними зборами протягом перших десяти днів кварталу. Це може бути підставою для її виключення із членів кооперативу в силу п. 5 Розділу ІУ Статуту, в порядку, передбаченому цим же Розділом, тобто рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) чи правління кооперативу у випадку делегування повноважень.

Між тим, рішення про виключення із членів АК РЕТРО позивачки по даній справі - ОСОБА_1 та прийняття замість неї ОСОБА_3 відповідач суду не надав, і суд має обґрунтовані підстави вважати, що таке рішення відповідачем взагалі не приймалося.

За таких обставин суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог позивачки про визнання неправомірними дій АК РЕТРО щодо її виключення із членів кооперативу та передачі належного їй гаражу № НОМЕР_1 відповідачу ОСОБА_2 , включення його до членів кооперативу та скасування у цій частині рішення АК РЕТРО , оформленого протоколом № 3 від 28.12.2010 р., рішення загальних звітно-виробничих зборів уповноважених членів АК РЕТРО № 1 від 12.02.2011 р., а також зобов`язання АК РЕТРО поновити її членство у кооперативі. Суд виходить із того, що таке рішення, хоча і було проведено всупереч порядку, визначеному Статутом кооперативу, однак воно не стосувалося виключення позивачки із членів кооперативу, і не стосувалося належного їй гаражу в„– НОМЕР_1, а стосувалося гаражу № НОМЕР_1/1 (а.с. 21-22).

Щодо вимог позивачки про усунення їй перешкод у праві користування гаражем в„– НОМЕР_1 в АК РЕТРО шляхом зобов`язання ОСОБА_2 звільнити цей гараж від належних йому речей, то суд знаходить таку вимогу обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню виходячи із такого.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно із статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення, що передбачено пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України.

Оскільки позивачка є власником гаражу № НОМЕР_1 в АК РЕТРО і набула право власності правомірно, на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, то вона має усі повноваження, визначені ст.ст. 317,319 ЦК України, зокрема, володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном.

Доказів, які б спростовували висновки суду, відповідачі не представили.

На підставі ст. 141 ЦПК України позивачці відшкодовуються понесені нею судові витрати пропорційно задоволених вимог, тому на її користь з відповідачів належить стягнути судовий збір у розмірі - по 366 грн. 30 коп., та витрати на правничу допомогу у розмірі - по 750 грн. із кожного відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 264-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

Вирішив:

Позов задовольнити частково.

Усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні належним їй гаражем АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання ОСОБА_2 звільнити цей гараж від належних йому речей.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі - 366 грн. 30 коп., та витрати на правничу допомогу у розмірі - 750 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Автогаражного Кооперативу РЕТРО судовий збір у розмірі - 366 грн. 30 коп., та витрати на правничу допомогу у розмірі - 750 грн.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо або через Корабельний районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , громадянка Німеччини, проживає: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - невідомий.

Відповідач - Автогаражний Кооператив РЕТРО , 54052 м. Миколаїв, площа Заводська 1, код ЄДРПОУ 22441940.

Відповідач - ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової

Суддя Л.І. Селіщева