Вирок

від 30.06.2020 по справі 489/2626/20

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа №489/2626/20

Провадження №1-кп/489/736/20

ВИРОК

іменем України

30 червня 2020 року м.Миколаїв

Ленінський районний суд м.Миколаєва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 ,захисника ОСОБА_5 ,розглянувши упідготовчому судовомузасіданні взалі судуматеріали обвинувальногоакту укримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020150040001598 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Хужир Ольховського району Іркутської області, місце проживання якого зареєстровано та проживає за адресою АДРЕСА_1 , в шлюбі не перебуває, офіційно не працевлаштований, із середньою освітою, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України,

встановив:

17 травня 2020 року приблизно о 04:50 год., ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, незаконно проник на територію Миколаївської філії ТОВ «Єврокомунсервіс», яка знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Чорновола, 14-Б, звідки таємно, шляхом вільного доступу намагався викрасти майно, а саме будівельні ліси, що належать Миколаївській філії ТОВ «Єврокомунсервіс», вартістю 8200 гривень. Однак не зміг довести свій злочинний умисел до кінця та розпорядитись викраденим майном на власний розсуд з причин, які не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_4 був зупинений працівниками Миколаївської філії ТОВ «Єврокомунсервіс». Вищевказаними своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у сховище.

03 червня 2020 року в кримінальному провадженні за №12020150040001598 укладеноугоду провизнання винуватостіміж прокуроромІнгульського відділуМиколаївської місцевоїпрокуратури №2 ОСОБА_3 таобвинуваченим ОСОБА_4 ,за змістомякої обвинуваченийповністю визнаввинуватість увчиненні кримінальногоправопорушення тасторони узгодилиміру покарання за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі та звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Обвинувачений цілком розуміє, що має право на судовий розгляд, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, а також вид покарання, яке буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом. Крім цього, угода укладена добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу, погроз, умови угоди не суперечать КПК України та закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб, відсутні обставини, які вказують на неможливість виконання обвинувачених взятих на себе за угодою зобов`язань.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, ч.3ст.185 КК України, відноситься до тяжких злочинів, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, існують достатні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого у вчиненні даного кримінального правопорушення.

Узгоджена сторонами міра покарання за кримінальним правопорушенням, винуватість у якому визнана обвинуваченим, з урахуванням його особи, який раніше не судимий, щирого каяття та відсутності обставин, які обтяжують покарання, відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим кримінальним законодавством.

Враховуючи,що угодапро визнаннявинуватості від03червня 2020року булаукладена добровільно,відповідає вимогамзакону іне порушуєправа,свободи,інтереси сторінта іншихосіб,її умови не суперечать інтересам суспільства, суд вважає, що її слід затвердити, призначивши узгоджену сторонами міру покарання.

Цивільний позов у справі не заявлений, процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 368, 370, 374, 475 КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 03 червня 2020 року в кримінальному провадженні №12020150040001598 за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, укладену між прокурором Інгульського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди від 03 червня 2020 року покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного цим вироком покарання з випробуванням на 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до ст.76 КК України обов`язки.

В порядку ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя