Рішення

від 19.02.2020 по справі 758/15578/18

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/15578/18

Категорія 58

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2020 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Добривечір А.О., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , про стягнення безпідставно набутих коштів, -

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року до суду звернувся ОСОБА_3 (надалі за текстом - позивач) з позовом до ОСОБА_4 (надалі за текстом - відповідач), про стягнення безпідставно набутих коштів.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 05.06.2018 року він, здійснюючи платіж у розмірі 27 120 грн, помилково перерахував вказані кошти на рахунок відповідача. Оскільки відповідач, яка набула вказані кошти без правових підстав, їх не повернула, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 03.12.2018 р. відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання, встановлено строк відповідачу для подання відзиву.

Представник відповідача подав відзив, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, вважаючи їх протиправними, та такими, що не підлягають задоволенню. В обґрунтування заперечення зазначив, що помилки під час перерахування коштів позивачем допущено не було. Кошти на рахунок відповідача були перераховані як оплату за поставлений відповідачем товар. Зокрема, між підприємством ТОВ Топіар , яке очолює позивач, та відповідачем у травні 2018 року було погоджено питання поставки трьох партій рулонного газону. Крім того, позивач погодив з відповідачем порядок розрахунку за поставлений товар, попросивши, щоб кошти за товар перераховувалися не з рахунку ТОВ Топіар , а з особистих карткових рахунків позивача та його батька - ОСОБА_5 . Товар на виконання умов договору було поставлено, гроші за нього отримано.

В подальшому, 27.06.2018 року у позивача виникли претензії щодо якості поставленого товару, у зв`язку з чим, він висунув вимогу про повернення коштів, які були ним сплачені.

Представник відповідача вважає, що оскільки питання претензії щодо якості товару не було вирішено в порядку, передбаченому законодавством, договори купівлі-продажу рулонних газонів є чинними, і відповідно існують всі правові підстави для набуття відповідачем коштів, що були їй перераховані як оплату за поставлений товар.

Представник позивача подав відповідь на відзив, у якій не погодився з викладеними запереченнями, оскільки факт наявності договірних відносин між відповідачем та позивачем, як директором ТОВ Топіар , ніяким чином не доводить наявність підстав для набуття коштів, які були перераховані позивачем відповідачу. Відтак, просить відхилити заперечення, а позов задовольнити.

Представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив, у якому зазначив, що посилання позивача на відсутність правових підстав для переказу коштів є такими, що не грунтуються на фактичних обставинах справи, оскільки спірний платіж було перераховано як оплату за поставку 410 м рулонного газону.

В судовому засіданні представник позивача підтвердив обставини, викладені у позовній заяві, та просив задовольнити позов у повному обсязі. Представник відповідача заперечив проти задоволення позову з підстав, викладених ним у відзиві.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

05.06.2018 року позивачем здійснено безготівковий переказ на рахунок відповідача в сумі 27 120 грн з підставою переказ на картку приватбанку (а.с. 9).

Судом встановлено, що позивач є засновником та директором товариства з обмеженою відповідальністю Топіар (ЄДРПОУ 38442023), видом діяльності якого є, зокрема, надання ландшафтних послуг (а.с. 37-40).

12 липня 2018 року позивач звернувся до відповідача з рекламаційним листом № 27/06-1, у якому зазначив, що придбаний у неї рулонний газон, доставлений на об`єкт: АДРЕСА_1 , має істотні недоліки, про які повідомлялося раніше в усній формі, та повідомленнях Viber. Вказаний рулонний газон, об`ємом 410 м2, був оплачений на банківський рахунок № НОМЕР_1 з рахунку № НОМЕР_2 у сумі 27 120 грн. У зв`язку з істотними недоліками поставленого матеріалу (рулонний газон) просить повернути кошти за демонтаж в сумі 6 150 гривень за демонтаж та 27 120 гривень за неякісний матеріал (а.с. 53).

Того ж дня, позивач звернувся до відповідача з ще одним рекламаційним листом з таким самим вихідним номером, у якому зазначив, що придбаний у неї рулонний газон, доставлений на об`єкт: АДРЕСА_2 , має істотні недоліки, про які повідомлялося раніше в усній формі, та повідомленнях Viber. Вказаний рулонний газон, об`ємом 720 м2, був оплачений на банківський рахунок № НОМЕР_1 з рахунку № НОМЕР_2 у сумі 47 120 грн. У зв`язку з істотними недоліками поставленого матеріалу (рулонний газон) просить повернути кошти за демонтаж в сумі 10 800 гривень та 47 120 гривень за неякісний матеріал (а.с. 54).

Факт наявності господарських відносин між відповідачем та ТОВ Топіар з приводу поставки рулонного газону та переказу коштів за товар підтверджується листуванням в Viber з номером НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_6 , менеджеру по закупівлям ТОВ Топіар (а.с. 58-72).

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які вникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частин першої, другої статті 205, частини першої статті 207, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у Постановах від 03 червня 2015 року у справі № 6-100цс15, від 05.12.2018 року у справі № 367/6344/16-ц.

Судом встановлено, що між відповідачем як фізичною особою-підприємцем та ТОВ Топіар існували господарські відносини, що полягали у поставках рулонного газону. За домовленістю сторін для розрахунку за поставлений газон неодноразово використовувався особистий картковий рахунок позивача, який є директором та засновником ТОВ Топіар .

Отже, підставою набуття грошей відповідачем були договірні правовідносини з приводу оплати поставленого нею товару. Наявність претензій з приводу недоліків поставленого товару не може бути підставою для витребування майна як безпідставно набутого.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст.82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного наданого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивача та відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 13, 19, 77, 81-82, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-356 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , про стягнення безпідставно набутих коштів - відмовити;

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 );

Відповідач - ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 );

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Подільський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Гребенюк