КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 11-cc/824/204/2020 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК України Доповідач: ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «ТОРІО ГРУП», ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 лютого 2019 року,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 лютого 2019 року частково задоволено клопотання прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 та накладено арешт на активи - суму ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України належні ПП «Сокіл-2007» (код ЄДРПОУ 35166030), ТОВ «Юніон пром» (код ЄДРПОУ 40102435), ТОВ «БК Промтех» (код ЄДРПОУ 42296694), ТОВ «Торіо груп» (код ЄДРПОУ 42187557), із забороною службовим особам та працівникам ПП «Сокіл-2007» (код ЄДРПОУ 35166030), ТОВ «Юніон пром» (код ЄДРПОУ 40102435), ТОВ «БК Промтех» (код ЄДРПОУ 42296694), ТОВ «Торіо груп» (код ЄДРПОУ 42187557), їхнім представникам за дорученням, використовуючи або будь-яким чином відчужувати вищевказане майно.
Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність правових підстав для накладення арешту на зазначене у клопотанні майно, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник власника майна ТОВ «ТОРІО ГРУП», ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її незаконність та необгрунтованість, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги адвокат зазначає про невідповідність арештованого майна вимогам ст. 98 КПК України. Вказує, що товариство у своїй діяльності не мало взаємовідносин з оптовими постачальниками тютюнової продукції та не має жодного відношення до даного кримінального провадження. Додає, що з вересня 2018 ТОВ «ТОРІО ГРУП» не має взаємовідносин з ТОВ «Оптінвест-Трейд».
Також апелянт звертає увагу суду на відсутність ризиків знищенням майна та вказує, що арешт майна призведе до блокування роботи товариства.
Одночасно автор апеляційної скарги ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обгрунтування причин пропуску строку вказує, що ухвала слідчого судді постановлена без виклику у судове засідання власника майна, про її наявність представнику товариства стало відомо 03.05.2019.
Судове засідання по розгляду згаданої апеляційної скарги, у зв`язку з неявкою у судове засідання учасників провадження, перенесено слуханням в апеляційній інстанції на 15 годину 15 хвилин 22 червня 2020 року, про що надіслано повідомлення прокурору 25.05.2020 року та того ж дня засобами телефонного зв`язку повідомлено представника власника майна ОСОБА_6 , проте в судове засідання прокурор та представник не прибули, про причини своєї неявки суду не повідомили, у зв`язку із чим, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність прокурора та представника власника майна.
Також представники державного обвинувачення тавласника майна, будучи належним чином повідомленими, не прибули у судові засідання, призначені на 12.06.2019 (а.с. 218 т. 1), 11.07.2019 (а.с. 223 т. 1), 05.08.2019 (а.с. 227 т. 1), 09.09.2019 (а.с. 231 т. 1), 15.10.2019 (а.с. 240), 13.11.2019 (а.с. 244 т. 1), 23.12.19 (а.с. 150 т. 1), 28.01.2020 (а.с. 4 т. 2), 03.03.2020 (а.с. 8 т. 2), 02.04.2020 (а.с. 12 т. 2), 21.05.2020 (а.с. 18 т. 2).
Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Враховуючи, що представник власника майна участіу судовому засіданні не приймав, про наявність оскаржуваного судового рішення представнику товариства стало відомо 03.05.2019, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання представника власника майна щодо поновлення строку на апеляційне оскарження з підстав, зазначених в апеляційній скарзі, підлягає задоволенню, оскільки цей строк пропущено з поважних причин.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Генеральної прокуратури України перебувають матеріали кримінального провадження №42018000000001438, відомості про яке 13.06.2018 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України.
22.02.2019 постановою про визнання речовим доказом, майно, на яке прокурор просить накласти арешт, у даному кримінальному провадженні визнано речовими доказами.
26.02.2019 прокурор відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на активи - суму ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України належні ПП «Сокіл-2007» (код ЄДРПОУ 35166030), ТОВ «Юніон пром» (код ЄДРПОУ 40102435), ТОВ «БК Промтех» (код ЄДРПОУ 42296694), ТОВ «Торіо груп» (код ЄДРПОУ 42187557).
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 лютого 2019 року дане клопотання прокурора про арешт майна задоволено.
Разом з цим, колегія суддів не може погодитись з висновками слідчого судді про доведеність підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно, зазначене у клопотанні, з огляду на наступні обставини.
Колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах поданої апеляційної скарги, а тому стосовно інших юридичних осіб, на рахунки яких накладено арешт вказаною ухвалою слідчого судді, питання законності та обґрунтованості накладення арешту колегією суддів не вирішується.
У відповідності до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Арешт суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) зазначеною нормою КПК України не передбачений, як не передбачено і можливості накладення арешту на кошти, які знаходяться на електронному рахунку платника ПДВ.
Це випливає не тільки із положень ч. 10 ст. 170 КПК України, а і з того, що арешт суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) фактично унеможливить перерахування платником податку коштів з власного поточного рахунку в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку.
Отже, органом досудового розслідування внесено клопотання про арешт майна, на яке законом не передбачено можливості його арешту, а тому слідчий суддя безпідставно задовольнив таке клопотання.
Крім того, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен був діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен був врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Вищевказаних вимог закону слідчий суддя та прокурор, який вніс клопотання про арешт майна, не дотрималися.
Зокрема, прокурор у клопотанні, хоча і визначив метою накладення арешту забезпечення збереження речових доказів, однак таку мету арешту суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) він не довів, оскільки зазначені суми ПДВ не є матеріальними об`єктами в розумінні ст. 98 КПК України, тобто не можуть бути речовими доказами у кримінальному провадженні, виходячи з того, що вони мають адміністративно-правову природу та існують виключно в межах адміністративних правовідносин між платником і органом ДФС.
Це, в свою чергу, свідчить, що правові підстави для накладення арешту на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) відсутні.
Крім того, представленими в апеляційний суд матеріалами встановлено, що у даному кримінальному провадженні не повідомлено про підозру жодній особі, в тому числі і посадовим особам ТОВ «ТОРІО ГРУП», що є необхідною умовою при накладенні арешту з метою, передбаченою п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, на які у своєму клопотанні посилається прокурор.
На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність, неповноту і необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню в частині накладення арешту на активи - суму ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України належні ТОВ «Торіо груп» (код ЄДРПОУ 42187557), як необґрунтована, а апеляційна скарга представника власника майна ТОВ «ТОРІО ГРУП», ОСОБА_6 задоволенню, з постановленням апеляційним судом в цій частині нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 про арешт майна, як такого, що внесено до суду з порушенням ч. 10 ст. 170 КПК України та за відсутності правових підстав, які б надавали можливість накласти арешт на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ).
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Поновити представнику власника майна ТОВ «ТОРІО ГРУП», ОСОБА_6 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 лютого 2019 року.
Апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «ТОРІО ГРУП», ОСОБА_6 , задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 лютого 2019 року, якою частково задоволено клопотання прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 та накладено арешт на активи - суму ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України належні ПП «Сокіл-2007» (код ЄДРПОУ 35166030), ТОВ «Юніон пром» (код ЄДРПОУ 40102435), ТОВ «БК Промтех» (код ЄДРПОУ 42296694), ТОВ «Торіо груп» (код ЄДРПОУ 42187557), із забороною службовим особам та працівникам ПП «Сокіл-2007» (код ЄДРПОУ 35166030), ТОВ «Юніон пром» (код ЄДРПОУ 40102435), ТОВ «БК Промтех» (код ЄДРПОУ 42296694), ТОВ «Торіо груп» (код ЄДРПОУ 42187557), їхнім представникам за дорученням, використовуючи або будь-яким чином відчужувати вищевказане майно, скасувати в частині накладення арешту на активи - суму ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України належні ТОВ «Торіо груп» (код ЄДРПОУ 42187557) та постановити в цій частині нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 про арешт майна відмовити.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.06.2020 |
Оприлюднено | 09.02.2023 |
Номер документу | 90110438 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини у сфері господарської діяльності |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Масенко Денис Євгенович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні