Ухвала

від 22.06.2020 по справі 757/45196/19-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 22 червня 2020 року апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12 вересня 2019 року,

за участі: представника власника майна ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , та накладено арешт на корпоративні права ОСОБА_6 (адреса засновника: АДРЕСА_1 ), у вигляді частки статутного фонду ТОВ «ГАСКЕТ» (код ЄДРПОУ 39264463), що становить 100 000 гривень.

Приймаючи рішення, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, з метою збереження речових доказів та можливої подальшої конфіскації, оскільки частки статутного капіталу, на які просить накласти арешт прокурор, визнано речовим доказом.

Не погоджуючись з таким рішенням, адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12 вересня 2019 року та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора відмовити.

Щодо строку на апеляційне оскарження, то адвокат зазначає, що клопотання прокурора слідчим суддею розглядалося за відсутності власника майна та його представника. Про існування вищезазначеної ухвали адвокат ОСОБА_5 дізнався 14 лютого 2020 року, а її копію отримав 21 лютого 2020 року.

Зокрема, автор апеляційної скарги наголошує на тому, що процесуальний статус ОСОБА_6 та належної йому юридичної особи ТОВ «ГАСКЕТ» не визначений, що призводить до порушення прав сторони кримінального провадження.

Досудовим розслідуванням не встановлено доказів того, що ОСОБА_6 придбав вказане товариство з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона; ОСОБА_6 , як службова особа буде використовувати ТОВ «ГАСКЕТ» з метою маніпулювання показниками податкової звітності, спрямованої на надання неправомірної податкової вигоди реально діючому сектору економіки; незаконності походження грошей ОСОБА_6 , за які він купив частку статутного капіталу; формування статутного капіталу товариства за рахунок коштів, набутих протиправним шляхом; фіктивність ТОВ «ГАСКЕТ» та намір його використання з метою надання податкової вигоди третім особам у вигляді несплати податків.

Крім того, стверджує, що досудове розслідування в даному кримінальному провадженні триває протягом тривалого часу, однак жодній службовій особі ТОВ «ГАСКЕТ» не оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Також, представник зазначає про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно з метою забезпечення кримінального провадження у вигляді збереження речового доказу, оскільки корпоративні права ОСОБА_6 у вигляді частки статутного фонду ТОВ «ГАСКЕТ», що становить 100000 гривень, права та правомочності на участь в управлінні, не є матеріальними об`єктами та не відповідають критеріям ст. 98 КПК України.

Прокурор та власник майна у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання були завчасно проінформовані, у зв`язку з чим колегія суддів вирішила за можливе розглянути дане провадження за їх відсутності, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З матеріалів справи видно, що клопотання прокурора про арешт майна розглянуто слідчим суддею за відсутності власника майна та його представника, а копію постановленого рішення останній отримав 21 лютого 2020 року (а.п. 41), у зв`язку з чим колегія суддів вважає, що у даному випадку строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді не пропущений.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 21 лютого 2018 року року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 32018100060000018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України.

Досудовим розслідуванням виявлено, що невстановлені особи створили суб`єкти підприємницької діяльності ТОВ «Шевель Компані» (код ЄДРПОУ 39662039) та ТОВ «ГАСКЕТ» (код ЄДРПОУ 39264463), з метою прикриття незаконної діяльності, тобто вчинили фіктивне підприємництво.

27 серпня 2019 року прокурор відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на корпоративні права ОСОБА_6 (адреса засновника: АДРЕСА_1 ), у вигляді частки статутного фонду ТОВ «ГАСКЕТ», що становить 100 000 гривень.

Ухвалою слідчого судді згаданого районного суду клопотання прокурора задоволено.

З таким рішенням слідчого судді не можливо погодитися, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідноз ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Вирішуючи питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та прокурор, який вніс клопотання про арешт майна, не дотрималися.

Так, з матеріалів провадження убачається, що прокурор звертаючись до суду з клопотанням про арешт майна зазначив, що метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів.

Разом з цим, з огляду на положення п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, який передбачає, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів, то на переконання колегії суддів, таке майно першочергово має бути визнано органом досудового розслідування, речовим доказом у кримінальному провадженні шляхом винесення про це постанови, в якій має зазначити підстави визнання майна речовим доказом, з огляду на положення ст. 98 КПК України, проте таких дій прокурором вчинено не було, з врахуванням відсутності у доданих до клопотання матеріалах постанови про визнання зазначеного майна речовим доказом у кримінальному провадженні.

Наведені обставини свідчать про відсутність підстав для накладення арешту на згадане майно, з метою збереження речових доказів.

Крім того, колегія суддів враховує і те, що кримінальне провадження № 32018100060000018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, закрито постановою слідчого СУ ФР ГУ ДФС у місті Києві від 26 листопада 2019 року, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України (а.п. 89).

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна та необґрунтована, а апеляційна скарга представника власника майна задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах порушуватиме баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_6 , задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12 вересня 2019 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , та накладено арешт на корпоративні права ОСОБА_6 (адреса засновника: АДРЕСА_1 ), у вигляді частки статутного фонду ТОВ «ГАСКЕТ» (код ЄДРПОУ 39264463), що становить 100 000 гривень, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , про накладення арешту на корпоративні права ОСОБА_6 (адреса засновника: АДРЕСА_1 ), у вигляді частки статутного фонду ТОВ «ГАСКЕТ», що становить 100 000 гривень, - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-сс/824/1742/2020 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції ОСОБА_8 Доповідач: ОСОБА_1