Ухвала від 11.06.2020 по справі 910/7495/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

"11" червня 2020 р. м.Київ Справа№ 910/7495/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Тищенко О.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Завод КІНАП"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 15.10.2019 (повний текст рішення складено 24.10.2019)

у справі №910/7495/19 (суддя Бойко Р.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія

"Київводоканал"

до Публічного акціонерного товариства "Завод КІНАП"

про стягнення 795 423,75 грн.,

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до господарського суду міста Києва із позовоv до Публічного акціонерного товариства "Завод КІНАП" про стягнення 795 423,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що за скид відповідачем стічних вод без умов на скид Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" нараховано Публічному акціонерному товариству "Завод КІНАП" плату за скид стічних вод без умов на скид у період з 01.11.2015 по 31.08.2018 у розмірі 795 423,75 грн.

Позивач зазначає, що його дії є правомірними, нарахування плати за скид стічних вод без умов на скид за визначений період здійснене відповідно до умов Договору на послуги водопостачання та водовідведення №01713/5-05 від 29.01.2003 та Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва №1879 від 12.10.2011, а об`єми скинутих відповідачем стічних вод підтверджуються показаннями приладів обліку та тарифами, які діяли у відповідний період.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що вимоги позивача ґрунтуються на підзаконних нормативно-правових актах, які втратили чинність. Крім того, відповідач вважає, що позивачем не обґрунтовано та не підтверджено належними доказами обсяг скиду стічних вод за спірний період.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 у справі №910/7495/19 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Публічного акціонерного товариства "Завод КІНАП" задоволено повністю, присуджено до стягнення 795 423,75 грн. плати за скиди стічних вод без умов на скид стічних вод, а також 11 931,36 грн. судового збору за подачу позову.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

- в період з 01.11.2015 по 31.08.2018 Публічне акціонерне товариство "Завод КІНАП" користувалось послугами водопостачання та водовідведення;

- за вказаний період відповідач, зокрема, сплачував кошти за скид стічних вод відповідно до показань лічильників;

- в порушення Правил №1879, відповідач у період з 01.11.2015 по 31.08.2018 здійснював скид стічних вод без отримання Умов на скид стічних вод, а отже сплаті підлягає п`ятикратний розмір тарифу на послугу з водовідведення;

- після виявлення факту порушення Правил №1879, позивачем було направлено на адресу відповідача лист-попередження від 19.09.2019 щодо сплати нарахувань за скид стічних вод без Умов на скид стічних вод з 01.11.2015 по 31.08.2018 у чотирикратному розмірі, що становить 795 426,75 грн. за розрахунком №15/ВУ-Ф-04/123-0/-2018р. від 19.09.2019;

- в підтвердження обсягів скинутих відповідачем стічних вод без діючих Умов на скид стічних вод по об`єкту позивачем надано акти зняття показань з приладу обліку за період з листопада 2015 року по серпень 2018 року;

- сплачені відповідачем кошти враховані позивачем у розрахунку штрафу, то позивачем було нараховано до стягнення не п`ятикратний розмір тарифу на послугу з водовідведення, а чотирикратний розмір;

- здійснивши перерахунок штрафу за скид стічних вод без умов на скид у період з 01.11.2015 по 31.08.2018 у чотирикратному розмірі, суд першої інстанції задовольнив вимоги позивача у повному обсязі, присудивши до стягнення 795 423,75 грн. штрафу.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач (ПАТ "Завод КІНАП") звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 у справі №910/7495/19 повністю та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" в повному обсязі, також витрати по сплаті судового збору покласти на позивача у справі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при винесенні рішення порушено норми матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції було прийнято при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Скаржник посилався на те, що судом першої інстанції безпідставно не враховано того, що:

- в матеріалах справи відсутні усі акти про зняття показань з приладів обліку за спірний період 01.11.2015 по 31.08.2018;

- судом першої інстанції не враховано тих обставин, що відповідач заперечував обсяги стічних вод, з розрахунку яких виходив позивач при нарахуванні штрафу за скид стічних вод у спірний період, відповідні обсяги жодним чином не підтверджені на не обгрунтовані;

- наявні в матеріалах акти неможливо ідентифікувати саме щодо їх відношення саме до відповідача, зокрема і за спірний період з 01.11.2015 по 31.08.2018.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2019, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Завод КІНАП" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Станік С.Р., судді: Тищенко О.В., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Завод КІНАП" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 у справі №910/7495/19 - залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, а саме: подати до Північного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору в сумі 17 897,04 грн.

17.01.2020 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги до якої долучено оригінал квитанції за кодом №1840-6265-6795-4515 від 15.01.2020 про сплату судового збору в сумі 17 987,04 грн.

При цьому, в період з 09.01.2010 по 24.01.2020 головуючий суддя Станік С.Р. перебував у відпустці, а з 27.01.2020 по 31.01.2020 - приймав участь у підвищенні кваліфікації у Національній школі суддів України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2020 відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 20.02.2020.

20.02.2020 розгляд справи №910/7495/19 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Завод КІНАП" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 - не відбувся у зв`язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) на лікарняному з 17.02.2020 по 27.02.2020 включно.

З метою здійснення подальшого розгляду справи №910/7495/19 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Завод КІНАП" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2019, справа підлягає призначенню до розгляду визначеним складом суду, і розгляд якої призначено на 26.03.2020.

26.03.2020 судове засідання у справі не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючого судді Станіка С.Р. на лікарняному, а також запровадженим законодавчо карантином. У зв`язку з наведеним справа призначена до розгляду визначеним складом суду на 14.05.2020.

12.05.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач вказував на необгрунтованість апеляційної скарги, зокрема з огляду на те, що усі акти про зняття показань з приладів обліку за спірний період наявні в матеріалах справи, зокрема, підписані відповідачем (в особі представника).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2020 розгляд справи призначено на 11.06.2020.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2020, у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний авторозподіл справи №910/7495/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 11.06.2020 для розгляду справи №910/7495/19 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Завод КІНАП" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 сформовано колегію суддів у складі: Станік С.Р. (головуючий суддя), судді: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю., яка відповідною ухвалою від 11.06.2020 прийняла справу до свого провадження.

10.06.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи, на вирішення якої відповідач просив поставити питання:

- чи підтверджується документально та фактично заявлений до стягнення розмір штрафу, нарахований за скиди стічних вод за період з жовтня 2015 року по вересень 2018 року включно по об`єкту Публічного акціонерного товариства "Завод КІНАП", розташованому за адресою: м.Київ, вул. Кирилівська (колишня Фрунзе), 160 за особовими рахунками № 5-403-32 та № 5-403-33?

- чи підтверджується документально та фактично обсяги скидів стічних вод, зафіксовані у актах за період з жовтня 2015 по вересень 2018 включно, по об`єкту Публічного акціонерного товариства "Завод КІНАП", розташованому за адресою: м.Київ, вул. Кирилівська (колишня Фрунзе), 160 за особовими рахунками № 5-403-32 та № 5-403-33?

- чи підтверджується нормативно та документально обґрунтованість застосування тарифу щодо нарахування вартості скиду стічних вод у спірний період з жовтня 2015 по вересень 2018 включно, зафіксований у актах обсягів скидів стічних вод, оформлених позивачем у даний період по об`єкту Публічного акціонерного товариства "Завод КІНАП", розташованому за адресою: м.Київ, вул. Кирилівська (колишня Фрунзе), 160, за особовими рахунками № 5-403-32 та № 5-403-33?

- чи є нормативно обґрунтованим включення податку на додану вартість до розміру нарахованого штрафу за скид стічних вод у спірний період з жовтня 2015 по вересень 2018 року включно, зафіксований у актах обсягів скидів стічних вод, оформлених позивачем?

Проведення експертизи відповідач просив доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Клопотання мотивовано тим, що відповідач вважає, що позивачем не обґрунтовано та не підтверджено належними доказами обсяг скиду стічних вод за спірний період, відповідач не погоджується з нарахованими позивачем обсягами стічних вод, як не погоджується і з розміром штрафу (зокрема і щодо включення до його складу податку на додану вартість), а зроблені позивачем розрахунки є невірними, не є документально підтвердженими, зокрема, не є документально підтвердженим і те, що саме з об`єкта відповідача (згідно присвоєного особового рахунку) здійснювались заявлені позивачем скиди стічних вод у спірний період, а встановити вказані обставини можливо лише експертним шляхом, зокрема внаслідок проведення судової економічної експертизи (зокрема експертизу документів про економічну діяльність підприємства).

В судовому засіданні 11.06.2020 судом апеляційної інстанції поставлено на обговорення питання про призначення у справі судової економічної експертизи, а також стосовно експертної установи до якої необхідно скерувати матеріали справи для проведення відповідної судової експертизи, і присутній учасник справи надав суду свої пояснення та міркування стосовно необхідності призначення судової експертизи.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1, 3 та 4 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

З урахуванням обставин справи, суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначається судом.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004р. Конституційного суду України (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в ч.1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Конституційний суд України у вказаному рішенні зазначає, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Законодавець у ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Особа здійснює свої права вільно на власний розсуд (ст. 12 Цивільного кодексу України).

До прав, які підлягають цивільно-правовому захисту, відносяться всі майнові й особисті немайнові права, які належать суб`єктам цивільного права.

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальні норми не встановлюють конкретних заходів, то особа має право обрати спосіб із числа передбачених ст. 16 Цивільного кодексу України з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.

Абзацом 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, визначено способи захисту порушеного права. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. (абз. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

До інших способів судового захисту цивільних прав чи інтересів можна віднести способи, які не охоплюються переліком їх у ст. 16 Цивільного кодексу України, що визначені окремими законами та договорами або застосування яких випливає із загальних положень про судовий захист.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд повинен з`ясувати наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог. Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

В свою чергу, наявні в матеріалах справи документи свідчать про те, що кожна з сторін обгрунтовує свою позицію по суті спору певними документами, а саме: позивач - стосовно наявності у заявленому до стягнення розмірі штрафу та її документального підтвердження, а відповідач - стосовно відсутності підстав нарахування штрафу, непідтвердженості обсягів скиду стічних вод, та відсутності документального підтвердження даного факту, неправильність здійсненого розрахунку, проте, їх оцінка як доказів в підтвердження або спростування доводів кожної з сторін, має здійснюватись на стадії розгляду справи по суті, коли суд повинен встановити обставини наявності/відсутності певного права, і відповідно, чи мають місце факти порушення чи оспорення суб`єктивного матеріального права чи інтересу, на захист якого подано позов.

Вказані обставини не встановлюються на стадії вирішення судом питання про призначення судової експертизи, оскільки на даній стадії судового провадження суд визначає чи потрібні відповіді на питання, які стосуються предмету спору в контексті спірних правовідносин сторін, і відповідь на які можливо надати саме з застосуванням спеціальних знань у певній галузі, якими суд не володіє.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції зазначає, що до предмету доказування по даній справі входить питання наявності або відсутності певних обсягів стічних вод, які скинуті відповідачем, і які заявлені позивачем, як підтверджені, розмір нарахованого штрафу, і кожна з сторін обґрунтовує свою позицію певними документами, які містять розбіжності за даними позивача та відповідача стосовно об`єкту дослідження, а саме: стосовно обсягів стічних вод та їх документального підтвердження та відображення в обліку позивача та відповідача як на момент звернення позивача з відповідним позовом до суду, так і на момент проголошення оскаржуваного рішення по даній справі.

В свою чергу, суд позбавлений можливості здійснити перевірку економічних та фінансових документів, в яких учасниками спору здійснені відображення господарських правовідносин стосовно обсягів скидів стічних вод у спірний період, підстав нарахування штрафу та включення до його показників економічних податкових значень, і, відповідно, стосовно наявності або відсутності предмету спору - заявленого до стягнення розміру штрафу, без спеціальних знань в економічній галузі.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що застосування спеціальних знань у економічній галузі виходить за межі компетенції господарського суду та дійсно потребує спеціальних знань у галузі економіки та бухгалтерського обліку, а тому для повного, об`єктивного розгляду всіх обставин справи, необхідним є призначення судової економічної експертизи.

Згідно п. 1.2.3 Розділу І1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5), одним із видів судових експертиз є економічна: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій.

Основними завданнями економічної експертизи бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності, фінансово-кредитних операцій є: визначення: документальної обґрунтованості розміру нестачі або надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, періоду і місця їх утворення; документальної обґрунтованості оформлення операцій з одержання, зберігання, виготовлення, реалізації товарно-матеріальних цінностей, у тому числі грошових, основних засобів, надання послуг; документальної обґрунтованості відображення в обліку грошових коштів, цінних паперів; документальної обґрунтованості відображення в обліку операцій з нарахування та виплати заробітної плати, інших виплат; відповідності нормативно-правовим актам відображення в податковому обліку доходів та витрат за фінансово-господарськими операціями, що підлягають оподаткуванню податком на прибуток; відповідності нормативно-правовим актам відображення в податковому обліку податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Визначаючись з експертною установою, яка проводитиме експертизу, господарський суд враховує положення пункту 1.5. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5 за приписами якої, експертизи проводяться, як правило, за зонами регіонального обслуговування.

Відтак, проведення експертизи слід доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська,6), якому необхідно передати для дослідження матеріали господарської справи № 910/7495/19.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 2 ч. 1 статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст. 99, ст. 100, пунктом 2 ч. 1 ст. 228, п. 6 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Публічного акціонерного товариства "Завод КІНАП" про призначення справі судової експертизи - задовольнити.

2. Призначити у справі № 910/7495/19 судову економічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська,6).

3. На вирішення експерта (експертів) Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України поставити наступні питання стосовно об`єктів дослідження:

3.1. Чи підтверджується документально та фактично заявлений до стягнення розмір штрафу, нарахований за скиди стічних вод за період з жовтня 2015 року по вересень 2018 року включно по об`єкту Публічного акціонерного товариства "Завод КІНАП", розташованому за адресою: м.Київ, вул. Кирилівська (колишня Фрунзе), 160 за особовими рахунками № 5-403-32 та № 5-403-33?

3.2. Чи підтверджується документально та фактично обсяги скидів стічних вод, зафіксовані у актах за період з жовтня 2015 по вересень 2018 включно, по об`єкту Публічного акціонерного товариства "Завод КІНАП", розташованому за адресою: м.Київ, вул. Кирилівська (колишня Фрунзе), 160 за особовими рахунками № 5-403-32 та № 5-403-33?

3.3. Чи підтверджується нормативно та документально обґрунтованість застосування тарифу щодо нарахування вартості скиду стічних вод у спірний період з жовтня 2015 по вересень 2018 включно, зафіксований у актах обсягів скидів стічних вод, оформлених позивачем у даний період по об`єкту Публічного акціонерного товариства "Завод КІНАП", розташованому за адресою: м.Київ, вул. Кирилівська (колишня Фрунзе), 160, за особовими рахунками № 5-403-32 та № 5-403-33?

3.4. Чи є нормативно обґрунтованим включення податку на додану вартість до розміру нарахованого штрафу за скид стічних вод у спірний період з жовтня 2015 по вересень 2018 року включно, зафіксований у актах обсягів скидів стічних вод, оформлених позивачем?

4. Попередити експерта про кримінальну відповідальність за дачу неправдивого висновку та за відмову від поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 384, 385 КК Україна.

5. По закінченню експертизи висновок експерта подати Північному апеляційному господарському суду разом з матеріалами справи та даними щодо витрат, пов`язаних із проведенням експертизи .

6. Зобов`язати Публічне акціонерне товариство "Завод КІНАП" забезпечити оплату вартості експертизи. Копію договору та документу на сплату вартості експертизи надати суду для вирішення питання розподілу судових витрат.

7. Матеріали справи № 910/7495/19 передати Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська,6).

8. Провадження у справі № 910/7495/19 зупинити у зв`язку із призначенням судової експертизи на час проведення судової експертизи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до пункту 3 частини 1 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, в порядку, строки та випадках, встановлені ст. ст. 288-290 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання ухвали: 30.06.2020.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Є.Ю. Шаптала

О.В. Тищенко