Постанова

від 17.06.2020 по справі б8/134-12

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2020 р. Справа№ Б8/134-12

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Полякова Б.М.

суддів: Пантелієнка В.О.

Верховця А.А.

за участю секретаря судового засідання Пастернак О.С.

розглядаючи апеляційну скаргу гр. ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Київської області від 12.02.2020 (повний текст складено 30.03.2020)

у справі № Б8/134-12 (суддя Лопатін А.В.)

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Росава"

до гр. ОСОБА_1

про визнання недійсним договору

в межах справи № Б8/134-12

за заявою Приватного підприємства "Реалія Плюс"

до Приватного сільськогосподарського підприємства "Росава" (далі - ПСП "Росава", банкрут)

про визнання банкрутом

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 17.06.2020

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.12.2012 порушено провадження у справі № Б8/134-12 та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.05.2014 усунуто арбітражного керуючого Степанова Олексія Юрійовича від виконання ним обов`язків розпорядника майна боржника - ПСП Росава , припинено його повноваження розпорядника майна боржника у справі № Б8/134-12, припинено повноваження арбітражного керуючого Степанова Олексія Юрійовича щодо виконання ним обов`язків керівника боржника, призначено розпорядником майна Приватного сільськогосподарського підприємства Росава арбітражного керуючого Патерилова Віталія Вікторовича та покладено виконання обов`язків керівника Приватного сільськогосподарського підприємства Росава на розпорядника майна Приватного сільськогосподарського підприємства Росава арбітражного керуючого Патерилова Віталія Вікторовича.

Постановою Господарського суду Київської області від 02.11.2015 визнано банкрутом ПСП "Росава", відкрито його ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута - ПСП "Росава" арбітражного керуючого Патерилова Віталія Вікторовича.

Ухвалою суду від 29.05.2019, крім іншого, звільнено арбітражного керуючого Клінчева Олександра Анатолійовича від виконання обов`язків ліквідатора Приватного сільськогосподарського підприємства "Росава", ліквідатором ПСП "Росава" призначено арбітражного керуючого Лецкана В`ячеслава Львовича.

ПСП "Росава" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору-доручення про надання правової допомоги від 01.02.2018 та додаткової угоди №1 від 01.02.2018 до вказаного договору-доручення з дня їх укладення.

Рішенням Господарського суду Київської області від 12.02.2020 позов задоволено. Визнано недійсним договір-доручення про надання правової допомоги від 01.02.2018 та додаткову угоду № 1 від 01.02.2018 до договору-доручення про надання правової допомоги від 01.02.2018, укладені між ОСОБА_1 (адвокат) та ПСП Росава в особі ліквідатора - Патерилова Віталія Вікторовича (клієнт). Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПСП "Росава" 3842 грн судового збору. Видано наказ.

Задовольняючи позов та визнаючи договір недійним суд виходив з того, що оспорюваний договір суперечить вимогам Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним наслідків.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням до Північного апеляційного господарського суду, 21.04.2020 з апеляційною скаргою звернувся гр. ОСОБА_1 , в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.

Ключовим аргументом скарги є:

- судом порушено норми процесуального та матеріального права, й неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи № Б8/134-12 між суддями від 15.05.2020 для розгляду апеляційної скарги гр. ОСОБА_1 у даній справі сформовано колегію суддів у складі: Поляков Б.М. - головуючий, судді Пантелієнко В.О., Верховець А.А. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019.

Відтак, судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі Сокуренко і Стригун проти України від 20 липня 2006 року вказав, що фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі Zand v. Austria , висловлено думку, що термін судом, встановленим законом у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів .

Від ПСП Росава надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Ключовим аргументом відзиву є:

- суд дійшов правомірного висновку, що оспорюваний правочин не спрямований на настання наслідків обумовлених таким договором.

Інші учасники справи не скористалися правом, визначеним ч. 1 ст. 263 ГПК України, та у строк, встановлений судом, не подали суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

В силу положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У свою чергу ч. 1 ст. 234 ЦК України передбачає, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються ним. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Отже, фіктивний правочин не відповідає загальним підставам дійсності правочинів, зазначеним у ч. 5 ст. 203 ЦК України, оскільки не спрямований на реальне настання правових наслідків, зумовлених ним. У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто сторони, укладаючи його, знають заздалегідь, що він не буде виконаний.

Таким чином, фіктивний правочин існує лише на папері. Його основне завдання полягає в тому, щоб створити уявлення в оточуючих суб`єктів про наявність правового зв`язку між сторонами такого правочину.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.02.2018 між адвокатом ОСОБА_1 та ПСП "Росава", від імені якого діяв арбітражний керуючий - ліквідатор Патерилов В. В. було укладено договір-доручення про надання правничої допомоги (а.с. 54-56).

Відповідно до п. 1.1. договору предметом даного договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правничої (правової) допомоги клієнту у всіх судових та позасудових справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів клієнта.

01.08.2018 сторонами договору було укладено додаткову угоду № 1 до договору-доручення про надання правничої допомоги від 01.02.2018, відповідно до п. 1 якої сторони погодили, що на виконання договору клієнт сплачує адвокату гонорар в розмірі 500000 грн шляхом перерахування грошових коштів на картковий рахунок відкритий на ім`я власника рахунку ОСОБА_1 згідно наведеного порядку: перших 100000 грн клієнт сплачує адвокату до 01.10.2018, наступних 100000 грн - до 01.08.2019, наступних 100000 грн - до 01.06.2020, наступних 100000 грн - до 01.04.2021.

Судом першої інстанції встановлено та перевірено апеляційним судом, що матеріали справи не містять жодних доказів вчинення зі сторони ОСОБА_1 будь-яких дій на виконання договору-доручення про надання правової допомоги від 01.02.2018; договір з боку клієнта було посвідчено печаткою арбітражного керуючого Патерилова В.В., хоча договір укладався останнім від імені ПСП "Росава"; крім того, у банкрута (клієнт за договором) на дату укладення договору-доручення про надання правової допомоги від 01.02.2018 були відсутні кошти на рахунках, що унеможливлювало виконання умов оспорюваного договору в частині оплати перших 100000 грн гонорару одночасно з підписанням договору (доказів, які б спростовували дані обставини матеріали справи не містять).

Також, як зазначає позивач, у звітах ліквідатора ПСП "Росава" - арбітражного керуючого Патерилова В.В., що містяться в матеріалах справи про банкрутство, відсутня інформація про укладення оспорюваного договору.

Крім того, в матеріалах справи № Б8/134-12 про банкрутство ПСП "Росава" та в документах, що передавались (як наслідок здійснення заміни ліквідатора) від арбітражного керуючого Патерилова В.В. арбітражному керуючому Клінчеву О.А. у межах цієї справи також відсутній оспорюваний договір (копії актів приймання-передачі долучено до матеріалів справи).

Зазначене означає, що спірний договір укладений без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються ним, а єдиною метою його укладення було створення уявлення про існування заборгованості боржника перед гр. ОСОБА_1 і для можливості використання її у справі про банкрутство. Таким чином, даний договір містить ознаки фіктивного в розумінні ст. 234 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, законним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, про наявність правових підстав для визнання спірного договору недійсним з підстав, встановлених ч.ч. 2, 5 ст. 203, ч. 1 ст. 215 та ст. 234 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що спірний договір є реальним відхиляються як безпідставні, оскільки спростовуються зазначеним вище.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що Європейський Суд з прав людини у рішенні, прийнятому у справі Проніна проти України зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

За таких обставин рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін як таке, що прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати в порядку ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника - гр. ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 253-255, 269, ст. 276, ст. ст. 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу гр. ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 12.02.2020 у справі № Б8/134-12 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 12.02.2020 у справі № Б8/134-12 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу № Б8/134-12 повернути до Господарського суду Київської області.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Головуючий суддя Б.М. Поляков

Судді В.О. Пантелієнко

А.А. Верховець

повний текст складено 30.06.20