Постанова

від 30.06.2020 по справі 910/5285/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2020 р. Справа№ 910/5285/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Євсікова О.О.

Попікової О.В.

Розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційних скарг Суворовського районного відділу Державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області та Державного підприємства "СЕТАМ"

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2019 (повне рішення складено 31.10.2019)

у справі №910/5285/19 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд Трейдінг Компані"

до 1. Суворовського районного відділу Державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області

2. Державного підприємства "СЕТАМ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - 1. Державна казначейська служба України

2. ОСОБА_1

3. ОСОБА_2

4. ОСОБА_3

про стягнення 101 110,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фуд трейдінг компані" (надалі у справі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення:

- з Суворовського районного відділу Державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (надалі - відповідач-1) 96 054,50 грн;

- Державного підприємства "СЕТАМ" (надалі - відповідач-2) 5 055,50 грн.

Позов мотивовано тим, що оскільки Суворовський районний відділ Державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області не передав позивачу автомобіль, який є предметом договору купівлі-продажу на електронних торгах, та в добровільному порядку не повернув суми попередньої оплати за автомобіль, позивач в односторонньому порядку відмовився від договору купівлі-продажу та просить повернути сплачену попередню оплату в загальному розмірі 101 110,00 грн., сплачену за придбання автомобіля.

Матеріально-правовою підставою позову позивач обрав вимоги ст.ст. 650, 655, 656, 662, 664, 693 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви їого прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.10.2019 у справі №910/5285/19 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд Трейдінг Компані" задоволено повністю. Стягнуто з Суворовського районного відділу Державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд Трейдінг Компані" 96 054,50 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 805,74 грн. Стягнуто з Державного підприємства "Сетам" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд Трейдінг Компані" 5 055,50 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 115,26 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що відповідач-1 (продавець) до проведення торгів був обізнаний про фактичну відсутність спірного майна та за результатами торгів, з огляду на укладений договір не передав автомобіль покупцю, а позивач (покупець) використав своє право на відмову від договору. У цьому зв`язку, господарський суд дійшов висновку про стягнення з відповідачів на підставі ч. 2 ст. 693 ЦК України грошових коштів у заявленому розмірі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Державне підприємство "СЕТАМ" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2019 у справі №910/5285/19 та ухвалити нове, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Фуд Трейдінг Компані" в задоволенні позову в повному обсязі.

У скарзі відповідач-2 послався на те, що електронні торги з реалізації спірного автомобіля не визнанні недійсними, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 зі справи №910/17803/16, тому відстуні законні підстави для стягнення гарантійного внеску.

Також, не погодившись з прийнятим рішенням, Суворовський районний відділ Державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2019 у справі №910/5285/19 та ухвалити нове, яким відмовити ТОВ "Фуд Трейдінг Компані" в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована неправильним застосуванням судом першої інстанції ч. 2 ст. 693 ЦК України, з посиланням на те, що позивач в результаті проведення електронних торгів є власником спірного майна, тому стягнення грошових коштів за це саме майно є неприпустимим.

Скаржник наполягає, що позивач обрав невірний спосіб захисту свого права, оскільки як власник спірного майна не позбавлений можливості витребувати це майно з чужого незаконного володіння у гр.. ОСОБА_3 , який зберігає майно у себе без достатньої правової підстави.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Позивач та треті особи у справі не скористалися своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надали суду письмового відзиву на апеляційні скарги, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Про відкриття даного апеляційного провадження позивач та треті особи повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення залучені до матеріалів справи та оголошення опубліковане на сайті Судової влади України . Ухвали суду надсилались учасникам справи неодноразово за всіма адресами, встановленими згідно матеріалів справи та відомостей ЄДРПОУ.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Суворовського районного відділу Державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області та Державного підприємства "СЕТАМ" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2019, об`єднано апеляційні скарги в одне апеляційне провадження, ухвалено розгляд скарг здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 20.04.2020. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 20.04.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2020 залучено до участі у справі №910/5285/19 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ); ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ); ОСОБА_3 (ІПН: НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ).

Зобов`язано позивача невідкладно направити за всіма відомими адресами третім особам - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 копію позовної заяви з доданими до неї документами та надати до суду відповідні докази відправлення листом з описом вкладення у строк до - 16.04.2020.

Зобов`язано відповідачів невідкладно направити третім особам за всіма відомими адресами - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 копію рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2019 у справі №910/5285/19, копії апеляційних скарг Суворовського районного відділу Державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області та Державного підприємства "СЕТАМ" на оскаржуване судове рішення та надати до суду докази відправлення листом з описом вкладення у строк до - 16.04.2020.

Роз`яснено третім особам - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 право на подання пояснення /міркування щодо позову та апеляційних скарг протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше - 27.04.2020.

Станом на 29.04.2020 поставлені вимоги суду виконано частково. Зокрема, 28.04.2020 на виконання ухвали суду від 07.04.2020 до Північного апеляційного господарського суду Державним підприємством "СЕТАМ" додано докази направлення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 копії рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2019 у справі №910/5285/19 та копії апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2020 повторно зобов`язано позивача невідкладно направити за всіма відомими адресами третім особам - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 копію позовної заяви з доданими до неї документами та надати до суду відповідні докази відправлення листом з описом вкладення у строк до - 19.05.2020.

Зобов`язано відповідача-1 невідкладно направити третім особам за всіма відомими адресами - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 копію апеляційної скарги Суворовського районного відділу Державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2019 та надати до суду докази відправлення листом з описом вкладення у строк до - 19.05.2020.

Роз`яснено третім особам - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 право на подання пояснення / міркування щодо позову та апеляційних скарг до 19.05.2020.

На виконання вимог ухвал апеляційного суду до Північного апеляційного господарського суду виконавчою службою додано докази направлення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 копії апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2019 у справі №910/5285/19.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2020 виправлено описки, допущені в текстах ухвал Північного апеляційного господарського суду від від 03.03.2020, 07.04.2020, 29.04.2020, а саме зазначено, що замість слів "Головного територіального управління юстиції у Херсонській області" (у відповідних відмінках) слід читати "Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса)" (у відповідних відмінках).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2020:

- замінено відповідача-1 Суворовський районний відділ Державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області на його правонаступника - Суворовський районний відділ Державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса). (73000, м. Херсон, вул. Бориса Мозолевського, 2, ЄДРПОУ 34906703);

- зобов`язано позивача невідкладно направити за всіма відомими адресами третім особам - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 копію позовної заяви з доданими до неї документами та надати до суду відповідні докази відправлення листом з описом вкладення у строк до - 10.06.2020.

- роз`яснено третім особам - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 право на подання пояснення / міркування щодо позову та апеляційних скарг до 10.06.2020.

Вимоги поставлені за ухвалою суду вкотре не виконано, будь-яких пояснень до справи не подано.

Частиною 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову не менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що предметом позову у цій справі є вимога про стягнення 101 110,00 грн, вказана справа, у відповідності до приписів ГПК України, відноситься до малозначних справ.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Виходячи із зазначених правових норм, перегляд оскаржуваного рішення ухвалено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши доводи апеляційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційні скарги залишити без задоволення, оскаржене рішення у даній справі залишити без змін, виходячи з наступного.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

03.04.2014 та 21.09.2015 Комсомольським районним судом м. Херсона видано виконавчі листи №667/6080/13-ц та №667/3454/15, на підставі яких Суворовським районним відділом державної виконавчої служби міста Херсон відкрито зведене виконавче провадження №43073244 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів у загальному розмірі 113 215,02 грн.

22.04.2014 державним виконавцем Суворовського районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон винесено постанову про накладення арешту на все майно ОСОБА_1 та внесено обтяження до відповідних реєстрів.

27.05.2015 державним виконавцем складено акт опису та арешту майна боржника - автомобіля Chevrolet Aveo SA69Y сірого кольору, 2007 року, державний номер НОМЕР_4 , який був переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_3 . (надалі у справі - автомобіль, спірне майно)

14.01.2016 державним виконавцем направлено до Державного підприємства "СЕТАМ" заявку на реалізацію арештованого автомобіля.

Листом №530 від 18.01.2016 державний виконавець зобов`язав ОСОБА_3 (зберігача) надати 22.01.2016 автомобіль Chevrolet Aveo SA69Y сірого кольору, 2007 року, державний номер НОМЕР_4 , за адресою місцезнаходження Відділу: місто Херсон, вулиця Фрунзе, будинок 2, для заміни відповідального зберігача.

Проте, ОСОБА_3 у визначений виконавцем строк автомобіль для заміни відповідального зберігача не надав, внаслідок чого державний виконавець звернувся до начальника Суворовського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 25.01.2016 №1020 щодо притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за фактом порушення статті 388 Кримінального кодексу України (незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт).

25.01.2016 державним виконавцем оголошено в розшук даний автомобіль. Крім того, 09.02.2016 Суворовський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області порушив кримінальну справу відносно ОСОБА_3

09.03.2016 на веб-сайті Державного підприємства "СЕТАМ" було опубліковано оголошення про проведення електронних торгів з реалізації вказаного автомобіля, шляхом проведення аукціону. Автомобіль виставлено на аукціон під лотом №132024.

Початок проведення аукціону відповідачем-1 призначено на 29.03.2016 на 9 годину 00 хвилин, а дату його закінчення - на 31.03.2016 22 години 00 хвилин. Стартова ціна лоту встановлена в сумі 101 110,00 грн., з яких гарантійний внесок для участі в даному аукціоні склав 5 055,50 грн.

ТОВ "Фуд Трейдінг Компані" було подано заявку на участь в електронних торгах з реалізації спірного автомобіля та сплачено гарантійний внесок у вищезазначеній сумі, що підтверджується платіжним дорученням №2615 від 29 березня 2016 року.

31.03.2016 ТОВ "Фуд Трейдінг Компані", як учасником №8 аукціону, о 9:55:47 було зроблено цінову пропозицію у сумі, рівній стартовій ціні лота, тобто 101 110,00 грн. Інших пропозицій по даному лоту не надходило. Таким чином, позивача було визнано переможцем аукціону та надано час для сплати 96 054,50 грн. на рахунок продавця до 15.04.2016.

На виконання вказаних умов позивач 01.04.2016 перерахував на рахунок Суворовського районного відділу Державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області 96 054,50 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень № 2650 від 01.04.2016 та № 2651 від 01.04.2016.

01.04.2016 Начальником ВДВС Суворовського РУЮ у м. Херсоні затверджено Акт державного виконавця Суворовського РУЮ про реалізацію арештованого рухомого майна електронних торгів.

31.10.2016 позивач звернувся до відповідачів із Заявою № 31/10/16 від 31.10.2016 у якій вимагав надати пояснення щодо відсутності Акту про проведенні електронні торги щодо лоту №132024 згідно протоколу № 153689 від 01.04.2016, надати акт про відсутність майна, саме Chevrolet Aveo SA69Y, державний номер НОМЕР_4 та повернути кошти сплачені за придбане на електронних торгах майно.

15.02.2019 позивач звернувся до відповідачів із Вимогою № 15/02/19 від 15.02.2019 з посиланням на ст. 530, ч. 2 ст. 693 ЦК України про повернення грошових коштів, у якій вимагав у зв`язку з не переданням автомобіля позивачу повернути кошти у розмірі 96 054,50 грн, що були перераховані відповідачу-1 як вартість автомобіля та кошти у розмірі 5 055,50 грн, що були перераховані відповідачу-2, як гарантійний внесок за участь у торгах.

26.02.2019 позивач звернувся до відповідачів із Повідомленням №26/02/19 від 26.02.2019 з посиланням на ст.ст. 530, 665 ЦК України про відмову від Договору купівлі-продажу автомобіля та вимогою про повернення грошових коштів сплачених за придбання автомобіля у семиденний строк з моменту отримання повідомлення.

Позивач зазначив, що відповідачі в добровільному порядку не повернули позивачу суму сплачену ним за придбання автомобіля на торгах, чим порушили майнові права позивача, що слугувало підставою звернення до суду з даним позовом.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Правовідносини по реалізації арештованого рухомого майна регулюються ЦК України, ГК України та спеціальними законодавчими актами, що регулюють їх, а саме: Законом України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012р. (далі Інструкція №512/5) та Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, що затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2015р. №2710/5 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №2710/5).

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження", реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Згідно п. 1 Порядку № 2710/5:

- електронні торги - продаж майна на прилюдних торгах за принципом аукціону або на комісійних умовах засобами системи електронних торгів через Веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну;

- організатор електронних торгів (далі - Організатор) - державне підприємство, яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважене відповідно до законодавства на здійснення заходів зі створення та супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у цій системі, на організацію та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком;

- гарантійний внесок - грошова сума, зарахована на рахунок організатора електронних торгів, яку за одним лотом сплачує учасник електронних торгів, розмір якої визначений, виходячи зі стартової ціни лота, та є завдатком по сплаті винагороди організатору електронних торгів за надані ним послуги з реалізації майна.

Пунктом 2 наказу Міністерства юстиції України №2710/5 від 22.12.2015 уповноважено державне підприємство "СЕТАМ" на здійснення заходів із супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у ній, на організацію та проведення електронних торгів та на виконання інших функцій, передбачених Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженим цим наказом.

Відповідно до п. 1 розділу X Порядку №2710/5, на підставі копії протоколу переможець електронних торгів у формі аукціону протягом десяти банківських днів з дня формування протоколу здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно в такому порядку: 1/ зазначена в протоколі електронних торгів сума коштів, яка дорівнює різниці між ціною продажу придбаного лота і сумою винагороди Організатору за цим лотом, перераховується переможцем на рахунок органу державної виконавчої служби; 2/ сума гарантійного внеску, зарахованого на рахунок Організатора, визнається частиною оплати переможцем придбаного ним на електронних торгах майна і залишається Організатору в рахунок оплати наданих ним послуг з проведення електронних торгів.

Згідно п. 4 розділу X Порядку №2710/5, після повного розрахунку переможця за придбане майно на підставі протоколу про проведення електронних торгів складається акт про проведення електронних торгів, який підписується (затверджується) державним або приватним виконавцем.

В акті про проведені електронні торги зазначається така інформація: ким, коли і де проводилися електронні торги; стисла характеристика реалізованого майна; прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - переможця електронних торгів, серія та номер документа, що посвідчує її особу, місце проживання (у разі якщо переможцем електронних торгів є юридична особа, зазначаються її найменування, місцезнаходження та код за ЄДРПОУ); сума, внесена переможцем електронних торгів за придбане майно; прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи (найменування юридичної особи) - боржника, її місце проживання (місцезнаходження); дані про правовстановлювальні документи, що підтверджують право власності боржника на майно (пункт 5 розділу X Порядку №2710/5 реалізації арештованого майна).

Згідно п.п. 8, 9 розділу X Порядку №2710/5, акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. У разі придбання рухомого майна акт про проведені електронні торги є підставою для отримання майна у зберігача. Зазначений акт підтверджує виникнення права власності у особи, що придбала рухоме майно.

Відповідно до розділу ХIІ Порядку №2710/5, спори, повязані з реалізацією майна, вирішуються в судовому порядку.

Згідно п. 13.13 Розділу 13 Інструкції №512/5, у разі достатності суми для покриття всіх вимог стягувача та наявності відомостей від стягувача про шляхи отримання ним коштів готує одне розпорядження (додатки 3, 4) (у тому числі за зведеним виконавчим провадженням), яким визначає належність указаних коштів та спосіб перерахування стягувачу, яке затверджується начальником органу ДВС із зазначенням дати та скріплюється печаткою органу ДВС. Указане розпорядження готується в двох примірниках, оригінал видається особі, відповідальній за ведення книги обліку депозитних сум, копія залишається у виконавчому провадженні.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів, що передбачено пунктом 8 розділу X Порядку реалізації майна, та вказано, що акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Тобто вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 910/856/17.

За приписами ч. 1 ст. 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Відтак, сторонами договору купівлі-продажу, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці - державна виконавча служба та організатор електронних торгів, та покупець - переможець електронних торгів.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (частина перша статті 658 ЦК України).

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем на підставі Акту про проведені електронні торги від 01.04.2016 виникли договірні відносини з купівлі-продажу автомобіля Chevrolet Aveo SA69Y, державний номер НОМЕР_4 .

Позивачем перераховано на рахунок Відділу ДВС Суворовського районного управління юстиції вартість придбаного майна в розмірі 96 054,50 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2650 від 01.04.2016 та № 2651 від 01.04.2016.

Однак, станом на 26.02.2019, спірний автомобіль відповідачем-1 позивачу переданий не був, що сторонами не заперечується.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, на реалізацію було передано транспортний засіб, місцезнаходження якого було невідоме, що вбачається зокрема з Повідомлення № 1020 від 25.01.2016 про вчинення кримінального правопорушення Старшого державного виконавця ВДВС Суворовського РУЮ у м. Херсоні Кузьменка В.О.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1, 3 ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов`язання передбачені ст.ст. 202 - 205 ГК України, ст.ст. 599 - 601, 604 - 609 ЦК України, зокрема за ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Стаття 663 ЦК України передбачає, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу, згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.10.2016 позивач звернувся до відповідачів із Заявою № 31/10/16 від 31.10.2016 у якій вимагав надати пояснення щодо відсутності Акту про проведенні електронні торги щодо лоту № 132024 згідно протоколу № 153689 від 01.04.2016, надати акт про відсутність майна, саме Chevrolet Aveo SA69Y, державний номер НОМЕР_4 та повернути кошти сплачені за придбане на електронних торгах майно.

15.02.2019 позивач звернувся до відповідачів із Вимогою № 15/02/19 від 15.02.2019 про повернення грошових коштів, у якій вимагав у зв`язку з не переданням автомобіля позивачу повернути кошти у розмірі 96 054,50 грн., що були перераховані відповідачу-1 як вартість автомобіля та кошти у розмірі 5 055,50 грн., що були перераховані відповідачу-2 як гарантійний внесок за участь у торгах.

Відповідно до п. 10 розділу X Порядку №2710/5 переможець електронних торгів зобов`язаний отримати майно у зберігача не пізніше семи робочих днів з дати отримання акта. У разі отримання майна пізніше семи робочих днів з дати отримання акта витрати на зберігання майна в період, що перевищує вказані вище сім робочих днів, покладаються на переможця електронних торгів.

Згідно з частиною першою статті 665 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплачених товарів або пред`явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати (тобто відмовитися від прийняття виконання).

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою застосування частини 2 статті 693 ЦК України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. (тобто відмовитися від прийняття виконання)

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права висловлена Верховним Судом у постанові від 28.02.2019 у справі № 912/2275/17, від 27.08.2019 у справі № 911/1958/18, від 05.08.2018 у справі № 904/8972/17.

Посилання у апеляційній скарзі виконавчої служби на те, що позивач в результаті проведення електронних торгів є власником спірного майна, тому стягнення грошових коштів є неприпустимим колегія суддів відхиляє, з наступних міркувань.

Враховуючи вищенаведений аналіз ч. 2 ст. 693 ЦК України, визначене цією нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати за своїм змістом є правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем на вимогу про передання оплаченого товару.

У даному випадку, позивачем обрано такий варіант поведінки, як повернення суми попередньої оплати товару шляхом пред`явлення вимоги від 15.02.2019 з посиланням ч. 2 ст. 693 ЦК України, тобто позивач відмовився від прийняття виконання за договором купівлі-продажу, внаслідок чого останній припинився, та як наслідок подав відповідний позову у цій справі.

Крім того, 26.02.2019 позивач звернувся до відповідачів із повідомленням № 26/02/19 від 26.02.2019 про відмову від договору купівлі-продажу автомобіля та вимогою про повернення грошових коштів сплачених за придбання автомобіля у семиденний строк з моменту отримання повідомлення.

Таким чином, із реалізацією покупцем його права на повернення передоплати за договором, правочин, що витікає з цього договору, припиняється та виникає нове грошове зобов`язання.

Отже, встановивши те, що відповідач-1 (продавець) до проведення торгів був обізнаний про фактичну відсутність спірного майна та за результатами торгів, з огляду на укладений договір не передав автомобіль покупцю, а позивач (покупець) використав своє право на відмову від договору, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача-1 сплачених позивачем за автомобіль коштів у розмірі 96 054,50 грн.

Щодо вимог про стягнення з відповідача-2 гарантійного внеску у розмірі 5 055,50 грн. слід зазначити наступне.

Згідно з ч. 1 розділу Х Порядку на підставі копії протоколу переможець електронних торгів у формі аукціону протягом десяти банківських днів з дня формування протоколу здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно в такому порядку:

1) зазначена в протоколі електронних торгів сума коштів, яка дорівнює різниці між ціною продажу придбаного лота і сумою винагороди Організатору за цим лотом, перераховується переможцем на рахунок відділу державної виконавчої служби;

2) сума гарантійного внеску, зарахованого на рахунок Організатора, визнається частиною оплати переможцем придбаного ним на електронних торгах майна і залишається Організатору в рахунок оплати наданих ним послуг з проведення електронних торгів;

3) різниця між сумою гарантійного внеску та сумою винагороди Організатору перераховується переможцем на рахунок Організатора у разі, якщо майно реалізовано за ціною, вищою від стартової. Організатор забезпечує можливість оплати своєї винагороди за допомогою платіжних карток, в тому числі через Веб-сайт;

4) у разі проведення електронних торгів в порядку, визначеному пунктами 1, 2 розділу VII цього Порядку, сума винагороди Організатору перераховується переможцем на рахунок Організатора.

При перерахуванні коштів за придбане майно переможець зобов`язаний зазначати в розрахунковому документі номер лота, за яким здійснюється оплата.

Згідно з ч. 2 розділу Х Порядку гарантійний внесок переможця електронних торгів зараховується до ціни продажу.

Отже, оскільки сплачені 5 055,50 грн. організатору торгів відповідачу-2 є частиною вартості непереданого позивачу автомобіля, що також вбачається з Протоколу проведення електронних торгів № 153689, відповідно до якого ціна продажу зазначена у розмірі 101 110,00 грн., кошти у розмірі 5 055,50 грн. сплачені відповідачу-2 також підлягають поверненню позивачу. Враховуючи фактичні обставини справи, висновки суду першої інстанції в цій частині є обгрунтованими та правомірно задоволені судом.

Посилання ДП Сетам на те, що електронні торги з реалізації спірного автомобіля не визнанні недійсними, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 зі справи №910/17803/16, тому відстуні законні підстави для стягнення гарантійного внеску, який є частиною вартості проданого майна, не приймаються до уваги з огляду на наступне.

Матеріально-правовою підставою позову є ст. 693 ЦК України, яка не пов`язує право покупця вимагати повернення коштів у разі непередачі йому проданого майна з визнанням цього договору купівлі-продажу недійсним. Як було зазначено вище, із реалізацією покупцем його права на повернення передоплати за договором, правочин, що витікає з цього договору, припиняється та виникає нове грошове зобов`язання. Крім того, ст. 693 ЦК України визначає право продавця вимагати повернення сплаченої суми за непередане майно у повному обсязі, незалежно від того яким чином ці кошти були розподілені продавцями (виконавчою службою і організатором) після вчинення правочину.

Аргумент виконавчої служби у апеляційній скарзі з посиланням на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 у справі №910/17803/16 про те, що позивач обрав невірний спосіб захисту свого права, оскільки як власник не позбавлений можливості витребувати майно з чужого незаконного володіння у гр.. ОСОБА_3 , який зберігає майно у себе без достатньої правової підстави, колегія суддів апеляційної не приймає до уваги.

Відтак, вказуючи на невірно обраний спосіб захисту, фактично зазначені доводи апеляційного оскарження виконавчої служби зводяться до посилань на приписи 1212 ЦК України, які на думку продавця, слугують правовою підставою позову позивача та необхідність обрання відповідачем - зберігача спірного майна гр.. ОСОБА_3 , з метою захисту своїх прав.

З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Фактичні обставини справи свідчать, що дійсно права та законні інтереси ТОВ Фуд Трейдінг Компані порушені внаслідок продажу об`єкта, який станом на момент продажу не було повернуто зберігачем, і ці обставини були відомі виконавчій службі, а саме шляхом не передання позивачу, як покупцю за договором укладеним на аукціоні.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 16 Цивільного кодексу України , положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Обрання відповідного способу захисту є правом саме позивача. При цьому підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Таким чином, суд першої інстанції, з`ясувавши характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність порушеного права чи інтересу позивача з боку відповідачів, дійшов правильного висновку про можливість його поновлення/захисту в обраний позивачем спосіб, зокрема шляхом застосування ст. 693 ЦК України, а не ст. 1212 ЦК України, на застосування якої вказує відповідач-1 у справі та як наслідок відмовити у задоволенні позову.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У справі, що розглядається, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційних скаргах не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів встановила, що у даному випадку скаржниками не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Таким чином, апеляційні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення у даній справі колегія суддів не вбачає.

Судові витрати.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційних скарг, покладаються на відповідачів.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270,273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційні скарги Державного підприємства "СЕТАМ" та Суворовського районного відділу Державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2019 у справі №910/5285/19 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2019 у справі №910/5285/19.

4. Матеріали справи №910/5285/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.О. Євсіков

О.В. Попікова