Постанова

від 30.06.2020 по справі 910/4142/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2020 р. Справа№ 910/4142/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Попікової О.В.

Євсікова О.О.

секретар судового засідання: Костяк В.Д.,

за участю представників учасників процесу згідно протоколу судового засідання від 30.06.2020,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "САПФІР"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.04.2020 про відмову у відкритті провадження у справі

у справі №910/4142/20 (суддя Бондаренко Г.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "САПФІР"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група МІСТПРОЕКТМОНТАЖ"

2. Печерської районної в місті Києві державної адміністрації

про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, в порядку статті 386 Цивільного кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2020 відмовлено відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 у зв`язку з тим, що заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Ухвала мотивована тим, що відповідно до змісту позову, вона не пов`язана з будь - якою матеріально правовою вимогою, як це передбачено п.п. 6, 13 ч.1 ст. 20 ГПК України.

Так, в оскарженій ухвалі судом визначено, що фактично предметом спору у поданій суду заяві є проведення державної реєстрації юридичної особи, а саме Товариства з обмеженою відповідальністю "будівельна група МІСТПРОЕКТМОНТАЖ" (код ЄДРПОУ: 42552034) з зазначенням недостовірних відомостей про адресу місцезнаходження такої юридичної особи, а саме провулок Хрестовий, 2, м. Київ, 01010, тобто за адресою, за якою знаходиться нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "САПФІР" на праві власності.

При цьому, судом відзначено, що позивач посилається на те, що відповдіач-1 нерухомим майном, належним позивачеві не користується, за вказаною адресою не знаходиться, однак жодних вимог, пов`язаних із захистом права власності на нерухоме майно, або права користування чи розпорядження майном (офісним центром), що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "САПФІР", позовна заява не містить.

З умов п. 6, 13 ч. 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що вимоги про скасування реєстраційних дій підвідомчі господарському суду лише у тих випадках, якщо предметом спору є саме майно або право на нього (п. 6); якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, і передані на його розгляд разом з такими вимогами (п. 13).

Оскільки предметом даного позову є вимога про скасування запису про внесення відомостей щодо місцезнаходження юридичної особи, що у даній справі не охоплюється положеннями статтею 20 Господарського процесуального кодексу України, а також предмет спору стосується прав і обов`язків Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, як суб`єкта владних повноважень, суд дійшов до висновку, що даний спір не підвідомчий господарському суду.

При цьому, судом зазначено, що питання правомірності реєстрації юридичної особи, достовірності відомостей в ЄДРПОУ про юридичну особу, припинення діяльності юридичної особи через порушення порядку реєстрації такої юридичної особи віднесено спеціальним законом, зокрема Законом N 755-IV, до юрисдикції адміністративних судів.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, 06.05.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "САПФІР" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.04.2020 у справі №910/4142/20 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підставами для скасування ухвали у справі скаржник зазначає неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, внаслідок неповного з`ясування обставин справи, зокрема ст. 175 ГПК України.

Скаржник стверджує, що заявлені вимоги відповідають п.п. 6, 13 ч.1 ст. 20 ГПК України, оскільки предметом позову є захист права власності позивача в порядку ст. 386 ЦК України шляхом визнання відсутнім права у відповідача -1, який без належних правових підстав використовує інформацію про місцезнаходження об`єкта нерухомого майна, належного позивачу, як зареєстровану адресу власного місцезнаходження, що може призвести до небажаних наслідків для позивача, як власника майна.

В той же час, вимога про скасування реєстраційної дії, саме запису в Єдиного державному реєстрі з внесення відповідних даних щодо місцезнаходження відповідача-1 не є наслідком неправомірності дії саме суб`єкта владних повноважень, а є похідною від основної вимоги про визнання відсутнім права на подання державному реєстратору заяви про реєстрацію відомостей про місцезнаходження юридичної особи, якою фактично позивач захищає своє право власності та заявлена разом з такими вимогами.

Скаржник вважає, що судом неповно з`ясовано обставини щодо дійсного предмету позову, а також безпідставно встановлено обставини щодо наявності ознак публічності спору, як спору з суб`єктом владних повноважень з приводу неправомірності державної реєстрації, що не відповідає обставинам справи, оскільки відповідна вимога про скасування реєстраційної дії (запису в Єдиному державному реєстрі) є похідною та не є наслідком неправомірності дії саме суб`єкта владних повноважень.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Учасники справи не скористалися своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надали суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2020 апеляційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді - Євсіков О.О., Попікова О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2020 відновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "САПФІР" пропущений строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.04.2020 у справі №910/4142/20. Відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою. Закінчено проведення підготовчих дій. Розгляд апеляційної скарги призначено на 24.06.2020 на 11:00 год. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 24.06.2020. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 24.06.2020. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання є необов`язковою. З урахуванням епідеміологічної ситуації в України, сторони можуть подати до суду заяви про розгляд справи за їхньої відсутності.

Явка представників сторін.

До судового засідання від 30.06.2020 представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "САПФІР".

Інші учасники справи не з`явились, про час та місце судового засідання належним чином повідомлені у відповідності до ст. 120, 242 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, враховуючи те, що явка представників учасників справи судом обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на відсутність заперечень позивача про розгляд скарги за відсутності відповідача та приватного виконавця, дійшов висновку про здійснення апеляційного перегляду оскарженої ухвали за наявними матеріалами справи у присутності представника позивача (скаржника).

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно з частиною першою статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

За приписами ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала - скасуванню, виходячи з наступного.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як вбачається із матеріалів справи, у березні 2019 року до місцевого господарського суду подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "САПФІР" (надалі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група МІСТПРОЕКТМОНТАЖ" (надалі - відповідач- 1) та Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (відповідач-2), в якому викладені вимоги:

- визнати дії ТОВ "будівельна група МІСТПРОЕКТМОНТАЖ" з підготовки та подання державному реєстратору заяви та документів про внесення змін до відомостей про місцезнаходження юридичної особи, на підставі яких суб`єктом державної реєстрації проведено реєстраційну дію із внесенням запису до Єдиного державного реєстру, яким місцезнаходження ТОВ "будівельна група МІСТПРОЕКТМОНТАЖ" зареєстроване за адресою: провулок Хрестовий, 2, м. Київ, 01010, неправомірними;

- зобов`язати Печерську районну в місті Києві державної адміністрацію скасувати запис в Єдиному державному реєстрі, внесений на підставі реєстраційної дії, щодо місцезнаходження ТОВ "будівельна група МІСТПРОЕКТМОНТАЖ", зареєстрованого за адресою: провулок Хрестовий, 2, м. Київ, 01010.

23.03.2020 суд першої інстанції постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху, встановив позивачу строк на усунення недоліків - 5 днів з дня вручення ухвали, шляхом, зокрема, надання обґрунтування співвідношення ораного способу захисту з способами захисту прав, передбаченими статтями 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України, а також вказати підстави для залучення до участі у справі Комунального підприємства "Центр правової допомоги та реєстрації" в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

08.04.2020 позивач, усуваючи недоліки вказані за ухвалою суду від 23.03.2020, подав відповідну заяву, до якої також долучив заяву про зміну предмету позову, у якій просив:

- визнати відсутнім у ТОВ "будівельна група МІСТПРОЕКТМОНТАЖ" права на подання державному реєстратору заяви про реєстрацію відомостей про місцезнаходження юридичної особи, на підставі яких суб`єктом державної реєстрації проведено реєстраційну дію із внесенням запису до Єдиного державного реєстру, яким місцезнаходження ТОВ "Будівельна група МІСТПРОЕКТМОНТАЖ", зареєстровано за адресою: провулок Хрестовий, 2, м. Київ, 01010;

- зобов`язати Печерську районну в місті Києві державної адміністрацію скасувати запис в Єдиному державному реєстрі, внесений на підставі реєстраційної дії, щодо місцезнаходження ТОВ "будівельна група МІСТПРОЕКТМОНТАЖ", зареєстрованого за адресою: провулок Хрестовий, 2, м. Київ, 01010.

Суд першої інстанції, прийняв зазначену заяву до уваги та, постановляючи оскаржену ухвалу, виходив із сформульованих позовних вимог у вказаній редакції.

Позов мотивовано тим, що позивач є єдиним власником адміністративної будівлі, розташованої за адресою: провулок Хрестовий, 2, м. Київ. Право власності позивача на об`єкт нерухомості зареєстроване, що підтверджується Відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.01.2020 № 198394881. Основним видом діяльності позивача є надання в оренду власного чи орендованого нерухомого майна іншим суб`єктам господарювання на умовах господарських договорів.

За ствердженням позивача, в результаті проведеного моніторингу чинних договорів оренди, укладених стосовно зазначеного об`єкта нерухомості, позивачем було виявлено, що за адресою місцезнаходження належної йому на праві власності адміністративної будівлі в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі по тексту - ЄДРПОУ) зареєстровано також окремих юридичних осіб, з якими у позивача відсутні будь-які договірні відносини стосовно передачі приміщень у користування для розміщення офісу або надання будь-яких інших прав стосовно належного позивачу об`єкта нерухомості, зокрема позивач вказує, що виявив в ЄДРПОУ юридичну особу - ТОВ "Будівельна група Містпроектмонтаж" (відповідач-1).

Позивач вважає, що дії відповідача-1, що направлені на проведення реєстраційних дій юридичної особи із внесення відповідних відомостей про місцезнаходження юридичної особи відповідача-1 за адресою місцезнаходження адміністративної будівлі, власником якої є позивач, до ЄДРПОУ, без будь-яких договірних або інших правових підстав є неправомірними, та такими, що призводять до надання необмеженому колу осіб, в тому числі іншим суб`єктам господарювання, державним контролюючим та правоохоронним органам тощо, недостовірної інформації щодо місцезнаходження юридичної особи відповідача-1, що є порушенням визначеного Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" принципу достовірності розміщеної у Єдиному державному реєстрі інформації про суб`єктів господарювання, а також порушенням права власності позивача щодо виключних прав стосовно володіння, користування та розпорядження належним йому об`єктом власності, зокрема з високою ймовірністю може призвести до настання негативних наслідків для позивача.

Матеріально - правовою підставою позову позивач обрав статті 16, 89, 93, 386 Цивільного кодексу України, 55, 133, 134, 144 Господарського кодексу України.

Оскарженою ухвалою господарського суду відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 у зв`язку з тим, що заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Статтею 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Підвідомчість визначається як коло справ, віднесених до розгляду і вирішення господарських судів у силу прямої вказівки закону. Підвідомчість визначає також властивості (характер) спірних правовідносин, у силу яких їх вирішення віднесене до компетенції господарського суду.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

В основу визначення підвідомчості покладено три критерії: суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірного правовідношення.

Відповідно до першого критерію господарський суд вирішує господарські спори, що виникають між підприємствами, організаціями (юридичними особами), а також громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених чинним законодавством, може вирішувати спори і розглядати справи за участю державних та інших органів, а також громадян, які не є суб`єктами підприємницької діяльності.

Підвідомчість справ загальним і господарським судам визначається законодавством.

Подання позовної заяви за правилами Господарського процесуального кодексу України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб`єктної юрисдикції справ відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 6, п. 13 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (п.6 ст.20 ГПК України;

справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами (п.13 ст.20 ГПК України).

Отже, за змістом названих процесуальних норм, вимоги про скасування реєстраційних дій підвідомчі господарському суду лише у тих випадках, якщо предметом спору є саме майно або право на нього (п. 6); якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, і передані на його розгляд разом з такими вимогами (п. 13).

Як встановлено вище, до заяви на усунення недоліків позивач додав заяву про зміну предмету позову щодо обґрунтування співвідношення обраного ним способу захисту прав з способами захисту, передбаченими ст. 16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України.

Так, позивач змінив позовну вимогу, вказавши, що відповідно до статті 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб`єктів господарювання захищаються шляхом визнання наявності або відсутності прав. У зв`язку з цим позивач просить:

- визнати відсутність у ТОВ"будівельна група МІСТПРОЕКТМОНТАЖ" права на подання державному реєстратору заяви про реєстрацію відомостей про місцезнаходження юридичної особи, на підставі яких суб`єктом державної реєстрації проведено реєстраційну дію із внесенням запису до Єдиного державного реєстру, яким місцезнаходження ТОВ"Будівельна група МІСТПРОЕКТМОНТАЖ", зареєстровано за адресою: провулок Хрестовий, 2, м. Київ, 01010;

- зобов`язати Печерську районну в місті Києві державної адміністрацію скасувати запис в Єдиному державному реєстрі, внесений на підставі реєстраційної дії, щодо місцезнаходження ТОВ"будівельна група МІСТПРОЕКТМОНТАЖ", зареєстрованого за адресою: провулок Хрестовий, 2, м. Київ, 01010.

Суд першої інстанції, дослідивши подані позивачем заяву про усунення недоліків та заяву зміну предмету позову, зазначив, що фактично предметом спору у поданій суду заяві є проведення державної реєстрації юридичної особи, а саме ТОВ "будівельна група МІСТПРОЕКТМОНТАЖ" (код ЄДРПОУ: 42552034) з зазначенням недостовірних відомостей про адресу місцезнаходження такої юридичної особи, а саме провулок Хрестовий, 2, м. Київ, 01010, тобто за адресою, за якою знаходиться нерухоме майно, що належить ТОВ "Офісний центр "САПФІР" на праві власності.

Відтак, приймаючи до уваги, що предметом позову є вимога про скасування запису в Єдиному державному реєстрі, суд прийшов до висновку, що даний спір не підвідомчий господарському суду, оскільки предмет спору у даній справі не охоплюється ст. 20 Господарського процесуального кодексу України.

Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у відкритті провадження у справі з наведених підстав, вважає його помилковим.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Як стверджує позивач, предметом позову є захист права власності позивача в порядку ст. 386 ЦК України шляхом визнання відсутнім права у відповідача -1, який без належних правових підстав використовує інформацію про місцезнаходження об`єкта нерухомого майна, належного позивачу, як зареєстровану адресу власного місцезнаходження, що може призвести до небажаних наслідків для позивача, як власника майна.

Разом з тим, вимога про скасування реєстраційної дії, саме запису в Єдиного державному реєстрі з внесення відповідних даних щодо місцезнаходження відповідача-1 є похідною від основної вимоги про визнання відсутнім права на подання державному реєстратору заяви про реєстрацію відомостей про місцезнаходження юридичної особи, якою фактично позивач захищає своє право власності.

Колегія суддів, дослідивши підстави та предмет позову, зазначає, що суд першої інстанції, надавши оцінку вимозі позивача про зобов`язання відповідача-2 скасувати запис в Єдиному державному реєстрі, внесений на підставі реєстраційної дії, щодо місцезнаходження відповідача-1, яка фактично є похідною вимогою, залишив поза увагою те, що оспореним реєстраційним діям передує невирішений спір між позивачем та відповідачем-1 про захист права власності.

Способом такого захисту позивачем обрано вимогу про визнання відсутнім у відповідача-1 права на подання державному реєстратору заяви про реєстрацію відомостей про місцезнаходження юридичної особи у нерухомості, яка належить позивачу.

Фактично ця вимога мотивована тим, що відповідач-1 не мав права без згоди позивача як власника зазначати і реєструвати юридичну адресу у належній йому будівлі.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. (п.1)

В даному випадку, позивач в обгрунтуванні позову посилається на те, що він не розпоряджався використовувати своє майно для реєстрації адреси юридичної особи відповідача-1.

Таким чином, ця вимога належить до категорії спорів про захист права власності.

Відтак, вирішуючи питання підвідомчості даного спору, обмежившись дослідженням похідної вимоги про скасування реєстраційних дій щодо місцезнаходження відповідача-1, суд повинен був надати оцінку усім заявленим вимогам в їх сукупності та взаємозв`язку.

За таких обставин, у суду першої інстанції в даному випадку були відсутні правові підстави для відмови у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України, згідно з яким суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, без дослідження основної вимоги.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

За приписами ч. 3 ст. 271 ГПК України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Частиною 1 статті 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оскарженої ухвали судом першої інстанції мало місце неправильне застосування норм процесуального права, а відтак, ухвала Господарського суду міста Києва від 21.04.2020 у даній справі підлягає скасуванню, а справа - передачі на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Враховуючи вимоги, які викладені в апеляційній скарзі, апеляційна скарга ТОВ "Офісний центр "САПФІР" підлягає задоволенню.

Судові витрати.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК України).

Керуючись Главою 1 Розділу IV Апеляційне провадження Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.04.2020 у справі №910/4142/20 скасувати.

3. Передати справу на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови суду складено та підписано - 01.07.2020.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.В. Попікова

О.О. Євсіков