Рішення

від 23.06.2020 по справі 902/346/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" червня 2020 р. Cправа № 902/346/20

за позовом : Заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури (пров. Цегельний, 8, м. Вінниця, 21011) в інтересах держави в особі: органу, уповноваженого представляти інтереси держави Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (01008, м. Київ вул. М.Грушевського 12/20) Український державний фонд підтримки фермерських господарств (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, буд. 1) в особі його структурного підрозділу - Вінницького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, буд. 15А, к. 510)

до : Фермерського господарства "Благодатна Ферма" (24834, Вінницька область, Чечельницький район, с. Берізки-Чечельницькі, вул. Комарова, буд. 59)

про стягнення 111178,88 грн

Суддя: Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання: Резніченко Ю.В.

за участю представників:

прокурора: Клименко Д.С.

позивача Українського державного фонду підтримки фермерських господарств: Вельгус Ю.В.

відповідача: не з`явились

В С Т А Н О В И В :

09.04.2020 р. заступник керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі : органу, уповноваженого представляти інтереси держави Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, та Український державний фонд підтримки фермерських господарств, в особі його структурного підрозділу - Вінницького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Фермерського господарства "Благодатна Ферма" про стягнення 111178,88 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 902/346/20 розподілено судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою суду від 10.04.2020 р. відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 06.05.2020 р.

За результатами проведеного судового засідання 06.05.2020 р. суд вирішив задовольнити клопотання представника відповідача та відкласти підготовче засідання у справі, як наслідок судом винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 06.05.2020 р. повідомлено учасників справи про підготовче засідання у справі, яке відбудеться 04.06.2020 р., встановлено учасникам справи строк для вчинення процесуальних дій до 04.06.2020 р.

На визначену судом дату 04.06.2020 р. з`явились прокурор та представник позивача. Представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 06.05.2020 р.

За наслідками проведення підготовчого судового засідання суд постанови ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 23.06.2020 р., яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 04.06.2020 р. повідомлено учасників справи про судове засідання для розгляду справи по суті, яке відбудеться 23.06.2020 р. Встановлено учасникам справи строк для вчинення процесуальних дій до 23.06.2020 р.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився прокурор та представник позивача Українського державного фонду підтримки фермерських господарств.

Представники позивача Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України не з`явився, про дату час та місце судового засідання належним чином повідомлений, про що свідчить поштове повідомлення № 2101802778862 від 17.06.2020 р., яке наявне в матеріалах справи.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 04.06.2020 р., яка надсилалась останньому за адресою вказаною в єдиному державному реєстрі.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Разом з тим, відповідачем не було подано до суду відзиву на позовну заяву.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Суд зауважує, що 04.06.2020 р. представником відповідача подано клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № канц. 01-34/5115/20 від 04.06.2020 р.).

Суд, дослідивши дану заяву, не приймає її до розгляду з огляду на п. 1.5.17. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом ДСА України від 20.02.2013р. № 28, згідно якого документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв`язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.

Разом з тим, всупереч вищевикладеного, представником відповідача оригінал заяви в паперовій формі до початку судового засідання не надіслано.

З врахуванням встановленого суд постановив ухвалу про залишення без задоволення клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі через відсутність у ньому цифрового підпису, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

В судовому засіданні прокурором та представником позивача Українського державного фонду підтримки фермерських господарств позов підтримали в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

12.12.2016 р. р. між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств та Фермерським господарством "Благодатна Ферма" було укладено договір № 18ФГ-2016 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству.

За умовами договору Укрдержфонд зобов`язується надати фінансову підтримку на поворотній основі ФГ "Благодатна Ферма" в сумі 185 000,00 грн., а ФГ "Благодатна Ферма" зобов`язується використати її за цільовим призначенням - впровадження виробничої діяльності і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений даним договором строк - до 31.10.2020 року (розділ 1, 2, 4 Договору).

Відповідно до п.3.4.2 Договору ФГ "Благодатна Ферма" зобов`язано повернути фінансову підтримку (допомогу) згідно з встановленим графіком: до 31.10.2018 р. - 45 000,00 грн., до 31.10.2019р. - 100 000,00 грн., до 31.10.2020 р. - 40 000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи позивач на умовах договору № 18ФГ-2016 про надання фінансової підтримки на поворотній основі Фермерському господарству "Благодатна Ферма" від 12.12.2016 р. надав відповідачу кредит (фінансову підтримку на поворотній основі) на суму 185 000,00 грн., що стверджується платіжним дорученням № 45 від 20.12.2016 р.

Відповідачем на виконання умов договору № 18ФГ-2016 про надання фінансової підтримки на поворотній основі ФГ "Благодатна Ферма" від 12.12.2016 р. повернуло позивачу кошти в сумі 85 000,00 грн.

03.03.2020 р. позивач Український державний фонд підтримки фермерських господарств звернувся до відповідача з листом вимогою № 53-02/16 про повернення коштів, яка залишена без задоволення.

Неповернення залишку коштів відповідачем в строки згідно графіку обумовленого договором № 18ФГ-2016 про надання фінансової підтримки на поворотній основі ФГ "Благодатна Ферма" від 12.12.2016 р., а саме 100 000,00 грн. спонукали прокурора на підставі заяви (№ 53-02/22 від 18.03.2020 р. Українського державного фонду підтримки фермерських господарств) звернутись з даним позовом до суду.

З врахуванням часткових проплат борг відповідача станом на день розгляду справи в суді становить 100 000,00 грн. Внаслідок неналежного виконання договірних зобов`язань відповідачу було нараховано штрафні санкції відповідно до умов договору та чинного законодавства.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

З моменту укладення сторонами договору № 18ФГ-2016 про надання фінансової підтримки на поворотній основі Фермерському господарству "Благодатна Ферма" від 12.12.2016 р. між ними виникли зобов`язання які регулюються параграфом 1 "Позика" глави 71 Цивільного кодексу України "Позика. Кредит. Банківський вклад" (ст.ст.1046-1053 ЦК України).

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В ч.1 ст.1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, умовами Договору № 18ФГ-2016 про надання фінансової підтримки на поворотній основі Фермерському господарству "Благодатна Ферма" від 12.12.2016 р. (п. 3.4.2 Договору та розділ 4 Договору), встановлено графік повернення відповідачем отриманих коштів, а саме: до 31.10.2018 р. - 45 000,00 грн., до 31.10.2019р. - 100 000,00 грн., до 31.10.2020 р. - 40 000,00 грн, а також визначена кінцева дата повернення отриманих коштів - 31.10.2020 р., що також відображено в графіку повернення коштів.

Отже, станом на 31.10.2020 р. відповідач зобов`язаний був повернути позивачу кошти в сумі 185 000,00 грн., проте здійснив повернення лише 85 000,00 грн.

Таким чином, сума боргу в розмірі 100 000,00 грн станом на день розгляду справи в суді є простроченою.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимоги прокурора про стягнення боргу в розмірі 100 000,00 грн правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє дані позовні вимоги в повному обсязі.

Крім суми основного боргу позивачем було заявлено до стягнення 10 038,17 грн пені, 1 140,71 грн 3 % річних.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язань, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 5.1, 5.2 Договору № 18ФГ-2016 про надання фінансової підтримки на поворотній основі Фермерському господарству "Благодатна Ферма" від 12.12.2016 р. встановлено, що відповідно до чинного законодавства України у випадку прострочення строку виконання зобов`язання з повернення фінансової підтримки Укрдержфонду фермерське господарство зобов`язане сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу. За несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки фермерське господарство сплачує Укрдержфонду пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.

Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Стаття 549 ЦК України вказує, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язань, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши нарахування 10 038,17 грн пені, 1 140,71 грн 3 % річних приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Виходячи із оцінки наявних у справі доказів на предмет їх належності, допустимості, достовірності, достатності, а також із дослідження кожного із них окремо та у сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об`єктивного з`ясування обставин справи, приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства Благодатна Ферма (24834,Вінницька область, Чечельницький район, с.Берізки-Чечельницькі, вул. Комарова, буд. 59, код ЄДРПОУ 40531206) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, буд. 1, ідентифікаційний код 20029342, МФО - 820172, р/р НОМЕР_1 в Державній казначейській службі України, м. Київ призначення платежу: повернення фінансової підтримки відповідно до договору № 18ФГ-2016 від 12.12.2016) заборгованість за договором № 18ФГ- 2016 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству від 12.12.2016 у розмірі 111 178, 88 грн з яких, сума основного боргу - 100 000 грн, пеня - 10 038,17 грн та 3% річних у сумі - 1140,71 грн.

3. Стягнути з Фермерського господарства Благодатна Ферма (24834,Вінницька область, Чечельницький район, с.Берізки-Чечельницькі, вул. Комарова, буд. 59, код ЄДРПОУ 40531206) на користь прокуратури Вінницької області (код ЄДРПОУ 02909909, 21050 м. Вінниця, вул. Монастирська, 33, Держказначейська служба України, м. Київ, р/р IBAN UA798201720000035213099003988, МФО 820172, отримувач: Прокуратура Вінницької області) витрати на сплату судового збору в розмірі 2102,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 30 червня 2020 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2,3,4,5 - прокурору та позивачу (пров. Цегельний, 8, м. Вінниця, 21011, 01008, м. Київ вул. М.Грушевського 12/2 ; 01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, буд. 1, 21050, м. Вінниця, вул. Соборна, буд. 15А, к. 510)

6 - відповідачу (24834, Вінницька область, Чечельницький район, с. Берізки Чечельницькі, вул. Комарова, буд. 59)