Рішення

від 24.06.2020 по справі 902/439/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" червня 2020 р. Cправа № 902/439/20

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Німенко О.І.,

у відсутності представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21037)

до : Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (вул. Дорогожицька, 10, м. Київ, 04112) в особі Вінницької філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (вул. Скалецького, 72, м. Вінниця, 21018)

про стягнення 433533,52 грн,

В С Т А Н О В И В :

Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" подано позов до Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення в особі Вінницької філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення про стягнення 433533,52 грн.

В якості підстав заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що з 28.12.2018 відповідач приєднався до умов Договору про постачання електричної енергії споживачу за особовим рахунком № 000000/388 та комерційної пропозиції №4. Даний договір є публічним договором приєднання, згідно якого відповідач здійснював споживання електричної енергії.

Разом з тим, як стверджує позивач, відповідач всупереч умовам договору не розрахувався за спожиту електричну енергію у повному обсязі, в зв`язку з чим заборгував позивачу 433533,522 грн.

Ухвалою суду від 15.05.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/439/20 в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду по суті на 09.06.2020.

01.06.2020 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву , відповідно до якого останній не заперечує, що отримував електроенергію відповідно до умов Договору про постачання електричної енергії споживачу за особовим рахунком № 000000/388 та надає докази щодо часткової сплати заборгованості, в т.ч. й до подання позову до суду.

04.06.2020 через канцелярію суду надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду, у зв`язку із погашенням відповідачем заборгованості, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" просить стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати.

09.06.2020 через канцелярію суду подано клопотання про долучення до матеріалів справи платіжних доручень про сплату заборгованості в сумі 90000 грн.

За результатами проведеного судового засідання 09.06.2020 у відсутності представників сторін суд дійшов висновку про відкладення слухання справи в межах розгляду справи по суті на 24.06.2020 згідно із приписами ч. 2 ст. 202, ч. 1 ст. 216 ГПК України поза межами встановленого загальнонаціонального карантину.

Окрім того, дослідивши заяву позивача про залишення позову без розгляду з покладенням витрат на сплату судового збору на відповідача, суд зобов`язав Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" надати додаткові пояснення з викладенням власної процесуальної позиції щодо позову, в т.ч. щодо обґрунтованості покладення витрат на сплату судового збору на відповідача, з огляду на те, що часткова сплата заборгованості відповідачем здійснена до подання позову до суду.

24.06.2020 р. до суду від відповідача надійшла заява б/н від 24.06.2020 про закриття провадження у справі та вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

У судове засідання 24.06.2020 представники сторін не з`явилися. Останні про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином ухвалою, яка надсилалася рекомендованою кореспонденцією. При цьому будь-яких додаткових пояснень в обґрунтування власної процесуальної позиції щодо позову від позивача не надходило.

У зв`язку з неявкою учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

28.12.2018 шляхом підписання заяви-приєднання відповідач приєднався до умов Договору про постачання електричної енергії споживачу за особовим рахунком № 000000/388 з обранням комерційної пропозиції №4 до зазначеного Договору.

Зазначений Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - Споживач) постачальником електричної енергії (далі - Постачальник) та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до умов цього договору.

Відповідно до умов п.2.1. укладеного Договору, Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 6.2. Договору встановлено обов`язок Споживача забезпечувати своєчасну та повну оплату активної електричної енергії згідно з умовами цього Договору.

Розрахунковим періодом за Договором є календарний місяць (п. 5.5. Договору).

За змістом поданого відповідачем відзиву він не заперечує, що отримував електроенергію відповідно до умов Договору про постачання електричної енергії споживачу за особовим рахунком № 000000/388 та вказує на часткове погашення вартості спожитої електричної енергії.

Несплата відповідачем вартості спожитої електричної енергії у повному обсязі з урахуванням виставлених рахунків-фактур за період з лютого 2019 року по березень 2020 року та актів прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії по факту споживання за вказаний період слугувала підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" із відповідним позовом до суду про стягнення 433533,52 грн.

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов таких висновків.

За умовами укладеного між сторонами Договору про постачання електричної енергії від 28.12.2018 між сторонами виникли правовідносини, які врегульовано такими законодавчими приписами.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із п. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов`язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника. У разі проведення споживачем розрахунків в інших формах та/або сплати коштів на інші рахунки такі кошти не враховуються як оплата спожитої електричної енергії.

Як підтверджується матеріалами справи, згідно з платіжними дорученнями № 1952 від 24.04.2020, №1956 від 28.04.2020 та № 1974 від 30.04.2020 відповідач до моменту звернення позивача до суду з даним позовом оплатив частину заборгованості на загальну суму 113533,52 грн. При цьому судом встановлено, що позовна заява до Господарського суду Вінницької області була подана позивачем нарочно 04.05.2020.

Після звернення позивача до суду з даним позовом, відповідачем був оплачений залишок боргу в сумі 320000 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №2008 від 04.05.2020, №2000 від 04.05.2020, №2028 від 08.05.2020, №2964 від 18.05.2020, №2074 від 21.05.2020, №2075 від 22.05.2020, №2089 від 26.05.2020, №2094 від 27.05.2020.

Таким чином, на момент прийняття рішення у даній справі заборгованість відповідача перед позивачем сплачена в повному обсязі.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, те благо (річ, право, інше майно), з приводу якого виник спір між позивачем і відповідачем.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстави. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування та є гарантією прав відповідача на захист проти позову.

У п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз`яснено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Суд вважає за можливе взяти до уваги вказані вище роз`яснення Пленуму Вищого господарського суду України та застосувати їх за аналогією до ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття рішення), зважаючи на відсутність будь-яких роз`яснень щодо спірного питання, враховуючи норми ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII.

З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що закриття провадження у справі можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Проте, як встановлено судом та не заперечується сторонами, заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 113533,52 грн була сплачена до пред`явлення позивачем даного позову до суду.

За таких обставин, суд відмовляє позивачу у задоволенні позову в частині стягнення боргу в сумі 113533,52 грн, оскільки вказана заборгованість відповідача перед позивачем сплачена до пред`явлення позову до суду, тобто предмет спору був відсутній і до відкриття провадження у справі.

Разом з тим, що стосується залишку боргу в сумі 320000 грн, який сплачений відповідачем після звернення позивача до суду з даним позовом, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в цій частині у зв`язку з відсутністю предмета спору на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Окремо суд зазначає, що клопотання позивача про залишення позову без розгляду з покладенням судових витрат на відповідача у повному обсязі відхиляється як необґрунтоване, позаяк заборгованість в сумі 113533,52 грн станом на момент подачі позовної заяви 04.05.2020 не існувала, відтак позовні вимоги у цій частині були заявлені безпідставно.

Окрім того, ст.226 ГПК України надає суду можливість залишити позовну заяву без розгляду за заявою позивача лише до початку розгляду справи по суті, тобто на стадії підготовчого провадження. Водночас у даній справі не проводилося підготовче провадження і вона розглядася у спрощеному провадженні, тобто одразу по суті.

Разом із тим судовий збір підлягає стягненню з відповідача в сумі, що підлягав сплаті з наявної заборгованості на дату подання позовної заяви, що забезпечує дотримання принципу балансу інтересів сторін з урахуванням приписів ст.129 ГПК України. В решті сплачений судовий збір залишається за позивачем.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Провадження у справі № 902/439/20 в частині стягнення з відповідача 320000 грн закрити у зв`язку із відсутністю предмету спору.

2. У задоволенні решти позовних вимог в сумі 113533,52 відмовити, у зв`язку з чим витрати на сплату судового збору в сумі 1703 грн залишити за позивачем.

3. Стягнути з Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (вул. Дорогожицька, 10, м. Київ, 04112, код ЄДРПОУ 01190043) в особі Вінницької філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (вул. Скалецького, 72, м. Вінниця, 21018, код ЄДРПОУ 34927063) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21037, код ЄДРПОУ 41835359) 4800 грн - витрат зі сплати судового збору.

4. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Відповідно до положень ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

За приписами ч.4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (із доповненнями, внесеними відповідно до Закону України від 30.03.2020 N 540-IX) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 30 червня 2020 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу (вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21037);

3, 4 - відповідачу (вул. Дорогожицька, 10, м. Київ, 04112; вул. Скалецького, 72, м. Вінниця, 21018).