Рішення

від 30.06.2020 по справі 903/263/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 червня 2020 року Справа № 903/263/20

Господарський суд Волинської області у складі судді Костюк С. В., розглянувши матеріали по справі

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Варм Сервіс»

про стягнення 3956,11 грн,

за участю представників-учасників справи:

від позивача: н/з;

від відповідача: н/з.

Фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 3 ст. 222 ГПК України.

Встановив:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Варм Сервіс» про стягнення 3956,11 грн, з них 2565,28 грн пені, 693,57 грн інфляційних та 697,26 грн - 3% річних.

Ухвалою суду від 22.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 19.05.2020, запропоновано відповідачу надати відзив на позов, позивачу - відповідь на відзив.

30.04.2020 на адресу суду повернулась ухвала про відкриття провадження у справі від 22.04.2020, яка направлена на адресу відповідача зазначену в позовній заяві з відміткою пошти про причини невручення «за закінченням встановленого строку зберігання» .

Ухвалою суду від 19.05.2020 відкладено розгляд справи по суті на 09.06.2020.

Ухвалою суд від 16.06.2020 повідомлено сторони про проведення розгляду справи по суті 30.06.2020.

В судове засідання 30.06.2020 представники сторін не з`явилися. Факт належного повідомлення відповідача про судовий розгляд підтверджується рекомендованим повідомленнями про вручення поштових відправлень № 4301038528380.

Станом на 30.06.2020 заяв та клопотань від представників сторін до суду не надходило.

Згідно із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи те, що явка представників сторін в судове засідання 30.06.2020 не визнавалась обов`язковою, клопотань про відкладення розгляду справи від сторін не надходило, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, судом 30.06.2020 було вирішено спір за відсутності представників сторін, зважаючи на те, що сторони належним чином були повідомлені про судовий розгляд, за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та надавши їм правову оцінку, встановив слідуюче:

01.09.2017 між АТ "НАК "Нафтогаз України", як постачальником та ТзОВ "Варм Сервіс", як споживачем було укладено договір постачання природного газу №3002/17-ТЕ-2, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язався поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов`язався оплатити його на умовах цього договору.

Пунктом 1.2 договору визначено природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Приймання - передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання - передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку природного газу (пункт 3.7 договору).

Згідно з п. 6.1 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У п. 8.2 договору вказано, що у разі невиконання споживачем п. 6.1. цього договору, він зобов`язується сплатити постачальнику пеню у розмірі 16,4%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Пунктом 10.3 договору передбачено, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п`ять років.

Пунктом 12.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017 до 31.03.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу в жовтні 2017 - квітні 2018 року природний газ на загальну суму 503811,20грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2017, від 30.11.2017, 31.12.2017, 31.01.2018, 28.02.2018, 31.03.2018, 30.04.2018 (а.с. 26-32). Вказані акти підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень.

Відповідач свої зобов`язання з оплати природного газу, переданого за період жовтень 2017 - квітень 2018, виконав в повному обсязі, але з порушенням строків оплати, визначених договором.

Внаслідок порушення строків оплати газу позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 2565,28грн., 3 проценти річних в розмірі 697,26грн. інфляційні в розмірі 693,57грн. (а.с. 21-24).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач на підставі пункту 8.2 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 2565,28грн.

Дослідивши розрахунок пені, наданий позивачем, суд дійшов висновку про те, що він є арифметично правильним та відповідає вимогам чинного законодавства та умовам договору.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено вимогу стягнути 3 проценти річних у розмірі 697,26грн., інфляційних збитки, в розмірі 693,57грн. за період з 06.2018 по 07.2019.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок процентів річних та інфляційних збитків, суд встановив, що розрахунки є арифметично правильними та відповідають вимогам чинного законодавства. Таким чином, стягненню з відповідача у зв`язку із порушенням строку виконання зобов`язання з оплати вартості природного газу підлягає 697,26грн. - 3 проценти річних, 693,57грн. збитків, завданих інфляцією.

В силу положень ст. ст. 73 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оскільки спір до розгляду доведено з вини відповідача, сплачений позивачем судовий збір в силу ст.129 ГПК України, слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 86, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Варм Сервіс» (43025, Волинська область, м. Луцьк, вулю Шевченка 13А, кв. 174, код ЄДРПОУ 39456173) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького 6 , код 20077720) 2565,28 грн пені, 693,57 грн інфляційних та 697,26 грн - 3% річних та 2102,00грн. витрат по судовому збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом строку, встановленого ст.256 ГПК України, та п.4 розділу Х «Прикінцевих положень» ГПК України в порядку, передбаченому розділом IV ГПК України, з урахуванням приписів розділу ХІ «Перехідні положення» .

Повний текст рішення

складено 01.07.2020

Суддя С. В. Костюк