Рішення

від 23.06.2020 по справі 904/5017/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2020м. ДніпроСправа № 904/5017/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо - комерційне підприємство "Павлоградський завод мостових металоконструкцій", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК ТЕХПОСТАЧ", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 395 400,55грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Секретар судового засідання Бурчак Ю.О.

Представники:

від позивача Пашніна А.В.

від відповідача не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Павлоградський завод мостових металоконструкцій" (надалі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК ТЕХПОСТАЧ" (надалі - Відповідач) заборгованості в розмірі 395 400,55 грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 359 716,90 грн., пеня у розмірі 35 683,65 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням зобов`язань за договором поставки №18/07-19 від 18.07.19 щодо своєчасної поставки попередньо оплаченого товару.

Ухвалою суду від 05.11.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

До закінчення підготовчого провадження Позивачем подано заяву про зміну підстав позову, за змістом якої останній повідомив про відмову від договору, який за своєю правовою природою є договором підряду та просив стягнути з Відповідача сплачену на його користь суму попередньої оплати в якості збитків.

Ухвалою суду від 03.02.2020 року провадження у справі було зупинено з підстав, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України.

07.05.2020 року, після усунення обставин, що зумовлювали зупинення провадження у справі, суд поновив її розгляд в підготовчому засіданні.

02.06.2020 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не подав, явку представника в підготовчі та судові засідання не забезпечив.

Про розгляд справи Відповідач повідомлявся належним чином, в тому числі засобами поштового зв`язку, а також, на офіційну електронну адресу, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Під час розгляду справи по суті, представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі.

В порядку ст.ст. 233, 240 ГПК України, в судовому засіданні 23.06.2020 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, складання повного рішення відкладено на строк до десяти днів із дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, заслухавши стислий зміст та підстави вимог позивача, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.07.2019 року між сторонами у справі був укладений договір № 18/07-19, відповідно до умов якого Відповідач зобов`язався передати, а Позивач прийняти та оплатити Товар на умовах , передбачених даним договором.

Товар мав бути виготовлений на підставі креслень КМД, розроблених Позивачем за проектною документацією розділу КМ стадії Р , шифр якої зазначається сторонами у відповідних специфікаціях до даного Договору, і у відповідності з вимогами ДСТУ БВ.2.6-199:2014 та специфікації до даного Договору.

19.07.2019 року сторонами підписано Специфікацію № 1, якою погоджено найменування продукції - Металоконструкції фрагментів газопроводу брудного газу примикання до куполу печі, шифр проектної документації _13-15.SUB53-01.SWD.W-1, 125-19КМД2, а також, кількість за загальну вартість продукції в сумі 467 164,80 грн.

Крім того, умовами Специфікації сторони погодили порядок оплати продукції шляхом здійснення попередньої оплати в розмірі 77% від її загальної орієнтованої вартості, що складає 359 716,90 грн., яка вноситься протягом з (трьох) банківських днів з дати підписання відповідної специфікації сторонами.

Умовами пункту 3.1. Специфікації сторони погодили строк поставки протягом 15 календарних днів із правом дострокової поставки, за умов своєчасного погодження умов даного Договору, отримання Відповідачем передоплати та креслень.

23.07.2019 року Позивач перерахував на користь Відповідача попередню оплату в розмірі 359 716,90 грн. (а.с. 17). Крім того, на виконання умов п. 3.6. Договору, позивач направив на електронну адресу відповідача екземпляр проектної документації та креслень на виготовлення продукції. (а.с 37-64).

Зважаючи на те, Відповідач не виконав свого зобов`язання щодо виготовлення на передачі продукції на користь Позивача у визначений договором строк, останній звернувся з позовом до суду та вимагав повернення сплаченої суми попередньої оплати, а також стягнення пені за порушення строків поставки.

За своєю правовою природою, укладений сторонами договір № 18/07-19 від 18.07.2019 року, є договором підряду, адже поряд з обов`язком передати погоджену продукцію, він передбачає обов`язок Відповідача щодо її виготовлення, а отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Глави 61 ЦК України.

Як убачається зі змісту заяви позивача про зміну підстав позову, в якості правової підстави для повернення сплаченої суми попередньої оплати, Позивач посилається на положення ч. 2 ст. 849 ЦК України, згідно якої, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Здійснивши оцінку доводів Позивача суд зазначає наступне.

Згідно ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 849 ЦК України передбачено право замовника відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, у разі якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим.

Таким чином, в разі недотримання підрядником строків виконання робіт, замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору та вимагати відшкодування збитків.

Отже, договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов`язань його сторін.

Як убачається з матеріалів справи, в період вирішення даного спору в суді, 22.01.2020 року Позивач повідомив Відповідача про відмову від договору на виготовлення та поставку металоконструкцій № 18/07-19 від 18.07.2019 року з підставі, передбачених ч. 2 ст. 849 ЦК України (а.с. 88- 89).

З огляду на відмову Позивача від даного договору, слід вважати, що предмет зазначеного правочину є припиненим.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, зі змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов`язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом.

За викладених обставин, суд вважає, що у цій справі, відмова Позивача (Замовника) від договору № 18/07-19 від 18.07.2019 року, є підставою для вимоги про повернення сплаченої Позивачем попередньої оплати в сумі 359 716,90 грн. за правилами ст. 1212 ЦК України.

При цьому, суд зауважує, що посилання Позивача при звернення з даним позовом на інші норми матеріального права, не позбавляє суд самостійно здійснити правильну правову кваліфікацію правовідносин та застосувати у прийнятті рішення саме такі норми матеріального права, предметом регулювання яких є спірні правовідносини. При цьому, посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог.

З огляду на викладене, вимоги в частині стягнення суми коштів у розмірі 359 716,90 грн., підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім стягнення зазначеної вище суми грошових коштів, Позивач вимагає стягнення пені за порушення строків виконання зобов`язання.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України - зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляд обов`язку сплатити неустойку.

Пунктом 7.3. Договору сторони передбачили, що в разі порушення строків або обсягів поставки товару, Позивач має право стягнути з Відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення, від вартості несвоєчасно виконаних робіт, за кожен день прострочення.

Позивачем складено розрахунок пені за період прострочення виконання підрядних робіт з 07.08.2019 по 27.10.2019 (в межах строку дії договору), розмір якої склав суму 35 683,65 грн.

Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку пені та встановлено, що підрахунок зазначеної санкцій здійснено правильно.

На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин, заявлені вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення з Відповідача суми грошових коштів у розмірі 395 400,55 грн., в тому числі 359 716,90 грн. основного боргу, 35683,65 грн. пені.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК ТЕХПОСТАЧ" (49044, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, буд 34, корп. 3, оф. 5, код ЄДРПОУ 42352596) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо - комерційне підприємство "Павлоградський завод мостових металоконструкцій" (49107, м. Дніпро, пр. Гагаріна, 124/122, код ЄДРПОУ 41465124) 359 716,90 грн. основного боргу, 35 683,65 грн. пені, 5931, 01 грн. витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні клопотань відповідача про відстрочення виконання рішення суду - відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуванням положень пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №540-ІХ від 30.03.2020.

Повне рішення складено 01.07.2020

Суддя О.В. Ліпинський