Рішення

від 30.06.2020 по справі 907/255/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.06.2020 м. Ужгород Справа № 907/255/20

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В. , розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодистриб`юшн Карго Партс» , м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Л-Транс Оптіма» , м. Ужгород

про стягнення 6303,55грн.

секретар судового засідання - Штундер Д.Л.

сторони не викликались

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ.

Позивач заявив позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Л-Транс Оптіма» про стягнення 4000,00 грн. боргу за поставлений на виконання Договору № 14728-07/2019 від 06.03.2019 товар, посилаючись на ст. ст. 11, 530, 526, 692 ЦК України, ст. ст. 175, 179, 193, 265 ГК України. Крім суми боргу на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 230-232 Господарського кодексу України та п. п. 5.2. 5.3 Договору позивачем нараховано та поставлено вимогу про стягнення 554,95 грн 12 % відсотків річних, 325,38 грн втрат від інфляції та 1423,22 грн пені за прострочення строку виконання зобов`язання.

При зверненні з позовом заявник подав клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить 8702,00 грн. сплаченого судового збору.

Ухвалою суду від 23 квітня 2020 року відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір в порядку спрощеного провадження без виклику сторін та встановлено строки для подання заяв по суті спору.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, хоча був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвала суду була надіслана на його офіційну юридичну адресу, та отримана ним 11.05.2020, про що зроблено відмітку на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

АРГУМЕНТІ СТОРІН.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не оплатив відпущений на виконання Договору № 14728-07/2019 від 06.03.2019 товар. Внаслідок цього у нього виникла заборгованість на суму 4000,00 грн. Крім того, за несплату вартості продукції відповідно до п. 5.3 Договору позивач просить стягнути 12 відсотків річних від простроченої суми, які складають 554,95 грн та 325,38 грн втрат від інфляції, а також нараховану відповідно до п. 5.2 Договору пеню у розмірі 1423,22 грн. за період з вересня 2019 до квітня 2020.

Заперечення відповідача.

Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

06 березня 2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Автодстриб`юшн Карго Партс» (Позивач, Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Л-Транс Оптіма» (Відповідач, Покупець, Боржник) був укладений Договір за № 14728-07/2019, за умовами якого Постачальник, зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передати у власність Покупцю запчастини, експлуатаційні матеріали та автомобільні шини, тощо (надалі по тексту - Товар), а також надати шиноремонтні та шиномонтажні послуги, а Покупець, зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти Товар і послуги та оплатити їх (пункт 1.1. Договору).

Пунктом 1.2 Договору визначено, що номенклатура, найменування, одиниця виміру, походження товару, загальні кількість, ціна за одиницю товару, що підлягає поставці за цим договором, термін та умови поставки визначаються у рахунках-фактурах та товарних накладних або інших передбачених чинним законодавством документах на товар, які є невід`ємною частиною договору, та остаточно узгоджується сторонами на кожну окрему партію товару.

Сторони погодили, якщо продаж товару здійснюється на умовах відстрочення платежу в межах кредитного ліміту, термін такого відстрочення зазначається у товарній (видатковій) накладній. У такому разі товар має бути сплачений не пізніше останнього дня відтермінування включно на підставі рахунку на оплату, який надається постачальником покупцю разом з товарною (видатковою) накладною. Підписання покупцем або уповноваженою ним особою на прийняття товару товарної (видаткової) накладної є належним підтвердженням факту отримання ним рахунку на оплату (п.3.4 Договору)

На виконання умов Договору Позивачем на підставі видаткової накладної №SI0001837021 від 01.08.2019 року відповідачу поставлено товар на суму 32928,00 грн.

Товар отримано Відповідачем без зауважень і заперечень, а видаткова накладна була підписана уповноваженою особою-директором на отримання товару і містила строк відстрочення оплати Товару - до 31.08.2019.

У встановлений строк отриманий відповідачем товар оплачений не був. В подальшому, з врахуванням здійснених часткових проплат на суму 28928,00 грн. (платіжне доручення № 1155 від 16.09.2019 на суму 10000,00 грн, № 1160 від 25.09.2019 на суму 10000,00 грн, № 1166 від 08.10.2019 на суму 2928,00 грн, №1174 від 25.10.2019, №1249 від 22.01.2020 на суму 1000,00 грн долучені до матеріалів справи), позивач стверджує про наявність у відповідача боргу на суму 4000,00 грн.

Доказів погашення вказаної заборгованості матеріали справи не містять.

Окрім того, згідно з п.5.2 Договору, за порушення грошового зобов`язання за цим договором більше 3-х календарних днів, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ до суми простроченого платежу, за весь період такого прострочення.

Пунктом 5.3 Договору передбачено право сторін у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, передбаченого цим договором, вимагати сплати 12 відсотків річних від простроченої суми.

З огляду на вказані пункти, позивачем поставлено вимогу про стягнення з відповідача 554,95 грн. 12 відсотків річних та 1423,22 грн. пені.

Також на підставі 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та поставлено вимогу про стягнення 325,38 грн. втрат від інфляції.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України.

Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з умовами договору (п. 3.4 договору), строк відтермінування оплати товару повинен бути зазначений у товарній (видатковій) накладній і в такому разі товар повинен бути оплачений не пізніше останнього дня відтермінування включно на підставі рахунку на оплату, який надається покупцеві разом з накладною.

Видаткова накладна №SI0001837021 від 01.08.2019 містить строк відтермінування оплати - до 31.08.2019.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як установлено судом, відповідач у строк до 31.08.2019 включно товар не оплатив. В подальшому, з врахуванням часткової проведеної оплати, сума боргу відповідача складає 4000,00грн. Вказаний розмір боргу є обґрунтованим, а позовні вимоги про його стягнення з відповідача в примусовому порядку - такими, що підлягають до задоволення.

Щодо 12 % річних та втрат від інфляції

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, п. 5.3 Договору передбачено право сторін у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, передбаченого цим договором, вимагати сплати 12 відсотків річних від простроченої суми.

Сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов, тому встановлений ними розмір річних є правомірним. Здійснивши перевірку заявлених до стягнення сум 12% річних та втрат від інфляції, суд встановив, деякі арифметичні помилки.

З огляду на це, суд задовольняє вимогу про стягнення нарахованих позивачем річних в розмірі 554,21 грн, а інфляційних втрат - в розмірі 157,50 грн, в задоволенні решти належить відмовити.

Щодо пені.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

В силу положень статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 5.2 Договору сторони обумовили, що за порушення грошового зобов`язання за цим договором більше 3-х календарних днів, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ до суми простроченого платежу, за весь період такого прострочення.

Суд перевірив порядок нарахування пені з врахуванням здійснених проплат та з огляду на принцип диспозитивності, дійшов висновку про задоволення заявленої до стягнення суми в повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, на відповідача покладається 2045,77 грн. витрат на оплату судового збору.

При зверненні з позовом заявником подано орієнтовний розрахунок судових витрат, які позивач планував понести у зв`язку з розглядом справи. Так, позивач просить, окрім судового збору, відшкодувати витрати на правову допомогу, яка надавалася адвокатом Спиридоновим О.В. на підставі Договору №1/15/04/2020 про надання правової допомоги. Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 15.04.2020 та викладеному в описі наданих послуг від 16.04.2020 детального перерахунку виконаних робіт за договором сторони погодили, що вартість винагороди адвоката складає 4200 грн.

Частиною другою статті 126 ГПК України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З огляду на викладене суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 4200,00 грн. компенсації вартості витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи № 907/255/20.

Стосовно ж зазначених позивачем в орієнтовному розрахунку очікуваних витрат на представництво адвокатом інтересів позивача та ведення справи в Господарському суді Закарпатської обласні на суму 2400,00 грн, то такі судом не розглядаються з огляду на те, що спір розглянутий в порядку спрощеного провадження буз виклику сторін.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 81, 129, 236, 238, 240, 241, 247, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « Л-Транс Оптіма » (88018, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Шопена, буд. 9, кв.10, код ЄДРПОУ 40436443) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодистриб`юшн Карго Партс» (02222, м. Київ, вул. Закревського, буд. 16, ЄДРПОУ 37141112) 6134,93 грн . (шість тисяч сто тридцять чотири гривні 93 коп.), в т. ч. 4000,00 грн. боргу за поставлений товар, 1423,22 грн. пені за прострочення виконання зобов`язань, 157,50 втрат від інфляції і 554,21 грн. 12% річних, а також 6245,77 грн . (шість тисяч двісті сорок п`ять гривень 77 коп.) судових витрат, в т. ч. 2045,77 грн на відшкодування судового збору та 4200,00 грн. на відшкодування витрат на правничу допомогу.

3. В решті в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Встановлені процесуальні строки обчислюються з врахуванням п. 3 ч. 11 Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) , тобто продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя Л.В. Андрейчук