Рішення

від 22.06.2020 по справі 908/979/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/68/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2020 Справа № 908/979/20

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, за участю секретаря судового засідання Осоцький Д.І. розглянувши матеріали

за позовом Управління комунальної власності Бердянської міської ради, 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пл. Єдності, 2

до відповідача Фізичної особи-підприємця Крилова Ірина Михайлівна, АДРЕСА_1

про стягнення коштів

за участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

Суть спору

13.04.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Управління комунальної власності Бердянської міської ради, Запорізька область, м. Бердянськ до відповідача Фізичної особи-підприємця Крилова Ірина Михайлівни, Запорізька область, м. Бердянськ про стягнення за договором оренди комунального майна № 1394 від 08.09.2016 орендної плати, пені та неустойки на загальну суму 146 042,62 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2020, справу № 908/979/20 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 16.04.2020 позовна заява була залишена без руху для усунення недоліків.

27.04.2020 на адресу Господарського суду надійшли роз`яснення Управління комунальної власності Бердянської міської ради, щодо недоплаченої суми судового збору у розмірі 0,44 грн.

Ухвалою суду від 28.04.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/979/20, присвоєно справі номер провадження 15/68/20. Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 27.05.2020.

Ухвалою суду від 27.05.2020 подовжено строк розгляду справи на час загальнонаціонального карантину. Оголошено у судовому засіданні перерву до 22.06.2020.

Підставою для звернення з позовом до суду позивач зазначив неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо внесення орендних платежів в рамках договором оренди комунального майна № 1394 від 08.09.2016. В обґрунтування заявлених позовних вимог посилався на ст. ст. 526, 610 Цивільного кодексу України, п. 3 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна. Просив сятгнути заборгованість з орендної плати в розмірі 44 844,72 грн та пеню в розмірі 10 041,08 грн. Крім того, у зв`язку із не поверненням орендованого майна після припинення дії договору просить стягнути з відповідача 91 156,82 грн неустойки, що передбачено п. 8.5. договору.

22.06.2020 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача. Позовні вимоги Управління комунальної власності Бердянської міської ради підтримує у повному обсязі.

Відповідач у призначене судове засідання не з`явився, при причини неявки суд не повідомив. Про час та місце слухання справи повідомлявся у встановленому порядку шляхом направлення на адресу відповідної ухвали. Клопотань про розгляд справи без уповноваженого представника або про відкладення розгляду скарги на адресу суду не надходило. Вимоги ухвал суду не виконав, відзив на позов не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).

Отже, враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце призначеного судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними в матеріалах справи документами.

У зв`язку з неявкою сторін, в судове засідання 22.06.2020 звукозапис судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою системи Оберіг не здійснювався.

Вивчивши матеріали справи, суд установив наступне.

08.09.2016 Управлінням комунальної власності Бердянської міської ради (орендодавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Криловою Іриною Михайлівною (орендар, відповідач) укладено договір оренди комунального майна № 1394.

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлову двоповерхову будівлю (літ. А, А 1 ), яка знаходиться на балансі комунального підприємства "Міськспецексплуатація" Бердянської міської ради, площею 421,50 кв.м. згідно зі звітом про оцінку майна, розміщені за адресою: м. Бердянськ, вул. Італійська (Дюміна), 43а, вартість майна визначена згідно зі звітом про оцінку майна і становить за оцінкою: частина приміщення, площею 137,70 кв.м. 214 208,00 грн без ПДВ, частина приміщень, площею 283,80 кв.м. 517 198,00 грн виконаного станом на 04.05.2016 оцінювачем Барачевською В.В. , ТОВ Юридична компанія Юрстандарт .

Відповідно до п. п. 2.1, 2.3. договору вступ орендаря у користування майном настає одночасно з підписанням сторонами договору та акту здачі-приймання вказаного майна. Передача майна в оренду здійснюється згідно акту здачі-приймання, майно вважається поверненим після підписання акту здачі-приймання.

За умовами п. 3.1. орендна плата визначається за результатами проведення конкурсу, який відбувся 26.08.2016, і складає станом на серпень 2016 - 5000,00 грн у т.ч. ПДВ 20% - 833,33 грн.

Пунктом 3.1.1. договору встановлено, що орендна плата установлюється у грошовій формі та перераховується, щомісячно, не пізніше 20 числа поточного місяця з урахуванням індексу інфляції з початку строку оренди, щодо суми орендної плати, визначеної за перший місяць після укладення договору оренди.

Пунктом 5.2. договору встановлено обов`язок орендодавця вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Строк дії договору встановлено п. 10.1. договору - з 08.09.2016 до 08.08.2019.

Майно прийнято орендарем за актом здачі-приймання нежитлового приміщення від 08.09.2016.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.12.2019 у справі № 908/3071/19 усунуто перешкоди у користуванні майном шляхом виселення відповідача з орендованого майна з підстав закінчення строку дії договору.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: довідки про нараховану та отриману орендну плату, за Фізичною особою-підприємцем Криловою Іриною Михайлівною, обліковується заборгованість з орендної плати за період з 01.12.2016 по 08.08.2019 у сумі 44 844,72 грн.

27.03.2020 позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 579 від 25.03.2020 з вимогою сплатити заборгованість з орендної плати, пеню та суму неустойки.

Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді.

Невиконання відповідачами взятих на себе зобов`язань стала підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідачів суми заборгованості в примусовому порядку.

За ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною першою ст. 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

За статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Доказів сплати заборгованості з орендної плати у сумі 44 844,72 грн відповідач суду не надав, доводи, наведені в обґрунтування позовних вимог не спростував.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в сумі 10 041,08 грн за період з 13.02.2017 по 11.03.2020.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами п. 3.3. договору у випадку неперерахування орендної плати або перерахування після останнього банківського дня поточного місяця, або не в повному обсязі, орендодавцем нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання (включаючи день оплати).

Факт порушення грошових зобов`язань відповідачем є доведеним. Судом перевірено правильність нарахування пені та встановлено, що заявлена до стягнення сума у розмірі 11 014,67 грн підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення неустойку в розмірі 91 156,82 грн за період з 13.08.2019 по 12.03.2020 (орендна плата нарахована по 08.08.2019, 12.03.2019 дата повернення об`єкта оренди).

Відповідно до п. 5.6 договору орендар зобов`язаний у разі припинення або розірвання договору, в п`ятиденний термін повернути орендодавцеві, або підприємству, вказаному орендодавцем, орендоване майно за Актом здачі-приймання у належному стані не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану, або втрати (повної, або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.12.2019 по справі № 908/3071/19 усунуто перешкоди у користуванні майном шляхом виселення відповідача з орендованого майна з підстав закінчення строку дії договору.

Об`єкт оренди повернуто 12.03.2020 за актом здачі-приймання.

Відповідно до п. 8.5 договору, у разі невиконання орендарем обов`язку щодо повернення майна орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна за період з 13.08.2019 по 12.03.2020 у розмірі 91 156,82 грн підлягає задоволенню.

Частинами 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 86, 202, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Стягнути з Фізичної особи-підприємця Крилової Ірини Михайлівни, ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_1 ) на користь Управління комунальної власності Бердянської міської ради (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пл. Єдності, буд. 2; ідентифікаційний код юридичної особи 25473739) заборгованість з орендної плати в розмірі 44 844,72 грн (сорок чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні 72 коп.), пеню у розмірі 10 041,08 грн (десять тисяч сорок одна гривня 08 коп.), суму неустойки в розмірі 91 156,82 грн (дев`яносто одна гривня сто п`ятдесят шість гривень 82 коп.), судовий збір в розмірі 2190,64 грн (дві тисячі сто дев`яносто гривень 64 коп.). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 30 червня 2020 року.

Суддя І. С. Горохов