Рішення

від 24.06.2020 по справі 910/18669/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2020Справа № 910/18669/19 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю. , при секретарі судового засідання Бабич М.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова (бульвар В. Гавела, 8, м. Київ, 03124)

до Комунального підприємства "Київпастранс" (вул. Набережне шосе, 2, м. Київ, 04070)

про стягнення 400 751,45 грн

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова до Відокремленого підрозділу Комунального підприємства "Київпастранс" "Служба енергетичного забезпечення та зв`язку" про стягнення 400 751,45 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 52.19-315 від 28.05.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2019 № 910/18669/19 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

08.01.2020 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 відкрито провадження у справі № 910/18669/19 та призначено підготовче засідання на 10.02.2020.

07.02.2020 відповідач подав до суду клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем.

В підготовче засідання 10.02.2020 з`явився представник позивача. Відповідач уповноваженого представника в підготовче засідання не направив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2020 замінено первісного відповідача - Відокремлений підрозділ Комунального підприємства "Київпастранс" "Служба енергетичного забезпечення та зв`язку" на належного відповідача - Комунальне підприємство "Київпастранс", відкладено підготовче засідання у справі на 02.03.2020.

28.02.2020 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої заявлено до стягнення борг у розмірі 350 000,00 грн, інфляційне збільшення у розмірі 4 204,83 грн, 3% річних у розмірі 5 950,24 грн та пеню у розмірі 59 059,90 грн.

В підготовче засідання 02.03.2020 з`явився представник позивача. Представник відповідача у підготовче засідання не з`явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі №910/18669/19 на 30 днів, відкладено підготовче засідання у справі на 01.04.2020.

16.03.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на заяву про збільшення позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2020 заперечення Комунального підприємства "Київпастранс" на заяву про збільшення позовних вимог у справі № 910/18669/19 повернуто відповідачу без розгляду.

З метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою Кабінетом Сіністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 №211, з урахуванням Указу Президента України №87/2020 від 13.03.2020 щодо введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, судове засідання 01.04.2020 не відбулося. Відповідне оголошення було розміщено на офіційному веб-сайті суду та на сторінці суду в мережі Facebook.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2020 підготовче засідання у справі № 910/18669/19 призначено на 27.05.2020.

В підготовче засідання 27.05.2020 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився.

У підготовчому засіданні вчинено всі дії, визначені частиною другою статті 182 Господарського процесуального кодексу України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

За результатами підготовчого засідання 27.05.2020, не виходячи до нарадчої кімнати, суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 24.06.2020.

24.06.2020 до суду надійшла заява позивача про розгляд справи без участі позивача та його представника, у якій повідомив, що позовні вимоги підтримує.

В судове засідання 24.06.2020 представники сторін не з`явилися, уповноважених представників не направили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу та розпискою представника позивача про призначення справи до судового розгляду по суті на 24.06.2020.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Зважаючи на те, що сторін було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, а їх неявка не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні за відсутності представників сторін.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

28.05.2019 між Відкритим акціонерним товариством "Меридіан" ім. С.П. Корольова (постачальник) та Комунальним підприємством "Київпастранс" Відокремлений підрозділ "Служба енергетичного забезпечення та зв`язку" (покупець) укладено договір № 52.19-315 (надалі також - договір), за умовами п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупцю: Гужові чи ручні вози, інші транспортні засоби з немеханічним приводом, багажні вози та різні запасні частини код 34910000-9 за ДК 021:2015 (обладнання для аварійного транспортування), надалі - Товар, а Покупець сплатити за Товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у Специфікації (Додаток № 1), що додається до цього Договору і є його невід`ємною частиною.

Згідно з п. 3.1 договору, сума цього Договору (ціна Договору) визначається згідно з Специфікацією (Додаток №1), що є невід`ємною частиною цього Договору і становить 397 080,00 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 79 416,00 грн, разом ціна Договору становить 476 496,00 грн з ПДВ.

Розрахунок за поставлений Товар здійснюється Покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати підписання Покупцем видаткової накладної на фактично поставлену окрему партію Товару. (п. 4.1 договору)

Згідно з п. 5.5 договору, поставка партії Товару здійснюється не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дати отримання Постачальником письмової заявки. Порядок приймання-передачі Товару наведений у Додатку № З, що є невід`ємною частиною договору.

Згідно з п. 1.1 Додатку № 3 до договору, датою поставки Товару за Договором вважається відповідна дата підписання Сторонами накладної на фактично поставлений Товар.

Відповідно до п. 7.3 договору за порушення термінів оплати Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості поставленого в строк Товару, за кожен день прострочення оплати.

Договір набирає чинності з дня його підписання Сторонами і діє до 31.12.2019 року включно, але у будь-якому випадку - до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. Закінчення строку дії Договору звільняє Сторони від виконання зобов`язань, які виникли під час дії цього Договору. (п. 1.1 договору)

На виконання умов договору сторонами підписано видаткову накладну № 6376 від 04.06.2019 на суму 476 496,00 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідно до вказаної видаткової накладної позивач виконав свої зобов`язання з поставки товару за договором належним чином, однак, відповідач виконав свої зобов`язання з оплати поставленого товару частково, у зв`язку з чим його заборгованість становить 350 000,00 грн. Ураховуючи прострочення оплати, враховуючи заяву про збільшення позовних вимог, поряд з сумою основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційне збільшення у розмірі 4 204,83 грн, 3% річних у розмірі 5 950,24 грн та пеню у розмірі 59 059,90 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 662 Цивільного кодексу України зазначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач поставив, а відповідач в свою чергу прийняв товар на суму 476 496,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 6376 від 04.06.2019, яка оформлена належним чином та підписана уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень.

Відповідно до даних оборотно-сальдової відомості по рахунку 36132 та картки-рахунку, відповідачем оплачено за вказану поставку 126 496,00 грн.

Отже, суд доходить висновку, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за договором, однак, належних та достатніх доказів відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження виконання відповідачем своїх зобов`язань у повному обсязі до матеріалів справи не подано.

За наведених обставин суд зазначає, що відповідач порушив свої зобов`язання за договором, не здійснив оплату поставленого товару у повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 350 000,00 грн, факт існування якої належним чином доведений.

Поряд з сумою основного боргу позивачем заявлено до стягнення інфляційне збільшення у розмірі 4 204,83 грн та 3% річних у розмірі 5 950,24 грн.

У статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Аналогічні висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних. (п.п. 4.1, 4.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013).

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційного збільшення заборгованості у період з серпня 2019 року по січень 2020 року, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі 4 204,83 грн, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений можливості самостійно виходити за межі заявлених позовних вимог.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних за період з 05.08.2019 по 27.02.2020, суд встановив, що позивачем неправильно визначено початок періоду прострочення відповідача (замість 06.08.2019 вказано 05.08.2019), оскільки не враховано приписи ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, за якою, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. У зв`язку з цим, за розрахунком суду, позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково на суму 5 921,47 грн

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 59 059,90 грн за загальний період прострочення з 05.08.2019 по 27.02.2020.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.3 договору за порушення термінів оплати Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості поставленого в строк Товару, за кожен день прострочення оплати.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд встановив, що позивачем неправильно визначено початок періоду прострочення відповідача (замість 06.08.2019 вказано 05.08.2019), оскільки не враховано приписи ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, а також не враховано обмежений законом шестимісячний строк для її нарахування. У зв`язку з цим, за розрахунком суду пені за період з 06.08.2019 по 05.02.2020, позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково на суму 54 105,46 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)

Отже, зважаючи на викладене вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Київпастранс" (вул. Набережне шосе, 2, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 31725604) на користь Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова (бульвар В. Гавела, 8, м. Київ, 03124, ідентифікаційний код 14312973) борг у розмірі 350 000,00 грн, 3% річних у розмірі 5 921,47 грн, інфляційні у розмірі 4 204,83 грн, пеню у розмірі 54 105,46 грн та судовий збір у розмірі 6 213,47 грн.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 30.06.2020

Суддя Т. Ю. Трофименко