Рішення

від 01.07.2020 по справі 910/4935/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.07.2020Справа № 910/4935/20

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ФЛАГМАН СІФУД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РОНАЛЬД" простягнення 87 946,62 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Флагман Сіфуд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рональд" про стягнення заборгованості в розмірі 87 946, 62 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за поставлений товар відповідно до договору купівлі-продажу № Р1380/11 від 01.11.2017 відповідач розрахувався лише частково.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 15.04.2020 відкрито провадження по справі № 910/4935/20 та вирішено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в судове засідання.

25.05.2020 через загальний відділ діловодства суду відповідачем подано відзив на позовну заяву.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Флагман Сіфуд" (як продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рональд" (як покупцем) було укладено договір купівлі-продажу № Р1380/11 відповідно до умов якого продавець протягом дії чинного договору зобов`язується передавати у власність, а покупець зобов`язується приймати товар та сплачувати його вартість у порядку і на умовах, визначених цим договором. Найменування, асортимент, кількість і вартість товару визначаються відповідною видатковою накладною, яка є невід`ємною частиною даного договору.

Момент переходу права власності на товар до покупця і, відповідно, ризиків, яких може зазнати товар, є момент підписання покупцем видаткової накладної, яка підтверджує факт передачі товару (п. 3.2. договору).

Вартість товару визначається сумарною вартістю переданого товару згідно відповідних видаткових накладних протягом всього терміну дії договору. Покупець зобов`язується повністю сплатити вартість отриманого товару на поточний рахунок продавця протягом 21 календарного дня з моменту підписання відповідної видаткової накладної.

Як вбачається із доводів позивача, на підставі договору та згідно з видатковими накладними № 0220523 від 22.01.2020, № 0240191 від 24.01.2020, № 0280132 від 28.01.2020, № 0280158 від 28.01.2020, № 0310091 від 31.01.2020, № 0310100 від 31.01.2020, № 0350169 від 04.02.2020, № 0660159 від 06.03.2020, № 0710553 від 11.03.2020 та № 0730118 від 13.03.2020 позивач відвантажив відповідачу товар (рибну продукцію та морепродукти) на загальну суму 107 995, 98 грн. Однак, за поставлений товар відповідач розрахувався лише частково на суму 20 049, 36 грн.

У той же час, заперечуючи проти вказаного позову, відповідач вказує, що товар за долученими позивачем накладними не отримував, підтвердження таких доводів є відсутність підпису уповноважених товариством осіб на отримання товару та відбитку печатки товариства.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Внаслідок укладення Договору поставки № Р1380/11 від 01.11.2017 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач поставив на користь відповідача товар на загальну суму 107 995,98 грн, на підтвердження своїх доводів долучив до матеріалів справи належним чином завірені копії видаткових накладних на вказану суму.

Натомість відповідач стверджує, що в доданих до матеріалів справи видаткових накладних відсутній підпис отримувача товару - уповноваженої особи від ТОВ "Рональд", а відбиток печатки не відповідає відбитку оригінальної печатки Товариства.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на наявні в матеріалах справи фактичні дані встановлено, що всі надані позивачем видаткові накладні підписані зі сторони отримувача, однак, немає належних доказів того, що особи, які отримували товар були уповноважені від імені відповідача отримувати товар за договором.

У той же час, на кожній накладній наявний відтиск печатки підприємства відповідача, на якому, зокрема, містяться реквізити ТОВ "Рональд". Доказів того, що відтиск печатки на накладних та відбиток печатки Товариства різняться відповідачем не надано.

З огляду на наведені вище обставини, дослідивши докази в справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що наданих позивачем письмових даних достатньо для встановлення наявності заборгованості у відповідача перед ним.

Більше того, за час розгляду справи № 910/4935/20 відповідач жодним чином не ініціював витребування оригіналів доказів у позивача та не заявляв клопотань про проведення почеркознавчої експертизи.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 87 946, 62 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛАГМАН СІФУД" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рональд" (03057, м. Київ, проспект Перемоги, 45; код ЄДРПОУ 41474359) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛАГМАН СІФУД" (01103, м. Київ, вул. Професора Підвисоцького, 6-В; код ЄДРПОУ 39369112) заборгованість в розмірі 87 946, 62 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 102, 00 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Зазначені строки обчислюються з урахуванням ч. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення буде складено та підписано 01.07.2020 року.

Суддя Ю.О.Підченко