Рішення

від 22.06.2020 по справі 916/521/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" червня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/521/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.,

при секретарі судового засідання Серган А.П.

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження

справу №916/521/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вабіс-Україна

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Кам Кераміка

про стягнення 26 932,26 грн., -

за участю представників :

від позивача: не з`явився.

від відповідача: не з`явився.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Вабіс-Україна звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Кам Кераміка збитків у розмірі 26 932,26 грн. та судових витрат у розмірі 5 102 грн., з яких: 2102 грн. - судовий збір та 3000 грн. - витрати на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором відповідального зберігання №13/08/18 від 13.08.2018р. щодо збереження переданого майна.

02.03.2020р. господарським судом Одеської області постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі, та розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

11.03.2020р. за вх. № 6264/20 господарським судом одержано заяву позивача про розгляд справи без участі заявника та його представника, в якій позивач просить суд розглядати справу № 916/521/20 без участі представника заявника - адвоката Сєргєєвої О.І., а також підтримує позовні вимоги в повному обсязі

Ухвалою суду від 30.03.2020р. оголошено перерву у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті до 27.04.2020р.

Ухвалою суду від 27.04.2020р. оголошено перерву у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті до 25.05.2020р.

Ухвалою суду від 25.05.2020р. оголошено перерву у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті до 22.06.2020р.

Позивач у судове засідання 22.06.2020р. не з`явився, при цьому господарським судом задоволено клопотання позивача про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судові засідання щодо розгляду справи по суті не з`явився та відзив на позов у встановлений судом строк не надав. При цьому, судові ухвали, які надіслані відповідачу на адресу, що зазначена у позові та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернуті до суду органами поштового зв`язку із зазначенням причин повернення адресат відсутній за вказаною адресою .

Отже, враховуючи, що господарським судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду судової справи, та забезпечення реалізації відповідачем своїх прав на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.

На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 22.06.2020р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом встановлено:

13.08.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Кам Кераміка (Зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Вабіс-Україна (Поклажодавець) укладений Договір відповідального зберігання №13/08/18, згідно з яким Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання таке майно (Майно або Товар): аксесуари та комплектуючі до даху.

Відповідно до п. 1.3. Договору кількість Майна визначається накладними на переміщення товару між складами Поклажодавця та Зберігача.

Згідно п. 1.5. Договору строк зберігання Майна відраховується від дати підписання Сторонами накладної на переміщення товару, на зберігання до пред`явлення Поклажодавцем накладної на переміщення про повернення Майна при цьому, Зберігач зобов`язаний зберігати Майно до фактичного повернення Майна за відповідними накладними на переміщення Поклажодавцеві.

Відповідно до п. 2.1.8. Договору Зберігач приймає Майно та зберігає на площах, що знаходиться за адресою: Одеська область, с. Фонтанка, вул. Незалежності, 13.

Згідно п. 2.1.11. Договору Зберігач за першою вимогою Поклажодавця повертає Майно, за накладною на переміщення повністю або частково в залежності від запиту Поклажодавця.

Відповідно до п. 2.1.12. Договору Зберігач повертає Майно повністю після припинення дії цього Договору за умови оплати Поклажодавцем фактичного строку зберігання Майна відповідно до умов цього Договору.

Згідно п. 2.1.13. Договору Зберігач несе повну матеріальну відповідальність за втрату (нестачу) або пошкодження Майна Поклажодавця, переданого на зберігання Зберігачеві, у відповідності із цим Договором та чинним законодавством України з моменту одержання Майна від Поклажодавця та до моменту його повернення Поклажодавцеві.

Відповідно до п. 2.1.13.1. Договору належним одержанням Майна в розумінні цього Договору вважається передача такого Майна представником Поклажодавця, або водієм транспортної компанії, яка перевезла вантаж. В такому випадку достатнім доказом передачі Майна буде слугувати ТТН або СМRперевізника.

Згідно п. 4.3. Договору Зберігач несе відповідальність перед Поклажодавцем у випадку втрати, знищення, пошкодження, псування Майна та за користування Майном без попереднього дозволу Поклажодавця.

Відповідно до п. 4.3.1. Договору за пошкодження Майна, які призвели до погіршення споживчих якостей настільки, що використання того за призначенням стало неможливим ( істотне походження ) та втрати Майна-у розмірі повної вартості Майна.

Згідно п. 4.3.4. Договору зазначені суми розраховуються виходячи із вартості Майна на дату початку зберігання.

Відповідно до п. 6.1. Договору цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін.

Згідно п. 6.2. Договору строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 6.1. цього Договору та діє один календарний рік від дати підписання Сторонами даного Договору.

Відповідно до п. 7.2. Договору сторони несуть повну відповідальність за правильність вказаних ними у цьому Договорі реквізитів та зобов`язався своєчасно у письмовій формі повідомляти іншу Сторону про їх зміну, а у разі неповідомлення - несуть ризик настання пов`язаних із цим несприятливих наслідків.

Також судом встановлено, що 25.03.2019р. ТОВ Вабіс-Україна і TOB Кам Кераміка проведено інвентаризацію товарів на складі №15, внаслідок якої встановлено нестачу товару, перелік якого наведений у відомості про інвентаризацію товарів на складі № 15 від 25.03.2019р., яка підписана членом комісії TOB Кам Кераміка Запорожець А.О.

У листі від 13.08.2019р. ТОВ Вабіс-Україна заявлено вимогу про повернення майна у зв`язку із закінченням строку дії договору відповідального зберігання № 13/08/18 від 13.08.2018р., із зазначенням при цьому переліку майна, дати і часу повернення - 27.08.2019р. о 10:00 год., адреси повернення: Одеська область, с. Фонтанка, вул. Незалежності, 13, та транспорту поклажедавця, яким буде забрано майно.

02.09.2019р. позивачем складений перелік майна, що підлягає поверненню та його вартість 33932,26 грн. (а.с. 31).

30.09.2019р. відповідачем здійснено часткову оплату вартості товару, що підлягає поверненню позивачу в сумі 7 000 грн., про що свідчить меморіальний ордер №1442 від 30.09.2019р.

12.12.2019р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення майна, яке передане на відповідальне зберігання за договором 13/08/18 від 13.08.2018р. до 31.12.2019р. Також у листі позивач просив відповідача у разі втрати (нестачі) або пошкодження майна Поклажодавця, переданого на зберігання Зберігачу у відповідності до договору відповідального зберігання №13/08/18 від 13.08.2018р. компенсувати позивачу повну вартість цього майна.

Вказаний лист позивач надіслав відповідачу 12.12.2019р., про що свідчить наявний у справі опис вкладення до поштового відправлення на накладна Укрпошти № 0203401168387, згідно з якими лист надісланий позивачем відповідачу на адресу: АДРЕСА_1 .

При цьому, згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: АДРЕСА_1 .

У зв`язку із тим, що відповідач не повернув майна позивачу та сплатив останньому повної вартості втраченого майна, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення збитків у розмірі 26 932,26 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача збитків у розмірі 26 932,26 грн., які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором відповідального зберігання №13/08/18 від 13.08.2018р.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно ч. 1 ст. 943 ЦК України зберігач зобов`язаний виконувати свої обов`язки за договором зберігання особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 949 ЦК України зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Згідно ч. 1 ст. 950 ЦК України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з п.4 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з ч.2 ст.22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: -вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; - додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; - неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; - матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової або господарсько-правової відповідальності, для застосування якої необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи); шкідливого результату такої поведінки - збитків; причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає. При цьому, на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Як вище встановлено господарським судом, на виконання умов укладеного між сторонами Договору відповідального зберігання №13/08/18 від 13.08.2018р., позивачем передано відповідачу на відповідальне зберігання майно.

Однак, в порушення умов зазначеного договору, відповідач, після закінчення строку дії договору та відповідної вимоги позивача про повернення майна з відповідального зберігання від 13.08.2019р., не повернув позивачу зазначене майно. Рпазом з тим. Судом встановлено, що вартість втраченого відповідачем майна в розмірі 33 932, 26 грн. відповідач відшкодував позивачу частково в розмірі 7 000 грн.

При цьому, відповідач не надав до суду жодних заперечень щодо позовних вимог, а тим більш доказів у спростування цих позовних вимог.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог, а отже і їх задоволення.

Згідно з орієнтовним розрахунком судових витрат, який наведений ТОВ Вабіс-Україна у позовній заяві, судові витрати останнього складаються із:

- судового збору в розмірі 2 102 грн., який сплачено за подання до суду позовної заяви, згідно платіжного доручення № 507 від 21.02.2020р.;

- витрат на правову допомогу у розмірі 3 000 грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконані договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, у зв`язку із задоволенням позовних вимог на відповідача покладається судовий збір в розмірі 2102 грн.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані із розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно з п.1 ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У ч.ч. 2, 3, 4 ст.126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В підтвердження розмір понесених судових витрат позивачем до суду надані:

1) договір про надання правової допомоги №36/19 від 15.11.2019р., який укладений між ТОВ Вабіс-Україна (Клієнт) і адвокатом Сєргєєвою О.І. (Виконавець), та згідно з яким Виконавець зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.

Відповідно до умов п.3.2., п.3.3. договору гонорар Виконавця за цим договором встановлюється за домовленістю з Клієнтом та сплачується Клієнтом згідно виставлених Виконавцем рахунків протягом 3 банківських днів після підписання сторонами акту наданих послуг.

2) ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВС №1008432 від 21.02.2020р.. виданий ТОВ Вабіс-Україна адвокату Сєргєєвій О.І.

3) рахунок - фактуру № 1 від 21.02.2020р., який складений Виконавцем на оплату наданих послуг згідно договору про надання правової допомоги №36/19 від 15.11.2019р. в сумі 3 000 грн., а саме за підготовку позовної заяви з додатками до господарського суду Одеської області за позовом ТОВ Вабіс-Україна до ТОВ Кам Кераміка про стягнення збитків.

4) платіжне доручення № 508 від 21.02.32020р., яке свідчить про оплату позивачем виставленого рахунку №1 від 21.02.2020р.

З огляду на вищевикладене, та враховуючи відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, господарський суд дійшов висновку про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу саме у заявленому позивачем розмірі 3000 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241. 247-252 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Вабіс-Україна задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кам Кераміка (67582, Одеська обл., Лиманський р-н, с. Ілічанка, вул. Шкільна, 37, кв.182, код ЄДРПОУ 39137108) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вабіс-Україна (81053, Львівська обл., Яворівський р-н, м. Новояворівськ, вул. Шептицького, 5, код ЄДРПОУ 38734311) збитки у розмірі 26 932 (двадцять шість тисяч дев`ятсот тридцять дві) грн. 26 коп., та судові витрати у розмірі 5 102 (п`ять тисяч сто дві) грн., з яких: 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. - судовий збір та 3 000 (три тисячі) грн. - витрати на професійну правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення, із врахуванням Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020р. №540-ІХ.

Повне рішення складено 30 червня 2020 р.

Суддя Г.Є. Смелянець