Рішення від 23.06.2020 по справі 917/180/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2020 Справа № 917/180/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський Бройлер", 64252, вул. Першотравнева, 1, с. П"ятигірське, Балаклійський район, Харківська область, код ЄДРПОУ 30773272

до Фізичної особи - підприємця Раджабова Олександра Петровича, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

про стягнення 385 083,85 грн.

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

Представники сторін:

представник позивача: Ковтунець Ю.С., док. в справі

представник відповідача: не з"явився

Товариство з обмеженою відповідальністю "Курганський Бройлер" звернулось до суду з позовом до Фізичної особи - підприємця Раджабова Олександра Петровича про стягнення 385 083,85 грн. заборгованості за Договором поставки м"яса птиці №15/2017КБ/М від 25.08.2017 р., де 95 040,00 грн. - вартість неповернутої тари, 4 923,85 грн. - пеня (подвійна облікова ставка НБУ за кожен день прострочення); 285 120,00 грн. - штраф.

Ухвалою від 06.02.20 р. суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі, справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 03.03.20 р., викликати учасників справи у підготовче засідання, зобов`язати відповідача надати докази сплати заборгованості за договором поставки м"яса птиці №15/2017КБ/М від 25.08.2017р., запропонувати, зокрема, відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

Відповідач відзив на позов не надав. Встановлені строки для його подання закінчилися.

Інші заяви по суті до суду не надходили.

Ухвалою від 06.02.20 р. суд постановив відкласти підготовче засідання на 19.03.2020 р., запропонувати учасникам справи вчинити дії на виконання завдання підготовчого провадження.

Ухвалою від 19.03.2020р. суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 917/180/20, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 07.04.2020, викликати учасників справи в судове засідання.

20.03.20 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме: належним чином видаткову накладну № КБ - 00002508 від 03.10.2019.

Ухвалою від 07.04.2020р. суд постановив відкласти розгляд справи на 30.04.2020, викликати учасників справи в судове засідання.

Ухвалою від 30.04.2020р. суд постановив відкласти розгляд справи на 26.05.2020.

Ухвалою від 26.05.2020р. суд постановив відкласти розгляд справи на 16.06.2020.

16.06.20 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач повідомив про повернення відповідачем тари, вартість якої заявлено до стягнення в межах даної справи, та просив суд зменшити розмір позовних вимог і стягнути з відповідача 290 043,85 грн., 4 923,85 грн. - пеня (подвійна облікова ставка НБУ за кожен день прострочення); 285 120,00 грн. - штраф.

У відповідності до пункту 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Оскільки процесуальне право позивача на зменшення розміру позовних вимог може бути реалізованим на стадії підготовчого провадження, суд дійшов висновку, що заява подана позивачем до суду із пропуском встановленого законом процесуального строку.

Відповідно до ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Суд зазначає, що заява про зменшення позовних вимог подана позивачем після закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, тобто після встановленого законом строку на зменшення позовних вимог. При цьому, у заяві позивач просить продовжити строк на подання даної заяви.

Судом враховано, що з огляду на положення ст.119 Господарського процесуального кодексу України продовженню підлягає лише той процесуальний строк, який встановлений судом і лише до його закінчення.

З огляду на недотримання позивачем вказаних норм, суд залишає заяву представника позивача без розгляду.

При цьому, судом враховано, що в даній заяві надані пояснення щодо повернення тари та докази такого повернення.

Суд зазначає про можливість сторін під час з`ясування обставин та дослідження доказів давати свої пояснення, наводити свої доводи і міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду в порядку п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 161 ГПК України, суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

З урахуванням зазначеного та з метою всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи, господарський суд враховує при вирішенні спору надані позивачем пояснення у заяві про зменшення позовних вимог під час судового розгляду справи.

Також, 16.06.20 від позивача надійшла заява про розподіл судових витрат, згідно з якою позивач просить вирішити питання про розподіл судових витрат, а саме стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору.

В судовому засіданні 16.06.20 суд заслухав вступне слово представника позивача стосовно предмета та підстав заявленого позову.

В судовому засіданні 16.06.20 суд оголосив перерву до 23.06.20 за клопотанням представника відповідача. Представники сторін повідомлені про час та дату проведення засідання після перерви, що підтверджується їх підписами на відповідній розписці.

Після перерви, 26.06.19 відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, явку представника в судове засідання не забезпечив. При цьому, від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача проти відкладення розгляду справи заперечив.

Зазначене клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно із приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Судом враховано, що ухвалою від 19.03.2020р. суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 917/180/20, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 07.04.2020, потім розгляд справи неодноразово відкладався за клопотанням відповідача.

Тривалість розгляду справи та факт подання клопотань про відкладення розгляду справи вказують на наявність можливості письмово висловити свою позицію відносно предмету спору, невикористання якої є суб`єктивним правом відповідача, яке не може перешкоджати встановленню правової визначеності відносно розглядуваного питання.

Запровадженні карантинні заходи, на які посилається заявник клопотання, не передбачають обмеження щодо розгляду справи. При цьому, суд зауважує, що відповідач під час підготовчого провадження відзив на позов не надав. Встановлені строки для його подання закінчилися. Крім того, будь-яких інших заяв по суті, поясненнь чи клопотань (окрім клопотань про відкладення розгляду справи на стадії розгляду справи по суті) відповідачем під час розгляду справи не подавалося.

Заявляючи клопотання про відкладення розгляду справи відповідач не обгрунтовує необхідність такого відкладення.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В судовому засіданні 23.06.20 суд з`ясував обставини, на які посилаються учасники справи, дослідив докази, якими вони обгрунтовуються, після чого суд перейшов до судових дебатів.

Позивачем позовні вимоги підтримані в повному обсязі.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 23.06.20р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши наявні у справі матеріали, оцінивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступні обставини.

25 серпня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Курганський Бройлер (надалі - Постачальник/Позивач) та Фізичною особою-підприємцем Раджабовим Олександром Петровичем (надалі - Покупець/Відповідач) було укладено Договір поставки м`яса птиці № 15/2017/КБ/М (надалі - Договір).

Згідно п. 3.1. Договору в порядку та на умовах, визначених даним Договором, "Постачальник" бере на себе зобов`язання здійснити поставку Товару та передати його у власність "Покупця", а "Покупець" зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити поставлений "Постачальником" Товар.

Відповідно до п. 3.2. Договору, Предметом даного Договору є м`ясо птиці (далі - Товар), що поставляється у кількості асортименті і цінах, зазначених у видаткових (товарно-транспортних) накладних, що виписуються на кожну окрему партію Товару .

Згідно п.4.1. кількість та асортимент Товару, адреси та дата поставки кожної окремої партії, що поставляється згідно даного Договору, погоджуються Сторонами у Замовленнях (Додаток № 1) та визначаються у видаткових (товарно-транспортних) накладних, що оформлюються на кожну окрему партію Товару.

Пунктом 7.1. Договору встановлено, що Приймання Товару за кількістю та якістю здійснюється Покупцем згідно з даними, вказаними в супровідних документах на Товар, в порядку, що визначається чинним законодавством України та Договором .

Розділом 8 Договору Сторони погоджено умови приймання-передачі тари.

Пунктом 8.1. Договору встановлено, що Вся тара є зворотною та підлягає поверненню постачальнику. Заставна вартість зворотної тари підлягає оплаті Покупцем в порядку, передбаченому Договором. Заставна вартість одного ящика за згодою Сторін становить 120,00 грн. (сто двадцять гривень 00 копійок) без ПДВ .

Пунктом 8.7. Договору встановлено, що Покупець зобов`язаний повернути постачальнику зворотну тару, яку отримав від Постачальника, цілісною, без пошкоджень, ознаки яких передбачені п. 8.9. Договору, очищеної від залишків продукції, при отриманні наступної партії Товару. У разі якщо наступна поставка відбувається більше ніж через 20 (двадцять) календарних днів після попередньої поставки, а також в разі якщо, зворотна тара була отримана Покупцем від Постачальника разом з останньою партією Товару за Договором, Покупець зобов`язаний повернути Постачальнику зворотну тару протягом ЗО (тридцяти) календарних днів з моменту попередньої поставки Товару. У випадку розірвання Договору чи у випадку припинення Постачальником поставок Товару за Договором, Покупець зобов`язаний повернути зворотну тару Постачальнику протягом 5 (п 'яти) календарних днів з дати направлення Постачальником повідомлення Покупцю про розірвання даного Договору чи з дати припинення поставок Товару по ньому .

Відповідно до п. 8.10. Договору, У разі не повернення в зазначений термін зворотної тари, повернення всієї кількості зворотної тари, при поверненні пошкодженої тари, тара вважається поверненою Покупцю з розрахунку подвійної вартості заставної тари (відповідно до п. 8.1. Договору) , крім того ПДВ (20%) .

Відповідно до п. 9.2.4. Договору, За порушення умов та строків, визначених п.п. 8.7., 8.11. Договору, сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, від загальної вартості неповерненої тари, виходячи з розміру, визначеного п. 8.10 Договору, за кожен день прострочення. Пеня нараховується протягом 10 (десяти) років з дня, наступного за днем порушення Покупцем свого зобов`язання. До закінчення спливу зазначених 10 (десяти) років нарахування пені припиняється лише внаслідок виконання зобов 'язання Покупцем .

У відповідності до п. 9.2.4. Договору, За прострочення повернення зворотної тари та/або її оплати до 15 календарних днів від строку вказаного в п.п. 8.7., 8.11. Договору, сплачує Постачальнику штраф у розмірі 150% вартості неповернутої тари, визначеної відповідно до п. 8.10. Договору, а більше 15 календарних днів - 300% вартості неповерненої тари, визначеної відповідно до п. 8.10. Договору.

Позивач вказує, що ним 03.10.2019 року поставлено Відповідачу, а останнім прийнято Товар в кількості 3 872,00 кг. (згідно акту прийому-передачі) в 330 ящиках (згідно акту звірки взаємних розрахунків).

За твердженням позивача, згідно умов Договору вся тара є зворотною та підлягає поверненню, втім, Покупець не повернув зворотну тару в кількості 330 ящиків (ящик жовтий фірмовий).

Тому, ФОП Раджабову Олександру Петровичу надіслано повідомлення-вимогу про повернення зворотної тари - ящик жовтий фірмовий № 01 від 02.01.2020 року, однак останній ніяким чином не відреагував на зазначену вимогу.

Оскільки, Відповідач не повернув зворотну тару, Позивач звернувся до суду для захисту свого порушеного права і просив суд зобов`язати Відповідача здійснити оплату зворотної тари та штрафних санкцій в розмірі 385 083,85, де 95 040,00 грн. - вартість неповернутої тари, 4 923,85 грн. - пеня (подвійна облікова ставка НБУ за кожен день прострочення); 285 120,00 грн. - штраф.

Після звернення до суду з позовом позивач повідомив суд про повернення йому відповідачем зворотної тари в кількості 330 ящиків (ящик жовтий фірмовий).

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Укладений між сторонами договір за своєю природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частини перша та шоста статті 265 Господарського кодексу України передбачають, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином та в повному обсязі виконав зобов`язання, зокрема: 03.10.2019 року поставив Відповідачу Товар в кількості 3 872,00 кг. в 330 ящиках.

Факт прийняття Товару в кількості 3 872,00 кг. в 330 ящиках відповідач при розгляді справи не спростовував.

Згідно умов Договору вся тара є зворотною та підлягає поверненню.

Зокрема, розділом 8 Договору Сторони погоджено умови приймання-передачі тари.

Так, пунктом 8.1. Договору встановлено, що Вся тара є зворотною та підлягає поверненню постачальнику. Заставна вартість зворотної тари підлягає оплаті Покупцем в порядку, передбаченому Договором. Заставна вартість одного ящика за згодою Сторін становить 120,00 грн. (сто двадцять гривень 00 копійок) без ПДВ .

Пунктом 8.7. Договору встановлено, що Покупець зобов`язаний повернути постачальнику зворотну тару, яку отримав від Постачальника, цілісною, без пошкоджень, ознаки яких передбачені п. 8.9. Договору, очищеної від залишків продукції, при отриманні наступної партії Товару. У разі якщо наступна поставка відбувається більше ніж через 20 (двадцять) календарних днів після попередньої поставки, а також в разі якщо, зворотна тара була отримана Покупцем від Постачальника разом з останньою партією Товару за Договором, Покупець зобов`язаний повернути Постачальнику зворотну тару протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту попередньої поставки Товару. У випадку розірвання Договору чи у випадку припинення Постачальником поставок Товару за Договором, Покупець зобов`язаний повернути зворотну тару Постачальнику протягом 5 (п 'яти) календарних днів з дати направлення Постачальником повідомлення Покупцю про розірвання даного Договору чи з дати припинення поставок Товару по ньому .

Відповідно до п. 8.10. Договору, У разі не повернення в зазначений термін зворотної тари, повернення всієї кількості зворотної тари, при поверненні пошкодженої тари, тара вважається поверненою Покупцю з розрахунку подвійної вартості заставної тари (відповідно до п. 8.1. Договору) , крім того ПДВ (20%) .

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Ст. 612 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач доказів повернення в зазначений умовами договору термін зворотної тари не надав. Так, матеріалами справи підтверджується факт повернення зворотної тари в кількості 330 ящиків лише 11.03.20 (після звернення позивача до суду з позовом).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на те, що позивач у позові ставить вимогу про здійснення оплати зворотної тари, наявність доказів повернення такої тари позивачу, суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині вимог про стягнення 95 040,00 грн. (вартість неповернутої тари) підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Щодо вимог позивача про стягнення 4 923,85 грн. пені (подвійна облікова ставка НБУ за кожен день прострочення) та 285 120,00 грн. штрафу суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

З огляду на ч.6 ст.232 Господарського кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 9.2.4. Договору, За порушення умов та строків, визначених п.п. 8.7., 8.11. Договору, сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, від загальної вартості неповерненої тари, виходячи з розміру, визначеного п. 8.10 Договору, за кожен день прострочення. Пеня нараховується протягом 10 (десяти) років з дня, наступного за днем порушення Покупцем свого зобов`язання. До закінчення спливу зазначених 10 (десяти) років нарахування пені припиняється лише внаслідок виконання зобов 'язання Покупцем .

У відповідності до п. 9.2.4. Договору, За прострочення повернення зворотної тари та/або її оплати до 15 календарних днів від строку вказаного в п.п. 8.7., 8.11. Договору, сплачує Постачальнику штраф у розмірі 150% вартості неповернутої тари, визначеної відповідно до п. 8.10. Договору, а більше 15 календарних днів - 300% вартості неповерненої тари, визначеної відповідно до п. 8.10. Договору. .

Як зазначалося вище, враховуючи те, що Відповідач не виконав зобов`язання з повернення зворотної тари, Позивач керуючись Договором та Цивільним кодексом України застосував наступні штрафні санкції:

4 923,85 грн. - пеня (подвійна облікова ставка НБУ за кожен день прострочення);

285 120,00 грн. - штраф.

Судом враховано, що при визначенні бази нарахування (вартості зворотньої тари) позивач врахував умови розділу 8 Договору, яким Сторони погодили приймання-передачу тари, при визначенні періоду нарахування пені (згідно розрахунку кількість днів прострочки - 61) - врахована гранична дата повернення (14.11.19).

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені та штрафу, суд прийшов до висновку, що заявлені їх розміри відповідають умовам Договору, вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань".

Проте, суд дійшов висновку зменшити розмір нарахованих санкцій на 70%, виходячи з наступного.

У відповідності до Стаття 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи те, що відповідач виконав зобов"язання по поверненню зворотної тари у повному обсязі, а також те, що дії відповідача щодо несвоєчасного виконання взятих на себе зобов`язань за договором не мали негативних наслідків у вигляді збитків, виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, суд зменшує розмір пені та штрафу на 70%, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені та штрафу підлягають задоволенню частково в розмірах 1477,16 грн (пеня) та 85536,00 грн.

При цьому судом враховано зазначену у рішенні від 11.07.2013 № 7-рп/2013 правову позицію Конституційного Суду України, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При вирішенні спору судом враховано, що матеріали справи не містять будь-яких заперечень відповідача щодо вказаних позивачем обставин та наданих доказів, зокрема, заперечень щодо розміру заборгованості, зазначеного позивачем, розміру і порядку нарахувань.

За даних обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову частково, зокрема, стягнути з відповідача пеню у розмірі 1477,16 грн., штраф у розмірі 85536,00 грн., в частині вимог про стягнення 95 040,00 грн. (вартість неповернутої тари) провадження у справі закрити, в іншій частині позову відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходи із наступного.

Судом враховано, що при розгляді справи позивач платіжним дорученням № 9006144235 від 28.01.2020 року сплатив судовий збір в розмірі 5 776,26 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом, частково покладається на відповідача в сумі 4 350,65 грн. (без врахування зменшених судом штрафних санкцій).

У відповідності до ч. 2. ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

З огляду на викладене, судовий збір, сплачений при зверненні до суду в частині вимог, за якими провадження у справі закрите, підлягає поверненню у разі звернення до суду з відповідним клопотанням.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Раджабова Олександра Петровича, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський Бройлер", 64252, вул. Першотравнева, 1, с. П"ятигірське, Балаклійський район, Харківська область, код ЄДРПОУ 30773272 пеню у розмірі 1477,16 грн., штраф у розмірі 85536,00 грн., 4350,65 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині вимог про стягнення 95 040,00 грн. (вартість неповернутої тари) провадження у справі закрити.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.06.2020р.

Суддя Киричук О.А.