Рішення

від 26.06.2020 по справі 917/486/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2020 Справа № 917/486/20

м. Полтава

За позовом Акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Ст. Поділ, 5, м. Полтава, 36022 в особі Полтавської філії районних електромереж АТ "Полтаваобленерго", вул. Енергетиків, 17, с. Щербані, Полтавський район, Полтавська область, 38752

до Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал", вул. Пилипа Орлика, 40а, м. Полтава, 36020

про стягнення грошових коштів,

Суддя Господарського суду Полтавської області Семчук О.С.

Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Полтаваобленерго" в особі Полтавської філії районних електромереж АТ "Полтаваобленерго" (далі - позивач/ АТ "Полтаваобленерго") звернулося з позовною заявою до Господарського суду Полтавської області про стягнення з Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (далі - відповідач/ КП "Полтававодоканал") про стягнення 29537,28 грн., в тому числі 29511,99 грн. пені та 25,29 грн. 3% річних. В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 23100094 про надання послуг з розподілу електричної енергії від 25.02.2019.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 20.03.2020 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.

Відповідач у відзиві просить суд зменшити стягувану суму пені на 50%.

Рішення приймається в порядку ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою НКРЕКП від 16.11.2018 № 1442 ПАТ Полтаваобленерго видана ліцензія на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії.

Відповідно до пункту 13 розділу XVII Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про ринок електричної енергії , ПАТ "Полтаваобленерго" є оператором системи розподілу електричної енергії на території Полтавської області. Послуги з розподілу електричної енергії надаються оператором системи згідно з умовами п. 2.1.4.-2.1.6. ПРРЕЕ.

Рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ Полтаваобленерго від 17.04.2019 було змінено організаційно-правову форму Товариства на Акціонерне товариство Полтаваобленерго .

01.01.2019 КП Полтававодоканал приєдналося до публічного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії шляхом подання заяви-приєднання до умов договору споживача.

25.02.2019 між позивачем (оператор системи за договором) та відповідачем (споживач за договором) було укладено договір № 23100094 про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі - Договір, копія Договору - в матеріалах справи).

Відповідно до Розділу 2 Предмет договору даного Договору, оператор системи надає споживачу послуги з розподілу електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309, та Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу електричної енергії, який є додатком 2 до цього Договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи.

Згідно з п. 2.3. Договору споживач оплачує за розподіл електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього Договору та інші послуги оператора системи згідно з Додатком 4 Порядок розрахунків .

Згідно з умовами п. п. 1, 2 Додатку № 4 Порядок розрахунків обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить 1 (один) календарний місяць. Покази розрахункових засобів обліку знімаються на 00:00 год. першого числа кожного місяця.

Пунктом 8 Додатку № 4 Порядок розрахунків передбачено, що споживач, який згідно п. 5.4 Договору оплачує послугу з розподілу безпосередньо оператору системи, здійснює на поточний рахунок оператора системи повну оплату вартості послуги з розподілу електричної енергії, заявленого на наступний розрахунковий період за формою попередньої оплати.

Попередня оплата здійснюється до 25 числа включно місяця, що передує розрахунковому, у розмірі повної вартості послуги з розподілу очікуваного обсягу споживання електричної енергії на підставі отриманого у оператора системи рахунка, в якому зазначається кінцева дата його оплати.

Очікуванні обсяги споживання електричної енергії визначаються оператором системи одним із вказаних нижче способів і беруться до розрахунків ті, які є більшими:

- згідно з наданою Відомістю про обсяги очікуваного споживання електричної енергії Споживачем або визначені згідно з п. 2.4.3 ПРРЕЕ;

- згідно фактичних обсягів споживання електричної енергії у попередньому розрахунковому періоді.

У 2018 році відповідач подав позивачу заяву про обсяги очікуваного споживання електричної енергії на 2019 рік (копія листа № 11/3540 від 17.09.2018 - в матеріалах справи).

В подальшому відповідачем коригувалися обсяги очікуваного споживання електричної енергії листами від 21.03.2019, 18.06.2019, 18.07.2019, 14.08.2019, 17.09.2019, 10.10.2019, 08.11.2019 (копії листів - в матеріалах справи).

Позивач стверджує, що відповідач систематично порушував умови Договору в частині своєчасного здійснення платежу на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100% заявленого (договірного) обсягу споживання електричної енергії.

На підтвердження обсягів спожитої відповідачем електричної енергії позивачем надано копії підписаних обома сторонами актів наданих послуг за період з квітня по листопад 2019 року та копії відомостей відповідача про фактичні покази розрахункових приладів обліку. Крім цього, позивачем надано копії рахунків, виписаних ним відповідачу.

Згідно пункту 8.5 Договору за внесення платежів, передбачених Договором, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком (п. 8 Додатку № 4 Порядок розрахунків ), споживач сплачує безпосередньо оператору системи пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, компенсаційні нарахування на встановлений індекс інфляції та трьох процентів річних з простроченої суми. Сума пені, компенсаційні нарахування встановленого індексу інфляції та три проценти річних зазначаються у розрахунковому документі окремими рядками. Крім того, порядок та розмір нарахування штрафних санкцій обумовлений п. п. 14 Додатку № 4 Порядок розрахунків до Договору.

Керуючись вказаним пунктом Договору позивач нарахував відповідачу:

- пеню на суми не внесеної своєчасно попередньої оплати за квітень -грудень 2019 року за загальний період з 26.03.2019 по 31.12.2019 в сумі 29263,89 грн.;

- пеню на суми несвоєчасно проведених платежів за перетікання реактивної електроенергії за березень - липень 2019 року за загальний період з 14.03.2019 по 12.07.2019 в сумі 88,76 грн.;

- пеню за несвоєчасне здійснення платежів за послуги з розподілу електричної енергії за листопад 2019 року за період з 13.12.2019 по 15.12.2019 в сумі 159,34 грн.;

- 3% річних за реактивну електричну енергію за березень - липень 2019 року;

- 3% річних за послуги з розподілу електричної енергії за грудень 2019 року на суму 17.71 грн.

Позивач у розрахунку зазначає, що відповідачем спожита електроенергія була сплачена наступними платежами: 20422,63 грн. - 18.03.2019; 45307,94 грн. - 22.03.2019; 30823,90 грн. - 08.04.2019; 23680,97 грн. - 06.06.2019; 43056,58 грн. - 05.07.2019; 6156,41 грн. - 15.07.2019; 13798,76 грн. - 09.08.2019; 15667,72 грн. - 10.08.2019.

Позивач вказує, що заборгованість за поставлену електроенергію у відповідача відсутня (рахується переплата).

Позивач зазначає, що оскільки протягом дії Договору замовником було порушено умови вищезазначеного Договору, постачальником було нараховано пеню та 3% річних на прострочені суми оплати: за лютий 2019 року за період з 01.03.2019 по 17.03.2019; за квітень 2019 року за період з 18.05.2019 по 05.06.2019; за липень 2019 року за 08.08.2019. Всього, позивачем нараховано 559,65 грн. пені та 47,19 грн. річних.

Вважаючи свої права порушеними, позивач просить суд стягнути з відповідача 29511,99 грн. пені та 25,29 грн. 3% річних.

Відповідач у відзиві підтверджує факти прострочення ним грошових зобов`язань по Договору, проти нарахованих позивачем сум пені та річних не заперечує. Проте, посилаючись на збитковість підприємства просить суд зменшити стягувані суми пені на 50%.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачена свобода договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов`язання за договором енергопостачання.

Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого законом режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Частиною 6 ст. 276 ГК України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Статтею 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається. Статтею 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 5.11. Договору у разі порушення споживачем строків оплати за цим Договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивачем на підставі п. 8.5 Договору та ст. 625 ЦК України нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 29511,99 грн. пені та 25,29 грн. 3% річних.

Відповідач заперечень щодо наданих позивачем розрахунків сум пені та річних суду не надав.

Судом перевірено надані позивачем розрахунки пені та річних і встановлено їхню правильність.

Відповідач у відзиві просить суд зменшити стягувану суму пені.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачена можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно п.п. 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

В чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання вирішується судом оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка, у такому випадку, перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18.

Враховуючи те, що основні зобов`язання за Договором відповідачем виконані у повному обсязі, а також те, що згідно наданої відповідачем копії звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) за І квартал 2020 року, КП "Полтававодоканал" є збитковим підприємством, суд вважає за можливе зменшити розмір штрафних санкцій (пені) на 50%.

Отже, стягненню підлягає пеня в сумі 14756 грн. (29511,99 грн. - 50%). В іншій частині стягнення пені позов задоволенню не підлягає.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково, в частині стягнення 14756 грн. пені та 25,29 грн. 3% річних. В іншій частині позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (вул. Пилипа Орлика, 40а, м. Полтава, 36020; код ЄДРПОУ 03361661) на користь Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Ст. Поділ, 5, м. Полтава, 36022; код ЄДРПОУ 37709849) 14756 грн. 00 коп. пені, 25 грн. 29 коп. 3 % річних, 2102 грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.С. Семчук