Постанова

від 25.06.2020 по справі 910/7208/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/7208/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О. М. - головуючий, Кондратова І.Д., Студенець В. І.,

за участю секретаря Низенко В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю Атланта Білдінг

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Бондарчук В.В.

від 28.10.2019

та постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Андрієнка В.В., Пашкіної С.А., Буравльова С.І.

від 23.01.2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Атланта Інвест енд Девелопмент

до Товариства з обмеженою відповідальністю Атланта Білдінг

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Енергобудлізинг

про зобов?язання вчинити дії

за участю представників:

від позивача: не з?явився.

від відповідача: Дусановський С.К., Гловацький О.С.

від третьої особи: Ракітін С.П.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю Атланта Інвест енд Девелопмент (далі - ТзОВ Атланта Інвест енд Девелопмент ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Атланта Білдінг (далі - ТзОВ Атланта Білдінг ) про зобов`язання останнього вчинити дії, а саме: передати ТзОВ Атланта Інвест енд Девелопмент всі документи, що засвідчують права, які були передані згідно договору про відступлення права вимоги №б/н від 05.05.2014 та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за основним договором (договір №Б 2011/08/22 купівлі-продажу цінних паперів від 29.09.2011).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору про відступлення права вимоги від 05.05.2014, укладеного між позивачем та відповідачем, перерахував відповідачу грошові кошти в розмірі 25 250,00 грн. Отже, позивач за вказаним договором зобов`язання виконав належним чином, проте відповідач в порушення умов договору документи, які засвідчують право, що було передано за договором та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за основним договором, позивачу не передав, що є порушенням п. 3.1. договору про відступлення права вимоги.

Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій

29.09.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю Зелена пошта , як повіреного, від імені та за дорученням Товариства з обмеженою відповідальністю Атланта Білдінг (далі - продавець/відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Енергобудлізинг (далі - покупець/третя особа) було укладено договір №Б 2011/08/22 купівлі-продажу цінних паперів, відповідно до якого продавець продає і передає, а покупець приймає наступні цінні папери: вид, тип, форма випуску ЦП - облігації дисконтні іменні, емітент - ТзОВ Будівельна компанія Міськбудінвест , код ЄДРПОУ - 311175387, код - UA4000031140, номінальна вартість одного ЦП 75,00 грн, кількість ЦП - 388 465 шт., форма існування - бездокументарна.

Відповідно до п. 2.1. вказаного договору договірна вартість 1-го ЦП складає 65,00 грн. Загальна договірна вартість ЦП складає 25 250 225,00 грн.

05.05.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю Атланта Білдінг (далі - первісний кредитор) в особі директора Семенюка Петра Мусійовича та Товариством з обмеженою відповідальністю Атланта Інвест енд Девелопмент (далі - новий кредитор/позивач) в особі директора Дубового Павла Павловича було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором №Б 2011/08/22 купівлі-продажу цінних паперів від 29.09.2011 року, укладеним між первісним кредитором та ТзОВ Компанія Енергобудлізинг .

Відповідно до п. 1.2. договору кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов`язань за основним договором, в тому числі щодо сплати заборгованості в розмірі 25 250 225,00 грн.

Пунктами 2.1. та 2.2. договору передбачено, що згідно з відступленням права вимоги за цим договором новий кредитор сплачує первісному кредитору винагороду у розмірі 25 250,00 грн шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок Первісного кредитора. Строк сплати винагороди до 28.02.2017.

Згідно з п. 3.1. договору первісний кредитор зобов`язується передати новому кредитору всі документи, які засвідчують права, що передаються за цим договором, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за основним договором, протягом 3 днів з моменту підписання цього договору.

Відповідно до п. 5.1. договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

На виконання умов договору про відступлення права вимоги, позивач сплатив відповідачу винагороду у розмірі 25 250,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №166 від 08.02.2017 на суму 5 500,00 грн, №480 від 09.02.2017 на суму 10 000,00 грн та №93 від 10.02.2017 на суму 9 750,00 грн.

31.03.2017 відповідач направив позивачу лист вих. №1, в якому повідомив, що на його рахунок надійшли кошти у сумі 25 250,00 грн з призначенням платежу: Оплата за відступлення права вимоги зг. дог. б/н від 05.05.2014 . При цьому, в листі зазначено що ТзОВ Атланта Білдінг ніколи не укладало з ТзОВ Атланта Інвест енд Девелопмент договір про відступлення права вимоги від 05.05.2014, а тому повідомив, що відмовляється від сплачених коштів та просив повідомити платіжні реквізити для повернення вказаної суми.

Одночасно відповідач направив третій особі та позивачу лист вих. №2, в якому повідомив що не укладав договір про відступлення права вимоги від 05.05.2014 та вказав на те, що буде звертатися до правоохоронних органів щодо вчинення злочину посадовими особами ТзОВ Атланта Інвест енд Девелопмент , а саме підроблення документів.

18.04.2017 ТзОВ Атланта Інвест енд Девелопмент надало відповідь на листи відповідача №1 та №2 від 31.03.2017, в якій вказало, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про відступлення права вимоги, та на виконання п. 2.1. цього договору позивачем було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 25 250,00 грн.

13.05.2019 ТзОВ Атланта Інвест енд Девелопмент направило ТзОВ Компанія Енергобудлізинг повідомлення про заміну кредитора по договору №Б 2011/08/22 купівлі-продажу цінних паперів від 29.09.2011 за вих. №13/05-19, в якому повідомило, що позивач став новим кредитором за договором №Б 2011/08/22 купівлі-продажу цінних паперів від 29.09.2011.

Крім того, 13.05.2019 ТзОВ Атланта Інвест енд Девелопмент направило ТзОВ Атланта Білдінг претензію за вих. № 13/05-19, в якому просило відповідача протягом 5 робочих днів здійснити передачу за актом приймання-передачі всіх документів, які засвідчують права, що передані за договором про відступлення права вимоги від 05.05.2014 та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за основним договором.

Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

Господарський суд міста Києва рішенням від 28.10.2019 у справі № 910/7208/19 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Атланта Інвест енд Девелопмент задовольнив. Зобов`язав Товариство з обмеженою відповідальністю Атланта Білдінг передати Товариству з обмеженою відповідальністю Атланта Інвест енд Девелопмент всі документи, що засвідчують права, які були передані згідно договору про відступлення права вимоги №б/н від 05.05.2014 та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за основним договором №Б 2011/08/22 купівлі-продажу цінних паперів від 29.09.2011. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю Атланта Білдінг на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Атланта Інвест енд Девелопмент судовий збір в розмірі 1 921,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач свої зобов`язання за договором про відступлення права вимоги №б/н від 05.05.2014 щодо сплати винагороди у строк до 28.02.2017 виконав належним чином, сплатив відповідачу винагороду у розмірі 25 250,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №166 від 08.02.2017, №480 від 09.02.2017 та №93 від 10.02.2017.

Разом із тим, в порушення п. 3.1. договору про відступлення прав вимоги, відповідач документи, які засвідчують права, що передаються за цим договором та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за основним договором протягом 3 днів з моменту підписання цього договору позивачу не передав, чим порушив умови договору.

З огляду на встановлене суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю Атланта Білдінг порушило умови договору про відступлення права вимоги від 05.05.2014, зокрема п. 3.1. цього договору, тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Атланта Інвест енд Девелопмент про зобов`язання вчинити дії, а саме: передати ТзОВ Атланта Інвест енд Девелопмент всі документи, що засвідчують права, які були передані згідно договору про відступлення права вимоги №б/н від 05.05.2014 та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за договором №Б 2011/08/22 купівлі-продажу цінних паперів від 29.09.2011, підлягають задоволенню.

Судом відхилено твердження відповідача про укладення договору про відступлення права вимоги особою, яка не мала повноважень директора ТзОВ Аталанта Білдінг , що свідчить про недійсність договору, на підставі статті 204 Цивільного кодексу України, яка закріплює презумпцією правомірності правочину.

Також суд дійшов висновку, що перебіг позовної давності щодо виконання умов договору має відрахуватися з дати останньої оплати за договором, тобто з 10.02.2017, а тому закінчується 10.02.2020, у заявлене клопотання про зв?язку з чим заявлене відповідачем клопотання про застосування строку позовної давності взнано необґрунтованим.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 23.01.2020 рішення Господарського суду міста Києва 28.10.2019 у справі № 910/7208/19 залишив без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Атланта Білдінг залишив без задоволення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю Атланта Білдінг звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва 28.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2020 у справі № 910/7208/19, у якій просило їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.

В обґрунтування доводів касаційної скарги зазначило, що судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

Зазначило, що Товариство з обмеженою відповідальністю Атланта Білдінг заперечує факт укладення договору про відступлення права вимоги від 05.05.2014.

Судами попередніх інстанцій неправильно застосовано приписи статтей 261, 267 Цивільного кодексу України щодо початку перебігу позовної давності. Датою початку перебігу позовної давності є 09.05.2014 - наступний день після спливу строку виконання п. 3.1. Договору про відступлення права вимоги, так як 3-денний строк виконання зобов?язання за п. 3.1. Договору про відступлення права вимоги пов?язаний не з датою оплати, а з датою підписання Договору.

Суди попередніх інстанцій безпідставно звузили предмет доказування у справі, усунулись від перевірки важливих обставин, необґрунтовано посилаючись на статтю 204 Цивільного кодексу України.

Помилково не застосували статтю 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та не прийняли відомості з ЄДР як достовірні у спорі з третьою особою.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу зазначив що суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що початок перебігу строку позовної давності слід обраховувати з 10.02.2017, так як до моменту оплати за договором про відступлення права вимоги, у покупця не виникло право вимагати від продавця передачі товару.

Станом на час укладення договору про відступлення права вимоги від 05.05.2014 існувало рішення загальних зборів ТзОВ Атланта Білдінг від 30.04.2014, яким призначено на посаду директора ТзОВ Атланта Білдінг Семенюка П.М. Позивачу не було відомо що повноваження директора ТзОВ Атланта Білдінг Семенюка П.М. розпочинаються з 12.05.2014.

Жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов?язку сторони правочину моніторити дані ЄДР щодо актуальних відомостей про керівника юридичної особи - сторони правочину.

Відповідачем не спростовано прийняття виконання за спірним договором, так як він продовжує утримувати отримані від позивача кошти.

Склад суду у даній справі визначений згідно з витягом з протоколу розподілу судової справи від 20.02.2020 та від 09.04.2020, від 04.05.2020, які наявні в матеріалах справи.

Розгляд клопотань

24.06.2020 представником позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Атланта Інвест енд Девелопмент - адвокатом Коротюк М.Г. безпосередньо до Верховного Суду подано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Касаційний господарський суд відхиляє зазначене клопотання з огляду на те, що судове засідання у справі № 910/7208/19 призначено на 25.06.2020, клопотання представником позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Атланта Інвест енд Девелопмент - адвокатом Коротюк М.Г. подано з порушенням строку, встановленого частиною другою статті 197 Господарського процесуального кодексу України. Також до зазначеного клопотання не додано доказів надсилання її копії іншим учасникам справи.

Крім того, 24.06.2020 представником позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Атланта Інвест енд Девелопмент - адвокатом Коротюк М.Г. безпосередньо до Верховного Суду подано клопотання про оголошення перерви у розгляді касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Атланта Білдінг на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2020 у справі № 910/7208/19 до 15.07.2020, яке обґрунтоване тим, що у справі № 910/13150/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Атланта Білдінг до Товариства з обмеженою відповідальністю Атланта Інвест енд Девелопмент , за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Енергобудлізинг про визнання договору недійсним касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Атланта Інвест енд Девелопмент на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2020 у справі №910/13150/19 призначено до розгляду на 01.07.2020.

Касаційний господарський суд відхиляє зазначене клопотання з огляду на те, що наведені в клопотанні доводи є необґрунтованими.

Заявником не обґрунтовано, яким чином відкриття касаційного провадження у справі №910/13150/19 та призначення її до розгляду впливає на здійснення касаційного перегляду у справі № 910/7208/19, з огляду на встановлені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, а також дотримання вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо забезпечення права на розгляд справи упродовж розумного строку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній на час подання касаційної скарги), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Щодо суті касаційної скарги

Суди попередніх інстанцій, свої рішення про задоволення позовних вимог, обґрунтовували встановленою статтею 204 Цивільного кодексу України презумпцією договору. При цьому визнали необґрунтованим клопотання відповідача про застосування позовної давності.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частинами 4, 5 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

При цьому визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

Початок перебігу позовної давності визначається відповідно до правил статті 261 Цивільного кодексу України.

За загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з п. 3.1. спірного договору про відступлення права вимоги від 05.05.2014 первісний кредитор зобов`язується передати новому кредитору всі документи, які засвідчують права, що передаються за цим договором, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за основним договором, протягом 3 днів з моменту підписання цього договору.

Тобто про порушення свого права позивач був обізнаний уже 09.05.2014, однак з позовом звернувся лише 30.05.2019.

Визначені пунктами 2.1. та 2.2. договору умови щодо сплати новим кредитором первісному кредитору винагороди у розмірі 25 250,00 грн, шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок первісного кредитора та визначення строку сплати такої винагороди до 28.02.2017, не містять застережень щодо моменту виникнення у первісного кредитора обов?язку передати новому кредитору всі документи, які засвідчують права, що передаються за цим договором, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за основним договором. Такі умови визначені в п. 3.1 договору, пов?язані з моментом підписання цього договору, та не ставлять в залежність виконання старим кредитором свої зобов?язань від часу отримання винагороди.

Усупереч наведеному, суди попередніх інстанцій погодилися з доводами позивача, що перебіг позовної давності щодо виконання умов договору відраховується з дати останньої оплати новим кредитором винагороди, тобто з 10.02.2017, та закінчується 10.02.2020 та відхилили клопотання позивача про застосування строків позовної давності.

Такий висновок судів попередніх інстанцій ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права.

У той же час існування підстав для надання судового захисту порушеного права у спірних правовідносинах через поважність причин пропуску позивачем позовної давності при зверненні із позовними вимогами у цій справі судами не встановлювались.

Застосування позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія Юкос проти Росії ).

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 Цивільного кодексу України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності.

При цьому саме на позивача покладено обов`язок доказування тієї обставини, що строк було пропущено з поважних причин, що випливає із загального правила, встановленого статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести відсутність об`єктивних перешкод для вчасного звернення позивача із вимогою про захист порушеного права.

Суд вправі надати особі (визнати право) на судовий захист порушеного права за сукупності умов:

- особа (позивач) наведе поважні, на її думку, причини пропуску позовної давності при зверненні до суду за захистом порушеного права, вказавши на конкретні обставини, які об`єктивно перешкоджали йому звернутись за захистом порушеного права у межах позовної давності, вказавши та надавши також суду докази, що підтверджують існування цих обставин (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України);

- суд за результатами оцінки доказів, наданих на підтвердження цих обставин, встановить їх існування та дійде висновку про їх об`єктивний характер, і тим самим дійде висновку про існування поважних причин пропуску позовної давності при зверненні позивача за захистом порушеного права.

За відсутності будь-якої із наведених умов, суд не має права визнавати існування поважних причин пропуску позовної давності у спірних правовідносинах, надавати у зв`язку із цим особі (позивачу) судовий захист порушеного права та задовольняти відповідні вимоги.

Така правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц, від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, Касаційного господарського суду від 28.01.2020 у справі № 910/9158/16.

Оскільки з`ясування зазначених вище питань і встановлення відповідних обставин існування поважних причин пропуску позовної давності є необхідними складовими для належного розгляду справи, висновок суду першої та апеляційної інстанцій по суті спору є передчасним .

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

З врахуванням викладеного, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій припустилися неправильного застосування приписів Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з`ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це відповідно є підставою для їх скасування та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду господарському суду апеляційної інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, прав та обов`язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Під час нового розгляду судам попередніх інстанцій також слід звернути увагу на обставини встановлені у справі № 910/13150/19.

Судові витрати

Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Атланта Білдінг задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2020 у справі № 910/7208/19 скасувати.

3. Справу № 910/7208/19 передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді І. Кондратова

В. Студенець