Ухвала

від 25.06.2020 по справі 904/2661/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 904/2661/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Катеринчук Л. Й., Пєскова В. Г.

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.

за участю представників :

ФОП Кузьмінова В. О.: Матухно І. А.

Приватної фірми "НІК АН": керівник Коваленко С. О.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кузьмінова Володимира Олександровича

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.01.2020

у складі колегії суддів: Березкіної О. В. - головуючої, Дарміна М. О., Іванова О. Г.

та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2019

у складі судді Бєлік В. Г.

у справі за позовом Фізичної особи-підприємця Кузьмінова Володимира Олександровича

до

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "КОВАЛЕНКО І КО"

2. Приватної фірми "Нік Ан"

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Комунальне підприємство "Міськавтопарк" Дніпровської міської ради

про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування записів про право власності

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1 . У червні 2019 року Фізична особа-підприємець Кузьмінов Володимир Олександрович (далі - ФОП Кузьмінов В. О., позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОВАЛЕНКО І КО" (далі - ТОВ "КОВАЛЕНКО І КО", відповідач 1), Приватної фірми "Нік Ан" (далі - ПФ "Нік Ан", відповідач 2) та ОСОБА_1 (відповідач 3), в якій просив суд:

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяження записи про право власності за індексними номерами № 25938952 від 27.04.2018, № 22135011 від 03.04.2017 та № 22132156 від 01.09.2017;

- витребувати автомобільну стоянку, що розташована за адресою: вул. Набережна Заводська, 110, м. Дніпро (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 362739512101) з чужого незаконного володіння ТОВ "КОВАЛЕНКО І КО" на користь ФОП Кузьмінова В. О.

2. В обґрунтування позовних вимог ФОП Кузьмінов В. О. посилався на набуття ним за результатом прилюдних торгів з продажу майна ТОВ "Пеле Груп" права власності на нерухоме майно (автомобільну стоянку), яке на підставі судових рішень, що пізніше були скасовані, було зареєстровано за ПФ "Нік Ан", а у подальшому проведена незаконна реєстрація цього майна - за гр. ОСОБА_1 , який вніс спірне майно до статутного капіталу ТОВ "КОВАЛЕНКО І КО".

3 . Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2019 за цим позовом відкрито провадження у справі № 904/2661/19 в порядку загального позовного провадження. Згодом ухвалою суду від 23.07.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Комунальне підприємство "Міськавтопарк" Дніпровської міської ради (далі - КП "Міськавтопарк" Дніпровської міської ради, третя особа) та ухвалою суду від 28.08.2019 - залишено без розгляду позовну заяву ФОП Кузьмінова В. О. в частині позовних вимог до ОСОБА_1 .

Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

4. 29.10.1998 Дніпропетровське бюро технічної інвентаризації видано ПФ "Нік Ан" свідоцтво про право власності на автомобільну стоянку за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна заводська, 110 (реєстровий № 1388-130 у реєстровій книзі № 28 ЮН).

5. 03.06.2014 Приватним підприємством "Нива-В.Ш." (далі - ПП "Нива-В.Ш."), в особі Філії 04 ПП "Нива-В.Ш." проведено прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна - автомобільної стоянки, що належить ПФ "Нік Ан", які оформлено протоколом від 03.06.2014 № 0834509-1 по проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, яке належить боржнику - ПФ "Нік Ан" (код ЄДРПОУ 20225362, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Заводська, 92).

6 . 09.06.2014 на підставі протоколу від 03.06.2014 № 0834509-1 Ленінським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції видано акт про проведення прилюдних торгів (аукціону) по реалізації арештованого майна від 09.06.2014 за вих. № 36548/16.

7 . 22.09.2014 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Павловською Ганною Олегівною на підставі акта від 09.06.2014 видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Пеле Груп" (далі - ТОВ "Пеле Груп") свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів за реєстровим номером 779 (реєстраційний номер вказаного об`єкта нерухомого майна: 362739512101).

8 . 29.10.2015 за результатом проведення в ході ліквідаційної процедури ТОВ "Пеле Груп" аукціону з продажу майна банкрута спірна автомобільна стоянка була відчужена Кузьмінову В. О.

9 . 20.11.2015 ФОП Кузьмінову В. О. було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно (автомобільну стоянку), що в цілому складається з: А-1 будинок охорони, площею 18,8 кв. м, Б - бокси, площею 44,7 кв. м, В - склад, площею 28,7 кв. м, Г - склад, площею 28,3 кв. м, Е - металевий сарай, площею 1220 кв. м, Ж - навіси, площею 2396 кв. м, Д - сторожовий пост, площею 3,44 кв. м, № 1-3, І - споруди (ворота, огорожа, мостіння) по вулиці Набережна Заводська, буд. 110.

10 . Вказане нерухоме майно зареєстровано за позивачем (ФОП Кузьміновим В. О.) на підставі акту про передання права власності на куплене нерухоме майно та протоколу про проведення аукціону.

11 . Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2015 у справі № 904/5912/15 за позовом ПФ "Нік Ан" , залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.11.2015: визнано недійсними протокол від 03.06.2014 № 0834509-1 по проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, яке належить боржнику - ПФ "Нік Ан", складеного Філією 04 ПП "Нива-В.Ш."; визнано недійсним акт про проведення прилюдних торгів (аукціону) з реалізації арештованого майна від 09.06.2014 № 36548/16, виданий Ленінським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції; визнано недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 22.09.2014 за реєстровим номером 779, видане приватним нотаріусом Павловською Ганною Олегівною ТОВ "Пеле Груп".

12 . У грудні 2015 року ПФ "Нік АН" звернулася до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до Кузьмінова В. О. , третя особа - Приватне підприємство "Справедливість 2015" про витребування майна.

13 . Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17.06.2016 у справі № 205/8482/15-ц позовні вимоги ПФ "Нік Ан" задоволено в повному обсязі. Витребувано у Кузьмінова В. О. на користь ПФ "Нік Ан" автомобільну стоянку, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна заводська, 110. Припинено право власності Кузьмінова В. О. на це майно. Визнано за ПФ "Нік Ан" право власності на спірне майно.

14 . Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01.08.2017 у справі № 205/8482/15-ц рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17.06.2016 в частині задоволення позовних вимог щодо припинення права власності Кузьмінова В. О. на автомобільну стоянку, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна заводська, 110 та визнання за ПФ "Нік Ан" права власності на вказану автомобільну стоянку скасовано та відмовлено в їх задоволенні. В іншій частині рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17.06.2016 залишено без змін.

15 . Постановою Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17.06.2016 та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01.08.2017 у справі № 205/8482/15-ц скасовано, провадження у справі за позовом ПФ "Нік Ан" до Кузьмінова В. О. , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ПФ "Справедливість 2015" про витребування майна закрито. З огляду на суб`єктний склад спору, предмет позову та характер спірних правовідносин Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

16 . Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.09.2017 ПФ "Нік Ан" на підставі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17.06.2016 у справі № 205/8482/15 та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01.08.2017 у справі № 205/8482/15-ц зареєстрував за собою право власності на спірну автомобільну стоянку за № 22132156.

17 . У липні 2017 року ПФ "Нік Ан" подало до Господарського суду Дніпропетровської області заяву про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника ТОВ "Пеле Груп" та виключення майна з ліквідаційної маси в межах справи № 904/2396/15 про банкрутство ТОВ "Пеле Груп".

18 . Ухвалою суду від 19.09.2017 у справі № 904/2396/15 заяву ПФ "Нік Ан" задоволено. Визнано недійсними результати аукціону (відкритих торгів), з продажу цілісного майнового комплексу - автомобільної стоянки, за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, 110, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових праві на нерухоме майно 362739512101) проведеного 29.10.2015 Правобережною товарною біржею та оформленого протоколом № 1 від 29.10.2015 про проведення аукціону; визнано недійсним свідоцтво (зареєстрованого в реєстрі за № 2683) видане 20.11.2015 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко В. В., яке посвідчує право власності на вищезазначену автомобільну стоянку за Кузьміновим В. О. ; виключено з ліквідаційної маси ТОВ "Пеле Груп" цілісний майновий комплекс - автомобільну стоянку, за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, 110 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових праві на нерухоме майно 362739512101).

19 . Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2018 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2017 у справі № 904/2396/15 скасовано; в задоволенні заяви ПФ "Нік Ан" № б/н від 03.07.2017 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника ТОВ "Пеле Груп" та виключення майна з ліквідаційної маси з урахуванням уточнення відмовлено.

20 . Крім того суд апеляційної інстанції зазначив, що з інформаційної довідки від 04.09.2017 № 96167836 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається здійснення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна розташованого в місті Дніпрі по вулиці Набережна Заводська, буд. 110 (реєстраційний номер вказаного об`єкта нерухомого майна: 362739512101) за гр. Кучеренко Т. Р .

21 . Зазначену реєстраційну дію проведено державним реєстратором відділу державної реєстрації Покровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Кривошей Анастасією Анатоліївною. Номер запису про право власності: 22135011. Дата, час державної реєстрації: 03.04.2017 10:04:34. В якості підстави виникнення права власності вказано рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська № 2/1254/17-ц від 27.07.2017.

22 . Разом з тим судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2018 у справі № 804/126/18 за позовом ПФ "Нік Ан" , залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2018, визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації Покровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Кривошей Анастасії Анатоліївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05.04.2017 (індексний номер 34628421), яким проведено державну реєстрацію права приватної власності на об`єкт нерухомого майна (автомобільна стоянка), розташованого в м. Дніпрі по вул. Набережна Заводська, буд. 110 (реєстраційний номер вказаного об`єкта нерухомого майна: 362739512101) за суб`єктом: Кучеренко Т . Р.

23 . Також судом апеляційної інстанції з`ясовано що з інформаційної довідки № 146341124 від 22.11.2018 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається державна реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна № 362739512101 (м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, буд. 110 - автостоянка) за ТОВ "КОВАЛЕНКО І КО" (код ЄДРПОУ: 42095880, країна реєстрації: Україна, адреса: Україна, 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вулиця Сімферопольська, будинок 2-Б, квартира 4).

24 . Зазначену реєстраційну дію було проведено Третяк Т. В. державним реєстратором Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області. Номер запису про право власності: 25938952. Дата, час державної реєстрації: 27.04.2018 18:06:45. В якості підстави виникнення права власності вказано акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 26.04.2018, видавник: Кучеренко Т. Р. та ТОВ "КОВАЛЕНКО І КО"; протокол загальних зборів ТОВ "КОВАЛЕНКО І КО", серія та номер: № 02, виданий 26.04.2018, видавник: ТОВ "КОВАЛЕНКО І КО". В якості підстави для внесення запису вказано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 40870034 від 27.04.2018 18:08:38.

25 . Посилаючись на наведені обставини позивач просив скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяження записи про право власності за індексними номерами № 25938952 від 27.04.2018, № 22135011 від 03.04.2017, № 22132156 від 01.09.2017 та витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ "КОВАЛЕНКО І КО" на користь ФОП Кузьмінова В. О. спірну автомобільну стоянку.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

26. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2019 у справі № 904/2661/19 у задоволенні позову ФОП Кузьмінова В. О. відмовлено в повному обсязі.

27. Відмову у задоволенні позову суд мотивував передчасністю заявлення таких вимог за наявності невирішеного спору про право власності на спірне майно та не наданням позивачем належних та допустимих доказів знаходження спірної автостоянки у фактичному володінні відповідача 1.

28 . Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.01.2020 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2019 у справі № 904/2661/19 залишено без змін.

29 . Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для задоволення позову зазначивши, що за наявності невирішеного спору про право власності на спірне майно, пред`явлення ФОП Кузьміновим В. О. позову про витребування майна із чужого незаконного володіння є передчасним. Відтак, з огляду на встановлені обставини апеляційний суд дійшов висновку, що позивачем не доведено свій правовий статус власника майна, за змістом його вимог він є добросовісним набувачем, права якого не можуть бути захищені шляхом звернення із позовом в порядку статті 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) про витребування майна.

Короткий зміст вимог та підстав касаційної скарги

30 . Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2019 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.01.2020 ФОП Кузьмінов В. О. звернувся до Касаційного господарського суд у складі Верховного Суду із касаційною скаргою з вимогою їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

31. Підставою касаційного оскарження скаржником визначено застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норм права без урахування висновку щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду та Верховного суду України, тобто приписи пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Щодо реалізації учасниками справи процесуальних прав

32. Згідно із пунктами 1, 2 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

33 . Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом (частини перша, друга статті 13 ГПК України).

34 . Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав , передбачених цим Кодексом (пункти 1, 3, 4 частини п`ятої статті 13 ГПК України).

35 . За змістом пунктів 2, 3 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право , зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

36 . Відповідно до частини першої статті 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

37. Отже, учасник справи, який не є касатором, керуючись принципами рівності учасників процесу перед законом і судом та змагальності сторін, вправі реалізувати своє процесуальне право на подання письмового відзиву на касаційну скаргу іншого учасника справи (висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 43/122).

38. Таке право реалізується учасником справи протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі.

39 . Ухвалою Верховного Суду від 02.03.2020 відкрито касаційне провадження у справі № 904/2661/19 за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Кузьмінова В. О., призначено її розгляд на 19.03.2020 та повідомлено учасників справи про право на подання відзивів на касаційну скаргу.

40 . Ця ухвала, як і інші судові рішення касаційного суду у справі № 904/2661/19, надіслана на адресу учасників справи рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення та була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

41 . Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

42 . У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення ЄСПЛ у справі "Гурепка проти України № 2" наголошується на принципі рівності сторін, одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

43 . На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

44 . З урахуванням викладеного учасники справи мали достатньо часу для реалізації ними процесуальних прав передбачених ГПК України, зокрема, права на висловлення (викладення шляхом надіслання на поштову/електронну адреси суду) своєї позиції щодо поданої касаційної скарги ФОП Кузьмінова В. О.

45 . Станом на момент розгляду скарги ФОП Кузьмінова В. О. учасники справи, за винятком ПФ "Нік Ан", процесуальних позицій (відзивів, пояснень тощо) щодо поданої касаційної скарги не висловили (не надіслали).

46 . Заяв чи клопотань від учасників справи стосовно неможливості реалізації ними своїх процесуальних прав на подання відзиву, власної позиції (пояснень тощо) щодо касаційної скарги до суду не надходило.

47 . Разом з цим, судом враховується, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи , що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

48 . Суд неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").

49 . Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").

50 . Суд бере до уваги те, що касаційне провадження у цій справі відкрито 02.03.2020, а також те, що з цього моменту розгляд справи неодноразово відкладався, що надало можливість учасникам справи достатньо часу для реалізації їх процесуальних прав.

51. У судове засідання 25.06.2020 з`явилися представник скаржника та директор ПФ "Нік Ан", які надали пояснення у справі. Інші учасники справи право на участь у судовому засіданні, в тому числі в режимі відеоконференції відповідно до статті 197 ГПК України не реалізували.

52. Клопотань (заяв) про відкладення розгляду справи призначеного на 25.06.2020 від учасників справи не надходило.

53 . Суд звертає увагу, що 02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, яким статтю 197 ГПК України після частини третьої доповнено новою частиною (частиною четвертою) такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України".

54 . На реалізацію зазначених положень наказом Державної судової адміністрації України № 196 від 23.04.2020 затверджено "Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза приміщенням суду" яким передбачено, що учасники судового процесу беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду .

55. До того ж, постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та відповідно до підпункту 8 пункту 2 постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.

56. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією (у тому числі у м. Києві). Зокрема, дозволено: з 22.05.2020 регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25.05.2020 перевезення пасажирів метрополітенами .

57 . Наведене свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав. Водночас учасники, які не забезпечили участь в судовому засіданні своїх представників та не скористались правом подання відзиву на касаційну скаргу, не повідомляли про їх намір взяти участь у судовому засіданні, в тому числі у режимі відеоконференції, не зазначили причин, з урахуванням обставин послаблення протиепідемічних заходів, які перешкоджають їх участі в судовому засіданні безпосередньо або через представників.

58. Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

59 . В даному випадку участь представників сторін в судовому засіданні, призначеному ухвалою суду від 28.05.2020 на 25.06.2020, обов`язковою не визнавалась, про що безпосередньо доводилось до відома учасників справи у пункті 3 резолютивної частини згаданої ухвали суду.

60 . З урахуванням наведеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності решти представників учасників справи.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу (ФОП Кузьмінов В. О.)

61. Відповідно до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України підставою на якій подається касаційна скарга ФОП Кузьмінов В. О. визначив неврахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 17.12.2014 у справі № 6-140цс14 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 522/2201/15-ц за яким власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.

62. Також, скаржник стверджує, що оскаржувані рішення ухвалено судами без повного та всебічного з`ясування обставин справи, зокрема, стосовно підстав набуття позивачем права власності на спірне майно та протиправного заволодіння цим майном відповідачем 1; неповноважності директора ПФ "Нік Ан" Коваленка С. О. та відсутності судових спорів про визнання права власності на спірне майно на час розгляду справи № 904/2661/19.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

Відповідач - 2 (ТОВ "Нік Ан")

63. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Нік Ан" заперечує щодо доводів скаржника, вважає касаційну скаргу необґрунтованою, зазначаючи, що позивача не можна вважати добросовісним набувачем спірного майна, оскільки ФОП Кузьмінов В. О. не набув право власності на автомобільну стоянку через нікчемність укладеного з ним правочину. Оскаржувані рішення узгоджуються із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц.

64 . Від інших учасників відзивів на касаційну скаргу не надійшло.

Позиція Верховного Суду

65. Згідно із частиною першою статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

66 . Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

67 . Частиною третьою статті 3 ГПК України передбачено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи .

68 . У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

69 . Сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі ''Дія 97 проти України" від 21.10.2010).

70 . 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-XI "Про внесення змін до ГПК України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження судових рішень.

71 . Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

72 . Із наявних матеріалів справи вбачається, що у цій справі ФОП Кузьмінов В. О. з касаційною скаргою звернувся до Верховного Суду 17.02.2020 , тобто після набрання чинності Закону від 15.01.2020 № 460-XI.

73 . З урахуванням наведеного розгляд касаційної скарги ФОП Кузьмінова В. О. здійснюється із застосуванням положень ГПК України у редакції чинній від 08.02.2020.

74 . Частиною першою статті 300 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження , та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

75 . Згідно із пунктом 1 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

76 . Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду , крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

77 . Таким чином пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України у редакції від 08.02.2020 визначено підставою касаційного оскарження судових рішень застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

78 . Суд враховує, що судовими рішеннями в подібних правовідносинах є такі рішення, де подібними є (1) предмети спору , (2) підстави позову , (3) зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини , а також має місце (4) однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (аналогічна позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 20.06.2018 у справі № 755/7957/16-ц, від 26.06.2018 у справі № 2/1712/783/2011, від 26.06.2018 у справі № 727/1256/16-ц, від 04.07.2018 у справі № 522/2732/16-ц).

79 . Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

80 . Отже з`ясування наявності права в скаржника на касаційний перегляд судових рішень з підстав наведених у пунктів 1 частини другої статті 287 ГПК України перебуває в залежності від встановлення сукупності таких складових елементів (критеріїв) як подібність предмета спору (заявлених вимог), підстав позову (вимог), змісту позовних вимог та встановлених судами фактичних обставин, а також наявності однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин.

81 . Із змісту касаційної скарги слідує, що в якості підстави касаційного оскарження ФОП Кузьмінов В. О. посилається на ухвалення оскаржуваних судових рішень без урахування висновку щодо застосування норм права викладеного у постанові Верховного Суду України від 17.12.2014 у справі № 6-140цс14 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 522/2201/15-ц за яким власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.

82. Надаючи оцінку наведеним скаржником підставам касаційного оскарження судових рішень судом враховується таке.

Щодо подібності предмета та підстав заявлених вимог

83 . У справі, що розглядається предметом позову є вимоги про витребування нерухомого майна (автомобільної стоянки) з чужого незаконного володіння та скасування записів стосовно спірного майна у Державному реєстрі прав на нерухоме майно, що обґрунтовані вибуттям цього майна з володіння позивача поза його волею на підставі судового рішення, яке не ухвалювалось.

84. За змістом наведеної скаржником постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 522/2201/15-ц є подібними предмет судового розгляду в частині позовних вимог про витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна (земельної ділянки) та скасування рішення про державну реєстрацію права з огляду на вибуття спірного майна з володіння власника на підставі судового рішення, скасованого пізніше.

85 . Водночас, згідно з постановою Верховного Суду України від 17.12.2014 у справі № 6-140цс14 позивач заявив вимоги про повернення нерухомого майна (земельних ділянок) у власність держави разом з вимогами про скасування первинної підстави вибуття майна з володіння власника (розпоряджень місцевої державної адміністрації), а також визнання недійсними наступного правочину з відчуження відповідачу спірного майна та правовстановлюючих документів на це майно.

Щодо подібності змісту заявлених вимог та встановлених судами фактичних обставин

86. У справі, що розглядається (№ 904/2661/19 ) суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду про те, що за наявності невирішеного спору про право власності на спірне майно, пред`явлення ФОП Кузьміновим В. О. позову про витребування майна із чужого незаконного володіння є передчасним.

87. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.10.1998 Дніпропетровське бюро технічної інвентаризації видало ПФ "Нік Ан" Свідоцтво про право власності на автомобільну стоянку за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна заводська, 110. (реєстровий № 1388-130 у реєстровій книзі № 28 ЮН).

88. На підставі акта державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби про проведення прилюдних торгів (аукціону) з реалізації арештованого нерухомого майна - автомобільної стоянки, що належить ПФ "Нік Ан" вих. № 36548/16 від 09.06.2014, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу 22.09.2014 було видано ТОВ "Пеле Груп" свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів за реєстровим номером 779 (реєстраційний номер вказаного об`єкта нерухомого майна: 362739512101).

89. За результатами проведеного 29.10.2015 в ході ліквідаційної процедури ТОВ "Пеле Груп" аукціону з продажу майна банкрута спірна автомобільна стоянка була відчужена Кузьмінову В. О., якому 20.11.2015 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - автомобільну стоянку, що складається з: А-1 будинок охорони, площею 18,8 кв. м, Б - бокси, площею 44,7 кв. м, В - склад, площею 28,7 кв. м, Г - склад, площею 28,3 кв. м, Е - металевий сарай, площею 1220 кв. м, Ж - навіси, площею 2396 кв. м, Д - сторожовий пост, площею 3,44 кв. м, №1-3, І - споруди (ворота, огорожа, мостіння) по вулиці Набережна Заводська, буд. 110 у. м. Дніпропетровську.

90. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2015 року у справі № 904/5912/15 за позовом ПФ "Нік Ан", залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.11.2015, визнано недійсними протокол від 03.06.2014 року № 0834509-1 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, яке належить боржнику - приватній фірмі "Нік Ан", складений Філією 04 ПП "Нива-В.Ш."; визнано недійсним акт про проведення прилюдних торгів (аукціону) з реалізації арештованого майна від 09.06.2014 року № 36548/16, виданий Ленінським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції; визнано недійсним видане ТОВ "Пеле Груп" свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 22.09.2014 року за реєстровим номером 779.

91. Задовольняючи позов ПФ "Нік Ан" у справі № 904/5912/15 суди констатували, що прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна ПФ "Нік Ан" - автомобільної стоянки, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Заводська, 110, були проведені з порушенням визначеної законодавством процедури та за відсутності правових підстав, оскільки виконавчі документи , де боржником є Приватне підприємство "Нік Ан", на виконання до Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції не надходили , державними виконавцями цього органу ДВС реалізація об`єктів нерухомості, належних вказаному боржнику не здійснювалася .

92. З огляду на обставини даної справи та ураховуючи судові рішення у справі № 904/5912/15, суди попередніх інстанцій встановили, що відчуження ТОВ "Пеле Груп" спірного майна позивачу- ФОП Кузьмінову В. О. здійснено особою, яка не мала на це права, та поза волею власника майна -ПФ "Нік Ан" .

93 . Також, суди попередніх інстанцій врахували, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2018 у справі № 804/126/18, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2018, задоволено позовні вимоги ПФ "Нік Ан", визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05.04.2017 (індексний номер 34628421), яким проведено державну реєстрацію права приватної власності на об`єкт нерухомого майна (автомобільна стоянка), розташованого в м. Дніпрі по вул. Набережна Заводська, буд. 110 (реєстраційний номер вказаного об`єкта нерухомого майна: 362739512101) за суб`єктом: ОСОБА_1 .

94. Задовольняючи вимоги ПФ "Нік Ан" у справі № 804/126/18 суди констатували, що право власності на автомобільну стоянку за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Заводська, буд. 110 зареєстровано за ПФ "Нік Ан" за рішенням державного реєстратора Комунального підприємства "Будинок юстиції" Дніпропетровської обласної ради індексний номер: 36874234 від 01.09.2017 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 29.10.1998 виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради. Це свідоцтво та запис № 22132156 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на автомобільну стоянку за ПФ "Нік Ан" залишаються не скасованими.

95. Враховуючи наведене суди попередніх інстанцій зазначили, що на час розгляду справи право власності на спірний об`єкт нерухомості зареєстрований як за позивачем, так і за відповідачами, а позивач- ФОП Кузьмінов В. О. набув право власності на спірне майно у ланцюгу таких правочинів, а саме, внаслідок правочину з особою, правомірність реєстрації права власності за якою оспорена ПФ "Нік Ан", як власником, майно якого вибуло поза його волею, що підтверджується судовими рішеннями.

96. Постановою від 17.12.2014 у справі № 6-140цс14 Верховний Суд України направив справу на новий розгляд не погодившись з висновком судів про відмову у витребуванні земельних ділянок на користь держави на підставі статті 388 ЦК України, мотивованим тим, що задоволення позовних вимог про визнання незаконними розпоряджень органу влади та недійсними договорів купівлі-продажу само собою передбачає як наслідок повернення земельних ділянок власнику.

97. Стосовно підстав вибуття спірного майно з володіння власника в особі Первомайської районної державної адміністрації суди попередніх інстанцій виходили з того, що розпорядження про надання дозволу на складання проектів відведення земельних ділянок громадянам у власність і про передачу цих земельних ділянок у власність громадянам, які звернулись із заявами про надання земельних ділянок у довгострокове користування, а не у власність, прийняті районною державною адміністрацією з порушенням вимог статей 118, 124 Земельного кодексу України.

98. В контексті оцінки ефективності способу захисту прав неволодіючого власника (територіальної громади в особі районної державної адміністрації) Верховний Суд України зазначив, що захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.

99. Постановою від 05.12.2018 у справі № 522/2201/15-ц Велика Палата Верховного Суду направила справу на новий розгляд не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій про вибуття спірної земельної ділянки за волею власника в особі Одеської міської ради, оскільки її виконавчий орган видав державний акт на виконання судового рішення, яке надалі було скасоване.

100. Суди у цій справі встановили, що судове рішення у справі № 2-1491-1/07, яке надалі було скасоване, виконане шляхом видання Управлінням земельних ресурсів у м. Одесі відповідачу державного акта на спірну земельну ділянку.

101 . Відтак, Велика Палата Верховного Суду вказала, що суди дійшли помилкового висновку про наявність волі Одеської міської ради на вибуття земельної ділянки з її володіння, оскільки Одеська міська рада не вчиняла дій щодо розпорядження земельною ділянкою у спосіб, передбачений законом, шляхом прийняття відповідного рішення, а судове рішення у справі № 2-1491-1/07, на виконання якого був виданий державний акт - скасоване, відчуження спірного майна відбулось без вираження волі територіальної громади міста Одеси.

102. Аналіз змісту наведених вище постанов на предмет подібності заявлених у них вимог та встановлених судами фактичних обставин свідчить, що суди дійшли висновків щодо наявності (відсутності) підстав для застосування статей 387, 388 ЦК України до спірних правовідносин залежно від фактичних обставин встановлених за результатом дослідження різних за змістом доказів, зокрема:

- у справі, що розглядається дійшли висновку про недоведення позивачем ФОП Кузьміновим В. О. підстав віндикаційного позову , оскільки перший правочин у ланцюгу відчужень, який став передумовою переходу права власності на спірне майно до позивача, був скасований у судовому порядку, відтак первинним законним власником цього майна залишається відповідач 2 ПФ "НІк Ан", оскільки відчуження автомобільної стоянки відбулось поза його волею, що встановлено судовими рішеннями;

- у постанові від 17.12.2014 у справі № 6-140цс14 Верховний Суд України вказав на ефективність способу захисту інтересів територіальної громади саме шляхом заявлення віндикаційного позову для витребування нерухомого майна (земельних ділянок) з чужого незаконного володіння у разі визнання недійсними (скасування) рішень суб`єкта владних повноважень на підставі яких це майно вибуло з володіння власника.

- у постанові від 05.12.2018 у справі № 522/2201/15-ц Велика Палата Верховного Суду вказала на наявність підстав передбачених пунктом 3 частини першої статті 388 ЦК України з огляду на вибуття спірного майна з володіння власника поза його волею, зазначивши, що первинною підставою набуття відповідачем права власності на земельну ділянку було судове рішення, надалі скасоване апеляційним судом.

103. Отже, з сукупного аналізу змісту зазначених постанов вбачається, що встановлені судами обставини у справі, що розглядається, та у наведених ФОП Кузьміновим В. О., як підстава касаційного оскарження, постановах Верховного Суду та Верховного Суду України є відмінними та різняться між собою.

Щодо подібності матеріально-правового регулювання спірних правовідносин

104. У справі, що переглядається, доводи касаційної скарги в контексті пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України фактично зводяться до посилань на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм статті 316, 321, 387, 388 ЦК України щодо права ФОП Кузьмінова В. О., як власника спірної автомобільної стоянки, витребувати це нерухоме майно з чужого незаконного володіння.

105. В частині вимог про витребування (повернення) майна з чужого незаконного володіння у постанові Верховного Суду України від 17.12.2014 у справі № 6-140цс14 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 522/2201/15-ц до спірних правовідносин застосовано аналогічні норми матеріального права в контексті дослідження підстав для віндикації спірного майна та викладено висновок, за яким власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.

106 . Отже, у справі, яка переглядається, та у справах на рішення в яких посилається скаржник, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, матеріально-правове регулювання спірних правовідносин щодо підстав витребування майна з чужого незаконного володіння є подібними.

107 . Таким чином правовідносини у цій справі, та у справах, на які посилається скаржник в обґрунтування наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень не є подібними , оскільки у цих справах є різними встановлені судами фактичні обставини справи, що сформували зміст спірних правовідносин.

108 . Відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України у редакції від 08.02.2020 суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними .

109. Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають з подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.

110 . Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

111 . Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

112 . У справі ЄСПЛ "Sunday Times v. United Kingdom" суд вказав, що прописаний у Конвенції термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. Суд стверджує, що термін "передбачено законом" передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та засади моральності суспільства.

113 . До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика.

114 . Суд нагадує, що вирази "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом" зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, але й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним.

115 . Крім того, суттєвим є той факт, що застосовне національне право відповідає поняттю "законність", визначеному Конвенцією, яка вимагає, щоб усе право - писане чи неписане - було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, у разі потреби - з належною консультацією, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, які може спричинити така дія (рішення ЄСПЛ у справі "Steel and others v. The United Kingdom").

116 . Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ від 21.10.2010 у справі "Diya 97 v. Ukraine").

117 . Правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

118. У рішенні ЄСПЛ у справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (рішення від 02.03.1987 у справі "Monnel and Morris v. the United Kingdom", серія A, № 115, с. 22, п.56, а також рішення від 29.10.1996 у справі "Helmers v. Sweden", серія A, № 212-A, с.15, п.31).

119 . Отже, право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних фільтрів доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". При цьому процесуальні обмеження зазвичай вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб (правова позиція викладена в ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 910/4647/18).

120 . З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України, оскільки правовідносини у справі, що розглядається та справах наведених скаржником в якості підстав касаційного оскарження судових рішень не є подібними.

На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 235, 287, 296, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ :

1. Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Кузьмінова Володимира Олександровича на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.01.2020 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2019 у справі № 904/2661/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді Л. Й. Катеринчук

В. Г. Пєсков