Ухвала

від 30.06.2020 по справі 912/3374/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 912/3374/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Кушніра І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Селянського (фермерського) господарства Мельниченка Василя Олексійовича на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.05.2020

за позовом Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області

до Селянського (фермерського) господарства Мельниченка Василя Олексійовича

про стягнення збитків, заподіяних забрудненням земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 18.02.2020у справі № 912/3374/19 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.05.2020 у справі № 912/3374/19 рішення Господарського суду Кіровоградської області від 18.02.2020 справі №912/3374/19 скасовано; ухвалено нове, яким позовні вимоги задоволено; стягнуто з Селянського (фермерського) господарства Мельниченка Василя Олексійовича на користь Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області 28 844, 00 грн. збитків; 1 921,00 грн. судового збору за подання позовної заяви.

04.06.2020 (згідно з відміткою на конверті) Селянським (фермерським) господарством ОСОБА_1 подано касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.05.2020 у справі № 912/3374/19 безпосередньо до Касаційного господарського суду.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу касаційної скарги між суддями від 10.06.2020 року у справі № 912/3374/19 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.

Перевіривши матеріали касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції закону, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складав 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору складав 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 921, 00 грн.

Предметом позову у даній справі є стягнення завданих збитків, заподіяних внаслідок забруднення земельної ділянки в сумі 28 844,00 грн.

Виходячи з приписів Закону України "Про судовий збір", судовий збір за подання касаційної скарги мав бути сплачений в сумі 3 842 грн. (1 921 грн. x 200%).

Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (ч. 1 ст. 6 згаданого Закону).

Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Положеннями Інструкції встановлено вимоги про заповнення розрахункових документів.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладено в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, який обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Згідно з додатками 2, 8 до Інструкції одним із реквізитів платіжного доручення є "Призначення платежу", який заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 Інструкції.

Положеннями п. 3.8. Інструкції визначено, що реквізит Призначення платежу платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, які зазначено в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Необхідними реквізитами ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи , у межах якої подається відповідна скарга, та дата судового акта, що оскаржується.

Разом з тим, до касаційної скарги додано платіжне доручення № 208 від 04.06.2020 про сплату 3 842,00 грн. судового збору з призначенням платежу дослівно: 101; 06686116; судовий збір за подання касаційної скарги до ВС , в той час, як вірним призначенням платежу є номер справи та орган в межах якої подається відповідна скарга, за яку сплачується судовий збір та дата судового акта, що оскаржується.

Додане до касаційної скарги платіжне доручення № 208 від 04.06.2020 про сплату 3 842,00 грн. не містить обов`язкових реквізитів, у зв`язку з чим не є належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку, оскільки не містить інформації про номер справи, у межах якої подається відповідна скарга, та дату прийняття судового акта, що оскаржується, з огляду на що, з останньої не вбачається яка саме касаційна скарга оплачується судовим збором.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.03.2018 у справі №914/1542/17, від 16.01.2019 у справі №905/1057/18, від 10.05.2018 у справі №613/372/16-ц , від 13.02.2020 у справі № 910/4557/18 та ухвалах Верховного Суду від 26.03.2018 у справі №907/892/15, від 16.04.2018 у справі №922/3137/17, від 20.04.2018 у справі №910/12031/17, від 21.02.2019 у справі №910/8880/18 .

Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене, оскільки до касаційної скарги не додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених законом порядку, то така касаційна скарга вважається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 174, 234, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Мельниченка Василя Олексійовича залишити без руху до 30.07.2020.

2. Встановити Селянському (фермерському) господарству ОСОБА_1 строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

3. Селянському (фермерському) господарству ОСОБА_1 надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) докази про дату вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

4 . У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Кушнір