Рішення

від 22.06.2020 по справі 200/1621/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2020 р. Справа№200/1621/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., при секретарі Мурашко Д.О., за участю представника позивача Льохіної Г.В., представника відповідача Вовченка С.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамресурс" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Керамресурс" (ідентифікаційний код 34063990, 85102, Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Б.Хмельницького, 1) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний код 43142826, 87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Італійська, 59). Просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28 жовтня 2019 року №0000301202 та №0000311202. В обґрунтування позову зазначив, що на підтвердження реальності здійснення господарських операцій та правомірності включення сум до податкового кредиту позивачем надані усі наявні первинні документи, що розкривають суть відносин. Позов вмотивовано тим, що контролюючим органом безпідставно зроблено висновок про завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання і сумою податкового кредиту на загальну сумі 4160767,00 грн., в т.ч. у березні 2019 року на суму 333479,00 грн., у квітні 2019 року - 1502325,00 грн., у травні 2019 року - 1416439,00 грн., у червні 2019 року - 908524,00 грн. Реальність здійснення господарських операцій з контрагентами, а саме ТОВ Транспорт. , ТОВ Неостар , ТОВ Оптимум транс , ТОВ Євро Логістік України , ТОВ з ІІ Цеппелін Україна , ТОВ Розетка УА , ПП Ремус-Декор , ТОВ ЦерсанітІнвест підтверджені наявними первинними документами, які розкривають суть господарських операцій та надають можливість віднести відповідні суми до податкових зобов`язань та сформувати податковий кредит. Списання глини здійснено в межах норм природних витрат, при цьому згідно п.п. г п.198.5 Податкового кодексу України відсутні підстави для нарахування компенсуючих податкових накладних.

17 лютого 2020 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 16 березня 2020 року.

16 березня 2020 року відповідачем надано відзив, в якому зазначено, що під час проведення перевірки ТОВ Керамресурс встановлені порушення податкового законодавства, які викладені в акті перевірки від 17.09.2019 №31/05-99-04-02/3406399.0 та на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення. Так, зокрема, про безпідставне формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ Транспорт. на суму 824964,94 грн., оскільки до перевірки не надано документів, які є підставою для складання та підписання актів наданих послуг, зокрема маршрутні листи рухомого складу, відомості плати за подачу, забір вагонів та маневрову роботу, повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, ведення яких передбачено п.3, п.4 Правил користування вагонами та контейнерами у редакції від 04.09.2018; по взаємовідносинам з ТОВ Неостар на суму 1229614,28 грн., оскільки не підтверджена документально реальність здійснення господарських операцій по відшкодуванню транспортно-експедиційних послуг з перевалки та зберігання глини у ДП Морський торговий порт Чорноморськ зазначених в актах виконаних робіт; по взаємовідносинам з ТОВ Оптимум транс на суму 768728,53 грн., оскільки під час перевірки не встановлена відповідність транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажу Р-1 CLAY перевезенню глини, що свідчить про наявність в податкових накладних неідентифікованих реквізитів, що унеможливлює підтвердити реальність здійснення господарських операцій по відшкодування транспортно-експедиційних послуг понесених ТОВ Оптимум транс з перевалки, зберігання глини у кількості 4566,75 т. у ДП Стивідорнаякомпания Ольвія ; по взаємовідносинам з ТОВ Євро Логістік України на суму 252952,48 грн., оскільки від експедитора отримано податкові накладні з невірним реквізитом ціна, вартість ; по взаємовідносинам з ТОВ з ІІ Цеппелін Україна на суму 802053,00 грн., оскільки позивачем отримана податкова накладна від продавця з невірно заповненими реквізитами кількість , ціна постачання без ПДВ . Крім того, вважає наявним порушення з боку позивача вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в частині не складання на дату виникнення податкових зобов`язань податкових накладних та їх своєчасної реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Ці висновки обумовлені тим, що позивачем не доведено використання у господарській діяльності товарів придбаних у ТОВ Розетка.УА , у зв`язку з чим позивачем повинна бути складена податкова накладна за операцією постачання товарів/послуг. Зазначає про наявність підстав для складання податкових накладних та реєстрації їх при оплаті послуг ТОВ Ремус-Декор , при списанні глини, при донарахуванні винагороди експедитора при здійснені транспортно-експедиційного обслуговування, при віднесенні сум податку на додану вартість з вартості отриманих від ТОВ Українська залізнична Магістраль послуг (транспортно-експедиційне обслуговування) до податкового зобов`язання. Просив відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

16 березня 2020 року, 13 квітня 2020 року, 12 травня 2020 року, 01 червня 2020 року ухвалами суду відкладено розгляд справи до 13 квітня 2020 року, 12 травня 2020 року, 01 червня 2020 року, 22 червня 2020 року відповідно.

22 червня 2020 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 22 червня 2020 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав просив задовольнити їх у повному обсязі, представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, підтримав заперечення викладені у відзиві.

Розглянувши заяви по суті, дослідивши докази по справі суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Керамресурс (ідентифікаційний код 34063990) зареєстровано як юридична особа 07.02.2006, про що в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис 1 242 102 0000 000168; місцезнаходження - 85102, Донецька обл., місто Костянтинівка, вулиця Б. Хмельницького, будинок 1. Видами діяльності є добування піску, гравію, глин і каоліну (основний); надання допоміжних послуг у сфері добування інших корисних копалин і розроблення кар`єрів; надання в оренду інших машин, устаткування та товарів. н. в. і. у.; неспеціалізована оптова торгівля; вантажний автомобільний транспорт; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; надання в оренду вантажних автомобілів.

17 вересня 2019 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області за результатом документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Керамресурс з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень 2019 року складено акт №31/05-99-04-02/34063990.

З висновків вбачається, що на порушення п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст. 185, п.186.3 ст. 186, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.193.1 ст.193, п.198.5 ст.198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України занижено податкові зобов`язання на загальну суму податку 278424,00 грн., в т.ч. у березні 2019 року - 11395,00 грн., у квітні 2019 року - 108709,00 грн., у травні 2019 року - 92033,00 грн., у червні 2019 року - 66287,00 грн.; на порушення п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.201.1, п.20.2 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України завищено податковий кредит на суму 3882343,00 грн., у т.ч. у березні 2019 року на суму 322084,00 грн., у квітні 2019 року - 1393616,00 грн., у травні 2019 року - 1324406,00 грн., у червні 2019 року - 842237,00 грн., що призвело до завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання і сумою податкового кредиту на загальну суму 4160767,00 грн., у т.ч. у березні 2019 року на суму 333479,00 грн., у квітні 2019 року - 1502325,00 грн., у травні 2019 року - 1416439,00 грн., у червні 2019 року - 908524,00 грн.; на порушення п.46.5 Податкового кодексу України завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р.21) у деклараціях за березень - червень 2019 року на суму 8115,00 грн., що вплинуло на розрахунки з бюджетом. Зазначене призвело до завищення податкового кредиту по рядку 16 та 16.1 декларації за березень 2019 року та призвело до завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання і сумою податкового кредиту березня 2019 року на суму 8115,00 грн.; на порушення вимог п.200.1, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України завищено суму бюджетного відшкодування за березень на 153222,00 грн., за квітень 2019 року - 1705554,00 грн., травень 2019 року - 361239,00 грн., червень 2019 року - 2206923,00 грн та заниження суми від`ємного значення звітного (податкового) періоду червня 2019 року; на порушення п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та п.4 Порядку заповнення податкової накладної №1307 від 31.12.2015 в частині реалізації права додати до податкової декларації за березень 2019 року на суму ПДВ 145674,27 грн. та за червень 2019 року на суму ПДВ 618120,00 грн. заяву зі скаргою на продавця ТОВ Оптимум Транс , ТОВ ЕвроЛогістік України за травень 2019 року на суму 252952,48 грн., ТОВ Цеппелін Україна за травень 2019 року на суму 802053,00 грн. у разі допущення продавцями товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної; на порушення п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України в частині порушення термінів реєстрації податкової накладної у ЄРПН на дату виникнення податкових зобов`язань на суму 278424,83 грн., в т.ч. за березень 2019 року на суму 11395,00 грн., за квітень 2019 року на суму 108708,86 грн., за травень 2019 року - 92033,33 грн, за червень 2019 року - 66287,64 грн. (том 1 а.с. 25-103)

21 жовтня 2019 року позивачем складено заперечення до акту перевірки, за результатом розгляду якого Головним управлінням ДПС у Донецькій області надана відповідь від 24.10.2019 №16169/10/05-99-04-02 в якій зазначено, що вказане заперечення не враховується при прийнятті податкових повідомлення-рішень, оскільки порушено строк на їх подання. (том 1 а.с. 104 - 116)

28 жовтня 2019 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області на підставі ату перевірки від 17.09.2019 №31/05-99-04-02/34063990 прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме

№ 0000301202, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2019 року на суму 2206923,00 грн., за травень 2019 року на суму 361239,00 грн., за квітень 2019 року на суму 1705554,00 грн., за березень 2019 року на суму 153222,00 грн., застосовано штраф у розмірі 2213469,00 грн.; (том 1 а.с. 145)

№0000311202, яким застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 139212,42 грн. (том 1 а.с. 146-147)

07 листопада 2019 року позивачем подано заперечення на податкові повідомлення-рішення, за результатом розгляду якого Державною податковою службою України прийнято рішення від 09.01.2020 №880/6/99-00-08-05-02-06, яким скаргу залишено без задоволення, а рішення - без змін. (том 1 а.с. 117 - 144)

Спірні відносини сторін стосуються права позивача на податковий кредит з податку на додану вартість.

Згідно п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями (далі - ПК України) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 200.1 - 200.4 ст. 200 вказаного Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Згідно п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абз. 1 цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Відповідно до п. 194.1 ст. 194 ПК України операції, зазначені у ст. 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об`єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в пп. "а" п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, яка є основною.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (із змінами і доповненнями) (далі - Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Закон № 996-XIV).

Відповідно до абз. 3 ст. 1 цього Закону бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Згідно з абз. 5 ст. 1 даного Закону господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до абз. 11 ст. 1 Закону № 996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Статтею 2 Закону № 996-XIV визначено, що сфера дії цього Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 3 цього Закону метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

У відповідності до ст. 4 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких принципах: повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв`язку з чим особисте майно та зобов`язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства; послідовність - постійне (з року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку у державному секторі, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності; безперервність - оцінка активів та зобов`язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати й надалі; нарахування - доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми; єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюються в єдиній грошовій одиниці; інших принципах, визначених міжнародними стандартами або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі залежно від того, які з наведених стандартів застосовуються підприємством.

За змістом частин 1 та 2 ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи; для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 1.1 розділу 1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 24 травня 1995 року № 88 (далі - Положення № 88), передбачено, що положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету.

Згідно п. 1.2 розділу 1 Положення № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Пунктом 2.1 розділу 2 Положення № 88 встановлено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.2 розділу 2 Положення № 88 передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Згідно п. 2.4 Положення № 88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.14 Положення № 88 відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Суд зазначає, що аналіз Закону № 996-XIV та норм Податкового кодексу України свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Верховний Суд у постанові від 28 серпня 2018 року у справі № 804/12763/13-а сформував наступні критерії оцінки "реальності" господарської операції та її вплив на формування (як в даному випадку) податкового кредиту: Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Щодо взаємовідносин з ТОВ Транспорт.

Висновок контролюючого органу про безпідставне формування податкового кредиту на суму 824964,94 грн. ґрунтується на тому, що до перевірки не надано документів, які є підставою для складання та підписання актів наданих послуг, зокрема маршрутні листи рухомого складу, відомості плати за подачу, забір вагонів та маневрову роботу, повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, ведення яких передбачено п.3, п.4 Правил користування вагонами та контейнерами у редакції від 04.09.2018.

Разом з цим, судом встановлено, що 01 лютого 2018 року між виконавцем ТОВ Транспорт. та замовником ТОВ Керамресурс укладено договір №1/71 предметом якого є надання послуг по відвантаженню глини. Згідно п.3.1 оплата за надані послуги здійснюється згідно актів виконаних робіт. (том 2 а.с. 4-7)

На виконання умов договору виписані рахунки в яких визначені найменування послуг, їх вартість, загальна сума, також складені акти виконаних робіт за березень 2019 року, а саме від 31.03.2019 №5 на суму 2428,28 грн., від 31.03.2019 №2 на суму 73510,63 грн., від 31.03.2019 №3 на суму 324946,01 грн., від 30.03.2019 №7 на суму 27165,86 грн., від 31.03.2019 №23 на суму 995,06 грн., від 31.03.2019 №21 на суму 592,06 грн., від 31.03.2019 №22 на суму 8456,18 грн., від 31.03.2019 №8 на суму 405,14 грн., від 31.03.2019 №13 на суму 11207,39 грн., за квітень 2019 року від 30.04.2019 №2 на суму 45458,87 грн., від 30.04.2019 №3 на суму 241549,94 грн., від 30.04.2019 №4 на суму 694802,29 грн., від 30.04.2019 №13 на суму 11207,39 грн., від 30.04.2019 №14 на суму 2201,50 грн., від 30.04.2019 №17 на суму 592,64 грн., від 30.04.2019 №18 на суму 8464,56 грн., від 30.04.2019 №19 на суму 996,05 грн., за травень 2019 року від 31.05.2019 №1 на суму 350131,38 грн., від 31.05.2019 №3 на суму 36437,78 грн., від 31.05.2019 №4 на суму 1913,87 грн., від 31.05.2019 №18 на суму 590,88 грн., від 31.05.2019 №19 на суму 8439,42 грн., від 31.05.2019 №20 на суму 993,08 грн., від 31.05.2019 №2 на суму 1198136,02 грн., від 31.05.2019 №13 на суму 11207,39 грн., за червень 2019 року від 30.06.2019 №4 на суму 2068,74 грн., від 30.06.2019 №20 на суму 981,25 грн., від 30.06.2019 №24 на суму 583,84 грн., від 30.06.2019 №13 на суму 11207,39 грн., від 30.06.2019 №2 на суму 921723,40 грн., від 30.06.2019 №19 на суму 8338,85 грн., від 30.06.2019 №3 на суму 31760,40 грн., від 30.06.2019 №1 на суму 389149,58 грн.; складені відомості по маневровим роботам, як додатки до актів виконаних робіт; на підтвердження відправлення вантажу надані залізничні накладні, маршрутні лити рухомого складу за березень 2019 року, квітень 2019 року, травень 2019 року, червень 2019 року, також виписані податкові накладні на загальну суму 828964,94 грн., в т.ч. від 31.03.2019 №5, від 31.03.2019 №7, від 31.03.2019 №2, від 31.03.2019 №3, від 31.03.2019 №8 на загальну суму 176409,31 грн., від 30.04.2019 №14, від 30.04.2019 №2, від 30.04.2019 №4, від 30.04.2019 №3 на загальну суму 164002,10 грн., від 31.05.2019 №1, від 31.05.2019 №2, від 31.05.2019 №3, від 31.05.2019 №4 на загальну суму 264436,51 грн., від 30.06.2019 №2, від 30.06.2019 №5, від 30.06.2019 №4, від 30.06.2019 №3 на загальну суму 224117,02 грн. (том 2 а.с. 8-250, том 3 а.с. 1-251, том 4 а.с. 1 -44)

З податкових декларацій вбачається, що вказані суми включені до витрат та податкового кредиту, в т.ч. до податкового кредиту у березні 2019 року суму податку на додану вартість у розмірі 176409,31 грн., у квітні 2019 року - 164002,10 грн., у травні 2019 року - 264436,51 грн., у червні 2019 року - 224117,02 грн.

Відповідно до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №863/5084 (далі - Правила), накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

На кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред`явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил).

Суд зауважує, що позивачем надані як накладні так і додатки, а саме відомості вагонів.

Також, в матеріалах справи наявні маршрутні лити рухомого складу за березень 2019 року, квітень 2019 року, травень 2019 року, червень 2019 року, у зв`язку з чим посилання відповідача на їх відсутність є хибним.

Стосовно доводів контролюючого органу щодо ненадання позивачем на перевірку ряду первинних документів, які визначені у п.3, п.4 Правил користування вагонами та контейнерами, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, суд вважає за доцільне зауважити, що ці правила затверджені з метою визначення плати та порядку користування вантажними вагонами і контейнерами суб`єктами підприємницької діяльності та відповідно до статті 119 Статуту залізниць України. Відомості плати за подачу, забір вагонів та маневрову роботу, повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами є документами, що складаються на дотримання вимог порядку користування вагонами та контейнерами, разом з цим. не є первинними документами і не впливають на показники податкової звітності товариства-замовника послуг по відвантаженню товару, а відтак не належать до документів, які відповідно до статті 44 Податкового кодексу України мають надаватися до перевірки.

Зважаючи на підтвердження позивачем факту отриманих від ТОВ Транспорт. послуг на підставі вищевказаних первинних документів, суд вважає наявним право на віднесення відповідних сум до податкового кредиту.

Відповідачем в даному випадку не надано доказів та не зазначено обставин, які б ставили під сумнів фактичне надання послуг ТОВ Транспорт. . Зокрема, не надано доказів, що підтверджували б невідповідність змісту договору про надання послуг дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов`язків чи свідчили про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об`єкта оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету тощо.

Щодо взаємовідносин з ТОВ Неостар

Висновок контролюючого органу про безпідставне формування податкового кредиту у сумі 1229614,28 грн. ґрунтується на тому, що реальність здійснення господарських операцій по відшкодуванню транспортно-експедиційних послуг з перевалки та зберігання глини у ДП Морський торговий порт Чорноморськ , що зазначені в актах виконаних робіт, в податкових накладних, документально не підтверджується, оскільки відсутні звіти експедитора ТОВ Неостар з розрахунком комплексної ставки у гривневому еквіваленті з організації відвантаження глини на експорт, акти приймання-передачі вантажу з залізничних вагонів, акти здавання вантажу, акти зберігання глини, копії сертифікатів, висновків, вся товарно-транспортна документація на переміщення вантажу в порту м.Чорноморська.

Разом з цим, судом встановлено, що 14 лютого 2019 року між експедитором ТОВ Неостар та замовником ТОВ Керамресурс укладено договір №3/Э-19 предметом якого є здійснення по заявкам та за рахунок замовника транспортно-експедиційне обслуговування по перевалці та митно-брокерському обслуговуванню експортних вантажів замовника в порт. Асортимент, кількість, умови перевезення, тощо обумовлюються у заявках, які є невід`ємною частиною договору. Згідно п.1.3 заявка вважається виконаною з моменту направлення на адресу замовника пакета відвантажених документів згідно інструкціям останнього та підписання актів виконаних робіт. (том 4 а.с. 45-49)

На виконання умов договору ТОВ Неостар виписане доручення №2 на термін до 31.12.2019 представляти інтереси ТОВ Керамресурс для здійснення транспортно-експедиційних послуг, складені залізничні накладні, що підтверджують факт здійснення перевезення глини вогнетривкої на експорт у порт м.Чорноморська, відомості вагонів, рахунки на оплату за транспортно-експедиційне обслуговування від 25.03.2019 №1КР, від 30.04.2019 №1/1 КР, коносамент від 27.04.2019 №1. Також, складені та підписані акти виконаних робіт, а саме від 27.04.2019 №1 КР на суму 7642740,50 грн., від 30.04.2019 №1/1 КР на суму 1867,20 грн., які містять відомості щодо послуг, їх кількості, вартості. Так, згідно актів надання послуг виконавцем надані наступні роботи (послуги): послуги зберігання вантажу на суму 9383,87 грн., зберігання вантажу на території порту на суму 92470,54 грн., комплексна ставка за транспортно-експедиційне обслуговування експортної глини, за організацію вантажу на судно, а також за підготовку і оформлення вантажосупровідної документації (надання послуг ч/з ДП Морський торговельний порт Чорноморська , коносамент при кількості 42805,109 т складає 6267096,01 грн.; послуги з видачі сертифіката пакета документів на суму 1200,00 грн., надання висновку про походження товару на суму 356,00 грн. Додатково позивачем додані відомості-рахунки вартості виконаних робіт; виписані податкові накладні від 30.04.2019 №21, від 27.04.2019 №18, від 27.04.2019 №4 на загальну суму 1229614,28 грн. (том 4 а.с.57 - 250, том 5 а.с.1-82)

Податковий кредит у квітні 2019 року, по господарським відносинам, що здійснені на підставі договору від 14.02.2019 №3/Э-19, відображено у розмірі 1229614,28 грн.

Відповідно до ст.1 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність від 01.07.2004 року N1955-IV, визначено поняття транспортно-експедиторської послуги - це робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування. При цьому експедитор (транспортний експедитор) - це суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування. Клієнт це споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.

Враховуючи докази у сукупності, суд дійшов висновку про безпідставність твердження відповідача з приводу не підтвердження первинними документами реальності поставки послуг, за які здійснена оплата експедитору.

Крім того, суд відхиляє доводи відповідача з приводу необхідності надання експедитором звіту на підтвердження реальності здійснення господарської операції, та зазначає, що умовами договору від 14.02.2019 №3/Э-19 не передбачено надання таких документів, а оплата замовником вартості послуг, включаючи перевалку та зберігання вантажу у порту, здійснюється на підставі рахунків, при умові складання актів приймання-передачі по факту виконання робіт.

Отже, під час розгляду справи судом встановлено, що первинними документами підтверджено надходження вантажу до ДП Морський торгівельний порт Чорноморська та відвантаження товару з порту на судно, які в свою чергу, розкривають суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, ділову мету, а отже підтверджують реальність здійснення господарських операцій.

Зважаючи на викладене, виключення контролюючим органом з податкового кредиту за квітень 2019 року суми податку на додану вартість 1229614,28 грн. є безпідставним.

Щодо взаємовідносин з ТОВ Оптимум транс

Висновок контролюючого органу про безпідставне формування податкового кредиту у сумі 768728,53 грн. ґрунтується на тому, що під час перевірки не встановлена відповідність транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажу Р-1 CLAY перевезенню глини, податкові накладні мають неідентифіковані реквізити, що унеможливлює підтвердити реальність здійснення господарських операцій по відшкодування транспортно-експедиційних послуг понесених ТОВ Оптимум транс з перевалки, зберігання глини у кількості 4566,75 т. у ДП Стивідорная компанія Ольвія .

Разом з цим, судом встановлено, що 17 травня 2016 року між замовником ТОВ Керамресурс та виконавцем ТОВ Оптимум транс укладено договір №11-СМПО на транспортно-експедиційне обслуговування зовнішньоторгових вантажів предметом якого є надання послуг по транспортно-експедиційному обслуговуванню у ДП Спеціалізований морський порт Октябрьський м.Миколаїв. Найменування, вартість послуг, обсяг вантажів зазначається в додатках, що є невід`ємною частиною цього договору.

На здійснення послуг по перевалці вантажу та зберіганню його у порту експедиторам ТОВ Оптимум транс надане доручення від 22.03.2019 №2 на термін до 31.12.2019 представляти інтереси ТОВ Керамресурс для здійснення транспортно-експедиційних послуг.

Згідно додатку №3 від 12.06.2018 до договору №11-СМПО від 17.05.2016 замовник доручає, а виконавець приймає к виконанню надання послуг ТЕО по вантажу глина огнеупорна, глина кислотоупорна, вартість - 5,9 доларів США без ПДВ за одну тону вантаж, до якої входить розвантажувальні роботи в порту, подача уборка вагонів в порту, зачистка складського майданчика, послуги експедитора.

На виконання умов договору складено та підписано акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 27.03.2019 №№ОУ-0000045 на транспортно-експедиційне обслуговування вантажу Р-1 CLAY у кількості 4566,375 т та відкрите зберігання на суму 874045,62 грн.

На підтвердження здійснення перевезення товару залізничним транспортом надані накладні, згідно яких відправник - ТОВ Керамресурс , одержувач - ДП Стивідорнакомпанія Ольвія для ТОВ Оптимум транс , товар - глина кислотоупорная и огнеупорная марки Р-1 ; складені та підписані акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 30.06.2019 №ОУ-0000127, від 31.03.2019 №ОУ-0000050, від 31.05.2019 №ОУ-0000097 на відшкодування витрат Портового оператора щодо послуг залізниці по обробці вагонів з вантажами замовниками на суми 127,00 грн., 3540,84 грн., 24671,32 грн. відповідно; виписані податкові накладні від 20.03.2019 №7, від 27.03.2019 №11, від 31.05.2019 №27 від 26.06.2019 №22. (том 5 а.с. 84-251, том 6 а.с. 1-71)

Оплата за надані послуги здійснена шляхом перерахування коштів на рахунки виконавця за рахунком від 20.03.2019 №СФ-000041.

Сума податку на додану вартість по податковій накладній на суму 146382,43 грн. відображена в податковому кредиті березня 2019 року частково, а саме у сумі 145674,27 грн., в т.ч. транспортно-експедиційне обслуговування вантажу Р-1 CLAY у кількості 4077,22 т. по ціні 159,18 грн. на суму 778815,00 грн., в т.ч. ПДВ 129802,50 грн. (по податковій накладній від 20.03.2019 №7 (передплата), транспортно-експедиційне обслуговування вантажу Р-1 CLAY у кількості 489,15111 т. по ціні 159,18 грн. та зберігання відкрите у кількості 1 шт. по ціні 1495,78 грн. на суму 95230,62 грн., в т.ч. ПДВ 15871,77 грн. (по податковій накладній від 27.03.2019 №11).

Досліджуючи первинні документи у сукупності, суд вважає безпідставним твердження контролюючого органу щодо неможливості ідентифікувати товар що транспортувався, з огляду на відмінності в найменуванні товару, що зазначені в актах виконаних робіт - Р-1 CLAY та в залізничних накладних - глина кислотоупорная и огнеупорная марки Р-1 , та враховує пояснення позивача, згідно яких найменування глина кислотоупорная, огнеупорная марки Р-1, Р-1 CLAY є однаковою за смислом, однак різною за читанням (в т.ч. з урахуванням мовного перекладу), при цьому абревіатура Р-1, РВ-2 - це є визначенням вогнетривких та кислототривких глин Русанівського родовища, визначених відповідно до ТУ У 14.2.-34063990-001:2008 зі змінами №5:2015 від 17.11.2015.

Що стосується невідповідності зазначених у податкових накладних даних щодо одиниць виміру (кількості), суд зазначає, що графи 4 і 5 податкових накладних заповнюються відповідно до пп.3 п.16 Порядку заповнення податкового накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307. Так, у графі 4 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське), зазначеної у КСПОВО. У разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 цього Порядку, у графі 4 вказується "грн". У разі якщо товар/послуга, що постачається, має одиницю обліку, яка відсутня у КСПОВО, у графі 4 зазначається умовне позначення одиниці вимірювання таких товару/послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах; у графі 5 - код відповідної одиниці вимірювання/обліку, зазначений у КСПОВО. У разі якщо в графі 4 зазначено умовне позначення одиниці виміру, яка відсутня в КСПОВО, графа 5 не заповнюється. Відповідні роз`яснення надані в листі Державної фіскальної служби України від 20.02.2019 № 640/6/99-99-15-03-02-15/ІПК де зазначено, що у разі складання зведених податкових накладних, в т.ч. податкових накладних, складених для розподілу сум податку на додану вартість по товарам/послугам згідно з п. 199.1 Податкового кодексу України з визначеною одиницею виміру послуга є порушенням Порядку №1307.

З наданих документів вбачається, що умовні позначки зазначені у податковій накладній повністю відповідають позначенням у актах виконаних робіт, отже відсутні підстави вважати, що при оформлені податкових накладних допущені помилки. (том 5 а.с.85, том 6 а.с.63).

Отже, первинними документами у сукупності, в т.ч. остаточними актами, завіреними відповідними особами, картами обліку вантажу, залізничними накладними підтверджено надходження вантажу в порт ДП СК Ольвія , а коносаментом, що підписується капітаном судна, підтверджується відвантаження вантажу з порту на судно SUKRAN S, що спростовує доводи відповідача про необхідність додаткового надання рахунку Порта, повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, актів загальної форми по станції 417503 Жовтнева та інших документів передбачених Правилами користування вагонами та контейнерами затвердженими наказом Міністерства транспорту України у редакції від 24.07.2018 р. № 336 для підтвердження реальності наданих послуг.

Зважаючи на викладене, виключення контролюючим органом з податкового кредиту за березень 2019 року, травень 2019 року, червень 2019 року сум податку на додану вартість в загальному розмірі 768728,53 грн. є безпідставним.

Щодо взаємовідносин з ТОВ Євро Логістік України

Висновок контролюючого органу про безпідставне включення до податкового кредиту у травні 2019 року суми 252952,48 грн. ґрунтується на тому, що від експедитора отримано податкові накладні з невірним реквізитом ціна, вартість .

Разом з цим, судом встановлено, що на виконання умов договору від 03.07.2018 №64, що укладений між постачальником ТОВ Керампром та експедитором Євро Логістік Україна здійснено надання експедиційних послуг.

З пояснень позивача, викладених в листі від 30.05.2019 №14 про уточнення призначення платежу, вбачається, що оплата за послуги ТОВ Євро Логістік Україна здійснена платіжним дорученням від 27.05.2019 № 1508 у сумі 1625900,00 грн. Призначенням платежу є оплата за транспортно-експедиційні послуги по рахунку від 12.02.2019 № 34 в сумі 1148974,63 грн. та рахунку від 22.05.2019 № 93 в сумі 1148974,63 грн. (том 6 а.с. 72)

27 травня 2019 року ТОВ Євро Логістік Україна складена податкова накладна №12 на суму 476 925,37 грн. У попередніх періодах по рахунку від 12.02.2019 № 34 на суму 5568107,83 грн. складені та зареєстровані в установленому законом порядку податкові накладні: від 13.02.2019 № 9 р. на суму 2000000 грн. до платіжного доручення 13.02.2019 № 995; від 13.02.2019 № 10 на суму 2231632,00 грн. до платіжного доручення від 13.02.2019 № 996; від 26.02.2019 №31 на суму 187501,20 грн. до платіжного доручення 26.02.2019 №1027; від 28.02.2019 №43 на суму 1 148 974,63 грн. до акту надання послуг від 28.02.2019 № 55. До рахунку від 22.05.2019 №93 на суму 4876961,40 грн. складені та зареєстровані наступні податкові накладні: від 22.05.2019 № 9 на суму 2000000,00 грн. до платіжного доручення від 22.05.2019 № 1390; від 24.05.2019 № 11 на суму 280000,00 грн. до платіжного доручення від 24.05.2019 № 1395; від 27.05.2019 №12 на суму 476925,37 грн. до платіжного доручення від 27.05.2019 № 1508; від 31.05.2019 №14 на суму 754486,84 грн. до акту надання послуг від 31.05.2019 №108. Загалом у травні 2019 року обсяг наданих послуг відповідно до акту приймання - передачі від 31.05.2019 №108 склав суму 3511412,21 грн, тобто суму, меншу ніж зазначено у рахунку від 22.05.2019 № 93. До рахунку від 26.04.2019 №92 на суму 9809031,94 грн складені та зареєстровані наступні податкові накладні: від 03.05.2019 № 1 на суму 1000000 грн. до платіжного доручення від 03.05.2019 № 1297; від 03.05.2019 № 2 на суму 1000000 грн. до платіжного доручення від 03.05.2019 № 1298; від 07.05.2019 № 3 на суму 2000000 грн. до платіжного доручення від 07.05.2019 № 1315; від 13.05.2019 № 4 на суму 1200000 грн. до платіжного доручення від 13.05.2019 № 1494; від 13.05.2019 № 5 на суму 1800000 грн. до платіжного доручення від 13.05.2019 № 1329; від 15.05.2019 № 6 на суму 155764,98 грн. до платіжного доручення від 15.05.2019 № 1347; від 17.05.2019 № 7 на суму 1900000,00 грн. до платіжного доручення від 17.05.2019 № 1357; від 22.05.2019 № 8 на суму 466964,32 грн. до платіжного доручення від 22.05.2019 № 1388; від 31.05.2019 № 13 на суму 286302,64 грн. до акту надання послуг від 31.05.2019 № 107. (том 6 а.с. 73-135)

У відповідності до п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Під час розгляду справи судом встановлено, що податкові накладні ТОВ Євро Логістік Україна сформовані відповідно до діючого законодавства за правилом першої події, в розрізі рахунків (актів) за відповідною номенклатурою, кількістю та ціною (ставкою). При цьому, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено те, що в податкових накладних наявні невірні реквізити ціна, вартість про які зазначено в акті перевірки.

Таким чином, висновки відповідача щодо безпідставного включення до складу податкового кредиту за травень 2019 року суми податку на додану вартість 252952,48 грн. не знайшли свого підтвердження.

Щодо взаємовідносин з ТОВ з ІІ Цеппелін Україна

Висновок контролюючого органу про безпідставне включення до податкового кредиту у травні 2019 року суми 802053,00 грн. ґрунтується на тому, що позивачем отримана податкова накладна від продавця з невірно заповненими реквізитами кількість , ціна постачання без ПДВ (гр.6, 7), які є обов`язковими реквізитами податкової накладної та виписані всупереч первинних документів, а саме договору, рахунку на оплату.

Згідно договору купівлі-продажу від 03.12.2018 № СС2308, покупцем ТОВ Керамресурс придбано у продавця ТОВ з ІІ Цеппелін України ТОВ гусеничний екскаватор Caterpillar (модель 336 8429521000, рік випуску 2019) вартістю 261000 USD, гривневий еквівалент за курсом міжбанку - 7326270,00 грн., в т.ч. ПДВ 1221045,00 грн. Згідно п.2.1.1 попередня оплата після підписання договору складає 30% та дорівнює 2197881,00 грн., в т.ч. ПДВ 366313,50 грн. (78300 USD) (том 6 а.с.138 - 143)

05 грудня 2018 року складена додаткова угода до договору купівлі-продажу від 03.12.2018 № СС2308, згідно якої змінена ціна обладнання на 7010199,00 грн., в т.ч. ПДВ 1168366,50 грн. (261000 USD). (том 6 а.с. 144)

07 грудня 2018 року ТОВ з ІІ Цеппелін України ТОВ виписано рахунок на оплату товару на суму 2197881,00 грн. (том 6 а.с.160)

10 грудня 2018 року ТОВ Керамресурс зроблена передплата в розмірі 30% - у сумі 2197881,00 грн., в т.ч. пдв 366313,50 грн. (том.6 а.с.157)

10 грудня 2018 року ТОВ з ІІ Цеппелін України ТОВ виписана податкова накладна №424 на товар - гусеничний екскаватор Caterpillar (модель 336), кількість - 0,3, одиниця виміру - шт, ціна постачання - 6105225,00 грн., на суму 2197881,00 грн., в т.ч. 366313,50 грн. (том 6 а.с. 145-146)

24 травня 2019 року ТОВ з ІІ Цеппелін України ТОВ здійснено оплату на рахунок ТОВ з ІІ Цеппелін України ТОВ у розмірі 4812318,00 грн., в т.ч. пдв 802053,00 грн. (том 6 а.с.158)

27 травня 2019 року ТОВ з ІІ Цеппелін України ТОВ виписано рахунок на оплату товару на суму 4812318,00 грн. (том 6 а.с.161)

27 травня 2019 року ТОВ з ІІ Цеппелін України ТОВ виписано рахунок коригування кількісних і вартісних показників №478 до податкової накладної від 10.12.2018 №424. (том 6 а.с. 148-149)

27 травня 2019 року ТОВ з ІІ Цеппелін України ТОВ виписана податкова накладна №1948 на товар - гідравлічний екскаватор Caterpillar (модель 336), кількість - 0,686473808, одиниця виміру - шт, ціна постачання - 5841832,50 грн., на суму 4812318,00 грн., в т.ч. 802053,00 грн. (том 6 а.с. 151-152)

27 травня 2019 року ТОВ з ІІ Цеппелін України ТОВ виписано рахунок коригування кількісних і вартісних показників №502 до податкової накладної від 27.05.2019 №1948, який згідно квитанції отримано та прийнято ДФС України 04.06.2019. (том 6 а.с. 154-156)

06 червня 2019 року виписана видаткова накладна на товар гусеничний екскаватор Caterpillar (модель 336) у кількості 1 шт за ціною 5841832,50 грн. на загальну суму 701019900 грн. (том 6 а.с. 159)

Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015р. № 1307 затверджений Порядок заповнення податкової накладної.

Пунктом 21 зазначеного Порядку у разі здійснення коригування сум податкових зобов`язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.

Судом встановлено, що ТОВ з ІІ Цеппелін України ТОВ виправлено допущену помилку у найменуванні товару, шляхом направлення до податкового органу розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до накладної від 27.05.2019 № 1948. При цьому, сума податку залишена незмінною.

Таким чином, постачальник скористався, наданим йому Податковим кодексом України, правом для коригування помилки в допущеній при складанні податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Посилання позивача на відсутність оприбуткування екскаватора у травні 2019 року у бухгалтерському обліку не скасовує право позивача на віднесення суми податку на додану вартість, яка сплачена товариством на підставі договору, рахунку за товар, до сум податкового кредиту у травні 2019 року.

Крім того, відповідачем під час розгляду справи не доведено, які саме реквізити в податковій накладній заповнені невірно.

Суд вважає доцільним до обставин даної справи висновок Верховного Суду (постанова від 10.05.2018 у справі № 820/1763/16) про те, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені. При цьому, виходячи зі специфіки послуги як предмета господарської операції, акт наданих послуг з зазначенням фактично поставленої послуги за напрямом, вказаним в договорах, є достатнім доказом, що підтверджує факт виконання такої господарської операції. Відсутність максимальної деталізації виду наданих послуг не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій.

Крім того, Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 справа № 822/2877/14 зазначено, що окремі недоліки податкової накладної, які не впливають на ідентифікацію платників податків, операції, яка була здійснена, не можуть впливати на значення податкової накладної як доказу правомірності формування податкового кредиту.

Щодо взаємовідносин з ТОВ Розетка.УА

Судом встановлено, що ТОВ Розетка.УА виписані видаткові накладні від 11.06.2019 №1969379 на загальну суму 10240,00 грн., в т.ч. ПДВ 1706,66 грн. (товар - пляшки води); від 24.06.2019 №2026644 на суму 4747,00 грн., в т.ч. ПДВ 791,16 грн. (товар - набір келихів, вішак, йоржик для унітазу, ніж, мусат професійний); від 25.06.2019 №2026644 на суму 699,00 грн., в т.ч. ПДВ 116,50 грн. (товар - плоскогубці, молоток, кусачки); податкові накладні від 11.06.2019 №559, від 21.06.2019 №1158, від 21.06.2019 №1259 на загальну суму 15926,00 грн, в т.ч. ПДВ 2654,31 грн. (том 7 а.с.94-102)

Контролюючим органом зроблено висновок про те, що використання вищевказаних товарів у господарській діяльності позивачем не доведено, у зв`язку з чим порушено вимоги п.12 Порядку №1307 в частині не складання та не реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної з вартості цих товарів на загальну суму 15926,00 грн., у т.ч. ПДВ 2654,31 грн.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність, це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь- яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, дорученнями та агентськими договорами.

Юридична особа веде свою господарську діяльність виключно з використанням найманої праці робітників. Вимогою ч. 2 ст. 2 КЗпП кожен працівник має право на здорові та безпечні умови праці. Деталізовано цю вимогу у ст. 6 Закону про охорону праці , де передбачено що умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, які використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Згідно п.11 Порядку №1307 у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Позивачем у судовому засіданні зазначено, що придбані промислові товари (набір келихів, вішак, йоржик для унітазу, ніж, мусат професійний, плоскогубці, молоток, кусачки) та продуктові (вода) у ТОВ Розетка УА застосовуються в приміщені для забезпечення здорових та безпечних умов праці робітників.

Таким чином, суд не погоджується з твердженням відповідача про недоведеність товариством використання у господарській діяльності вказаних товарів, придбаних у ТОВ Розетка УА , що виключає можливість дійти висновку про порушення позивачем вимог п.189.1 ст. 189, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України в частині не здійснення нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість по вказаним операціям.

Щодо взаємовідносин з ТОВ Ремус-Декор

Порушення вимог п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України ґрунтується на тому, що на дату виникнення податкових зобов`язань у розмірі 20% по договору №118 від 23.11.2016 ТОВ КЕРАМРЕСУРС не склало податкову накладну в електронній формі та не зареєструвало її.

Судом встановлено, що кошти у сумі 178133,80 грн., ПДВ - 21866,20 грн. перераховані платіжним дорученням від 06.06.2019 №779, в якому визначено призначення платежу згідно рахунку № 173 від 31.12.2018, за транспортно-експедиторські послуги по договору від 23.11.2016 №118 .

Разом з цим, покупцем ПП Ремус-Декор листом від 18.09.2019 №471 повідомлено про допущену помилку при визначені призначення платежу, та просив вважати вірним оплата за транспортно-експедиторські послуги згідно рахунку від 30.04.2019 №36 . (том 7 а.с.103-120)

З наданих документів вбачається, що станом на 06.06.2019 заборгованість по даному рахунку (договору) відсутня, за рах. 6811 утворилося кредитове сальдо за договором № 118 від 23.11.2016.

Отже, враховуючи те, що фактично оплата здійснена за рахунком від 30.04.2019 № 36, а відповідне податкове зобов`язання вже нараховане за першою подією та на нього складено та зареєстровано податкову накладну від 31.12.2018 №35 на суму 46648,08 грн., суд дійшов висновку про відсутність підстав для складання податкової накладної та реєстрації її по факту перерахування коштів (друга подія).

Щодо виявленої нестачі при навантажені глини на судно Sukran S контрагенту GRAINEXPO

Порушення вимог п.198.5 ст.198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України обумовлено тим, що позивачем не нараховано податкове зобов`язання по придбаним товарам/послугам, які використовувалися без мети отримання доходу, тобто в господарській діяльності.

Разом з цим, судом встановлено, що 06 березня 2019 року між продавцем ТОВ Керамресурс та OU "GRAINEXPO" укладено контракт №4 предметом якого є придбання глини Русанівського родовища. (том 5 а.с.38-50)

02 квітня 2019 року складено акт списання відвантаженого на контрагента OU "GRAINEXPO" на судно Sukran S в порту ДП СК Ольвія глини марки Р-1 у кількості 123925 кг. (том 7 а.с.127)

В бухгалтерському обліку здійснені проводки у квітні 2019 року по рахунку 949 Інші операційні витрати - глина марки Р-1 у кількості 123,925 т по собівартості 222,73 грн. на складі №4 у Порту ДП СК Ольвія списана по нормах природних збитків та використана у негосподарській діяльності.

Позивачем під час розгляду справи зазначено, що при відвантаженні навалом сипучих вантажів існують норми природних втрат, що утворюються при транспортуванні в вагонах, розвантаженні в порту, навантаженні на судно ( Правила перевозки вантажів залізничним транспортом України і т.і.).

Суд враховує, що списання глини - 123925 кг при загальній кількості - 4690300 кг здійснено в межах норм природних втрат, яка відображена у бухгалтерському обліку Дт 949 - Кт 26 - 123 925 т на суму 12 085,96 грн. за виробничою собівартістю.

Згідно п.п. г п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Суд зазначає, що списання товару не є тотожнім поняттю використання товару , отже відсутні підстави для нарахування компенсуючих податкових накладних згідно п.п. г п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України.

Щодо донарахування винагороди експедитора при здійснені транспортно-експедиційного обслуговування

Порушення вимог п.185.1 ст. 185, п. 186.3 ст. 186, п.188.1 ст.188, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України обумовлено тим, що під час визначення вартості транспортно-експедиційного обслуговування окремо не визначено розмір плати експедитору, яка донарахована контролюючим органом із застосуванням джерел інформації про ціни, які склалися на ринку ідентичних послуг. В результаті чого, донараховані суми 80175 грн. та 6900 грн., які на думку відповідача підлягали виплаті експедитору ТОВ Керамресурс замовниками ПП Ремус-Декор , ТОВ ЕС ЕЙ Логістика .

Разом з цим, судом встановлено, що 13 березня 2018 року між експедитором ТОВ Керамресурс та клієнтом ПП Ремус Декор укладено договір №24 транспортно-експедиційного обслуговування вантажів, предметом якого є організація транспортно-експедиційного обслуговування внутрішньо українських, експортно-імпортних і транзитних вантажів і порожнього транспорту при їх перевезені по території України. Відповідно до п. 2.2.8 договору клієнт зобов`язується оплатити вартість послуг експедитора за цим договором та відшкодувати вартість усіх передбачених платежів, а також відшкодувати всі понесені експедитором збитки. Винагорода експедитора, відповідно до п.3.8. Договору нараховується і оплачується клієнтом на підставі виставленого експедитором рахунку. Винагорода експедитора визначається як різниця між сумою, пред`явленою клієнту до оплати за транспортно-експедиційні послуги відповідно до рахунків експедитора та сумою фактично понесених експедитором витрат, що виникли у зв`язку з наданням даних послуг.

Пунктом 6.1. Договору визначено, що цей договір належить до генеральних угод, а вид та обсяг додаткових послуг, вид та найменування вантажу, розмір плати експедитору, вартість перевезення, пункт відправлення та призначення зазначаються в заявках клієнта, узгоджуються в додатках, які є невід`ємною частиною договору.

13 березня 2018 року підписана додаткова угода №1, відповідно до якої вартість послуг експедитора (ставка), у тому числі витрати на транспортування вантажів у власних вагонах, за маршрутом станція Костянтинівка (Україна) - станція Береза Картузька (Білорусь) складає 30 000,00 грн/ваг. Зазначена ставка зберігає свою дію до внесення змін погоджених сторонами.

01 квітня 2019 року укладена додаткова угода №2 згідно якої вартість послуг експедитора (ставка) за якою, по маршрутам станція Костянтинівка (Україна)- станція Береза Картузька (Білорусь) та станція Костянтинівка (Україна) - Брест східний (Білорусь) складає 33000,00 грн/ваг. (том 6 а.с. 162-169)

Договір ідентичного змісту укладено 26 вересня 2018 року між ТОВ Керамресурс та ТОВ ЕС ЕЙ Логістика .

Додатковими угодами №4 від 05.04.2019 та №6 від 23.04.2019 визначена вартість послуг експедитора, у т.ч. витрати на транспортування вантажів у власних вагонах у розмірі 13500,00 грн. та 12000,00 грн. відповідно. (том 7 а.с.78-85)

На виконання наданих послуг ТОВ Керамресурс складені податкові накладні на транспортно-експедиційні послуги отримані ПП Ремум-Декор та ТОВ ЕС ЕЙ Логістика , а саме від 30.04.2019 №40, від 31.05.2019 №32, від 17.04.2019 №24, від 30.04.2019 №39, (том 6 а.с. 203 - 204, 241, 242 том 7 а.с. 88-90).

Статтею 316 Господарського кодексу України визначені умови укладання договору транспортного експедирування.

Так згідно вимог вказаної статті, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Плата за договором транспортного експедирування здійснюється за цінами, що визначаються відповідно до глави 21 цього Кодексу.

Статтею 189 цього Кодексу визначено, що ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

Статтею 9 Закону України Про транспортно-експедиційну діяльність , встановлені поняття плата експедитору та витрати експедитора за договором транспортного експедирування, при цьому, в законі відсутні положення, що забороняють поєднувати ці різновиди плат в загальній ціні договору.

З додаткових угод №1 та №2 до Договору №24 вбачається, що винагорода експедитора включається у комплексну ставку, яка враховує як винагороду, так і витрати експедитора на транспортування вантажів у власних вагонах.

Отже, донарахування додаткових витрат експедитора є таким, що суперечить умовам договору.

Що стосується донарахування податкових зобов`язань по контрагенту ТОВ ЕС ЕЙ Логістика , то правовідносини, що склалися стосуються виключно внутрішніх перевезень, тому застосовувати до них розумні ціни, розраховані з зобов`язань, що виникли з міжнародних перевезень взагалі є абсолютно безпідставним.

За таких обставин, відповідачем не доведена правомірність донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість по правовідносинах с ПП Ремус-Декор за березень 2019 року на суму 6750,00 грн, за квітень 2019 року на суму 35475,00 грн, за травень 2019 року на суму 37950,00 гри, а також по правовідносинах з ТОВ ЕС ЕЙ Логістика за квітень 2019 року на суму 6900,00 грн.

Щодо віднесення сум податку на додану вартість з вартості отриманих від ТОВ Українська залізнична Магістраль послуг (транспортно-експедиційне обслуговування) до податкового зобов`язання

Порушення вимог п.п. 14.1.36 п. 14.1. ст. 14, п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14, п. 189.1 ст. 198, п.198.5 ст.198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України обумовлено тим, що придбані у ТОВ Українська залізнична Магістраль послуги (транспортно-експедиційне обслуговування) для виконання умов договору щодо постачання товару (глини) ТОВ Церсаніт Інвест не визнані витратами, оскільки понесені без мети отримання доходу. Такому висновку слугувала відсутність наданої під час перевірки калькуляції вартості готової продукції - глини, відсутність проведень у бухгалтерському обліку по рах.791 Результат операційної діяльності , рах.703 Інші доходи основної діяльності - як відшкодування ТЕО.

19 березня 2018 року між постачальником ТОВ Керамресурс та покупцем ТОВ ЦерсанітІнвест укладено договір поставки №19/03/18 КР-ЦІ предметом якого є постачання глини Русанівського родовища марки РО, РН-4.

Відвантаження товару здійснено залізничними вагонами на адресу ТОВ ЦерсанітІнвест - Житомирська область, Новоград Волинський район, село Чижівка, у відповідності до правил ІНКОТЕРМС.

Ціна товару приймається на умовах СРТ ст.Новоград-Волинський, 1 і становить: глина марки Р-О - 1 600,00 грн. глина марки РН - 4 835,00 грн. за одну тону з урахуванням ПДВ.

На виконання вимог договору укладені додаткові угоди, якими встановлені наступні ціни за товар на умовах СМР: угода від 12.11.2018 №3 - глина марки Р-О -1 680,00 грн., глина марки РН - 4 915,00 грн. за одну тону з урахуванням ПДВ; угода від 01.04.2019 №5 - глина марки Р-О -1 715,00 грн., глина марки РН - 4 950,00 грн. за одну тону з урахуванням ПДВ; угода від 24.05.2019 №6 - глина марки Р-О -1 727,00 грн., глина марки РН - 4 962,00 грн. за одну тону з урахуванням ПДВ;на умовах EXW: угода від 12.11.2018 №3 - глина марки РН - 4 475,00 грн. за одну тону з урахуванням ПДВ (навантаження товару у транспортний засіб покупця за рахунок постачальника); угода від 01.04.2019 №5 - глина марки РН - 4 475,00 грн. за одну тону з урахуванням ПДВ (навантаження товару у транспортний засіб покупця за рахунок постачальника); угода від 24.05.2019 №6 - глина марки РН - 4 475,00 грн. за одну тону з урахуванням ПДВ (навантаження товару у транспортний засіб покупця за рахунок постачальника). Складені видаткові накладні: від 01.03.2019 №19; від 20.04.2019 №93, від 12.04.2019 №83, від 01.05.2019 №102, від 02.05.2019 №103, від 01.06.2019 №138. По факту виникнення податкових зобов`язань виписані наступні податкові накладні: від 01.03.2019 №1, від 12.04.2019 №20, від 20.04.2019 №30, від 01.05.2019 №2, від 03.05.2019 №3, від 01.06.2019 №3. (том 7 а.с. 14-19)

На підтвердження здійснення перевезення глини вогнетривкої зі станції відправлення - м.Костянтинівка Донецької залізниці до станції призначення - Новоград-Волинський для ТОВ ЦерсанітІнвест надані залізничні накладні за березень - червень 2019 року; акти виконаних робіт від 31.03.2019 №59, від 30.04.2019 №72, від 31.05.2019 №98, від 30.06.2019 №109.

Згідно заявок (додаток №1 до договору від 14.09.2018 №8/2018-УЗМ, що укладений між виконавцем ТОВ Українська залізнична Магістраль та замовником ТОВ Керамресурс ) здійснено замовлення на перевезення глини вогнетривкої марки Р-О та глини тугоплавкої марки РН-4 у кількості, що вказана у залізничних накладних за маршрутом: станція відправлення - м.Костянтинівка Донецької залізниці, станція призначення - Новоград-Волинський перевізника ТОВ Українська залізнична Магістраль . (том 7 а.с. 4-13)

Податковий кредит сформовано ТОВ Керамресурс на підставі податкових накладних: від 15.04.2019 №58, від 23.04.2019 №80, від 07.05.2019 №36, від 04.06.2019 №42 на загальну суму 764725,03 грн., в т.ч. ПДВ 152945,00 грн..

Суд зауважує, що умовами договору не передбачено окремого відшкодування покупцем транспортних витрат постачальнику, оскільки ціна за товар включає суму вартості самого товару та вартості доставки до місця призначення.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачена презумпція правомірності правочину, тобто правочин (договір) є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відомостей щодо визнання окремих положень, або договору в цілому, недійсним до суду не надано.

Висновок про відсутність доходу у зв`язку із ненаданням позивачем калькуляції вартості глини не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Як вже зазначалося вище, п. 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. При цьому зазначені документи мають підтверджувати і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету, а також впливати на стан майна і капіталу суб`єкта господарювання. Сам по собі процес калькулювання собівартості готової продукції (робіт, послуг) жодним чином не впливає ні на стан майна і капіталу підприємства, ні на його зобов`язання і фінансові результати діяльності.

Калькуляція - це документ, в якому визначена сума витрат (планова або фактична) на виробництво одиниці виробів. Відповідно, калькуляція не є первинним документом в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому її дані не є показниками бухгалтерської звітності, а її відсутність не може впливати на визначення наявності або відсутності доходу певного періоду за наявності всіх підтверджуючих первинних документів. Зазначена правова позиція також знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду від 10 червня 2019 р. у справі N 804/5840/16.

Таким чином, висновки відповідача про те, що позивачем занижені податкові зобов`язання на суму вхідного ПДВ у розмірі 152945,00 грн., в т.ч. у березні 2019 року - 4645,00 грн., квітні 2019 року - 63916,67 грн., травні 2019 року - 54083,33 грн., червні 2019 року - 30300,00 грн., які платником податку використовувалися без мети отримання доходу (не використовувалися у господарські діяльності) є такими, що не відповідають дійсності.

Згідно з положеннями ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У зв`язку з наведеним, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність нарахування штрафу за несвоєчасну реєстрацію (відсутність реєстрації) податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН/виправлення помилок у податкових накладних ТОВ Керамресурс (код за ЄДРПОУ 34063990), у зв`язку з чим податкове повідомлення рішення від 28.10.2019 №000311202 є незаконним та підлягає скасуванню.

Щодо завищення бюджетного відшкодування судом встановлено наступне. (том 1 а.с.92)

З акту перевірки вбачається, що сума завищення бюджетного відшкодування

- за березень 2019 року на загальну суму 153 222 грн, з них:

145674,27 грн. - у зв`язку із завищенням податкового кредиту (ТОВ Оптимум транс );

3773,84 грн. - відсутність ПДВ у платіжному дорученні;

- за квітень 2019 року на загальну суму 1 705 554 грн, з них:

1008641,00 грн. - у зв`язку із завищенням податкового кредиту (ТОВ Неостар );

416666,67 грн. - у зв`язку зі сплатою кредиторської заборгованості (від`ємного значення попереднього періоду);

280247,00 грн. - відсутнє від`ємне значення, тобто рядок 19 декларації за 04.2019 складає за даними КПР 212112 грн., а підтверджена сума бюджетного відшкодування за 03-04.2019 - 559525,65 грн., з них на 03.2019 припадає 67167,00 грн.;

Залишок бюджетного відшкодування з періодом виникнення 04.2019 - різниця 559525,65 грн. - 67167,00 грн. дорівнює 492358,65 грн.

Невистачає від`ємного значення рядка 19 за 04.2019 на 280247,00 грн. (492358,65 грн. - 212112 грн.)

- за травень 2019 року на загальну суму 361 239 грн, з них:

213428,00 грн. - у зв`язку із завищенням податкового кредиту (ТОВ Неостар );

116872,50 грн. - відсутність ПДВ у платіжному дорученні;

11621,36 грн. - не враховано наявність розрахунку коригувань вартісних та кількісних показників від 31.05.2019 №1 ТОВ Євро Логістик Україна ;

19307,00 грн - відсутнє від`ємне значення, тобто рядок 19 декларації за 05.2019 складає за даними КПР 2575367,00 грн., а підтверджена сума бюджетного відшкодування за 04-05.2019 - 2594674,47 грн., з них на 04.2019 припадає 0 грн.,

Перевіркою встановлено не вистачає від`ємного значення рядка 19 за 05.2019 на 19307,47 грн. (2594674,47 грн. - 2575367,00 грн.);

- за червень 2019 року на загальну суму 2 206 923 грн, з них:

1612749,44 грн. - у зв`язку із завищенням податкового кредиту (ТОВ Транспорт. , ТОВ Оптимум транс ;

316928,19 грн. - відсутність ПДВ у платіжному дорученні;

274009,00 грн. - відсутнє від`ємне значення, тобто рядок 19 декларації за 05.2019, який було заявлено у 06.2019 відсутній;

на суму 3235,69 грн. - не враховано наявність розрахунку коригувань вартісних та кількісних показників від 05.07.2019 №1 ТОВ Євро Логістик Україна .

На дату подання уточнюючого розрахунку за червень (22.07.2019) за даними ЄРПН наявна інформація щодо реєстрації розрахунку коригувань вартісних та кількісних показників від 05.07.2019 №1 ТОВ Євро Логістик Україна до податкової накладної від 20.03.2019 №35 на суму ПДВ 3235,69 грн. з причини зміни номенклатури.

Залишок невідкоригованого ПДВ станом на 22.07.2019 склав 244498,84 грн. (том 1 а.с.92-93)

Суд критично ставиться до твердження податкового органу щодо суми залишку невідкоригованого ПДВ в сумі 244 498,84 грн., оскільки зазначена сума вказана станом на 22.07.2019 р., а перевірка проводилась за період березень-червень 2019 року.

Під час розгляду справи відповідачем не доведено правомірності складання таких висновків, у зв`язку з чим є хибними висновки про завищення бюджетного відшкодування за березень 2019 року - у сумі 153222,00 грн., за квітень 2019 року - у сумі 1705554,00 грн., за травень - у сумі 361239,00 грн., за червень - у сумі 2206923,00 грн.

Суд зауважує, що висновки контролюючого органу про завищення сум бюджетного відшкодування ґрунтуються на безпідставному включені позивачем до складу податкового кредиту вищезазначених сум податку на додану вартість по господарським операціям здійсненим з контрагентами ТОВ Транспорт. , ТОВ Неостар , ТОВ Оптимум транс , ТОВ з ІІ Цеппелін України ТОВ та на відсутності складання позивачем податкових накладних на дату виникнення податкових зобов`язань, в т.ч. при придбанні у ТОВ Розетка УА .

Враховуючи те, що позивачем доведена правомірність включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, суд дійшов про безпідставність висновку контролюючого органу щодо зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2019 року на суму 2206923,00 грн., за травень 2019 року на суму 361239,00 грн., за квітень 2019 року на суму 1705554,00 грн., за березень 2019 року на суму 153222,00 грн., застосовано штраф у розмірі 2213469,00 грн.

Враховуючи викладене податкове повідомлення-рішення від 28.10.2019 №0000301202 підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проаналізувавши встановлені судом обставини та наведені вище нормативно-правові приписи суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем правомірності спірних повідомлень-рішень.

Відповідно, адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.

Під час розподілу судових витрат суд враховує, що при поданні позовної заяви юридичною особою підлягав сплаті судовий збір у розмірі 21020,00 грн., при цьому позивачем сплачено судовий збір у розмірі 23122,00 грн.

Згідно вимог ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені повністю, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 21020,00 грн.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що надмірно сплачений судовий збір підлягає поверненню за заявою особи, що його сплатила, в порядку вимог Закону України "Про судовий збір", Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 12, 72-77, 94, 139, 205, 242-246, 255, 293, 295, 297 п. 3 розділу VI Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамресурс" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 28 жовтня 2019 року №0000311202.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 28 жовтня 2019 року №0000301202.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний код 43142826, 87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Італійська, 59) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамресурс" (ідентифікаційний код 34063990, 85102, Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Б.Хмельницького, 1) судовий збір у розмірі 21020 (двадцять одна тисяча двадцять) грн. 00 коп.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 22 червня 2020 року. Повний текст рішення складено 01 липня 2020 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Кошкош