Рішення

від 30.06.2020 по справі 320/1656/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2020 року № 320/1656/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Люмпек" до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Люмпек" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області, Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356860/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356934/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356890/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 3 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356897/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 4 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356931/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 5 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356933/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №6 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356862/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №7 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356868/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №8 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356926/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №9 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356884/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №10 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356891/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №11 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356894/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №15 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356888/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №16 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356928/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №17 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356885/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №18 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356954/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №19 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356920/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №20 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356887/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №21 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356899/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №22 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356925/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №23 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356951/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №24 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356889/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №25 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356953/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №26 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356900/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №27 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356896/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №28 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356952/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №29 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356935/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №30 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356898/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №31 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356918/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №32 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356861/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №33 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356875/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №34 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356903/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №35 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356905/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №36 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356955/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №37 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356902/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №38 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356863/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №39 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356911/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №40 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356956/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №41 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356936/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №42 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356871/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №43 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356914/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №44 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356864/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №46 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356929/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №47 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356873/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №48 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356917/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №49 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356910/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №50 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356912/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №51 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356909/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №52 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356913/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №53 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356901/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №54 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356869/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №55 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356947/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №56 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356872/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №57 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356919/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №58 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356865/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №59 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356877/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №60 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356878/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №61 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356950/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №62 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356904/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №63 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356866/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №65 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356922/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №66 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356949/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №67 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356908/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №68 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356927/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №69 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356867/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №70 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356915/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №71 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356907/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №72 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356924/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №73 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356870/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №74 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356948/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №75 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356874/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №76 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356957/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №77 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356906/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №78 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356916/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №79 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356938/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №80 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356959/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №81 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356921/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №82 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356942/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №83 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356943/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №84 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356879/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №85 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356923/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №86 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356886/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №87 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356876/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №88 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356881/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №89 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356880/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №90 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №13569432/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №91 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356893/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №92 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356892/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №93 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356895/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №95 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356958/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №97 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356941/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №98 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356944/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №99 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356940/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №100 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356945/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №101 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356882/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №102 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356939/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №103 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356930/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №104 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356883/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №105 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356946/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №106 від 11.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2019 №1356864/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №107 від 11.12.2019;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "Люмпек" від 11.12.2019 №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10, №11, №15, №16, №17, №18, №19, №20, №21, №22, №23, №24, №25, №26, №27, №28, №29, №30, №31, №32, №33, №34, №35, №36, №37, №38, №39, №40, №41, №42, №43, №44, №46, №47, №48, №49, №50, №51, №52, №53, №54, №55, №56, №57, №58, №59, №60, №61, №62, №63, №65, №66, №67, №68, №69, №70, №71, №72, №73, №74, №75, №76, №77, №78, №79, №80, №81, №82, №83, №84, №85, №86, №87, №88, №89, №90, №91, №92, №93, №95, №97, №98, №99, №100, №101, №102, №103, №104, №105, №106, №107 датою їх фактичного отримання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), та відстрочено ТОВ "Люмпек" сплату судового збору до ухвалення судового рішення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 у справі №П/320/1392/20 роз`єднано позовні вимоги, виділивши позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення від 18.12.2019 №1356928/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №17 від 11.12.2019 та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Люмпек" від 11.12.2019 №17 датою її фактичного отримання - в самостійне провадження.

Вказаній адміністративній справі в автоматизованій системі документообігу "Діловодство спеціалізованого суду" присвоєно №П/320/1656/20, що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.02.2020.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2020 прийнято до провадження адміністративну справу №П/320/1656/20, визначено, що справа буде розглядатися одноособово суддею Василенко Г.Ю. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, та витребувано від відповідачів належним чином засвідчені копії документів, які стали підставою для прийняття рішення від 18.12.2019 №1356928/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №17 від 11.12.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатом здійснення господарської діяльності товариством 11.12.2019 була складена податкова накладна №17, яка 12.12.2019 була направлена на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних, однак, за результатами обробки, її реєстрацію було зупинено із посиланням на пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, запровадження та реалізації яких були визнані в судовому порядку протиправними та скасовані. Так, на думку позивача, Порядок №520 не може бути застосований до спірних правовідносин, оскільки відсутні законодавчо визначені підстави для зупинення реєстрації податкової накладної. Позивач стверджує, що товариство було позбавлено можливості подати податковому органу необхідні документи, оскільки контролюючим органом були порушені норми п. 13 Порядку №117, а саме: не зазначено в квитанції про зупинення конкретного та чіткого переліку документів, які на думку контролюючого органу необхідно надати платнику податків. Одночасно з цим позивач наголосив на тому, що отримавши повідомлення про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючому органу було направлено вичерпні пояснення, що підтверджують реальність фінансово-господарських операцій, за наслідками яких була складена відповідна податкова накладна, проте останній під час прийняття оскаржуваного рішення їх не врахував, у зв`язку з чим дійшов безпідставних висновків про відмову в реєстрації податкової накладної.

Відповідач, - Головне управління ДПС у Донецькій області, проти позову заперечив, у відзиві на позовну заяву зазначив, що згідно з відомостями інформаційних баз даних ДПС ТОВ "Люмпек" за рішенням Комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкова накладних або відмову в такій реєстрації 21.08.2019 включено до переліку ризикових платників податку, як такого, що відповідає критеріям ризиковості (протокол №346), у зв`язку з чим податковим органом була зупинена реєстрація поданої товариством податкової накладної №17 від 11.12.2019. Відповідач стверджує, що у подальшому відмова у реєстрації вказаної податкової накладної обумовлена ненаданням позивачем документів, що свідчать про безпосереднє здійснення господарських операцій, за наслідками яких була складена податкова накладна. Просив суд в задоволенні позову відмовити.

На час прийняття рішення у даній справі ДПС України правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалось.

Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Люмпек" (код ЄДРПОУ 42452844, місцезнаходження: 08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вул. Вишнева, будинок 11) зареєстроване в якості юридичної особи 07.09.2018 (номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 1 224 102 0000 086963), що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Видами діяльності позивача за КВЕД є: 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.49 оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 63.11 оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність; 70.22 консультування з питань комерційної діяльності й керування; 73.11 рекламні агентства; 73.12 посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації; 33.11 ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; 33.19 ремонт і технічне обслуговування інших машин і устатковання; 33.20 установлення та монтаж машин і устатковання; 38.31 демонтаж (розбирання) машин і устатковання.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Люмпек" з 07.09.2018 перебуває на обліку Києво-Святошинському управлінні ГУ ДПС у Київській області, зареєстроване як платник податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що в рамках здійснення господарської діяльності, з метою належного виконання договірних зобов`язань з ТОВ "Алмейдіс Груп" та на виконання вимог статей 187, 201 Податкового кодексу України ТОВ"Люмпек" 11.12.2019 було складено та 12.12.2019 направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну № 17 на суму 536472 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 89412,00 грн.

За наслідками обробки податкової накладної, контролюючий орган надіслав позивачу квитанцію про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в ЄРПН від 12.12.2019, відповідно до якої податкову накладну прийнято, але її реєстрацію зупинено у зв`язку з відповідністю податкової накладної підпункту 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

У цій же квитанції позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Позивачем направлено до ДПС повідомлення від 13.12.2019 №1 про подання пояснень до зазначеної податкової накладної.

У подальшому Комісія ГУ ДПС у Донецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, прийняла рішення від 18.12.2019 №1356928/42452844, яким відмовила у реєстрації податкової накладної №17 від 11.12.2019 у зв`язку з ненаданням платником податків копій документів, а саме: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити); розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Не погодившись з вказаним рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Щодо посилання податкового органу, як на підставу обґрунтованості прийняття оскаржуваного рішення на те, що ТОВ "Люмпек" за рішенням Комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкова накладних або відмову в такій реєстрації 21.08.2019 включено до переліку ризикових платників податку, як такого, що відповідає критеріям ризиковості (протокол №346), у зв`язку з чим дії податкового органу щодо зупинення реєстрації спірної податкової накладної є правомірними, судом встановлено наступне.

Так судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 у справі №160/8626/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮМПЕК" до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮМПЕК" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом №346 від 21.08.2019 року.

Зобов`язано Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, буд.17-а, м.Дніпро, 49600; код ЄДРПОУ 43145015) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЮМПЕК" (вул.Василя Сухомлинського, буд.48Б, смт Слобожанське, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 52005; код ЄДРПОУ 42452844) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 року в адміністративній справі №160/8626/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Люмпек» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 року в адміністративній справі №160/8626/19 - залишено без змін.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №341) (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (пункти 14 - 15 Порядку №1246).

Відповідно до пункту 17 Порядку №1246, у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

На момент прийняття у встановленому порядку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені п.12 цього Порядку (крім абзацу десятого). За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням (пункт 18 Порядку №1246).

Відповідно до приписів п. 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок №117), податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

При цьому, відповідно до змісту п. 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктами 6 та 7 Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу Платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктами 14, 15 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктами 18-21 Порядку №117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

З системного аналізу викладених положень податкового законодавства слідує, що реєстрації податкової накладної, як обов`язковій умові для віднесення покупцем товарів/послуг сплаченої у складі товарів або послуг суми ПДВ до податкового кредиту, передує процедура автоматизованого співставлення податкової накладної на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі відповідності податкової накладної/розрахунку коригування вказаним критеріям, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зупиняється.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію ризиків. Вживання контролюючим органом загального посилання на пункт Критеріїв ризиковості платника податків, без наведення конкретної ознаки ризиковості, є абстрактним і невизначеним та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Аналогічні вимоги щодо обґрунтованості та недвозначності висуваються вказаними нормативно-правовими актами й до рішення, яким оформлюються результати розгляду поданих платником податків документів для реєстрації податкової накладної чи розрахунку коригування: його зміст повинен містити вичерпну інформацію щодо мотивів та конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних).

Зокрема, затверджена Порядком №117 форма рішення про відмову у реєстрації податкової накладної передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН з підстав ненадання платником документів, документів, яких на думку контролюючого органу не вистачає в аспекті конкретного змісту господарських взаємовідносин, повинні бути підкресленими, тобто рішення має містити або найменування конкретного документа (видаткова накладна тощо) або групу документів (складські документи тощо), що з урахуванням специфіки виконання господарської операції мають бути надані, але відсутні. Натомість мотиви, з яких контролюючий орган дійшов висновку, що відповідні документи мають бути подані, але були відсутні, наводяться контролюючим органом у графі «додаткова інформація» .

З огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України, на контролюючий орган покладається обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення про зупинення реєстрації податкової накладної та подальших дій чи бездіяльності.

Таким чином, контролюючий орган повинен надати належні та достатні докази того, що дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних вчинено у відповідності до приписів пункту 201.16 статті 201 ПК України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та за наявності підстав, встановлених вищезгаданими Критеріями оцінки ступеня ризиків.

Верховний Суд, зокрема у постановах від 30 липня 2019 року у справі № 200/14026/18-а та від 23 жовтня 2019 року у справі № 826/8693/18 при розгляді справ за позовами платника податків про скасування рішення про відмову у реєстрації податкових накладних зазначив, що первинним об`єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та приймали рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

Отже, Верховний Суд у цих постановах зробив висновок, що саме зупинення реєстрації податкових накладних первинно порушує права платника податків і саме обставини такого зупинення, а саме його законність, повинні бути предметом дослідження у подібних спорах.

Судом встановлено, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 1.6 Критеріїв ризиковості платників податку, визначених у листі ДФС від 07.08.2019 №1962/99-99-29-01-01, які введені в дію 08.08.2019.

Крім того, як вже було встановлено судом вище, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду у справі №160/8626/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮМПЕК" до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮМПЕК" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом №346 від 21.08.2019 року; зобов`язано Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, буд.17-а, м.Дніпро, 49600; код ЄДРПОУ 43145015) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЮМПЕК" (вул.Василя Сухомлинського, буд. 48Б, смт Слобожанське, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 52005; код ЄДРПОУ 42452844) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Отже, в даному випадку рішенням контролюючого органу до позивача безпідставно застосовано п. 1.6 Критеріїв ризиковості платників податку.

Водночас, суд зауважує, що спірне рішення фактично не містить чіткого визначення підстав та мотивів для його прийняття Комісією ГУ ДПС у Донецькій області, що свідчить про його необґрунтованість.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.

В своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (ToscutaandOthers v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що рішення Комісії ГУ ДПС у Донецькій області, в якому не наведені мотиви його ухвалення, свідчить про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, призводить до непрозорості та непередбачуваності дій податкового органу, які перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Так, зі змісту квитанції вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної ТОВ «Люмпек» критеріям ризиковості платника податку, визначених підпунктом 1.6 пункту 1 «Критерії ризиковості платника податку» .

Суд зауважує, що вищевказані Критерії ризиковості платників податків існували виключно у вигляді листа Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 №1962/99-99-29-01-01, які введені в дію 08.08.2019, та не затверджені будь-яким наказом чи іншим організаційно-розпорядчим документом Державної фіскальної служби України.

Згідно з пп. "б" п. 4 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року №731 (далі - Положення №731), державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що мають міжвідомчий характер, тобто є обов`язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

Відповідно до п. 6 Положення №731 державну реєстрацію здійснюють, зокрема, нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади - Мін`юст.

За вимогами п. 15 Положення №731 міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування.

У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Критерії ризиковості платника податку не були зареєстровані у Міністерстві юстиції України, а відтак вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 квітня 2019 року у справі №К/9901/4668/19, в якій Верховний Суд, надаючи оцінку доводам касаційної скарги, враховує, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси суб`єктів господарської діяльності, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному чинним законодавством.

Крім того, лист від 07.08.2019 №1962/99-99-29-01-01 не був затверджений наказом Державної фіскальної служби України та не був погоджений з Міністерством фінансів України, що суперечить положенням пункту 10 Порядку №117, а отже не є джерелом права, яке застосовується судом відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 03.03.2020 у справі №240/3665/19 (реєстраційний номер судового рішення 87963343).

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, лист від 07.08.2019 №1962/99-99-29-01-01 не є нормативним актом, має рекомендаційний характер, у зв`язку з чим не може визначати критерії ризиковості платників податку, а його застосування суперечить вимогам п.10 Порядку №117.

Крім того, судом встановлено, що оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 11.12.2019 №17 було прийнято Комісією ГУ ДПС у Донецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації у зв`язку з ненаданням платником податків договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Відповідно до п.21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

З вказаного слідує, що у спірних рішеннях податковий орган мав чітко зазначити, шляхом відповідного підкреслювання, яких документів не надано платником податків, який подав на реєстрацію податкові накладні, та відсутність яких позбавляє можливості здійснити відповідну реєстрацію.

Суд зазначає, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

В той же час жодних пояснень щодо ненадання платником податків договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків податковим органом суду не надано.

Аналіз оспорюваного рішення Комісії ГУ ДПС у Донецькій області про відмову у реєстрації податкової накладної в аспекті зазначених вимог дає підстави для висновку, що рішення суб`єкта владних повноважень містить лише абстрактне твердження про ненадання платником податків договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Водночас, суд зауважує, що у даній справі суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, на підставі яких складено спірну ПН, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог ПК України, а тому воно не є предметом судового розгляду у справах щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які стосуються наявності чи відсутності підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних згідно виключних підстав для вчинення податковим органом таких дій та прийняття рішень, що передбачені податковим законодавством, до числа яких не відноситься встановлення ані контролюючим органом, ані судом реальності господарських операцій поза межами податкового контролю та прийнятими за такими заходами контролю рішеннями.

В свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду справи не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. При цьому суд зазначає, що здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.11.2019 №К/9901/17623/19 (справа №1640/2650/18), від 27.04.2020 №К/9901/27904/19 (справа №360/1050/19), від 21.05.2019 №К/9901/7590/19 (справа №0940/1240/18).

Підсумовуючи викладене, суд погоджується з доводами позивача, що дії контролюючого органу, що виразились у зупиненні реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 11.12.2019 №17, складеної ТОВ «Люмпек» , є протиправними, а рішення комісії ГУ ДПС у Донецькій області від 18.12.2019 №1356928/42452844 прийнято необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення (вчинення дії), непропорційно, тобто без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), а отже є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги у цій частині - задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних вищевказану податкову накладну, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20.05.2013 № 7 Про судове рішення в адміністративній справі зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

При цьому суд зазначає, що Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, втратив чинність 31.01.2020 у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 11.12.2019 №1165.

Так, Кабінетом Міністрів України 11 грудня 2019 року прийнято постанову № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (набрала чинності 01.02.2020), якою серед іншого затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пунктів 25-26 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 №1165, визначено такий порядок роботи Комісії контролюючого органу.

Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.

Відповідно до пункту 28 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Порядку №1246 визначено компетенцію Державної фіскальної служби України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН на підставі рішення суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року №227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» затверджено, крім іншого, Положення про Державну податкову службу України, відповідно до якого Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Державна податкова служба України зареєстрована 17 травня 2019 року, не перебуває в процесі припинення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №682-р «Питання Державної податкової служби» вирішено погодитися з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року №227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, повноваження Державної фіскальної служби України передані Державній податковій службі України, отже на даний час повноваження щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН на підставі рішення суду здійснює Державна податкова служба України.

Враховуючи висновки суду про протиправність оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, складеної позивачем, та відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН спірну податкову накладну.

Відповідно до положень статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі «ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: « 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд» , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. The United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)» .

У даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірну податкову накладну ТОВ «Люмпекс» , є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Отже вимога позивача про зобов`язання ДПС України зареєструвати спірну податкову накладну датою її фактичного отримання є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, з урахуванням положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" та правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.02.2018 в адміністративній справі № 800/473/17, при зверненні до суду з даним позовом розмір судового збору повинен складати 2102,00 грн.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 відстрочено сплату позивачу судового збору до ухвалення судом рішення.

При цьому в силу приписів частини другої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що до ухвалення рішення суду у справі позивачем не сплачено судовий збір за подання адміністративного позову, судовий збір у сумі 2102,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області, оскільки спірні рішення саме комісії регіонального рівня призвели до спірних правовідносин.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Донецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 18.12.2019 №1356928/42452844, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 17 від 11.12.2019.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Люмпек" від 11.12.2019 №17 датою її фактичного отримання.

Стягнути за рахунок за рахунок бюджетних асигнувать Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43145015) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок отримувача: UA718999980313151206084010001, ГУК у м.Києві/м.Київ/22030101, код отримувача 37955989, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, код класифікації 22030101) судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.