Рішення

від 01.07.2020 по справі 360/1445/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

01 липня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1445/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області до Караван-Солодківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Марківської районної державної адміністрації Луганської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Марківська районна рада, про вжиття заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),

ВСТАНОВИВ:

07.04.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі - позивач, ГУ ДСНС у Луганській області) до Караван-Солодківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Марківської районної державної адміністрації Луганської області (далі - відповідач, Караван-Солодківська ЗОШ), у якому позивач просить суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Караван-Солодківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Марківської районної державної адміністрації Луганської області у вигляді зупинення експлуатації будівель та приміщень, розташованих за адресою: 92441, Луганська обл., Марківський район, с. Караван-Солодкий, вул. Центральна, б. 18 до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначеній будівлі, вказаних в Акті перевірки.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у період з 20.01.2020 по 24.01.2020 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, ЗУ Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , доручення Прем`єр-міністра України від 11.12.2019 № 44205/1/1-19, наказу Головного управління № 405-НО від 13.12.2019 Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) , на підставі посвідчення на проведення перевірки № 1 від 20.01.2020, здійснено позапланову перевірку відповідача: Караван-Солодківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Марківської районної державної адміністрації Луганської області, розташованого за адресою: 92441, Луганська обл., Марківський район, с. Караван-Солодкий, вул. Центральна, б. 18, з метою перевірки виконання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

За результатами перевірки складено Акт проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 1 від 24.01.2020.

Актом перевірки виявлені порушення Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697, та інших діючих нормативно-правових актів, стандартів, нормам і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки.

Подальша експлуатація будівель та приміщень Караван-Солодківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Марківської районної державної адміністрації Луганської області, розташованої за адресою: 92441, Луганська обл., Марківський район, с. Караван-Солодкий, вул. Центральна, б. 18, з виявленими порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей, їх невиконання та не усунення прямою дією впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає: на забезпечення безпеки при використанні та експлуатації будівель та приміщень Караван-Солодківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Марківської районної державної адміністрації Луганської області, її учнів, відвідувачів, співробітників у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії; на ліквідацію пожежі, аварії, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, аварії, надзвичайної ситуації, на забезпечення всіх осіб, що знаходяться в будівлі індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри, тощо.

Учні, співробітники та відвідувачі Караван-Солодківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Марківської районної державної адміністрації Луганської області постійно перебувають під реальною загрозою втрати життя та отримання травм чи шкоди своєму здоров`ю через невиконання та ігнорування керівництвом та посадовими особами відповідача вимог законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки.

Ухвалою суду від 10.04.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, залучено третю особу (арк. спр. 31-32).

Ухвалою суду від 08.05.2020 перенесено судове засідання у зв`язку з відпусткою судді.

Ухвалою суду від 01.07.2020 відмовлено у задоволенні клопотання Марківської районної ради про залучення до участі у справі в якості співвідповідача відділу освіти Марківської районної державної адміністрації Луганської області та в якості третьої особи Марківської районної державної адміністрації Луганської області.

07.05.2020 за вх. № 18073/2020 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (арк. спр. 69-70), у якому відповідач заперечував проти позову з огляду на наступне.

Відповідач є структурним підрозділом органу державної влади, який надає безкоштовні освітні послуги . Отже, відповідач не є прибутковою організацією, що має свої вільні кошти та право вільно ними розпоряджатись. Фінансування потреб відповідача здійснюється за конкретно визначеними кодами програмної класифікації з додаткової дотації на утримання закладів освіти з державного та місцевого (районного) бюджетів.

Розмір додаткової дотації та її розподіл конкретно по кожному коду програмної класифікації визначається на рівні розпорядника коштів першого рівня, а не Відповідачем. Це означає, що Відповідач не має повноважень на свій розсуд розпоряджатися коштами.

Марківською районною державною адміністрацією Луганської області було направлено клопотання № 1/458 від 21.02.2020 та № 1\459 від 21.02.2020 на розгляд чергової сесії Марківської районної ради щодо виділення коштів в сумі 3943650 грн. на усунення порушень з правил пожежної безпеки в закладах загальної середньої освіти району. Відділом освіти проведено переговори з ТОВ Лугспецтехносервіс щодо проведення робіт з обробки з вогнезахисною сумішю дерев`яних конструкцій та встановлення протипожежної сигналізації.

30.04.2020 за вх. № 17270/2020 від Марківської районної ради надійшли письмові пояснення по справі (арк. спр. 39-47), в яких зазначено, що третя особа не може погодитися з проведеною позаплановою перевіркою Караван - Солодківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Марківської райдержадміністрації Луганської області, проведеною на підставі доручення Кабінету Міністрів України від 06.12.2019 та наказу Головного управління № 409-НО від 17.12.2019 у зв`язку з тим що, виявлені позивачем порушення установлених законодавством вимог пожежної безпеки самі по собі не створюють безпосереднього ризику виникнення і розвитку пожежі, але можуть створювати небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі, а оскільки ризик виникнення пожежі має вірогідний характер і він безпосередньо не виникає внаслідок виявлених порушень, то позивач вправі на підставі статей 68, 69 Кодексу цивільного захисту України самостійно вжити заходи реагування шляхом видачі приписів, постанов і розпоряджень щодо усунення таких порушень.

Третя особа вважає, що настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища. Заходи реагування застосовуються судом за позовом органу державного нагляду тоді, коли останній обґрунтує наявність підстав для цього, тобто вкаже та доведе, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки.

Вважає, що обраний позивачем захід реагування є таким, що не в повній мірі відповідає критеріям пропорційності, так як зрозумілого обґрунтування застосуванню повного зупинення та заборони експлуатації будівель та приміщень Караван - Солодківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Марківської райдержадміністрації Луганської області позивачем не наведено і належними доказами не доведено, що з урахуванням встановленого факту наявності порушень установлених законодавством вимог пожежної безпеки не дає підстав для висновку, що саме у такий спосіб буде досягнуто справедливого балансу між публічними інтересами та інтересами відповідача. Тому, за вимогами правових норм в частині п`ятої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та статей 68, 70 Кодексу цивільного захисту України, установлена можливість застосування як органом державного нагляду, так і судом різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров`ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

У контексті спірних правовідносин, загрози життю та здоров`ю людей створюють такі порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, які можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища (пункт 32 частини перша статті 2 Кодексу цивільного захисту України).

На підставі викладеного третя особа просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд зазначає, що відповідачем відзив надано 29.05.2020, і у відповідності до приписів пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, зокрема, щодо розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання 01.07.2020 не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк.спр. 93), причини неявки суду не повідомив, жодних клопотань не надав.

Представник третьої особи у судове засідання 01.07.2020 не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк.спр. 92), причини неявки суду не повідомив, жодних клопотань не надав.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження у відповідності до положень частини дев`ятої статті 205 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

Караван-Солодківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Марківської районної державної адміністрації Луганської області (код ЄДРПОУ 32196481) зареєстроване у якості юридичної особи Марківською районною державною адміністрацією Луганської області 26.10.2004 за № 13681020000000018, місце знаходження: 92441, Луганська обл., Марківський район, с. Караван-Солодкий, вул. Центральна, б.18, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 08.04.2020 за № 1006534612 (арк.спр. 27-30).

Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 13.12.2019 № 405-НО встановлено провести позапланові заходи державного нагляду (контролю) стосовно об`єктів, установ, організацій, щодо дотримання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки та цивільного захисту згідно з графіком проведення позапланових перевірок, в якому під № 252 зазначено Караван-Солодківську ЗОШ, термін проведення перевірки - з 20.01.2020 по 24.01.2020 (арк. спр. 5, 7).

На підставі посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 20.01.2020 № 1, виданого на проведення позапланової перевірки будівель Караван-Солодківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Марківської районної державної адміністрації Луганської області, розташованого за адресою: 92441, Луганська обл., Марківський район, с. Караван-Солодкий, вул. Центральна, б. 18, відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та на виконання наказу Головного управління ДСНС України у Луганській області від 13.12.2019 № 405-НО у період з 20 січня 2020 року по 24 січня 2020 року посадовими особами Марківського МРВ ГУ ДСНС України у Луганській області проведено перевірку стану дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (арк. спр. 9).

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Караван-Солодківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Марківської районної державної адміністрації Луганської області складений акт від 24.01.2020 № 1 (арк. спр. 10-19).

Вищезазначеним актом перевірки виявлено порушення:

1. Пункту 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні (далі - ППБУ) - будівля школи не обладнана системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

2. Пункту 2.3 Порядку забезпечення населення і особового складу невоєнізованих формувань засобами радіаційного та хімічного захисту, затвердженого ПКМУ від 19.08.2002 №1200, - працівників та учнів не забезпечено в повній мірі засобами індивідуального захисту.

3. Пункту 2.1 розділу V ППБУ - територія об`єкту не забезпечена зовнішнім протипожежним водопостачанням.

4. Пункту 3.11 розділу V ППБУ - територія навчального закладу не забезпечена в повній мірі пожежними щитами згідно норм належності.

5. Пункту 3.6 розділу V ППБУ - приміщення школи не в повній мірі забезпечені вогнегасниками згідно норм належності.

6. Пункту 3.10 розділу V ППБУ, пункту 10 розділу ІІІ Наказу МВС України від 15.01.2018 № 25 - на об`єкті не проведено огляд вогнегасників відповідальною особою за пожежну безпеку, який має проводитися не рідше одного разу на місяць.

7. Абзацу другого пункту 3 розділу ІІІ Правил техногенної безпеки України - оцінка ризиків виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру в котельних не визначена.

8. Пункту 2.23 розділу ІІІ ППБУ, пункту 22 розділу ІІ ППБУ - допущено влаштування для поверхневих шарів конструкції підлоги навчальних класів, кабінетів та шляхів евакуації матеріали, у тому числі покриття (лінолеум), 3 невизначеними показниками пожежної небезпеки.

9. Пункту 2.3 розділу ІІІ ППБУ - не встановлено протипожежні двері з нормованою межею вогнестійкості (приміщення бібліотеки).

10. Пункту 2.37 розділу ІІІ ППБУ - допускається захаращення евакуаційного виходу з лівого крила навчального закладу різними матеріалами.

11. Пункту 3.10 розділу V ППБУ - на об`єкті вогнегасники розміщені з порушенням Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників затверджених наказом Наказу МВС України від 15.01.2018 року № 25.

12. Пункту 2.22 розділу ІІІ ППБУ - відсутній адресний вказівник, який має бути встановлений на фасаді будівлі або інших видних місцях і освітлюваним у темний час доби.

13. Пункту 5 розділу ІІ наказу МВС № 579 - захисна споруда цивільного захисту не обладнана системами пожежної автоматики і сигналізації.

Акт підписано директором Караван-Солодківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Марківської районної державної адміністрації Луганської області Василенко В.А. без заперечень та зауважень (арк.спр. 17 зв.).

Станом на дату розгляду справи заходи державного нагляду (контролю) з метою перевірки усунення порушень, зазначених в Акті не проводилися, відповідачем та третьою особою не заперечується, що порушення не усунуті.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

В силу статті 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» , цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Приписами статті 4 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів передбачені частиною першою статті 70 Кодексу цивільного захисту України та полягають у:

1) недотриманні вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушенні вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійсненні заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідності кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушенні правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведенні робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина друга статті 70 Кодексу цивільного захисту України).

Визначення небезпечного чинника міститься у пункті 26 статті 2 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Надаючи оцінку встановленим Актом порушенням та можливим наслідкам їх неусунення позивачем, суд зазначає таке.

Пунктом 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки України (ППБУ) визначено, що будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

Суд зауважує, що Верховним Судом у постанові від 31.03.2020 у справі № 160/998/19 зроблено висновок, що таке порушення може створювати загрозу життю або здоров`ю учнів та персоналу навчального закладу, та є підставою для застосування заходів реагування.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України, до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту.

Відповідно до пункту 2.1 розділу V ППБУ зовнішній протипожежний водопровід повинен відповідати таким вимогам:

1) відповідальними за технічний стан пожежних гідрантів, установлених на мережі водопроводу населених пунктів, є відповідні служби (організації, установи), які утримують ці мережі водопроводу, а на території підприємств - їх власники або орендарі;

2) пожежні гідранти та пожежні резервуари повинні бути справними і утримуватися таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями;

3) у разі відключення ділянок водопровідної мережі та гідрантів або зменшення тиску мережі нижче за потрібний необхідно сповіщати про це пожежно-рятувальні підрозділи;

4) для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу власнику мережі водопостачання або іншій відповідальній особі, визначеній у відповідному договорі згідно з вимогами чинного законодавства необхідно 1 раз на рік проводити випробування на тиск та витрату води з оформленням акта. Випробування водопроводу повинно проводитися також після кожного ремонту, реконструкції або підключення нових споживачів до мережі водопроводу;

5) пожежні гідранти і водойми повинні мати під`їзди з твердим покриттям. У разі наявності на території об`єкта або поблизу нього (у радіусі до 200 м) природних або штучних вододжерел до них повинні бути влаштовані під`їзди з майданчиками (пірсами) розміром не менше 12 x 12 м для встановлення пожежних автомобілів і забирання води будь-якої пори року;

6) витрачений під час гасіння пожежі протипожежний запас води з резервуарів має бути відновлений у строк не більше ніж:

24 год. - у населених пунктах і на промислових підприємствах з будівлями за вибухопожежною та пожежною небезпекою категорій А, Б та В;

36 год. - на промислових підприємствах з будівлями за пожежною небезпекою категорій Г та Д;

72 год. - у сільських населених пунктах і на сільськогосподарських підприємствах.

Для промислових підприємств із витратами води на зовнішнє пожежогасіння до 20 л/с включно допускається збільшувати час відновлення пожежного об`єму води: до 48 год. - для будівель категорій Г та Д; до 36 год. - для будівель категорії В;

7) пожежні резервуари (водойми) та їх обладнання повинні бути захищені від замерзання води. Узимку для забирання води з відкритих вододжерел слід встановлювати утеплені ополонки розміром не менше 0,6 x 0,6 м, які мають утримуватись у зручному для використання стані;

8) підтримання у постійній готовності штучних водойм, водозабірних пристроїв, під`їздів до вододжерел покладається: на підприємстві - на його власника (орендаря); у населених пунктах - на органи місцевого самоврядування;

9) біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм повинні бути встановлені (відповідальні за встановлення - згідно з підпунктом 8 цього пункту) покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них:

для пожежного гідранта - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева);

для пожежної водойми - літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми;

10) водонапірні башти повинні бути забезпечені під`їздом з твердим покриттям і пристосовані для відбору води пожежно-рятувальною технікою будь-якої пори року. На корпус водонапірної башти слід наносити позначення, яке вказує на місце розташування пристрою для забирання води пожежно-рятувальною технікою;

11) не допускається використовувати для побутових, виробничих та інших господарських потреб протипожежний запас води, що зберігається в резервуарах, водонапірних баштах, водоймах та інших ємнісних спорудах.

Згідно із пунктом 3.11 розділу V ППБУ для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди). Пожежні щити (стенди) повинні встановлюватись на території об`єкта площею більше 200 м-2 з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м-2 захищуваної площі. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.

Територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку. Ця вимога стосується також будівель, споруд та приміщень, обладнаних будь-якими типами систем пожежогасіння, пожежної сигналізації або внутрішніми пожежними кран-комплектами (пункт 3.6 розділу V ППБУ).

Для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння слід установлювати вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір , ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности . Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби).

Розміщення та експлуатація вогнегасників повинні здійснюватись згідно з вимогами Типових норм належності вогнегасників, Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 152, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 555/9154.

Переносні вогнегасники повинні розміщуватися шляхом:

навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення;

установлювання в шафи пожежних кран-комплектів, у спеціальні тумби, на підставки, що надійно закріплені, на підлозі (якщо дозволяє конструкційне виконання), у пожежні щити (стенди) (пункт 3.10 розділу V ППБУ).

Згідно із пунктом 10 розділу ІІІ Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 15.01.2018 № 25 огляд вогнегасників при їх експлуатації здійснюється особою, відповідальною за пожежну безпеку на об`єкті, не рідше одного разу на місяць.

Під час огляду перевіряються:

1) відповідність типу і заводського номера вогнегасника зареєстрованому обліковому номеру та місцезнаходженню на об`єкті;

2) наявність інструкції з експлуатації та паспорта на вогнегасник;

3) дата проведення технічного обслуговування, яка має відповідати вимогам експлуатаційної документації;

4) наявність та цілісність пломби, пристрою блокування (запобіжної чеки), розтруба або гнучкого рукава (відповідно до типу вогнегасника) та кронштейна (якщо передбачено конструкцією);

5) наявність зовнішніх пошкоджень вогнегасників та слідів корозії на них;

6) положення стрілки індикатора тиску кожного закачного вогнегасника (крім газового та ВВПА), яка має бути в межах робочого діапазону (у зеленому секторі шкали індикатора), залежно від температури експлуатації;

7) наявність пошкоджень маркування (етикетки) кожного вогнегасника.

Результати оглядів реєструються особою, відповідальною за пожежну безпеку на об`єкті, в журналі обліку вогнегасників.

Згідно із абзацом другим пунктом 3 розділу ІІІ Правил техногенної безпеки України забезпечення техногенної безпеки на небезпечних об`єктах у випадках, визначених Кодексом, здійснюється шляхом: інформування органів влади, сил цивільного захисту про основні загрози на небезпечних об`єктах з метою вжиття ними ефективних заходів захисту населення, промислових і сільськогосподарських об`єктів від надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

Забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою (пункт 2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ).

Згідно із пунктом 22 розділу ІІ ППБУ під час експлуатації об`єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта.

Згідно із пунктом 2.3 розділу ІІІ ППБУ під час експлуатації об`єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах. Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню.

Відповідно до пункту 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ не допускається знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів, а також фіксувати самозакривні двері у відчиненому положенні.

Відповідно до пункту 2.22 розділу IІІ ППБУ будинки та інші об`єкти мають бути забезпечені адресними вказівниками (назва вулиці, номер будинку), встановленими на фасадах будівель або інших видних місцях і освітлюваними у темний час доби.

Наказом МВС України від 09.07.2018 № 579 затверджено Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту.

Забезпечення фонду захисних споруд первинними засобами пожежогасіння, обладнання їх системами внутрішнього протипожежного водопостачання, пожежної автоматики і сигналізації здійснюється відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697, а також державних будівельних норм і національних стандартів, що діють у сфері пожежної безпеки. Утримання і експлуатація вищезазначених засобів і систем здійснюється відповідно до вимог і рекомендацій, установлених технічною документацією на них. Для виготовлення нар та іншого обладнання фонду захисних споруд забороняється застосування горючих синтетичних матеріалів. У разі використання під фонд захисних споруд гардеробних приміщень, що розміщуються в підвалах, домашній і робочий одяг має зберігатися на металевих вішалках або в металевих шафах. Місця розташування первинних засобів пожежогасіння, план евакуації із захисної споруди позначаються і освітлюються (пункт 5 розділу ІІ Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту).

Відповідачем та третьою особою не надано доказів усунення виявлених в ході перевірки порушень, акт перевірки підписано представником відповідача без зауважень, у відзиві та поясненнях не наведено заперечень щодо виявлених порушень, а зазначається про те, що відповідач не є розпорядником бюджетних коштів та не взмозі самостійно ними розпоряджатися.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні. Забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов`язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.

Встановлені позивачем порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначені в акті від 24 січня 2020 року за № 1, складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, призводять до загрози життю та здоров`ю людей у випадку виникнення пожежі. Тобто, вони є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища. Тобто, виявленні порушення можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.

Визначення небезпечного чинника міститься у пункті 26 статті 2 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Також згідно з визначенням ДСТУ 2272-06 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, застосований до Караван-Солодківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Марківської районної державної адміністрації Луганської області захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки в закладі освіти. Цей захід не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.05.2019 у справі № 812/1296/18 (реєстраційний № рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 81759628).

Враховуючи приписи частини п`ятої статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності відновлення експлуатації будівлі, споруд та приміщень скаржника можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Суд зауважує, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівель, споруд, приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому, поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Відповідачем надано суду копії клопотань Марківської районної державної адміністрації від 21.02.2020 № 1/459 та від 21.02.2020 № 1/458, направлених голові Марківської РДА Андрію ОСОБА_1 , з проханням розглянути питання щодо виділення додаткових асигнувань на загальну суму 954300 грн КПКВКМБ 0611020 Надання загальної середньої освіти закладами загальної середньої освіти (у тому числі з дошкільними підрозділами (відділеннями, групами) , КЕКВ 2240 Оплата послуг (крім комунальних) в сумі 954300 грн, а саме - 30300 грн на виготовлення проектів, 924000 грн на оплату послуги з вогнезахисту дерев`яних конструкцій горищних приміщень навчальних закладів Марківського району (арк.спр. 72) та про виділення додаткових асигнувань по КПКВКМБО6110020 Надання загальної середньої освіти закладами загальної середньої освіти (у тому числі з дошкільними підрозділами (відділеннями, групами) на КЕКВ 2240 Оплата послуг (крім комунальних) у сумі 2 989 350 грн на оплату послуги з проектування та монтажу систем пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу в навчальних закладах Марківського району (арк.спр. 73).

Разом з тим, направлення таких клопотань не свідчить про те, що виявлені в ході перевірки недоліки усунуто, а свідчить про вжиття заходів щодо усунення таких недоліків, яке не може бути підставою для відмови в задоволенні позову про вжиття заходів реагування.

Стосовно доводів третьої особи про недоліки у проведенні заходу державного нагляду, суд зазначає, що статтею 10 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено право суб`єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу, та не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.

Тобто, в даному випадку відповідач не скористався правом недопуску до перевірки посадових осіб з підстав невідповідності посвідчення вимогам Закону, тому після здійснення заходу державного контролю та складання акта не може посилатися на такі обставини.

Щодо невидання позивачем припису перед зверненням до суду, суд зауважує, що нормами КЦЗУ не визначено видання припису як обов`язкову передумову для звернення до суду з позовом про вжиття заходів реагування.

З огляду на наведене, враховуючи встановлені судом під час розгляду справи порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, а також не надання відповідачем доказів усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначених в акті перевірки від 24 січня 2020 року № 1, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, суд дійшов висновку про застосування до Караван-Солодківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Марківської районної державної адміністрації Луганської області заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зупинення експлуатації будівель та приміщень туберкульозного диспансеру, розташованого за адресою 92441, Луганська обл., Марківський район, с. Караван-Солодкий, вул. Центральна, б. 18, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначених в акті перевірки від 24 січня 2020 року № 1.

Таким чином, позовні вимоги належить задовольнити повністю.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З викладеного слідує, що витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору відносяться на рахунок суб`єкта владних повноважень. Такий вид судових витрат, як судовий збір, поверненню позивачу - суб`єкту владних повноважень, не підлягає.

Такі обмеження у можливостях суб`єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних правовідносинах із владою.

Оскільки ГУ ДСНС у Луганській області у вказаній справі є суб`єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача судового збору на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, 1б, код ЄДРПОУ 38617137) задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Караван-Солодківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Марківської районної державної адміністрації Луганської області (92441, Луганська обл., Марківський район, с. Караван-Солодкий, вул. Центральна, б. 18, код ЄДРПОУ 32196481) у вигляді зупинення експлуатації будівель та приміщень, розташованих за адресою: 92441, Луганська обл., Марківський район, с. Караван-Солодкий, вул. Центральна, б. 18 до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначених будівлях, вказаних в Акті перевірки від 24 січня 2020 року № 1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України строк оскарження судового рішення продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя А.Г. Секірська