Рішення

від 30.06.2020 по справі 420/3680/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/3680/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОФІ ПРОДУКТ про стягнення заборгованості у загальному розмірі 25101,37грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОФІ ПРОДУКТ заборгованість у загальному розмірі 25101,37грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю ПРОФІ ПРОДУКТ протягом звітного 2019р. не виконано норматив робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю. Зокрема, позивач стверджує, що відповідно до Листів Мінсоцполітики від 26.03.2017р. №1/6-172, від 27.01.2009р. №1/6-30/06 норми щодо працевлаштування осіб з інвалідністю будуть вважатися виконаними, якщо інвалід працював на підприємстві 6 місяців звітного року, а дані табельного обліку використання робочого часу працівників відповідають цим шести місяцям звітного року з частиною другою пункту 3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.20015р. №286.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФІ ПРОДУКТ» з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмовому відзиві на адміністративний позов (від 02.06.2020р. вхід.№ЕП/8058/20), наголошуючи, зокрема, що у період з 01.01.2019р. по 13.09.2019р. середньооблікова кількість штатних працівників Товариства відповідача становила 7 осіб. 13.09.2019р. та 24.09.2019р. ТОВ ПРОФІ ПРОДУКТ збільшено штат працівників, та відповідно прийнято на роботу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . При цьому, ОСОБА_4 є інвалідом ІІІ групи, у зв`язку з чим ТОВ «ПРОФІ ПРОДУКТ» не порушувало вимоги ст.19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні .

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29.04.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у справі №420/3680/20 за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОФІ ПРОДУКТ про стягнення заборгованості у загальному розмірі 25101,37грн.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в сукупності, та проаналізувавши вимоги чинного законодавства суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з наявного у матеріалах справи Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2019р., поданого Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОФІ ПРОДУКТ» 20.02.2020р. до Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, Товариством самостійно визначено середньооблікову кількість штатних працівників облікового складу у кількості 8 чоловік, з них середньооблікову кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність - 1 особа. Кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні - 1 особа.

Судом встановлено, що 03.03.2020р. Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів на адресу ТОВ «ПРОФІ ПРОДУКТ» надіслано Розрахунок адміністративно-господарських санкцій за 2019 звітний рік №620/03, за підписом директора ОСОБА_5 , у якому зазначено, що норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю становить 4 % від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості 1 робочого місця: норматив - 1; середньооблікова кількість штатних працівників за звітній рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0; кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю, визначається різницею між нормативом і середньообліковою кількістю штатних працівників за звітний рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інваліднісю і не зайнятих особами з інвалідністю - 1); середньорічна заробітна плата штатного працівника розраховується за формулою фонду оплати праці штатних працівників помноженою на 1000 та розділену на середньооблікову чисельність штатних працівників (середньорічна заробітна плата - 400,90 х 1000 : 8 = 50112,50грн.); сума адміністративно-господарських санкцій визначається як добуток середньорічної заробітної плати на кількість робочих місць, не зайнятих особами з інвалідністю, а якщо працює від 8 до 15 осіб - у розмірі половини середньорічної заробітної плати (сума адміністративно-господарських санкцій - 50112,90грн. х 1 : 2 = 25056,25грн.).

Не сплата Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОФІ ПРОДУКТ» у доборовільному порядку, визначеної Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів у Розрахунок адміністративно-господарських санкцій за 2019 звітний рік №620/03 від 03.03.2020р. заборгованості у загальному розмірі 25056,25грн., слугувала підставою для звернення Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.

Так, на думку суду, позовні вимоги Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІ ПРОДУКТ» заборгованості у загальному розмірі 25101,37грн., є неправомірними, безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, підставою для визначення Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРОФІ ПРОДУКТ» суми адміністративно-господарських санкцій, та пені слугувало не виконання, на думку позивача, ТОВ «ПРОФІ ПРОДУКТ» нормативу робочих місць призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2019р.

Водночас, з означеною позицією Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів погодитися неможливо, з урахуванням наступного.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначено Законом України „Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» вiд 21.03.1991р. №875-XII (зі змінами та доповненнями), який гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Відповідно до ч.ч.1-3,5 ст.19 Закону України „Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Згідно з ч.ч.9,10 ст.19 Закону України „Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Згідно зі ст.20 Закону України „Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» , підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Із системного аналізу вказаних законодавчих приписів вбачається, що на підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, покладено обов`язок, по-перше, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів; по-друге, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, та звітувати до Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; по-третє, якщо середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

При цьому, обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується обов`язком підбирати та працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, перелік котрих наведено в частині 1 статті 18 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні .

Згідно з п.3.1. Інструкції щодо заповнення форми N10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007р. №42, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік визначається відповідно до п.3.2. Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005р. №1442/11722.

Відповідно до пункту 3.2.5 Інструкції №1442/11722, середньооблікова чисельність працівників за період з початку року (в тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно та діленням одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2,3,4,…12.

Згідно з п.2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністів України від 31.01.2007року №70, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов`язковим платежем), обов`язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Податковим кодексом України, а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв`язку зі скоєнням правопорушення.

Разом із тим, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що він вжив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, у період з 01.01.2019р. по 13.09.2019р. середньооблікова кількість штатних працівників Товариства відповідача становила 7 осіб.

Відповідно до наявного у матеріалах справи Наказу ТОВ ПРОФІ ПРОДУКТ від 13.09.2019р. №18 Про прийняття на роботу на посаду комірника ТОВ ПРОФІ ПРОДУКТ з 16.09.2019р. прийнято ОСОБА_1 .

Згідно з Наказом ТОВ ПРОФІ ПРОДУКТ від 24.09.2019р. №20-к Про прийняття на роботу на посаду економіста з фінансової роботи ТОВ ПРОФІ ПРОДУКТ з 25.09.2019р. прийнято ОСОБА_2 .

З урахуванням Наказу ТОВ ПРОФІ ПРОДУКТ від 24.09.2019р. №21 Про прийняття на роботу на посаду менеджера в оптовій торгівлі ТОВ ПРОФІ ПРОДУКТ з 25.09.2019р. прийнято ОСОБА_3 .

У зв`язку зі збільшенням штату працівників, з метою виконання нормативу робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю у 2019р., ТОВ ПРОФІ ПРОДУКТ 24.09.2019р. на роботу працевлаштовано ОСОБА_4 , що підтверджується наявним у матеріалах справи Наказом ТОВ ПРОФІ ПРОДУКТ від 24.09.2019р. №19 Про прийняття на роботу .

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 встановлено ІІІ групу інвалідності, про що свідчать наявні у матеріалах справи копія Довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10 ААВ №730441 від 16.06.2014р.

При цьому, у ТОВ ПРОФІ ПРОДУКТ не виникло обов`язку для звернення до служби зайнятості із відповідними заявами про попит на спеціальну робочу силу, оскільки працевлаштування особи з інвалідністю - ОСОБА_4 . Товариством відповідача здійснено самостійно, з моменту виникнення такої необхідності.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, судом встановлено, що в діях Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОФІ ПРОДУКТ відсутній складу інкримінованого йому Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів правопорушення, а відтак, застосування до ТОВ ПРОФІ ПРОДУКТ адміністративного-господарських санкцій, та пені за невиконання нормативу робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю у 2019р. є необґрунтованим, та безпідставним.

При цьому, судом відхиляються, та не приймаються до уваги посилання позивача - Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на Листи Мінсоцполітики від 26.03.2017р. №1/6-172, від 27.01.2009р. №1/6-30/06 у яких зазначено, що норми щодо працевлаштування осіб з інвалідністю будуть вважатися виконаними, якщо інвалід працював на підприємстві 6 місяців звітного року, а дані табельного обліку використання робочого часу працівників відповідають цим шести місяцям звітного року з частиною другою пункту 3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.20015р. №286, оскільки означені звернення не є нормативно-правовими актами, котрі спрямовано на встановлення, зміну або скасування норми права.

Відтак, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку щодо відсутності законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІ ПРОДУКТ» заборгованість у загальному розмірі 25101,37грн.

Вищевикладене спростовує твердження позивача, наведені у позовній заяві, та письмовій відповіді на відзив.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОФІ ПРОДУКТ про стягнення заборгованості у загальному розмірі 25101,37грн., не обґрунтовані, документально не підтверджені, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, отже задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.72-77, 139, ч.9 ст.205, ст.ст.241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (65107, м.Одеса, вул.Канатна,83, код ЄДРПОУ 13901271) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІ ПРОДУКТ» (68000, Одеська область, м.Чорноморськ, вул.Паркова,2-А, код ЄДРПОУ 39319463) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 25101,37грн., відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.

.