Рішення

від 30.06.2020 по справі 440/2132/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/2132/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Полтавського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (надалі також - позивач) до Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (надалі також - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення у формі листа № 02-23/672 від 12.03.2020 Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 2,00 га, з кадастровим номером 5324081300:00:001:0063, для ведення особистого селянського господарства у приватну власність, що розташована на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області та зобов`язання виконавчого комітету Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки 2,00 га, з кадастровим номером 5324081300:00:001:0063, для ведення особистого селянського господарства у приватну власність, що розташована на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Позов обґрунтований тим, що позивачем розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, який був погоджений висновком про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №2386/82-18 від 01 квітня 2018 року, а також здійснено реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та присвоєно їй кадастровий номер . Позивач звернувся до Мачухівської сільської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передачу такої ділянки у власність. Листом Мачухівської сільської ради №02-23/672 від 12 березня 2020 року позивачу повідомлено про те, що на засіданні комісії з питань агропромислового комплексу, регулювання земельних відносин, охорони навколишнього середовища, будівництва розглянуто його заяву та вирішено не рекомендувати розгляд такої заяви на засіданні 26 сесії сьомого скликання, яке відбудеться 28 лютого 2020 року, оскільки запитувана земельна ділянка входить до складу сформованої земельної ділянки площею 13,5 га (кадастровий номер 5324081300:00:001:0029), яка передана у тимчасове користування на праві земельного сервітуту та до заяви нотаріально посвідчену згоду землекористувача не додано. З таким рішенням позивач не погоджується, оскільки відповідач не прийняв рішення про затвердження проекту землеустрою відповідно до положень частини дев`ятої статті 118 ЗК України. З огляду на те, що наданий позивачем проект землеустрою погоджений у встановленому законодавством порядку та земельній ділянці присвоєний кадастровий номер і вона внесена до Державного земельного кадастру, у відповідача відсутні дискреційні повноваження щодо прийняття іншого рішення ніж про затвердження проекту землеустрою.

При розгляді даної справи суд констатує факт допущення описки у прохальній частині позову в частині визначення кадастрового номеру спірної земельної ділянки, а саме зазначено "5324081300:00:001:0063" замість "5324081300:00:001:0064", що підтверджується долученими до матеріалів справи документами.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано докази.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 87-93/ зазначив, що до Мачухівської сільської ради надійшла заява позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передачу такої земельної ділянки у власність. Вказана заява винесена на засідання постійно діючої комісії з питань агропромислового комплексу, регулювання земельних відносин, охорони навколишнього середовища, будівництва та під час її розгляду установлено, що проект землеустрою позивача щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства не містить повного переліку документів, визначених Законом України "Про землеустрій", а саме: враховуючи, що запитувана земельна ділянка входить до складу сформованої земельної ділянки площею 13,5 га (кадастровий номер 5324081300:00:001:0029), яка в свою чергу передана у тимчасове користування на праві земельного сервітуту, до проекту землеустрою позивачем не додано нотаріально засвідченої письмової згоди землекористувача, ПП "Імені Калашника". Договір про встановлення земельного сервітуту від 08 серпня 2011 року є діючим, оскільки рішення Господарського суду від 30 березня 2017 року у справі №917/133/17 скасовано постановою Східного апеляційного господарського суду від 20 травня 2020 року, а справа №917/133/17 перебуває на касаційному перегляді у Верховному Суді.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач своїм правом на надання відповіді на відзив не скористався.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №10486-СГ від 29 грудня 2016 року "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою", з урахуванням наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №9531-СГ від 18 вересня 2017 року /а.с. 22-24/, громадянину ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Калашниківської сільської ради Полтавського району Полтавської області за межами населених пунктів.

На підставі вказаного наказу на замовлення ОСОБА_1 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 виготовлено проект землеустрою щодо відведення у власність громадянину ОСОБА_1 (учаснику бойових дій) для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів на території Калашниківської сільської ради Полтавського району Полтавської області /а.с. 14-72/.

01 квітня 2018 року експертом державної експертизи ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області Говоренком О.В. складено висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 01 квітня 2018 року № 2386/82-18, у пункті 10 якого зазначено, що "Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Калашниківської сільської ради Полтавського району Полтавської області" погоджується. Строк дії висновку необмежений /а.с. 72/.

Позивач звернувся до Мачухівської сільської ради із заявою від 24 січня 2020 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки (кадастровий номер 5324081300:00:001:0064) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Мачухівської сільської об`єднаної територіальної громади Полтавського району Полтавської області за межами населених пунктів та передання такої земельної ділянки у його власність. До вказаної заяви позивачем додано проект землеустрою та витяг з ДЗК /а.с.102/.

Листом Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області №02-23/672 від 12 березня 2020 року /а.с. 104-105/ повідомлено ОСОБА_1 про те, що на засіданні комісії з питань агропромислового комплексу, регулювання земельних відносин, охорони навколишнього середовища, будівництва розглянуто його заяву та вирішено не рекомендувати розгляд такої заяви на засіданні 26 сесії сьомого скликання, яке відбудеться 28 лютого 2020 року, оскільки запитувана ним земельна ділянка входить до складу сформованої земельної ділянки площею 13,5 га з кадастровим номером 5324081300:00:001:0029, яка передана у тимчасове користування на праві земельного сервітуту, та до заяви ним не додано нотаріально посвідченої згоди землекористувача.

Розцінюючи цей лист як відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки площею 2,00 га (кадастровий номер 5324081300:00:001:0064), що розташована на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері набуття права власності на землю, у тому числі через проведення земельних торгів, врегульовані Земельним кодексом України №2768-ІІІ від 25 жовтня 2001 року /далі - ЗК України/.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з частинами шостою - восьмою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з частиною шостою цієї статті підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Отже, перевірка проекту землеустрою на відповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації здійснюється на етапі його погодження.

За приписами частин дев`ятої - десятої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

З аналізу положень частини дев`ятої статті 118 ЗК України слідує, що підставами для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише відсутність погодження такого проекту у порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України, та у визначених законом випадках обов`язкової державної експертизи. Інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження та проведення експертизи (у разі необхідності), наведена норма статті 118 Земельного кодексу України не містить.

Водночас у постанові від 20 травня 2020 року у справі №817/69/18 Верховний Суд дійшов правового висновку про те, що підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути відсутність рішення власника земельної ділянки про припинення права постійного користування земельною ділянкою, прийнятого на підставі заяви землекористувача про відмову від права постійного користування земельною ділянкою відповідно до статті 142 Земельного кодексу України.

Як встановлено судом, листом Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області №02-23/672 від 12 березня 2020 року /а.с. 104-105/ ОСОБА_1 повідомлено про те, що на засіданні комісії з питань агропромислового комплексу, регулювання земельних відносин, охорони навколишнього середовища, будівництва розглянуто його заяву та вирішено не рекомендувати розгляд такої заяви на засіданні 26 сесії сьомого скликання, яке відбудеться 28 лютого 2020 року.

Відповідно до статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

У відповідності до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Нормами статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності не рідше ніж один раз на місяць.

Згідно з частинами першою та другою статті 59 цього Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною десятою вказаної статті передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Таким чином, рішення з питань затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу земельної ділянки у власність приймається сільською, селищною, міською радою виключно на пленарному засіданні у формі письмового рішення та не може оформлятися листом у відповідь на клопотання заявника.

Зі змісту витягу з протоколу постійно діючої комісії Мачухівської сільської ради з питань агропромислового комплексу, регулювання земельних відносин, охорони навколишнього природного середовища та будівництва від 20 лютого 2020 року /а.с.99-100/ слідує, що членом постійної комісії сільської ради запропоновано зняти питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦПЗ 01.03) за межами населених пунктів на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області загальною площею 2,0000 га (рілля) та передачу вказаної ділянки йому у власність з порядку денного у зв`язку з відсутністю письмової згоди землевласника (землекористувача), засвідченої нотаріально, та надати мотивовану відповідь. За вказану пропозицію проголосували: "за" - 4, "проти" - 0, "утрималися" - 0 та рішення прийнято.

Таким чином, питання про затвердження/відмову у затвердженні проекту землеустрою мало розглядатися виключно на пленарному засіданні сесії Мачухівської сільської ради та за результатами його вирішення мало бути прийнято акт у формі рішення, проте у порушення вимог статей 12, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статей 122, 186 Земельного кодексу України відповідачем не розглянуто це питання на пленарному засіданні сесії та не прийнято відповідного рішення.

Отже, має місце протиправна бездіяльність відповідача.

За таких обставин суд доходить висновку, що мала місце не відмова у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га (кадастровий номер 5324081300:00:001:0064) та передачі її у власність, а протиправна бездіяльність Мачухівської сільської ради, яка полягає у не розгляді та не вирішенні у встановлений законом спосіб питання про затвердження або про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га (кадастровий номер 5324081300:00:001:0064), та передачі її у власність гр. ОСОБА_1 .

Відтак, позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення у формі листа Мачухівської сільської ради №02-23/672 від 12 березня 2020 року задоволенню не підлягає.

Натомість, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд, керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Мачухівської сільської ради, яка полягає у не розгляді заяви ОСОБА_1 від 24 січня 2020 року (вхідний №259/02-23 від 28 січня 2020 року) та у не вирішенні за цією заявою питання про затвердження або про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,00 га (кадастровий номер 5324081300:00:001:0064) та передачі її у власність гр. ОСОБА_1 на пленарному засіданні сесії та зобов`язати Мачухівську сільську раду розглянути заяву ОСОБА_1 (вхідний №260/02-23 від 28 січня 2020 року) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки площею 2,00 га (кадастровий номер 5324081300:00:001:0064) на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, передачу її у власність гр. ОСОБА_1 та прийняти відповідне рішення за результатами розгляду такої заяви на пленарному засіданні сесії.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Мачухівської сільської ради затвердити проект землеустрою щодо відведення у приватну власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки площею 2,00 га з кадастровим номером 5324081300:00:001:0064, яка розташована за межами населених пунктів на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, та передати у власність позивачу, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3 ) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на те, що у спірних правовідносинах відповідач не реалізував своїх повноважень та у спосіб, встановлений законом, не розглянув питання про затвердження проекту землеустрою та не надав оцінки поданим позивачем документам, позовна вимога про зобов`язання Мачухівської сільської ради затвердити проект землеустрою щодо відведення у приватну власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки площею 2,00 га (з кадастровим номером 5324081300:00:001:0064), яка розташована за межами населених пунктів на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області та передати її у власність позивачу, є такою, що виходить за межі завдань адміністративного судочинства та задоволенню не підлягає.

Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

У прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено клопотання про стягнення на його користь судових витрат, в т.ч. витрат на професійну правничу допомогу, яка надана ОСОБА_3 на підставі ордеру серії ПТ № 193971 від 22 квітня 2020 року /а.с. 81/.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частинами першою та третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин другої - п`ятої статті 134 вказаного Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною першою статті 138 КАС України передбачено, що розмір витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Згідно з частинами третьою та дев`ятою статті 139 згаданого Кодексу при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги від 28 січня 2020 року /а.с.78/ та додатки до вказаного договору №1 від 28 січня 2020 року "Перелік послуг, що зобов`язується надати адвокат" та №2 від 28 січня 2020 року "Попередній розрахунок вартості послуг" /а.с.79-80/.

Так, відповідно до пунктів 1.1, 2.1, 3.1, 4.2 договору про надання правової допомоги від 28 січня 2020 року, укладеного між громадянином ОСОБА_1 та адвокатом Кумечко Мариною Сергіївною, предметом даного договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів (пункт 1.1); адвокат зобов`язується надавати правову допомогу клієнту у кримінальних, адміністративних, цивільних справах, справах про адміністративні правопорушення, які могли би бути пов`язані з клієнтом, незалежно від його процесуального статусу в них (потерпілий, затриманий, підозрюваний, обвинувачений, підсудний, свідок, позивач, відповідач інш.) (підпункт 2.1.3 пункту 2.1); гонорар адвоката визначається обсягом виконаних робіт та погоджується сторонами окремо на підставі складених додатків до цього договору, а також актів виконаних робіт (наданих послуг) (пункт 4.2); цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2020 року (пункт 3.1).

Отже, суду не надано акти виконаних робіт (наданих послуг), а також документи про оплату гонорару адвокату (квитанцію, платіжне доручення тощо). А надані позивачем додатки №1 від 28 січня 2020 року "Перелік послуг, що зобов`язується надати адвокат" та №2 від 28 січня 2020 року "Попередній розрахунок вартості послуг" до договору про надання правової допомоги від 28 січня 2020 року свідчать лише про намір сторін надати /отримати юридичні послуги та їх оплатити, а не про фактичне надання/отримання юридичних послуг та їх оплату.

З огляду на викладене, позивачем не доведено фактичне понесення витрат на правничу допомогу адвоката ОСОБА_3 , у зв`язку з чим сума судових витрат на правничу допомогу розподілу між сторонами не підлягає.

Підстави для розподілу судових витрат зі сплату судового збору на підставі статті 139 КАС України відсутні, оскільки позивач є учасником бойових дій та витрат по сплаті судового збору не поніс.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (вул. Історична, 1, с. Мачухи, Полтавський район, Полтавська область, 38754, ідентифікаційний код 21046808) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, яка полягає у не розгляді заяви ОСОБА_1 від 24 січня 2020 року (вхідний №260/02-23 від 28 січня 2020 року) та у не вирішенні за цією заявою питання про затвердження або про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га (кадастровий номер 5324081300:00:001:0064) та передачі її у власність гр. ОСОБА_1 на пленарному засіданні сесії.

Зобов`язати Мачухівську сільську раду Полтавського району Полтавської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 24 січня 2020 року (вхідний №260/02-23 від 28 січня 2020 року) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки (кадастровий номер 5324081300:00:001:0064) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Мачухівської сільської об`єднаної територіальної громади Полтавського району Полтавської області за межами населеного пункту та передання її у власність ОСОБА_1 та за результатами розгляду заяви прийняти відповідне рішення на пленарному засіданні сесії.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням пункту 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.Г. Ясиновський