Рішення

від 01.07.2020 по справі 460/1982/20

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 липня 2020 року м. Рівне №460/1982/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М. Недашківської, розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури в інтересах держави до Карпилівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Карпилівського дошкільного закладу Барвінок Карпилівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури в інтересах держави (далі іменується - позивач) до Карпилівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області (далі іменується - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо оформлення права постійного користування земельною ділянкою для обслуговування будівель, споруд Карпилівського дошкільного навчального закладу Барвінок та зобов`язати відповідача вжити заходів щодо оформлення права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 0,47 га загальною вартістю 349633 грн. для обслуговування будівель, споруд Карпилівського дошкільного навчального закладу Барвінок .

Заяви по суті справи.

Заступник керівника Сарненської місцевої прокуратури в позовній заяві зазначає, що засновником Карпилівського дошкільного навчального закладу Барвінок є Карпилівська сільська рада Рокитнівського району. Позивач зазначає, що прокуратурою вивчено стан додержання вимог земельного законодавства в частині оформлення правовстановлюючих документів на майно та земельні ділянки загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів. Однак, в порушення вимог законодавства правовстановлюючі документи на земельну ділянку, яку третя особа використовує у своїй діяльності, не оформлено. Позивач зазначає, що відсутність правовстановлюючих документів порушує передбачені державою принципи раціонального й ефективного використання та охорони земель та призводить до неефективного управління майном комунального закладу. Оскільки Карпилівською сільською радою упродовж тривалого часу не здійснено належних та достатніх дій і заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів, то даний факт порушує інтереси держави.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву на позовну заяву не подав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Карпилівський дошкільний заклад Барвінок Карпилівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області пояснень також суду не надав.

Ухвалою суду від 13.04.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

Карпилівський дошкільний заклад Барвінок Карпилівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області перебуває у комунальній власності Карпилівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області.

Згідно з пунктом 1.3 Статуту Карпилівського ДНЗ Барвінок , затвердженого рішенням Карпилівської сільської ради від 24.12.2010 №12, засновником дошкільного навчального закладу є Карпилівська сільська рада.

Головною метою дошкільного навчального закладу є забезпечення реалізації права громадян на здобуття дошкільної освіти, задоволення потреб громадян у нагляді, догляді та оздоровленні дітей дошкільного віку, створення умов для їх фізичного, розумового і духовного розвитку (п.1.8 Статуту).

Управління дошкільним закладом здійснюється його засновником Карпилівською сільською радою та відділом освіти Рокитнівської районної державної адміністрації (п.8.1 Статуту).

Відповідно до листа Карпилівської сільської ради від 27.02.2020 №48/03-07/2020 відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку, на якій знаходиться дошкільний навчальний заклад (а.с.34).

Відповідно до рішення Карпилівської сільської ради від 03.06.2019 №543 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у комунальну власність територіальної громади села Карпилівка для обслуговування будівель закладів освіти (для будівництва та обслуговування будівель ДНЗ Барвінок ) (загальна площа 0,47 га) по вулиці Жежука 2а.

За змістом листа Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 11.02.2020 базова вартість 1 кв.м. земель села Карпилівка Рокитнівського району станом на 01.01.2020 становить 74,39 грн. Таким чином, вартість земельної ділянки загальною площею 0,47 га становить 349633 грн.

Таким чином, на думку позивача, сільська рада, будучи засновником та власником Карпилівського дошкільного закладу Барвінок , а також суб`єктом, який виконує повноваження у земельній сфері щодо надання земельних ділянок у користування, не виконала покладені на неї законодавством повноваження, а саме не вжила заходів щодо виділення коштів на виготовлення проекту землеустрою по відведенню зазначеної вище земельної ділянки та, як наслідок, не прийняла рішення про затвердження проекту землеустрою, чим допустила протиправну бездіяльність.

Враховуючи відсутність документів постійного користування земельною ділянкою, що створює ризики для нормального функціонування дошкільного навчального закладу, які можуть призвести до негативних наслідків, прокурор звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді є Закон України Про прокуратуру .

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави .

У Рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави , висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99).

Ці міркування Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 23 Закону України Про прокуратуру .

Відтак, суд вважає, що інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави , особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 19 вересня 2019 року у справі № 815/724/15, від 17 жовтня 2019 року у справі № 569/4123/16-а, від 5 листопада 2019 року у справі №804/4585/18.

В даному адміністративному позові керівник прокуратури стверджує, що Карпилівська сільська рада не виконала покладені на неї повноваження з оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під будівлями та спорудами Карпилівського дошкільного навчального закладу Барвінок за адресою: вул. Жежука, 2а, с. Карпилівка, що зумовило виникнення загрози для нормального функціонування закладу та здійснення навчально-виховного процесу та може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей. При цьому, як зазначив заступник керівника прокуратури, орган, на який покладаються повноваження щодо забезпечення виконання селищною радою своїх зобов`язань у спірних правовідносинах, відсутній.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, відповідно до частини першої статті 12 Земельного кодексу України, належить, зокрема: організація землеустрою; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

З цього приводу суд зазначає, що особливістю органів місцевого самоврядування як суб`єктів владних повноважень є те, що кожен з таких суб`єктів, з урахуванням положень Конституції України, є самостійним, автономним та не знаходиться у підпорядкуванні жодного органу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що даний позов поданий до органу місцевого самоврядування, за загальним правилом з підстави як відсутність суб`єкта, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. У такій категорії справ орган прокуратури повинен лише довести, що оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень завдано шкоду інтересам держави.

Відповідно до змісту частини другої статті 19 Конституції України, частини третьої статті 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та керуються у своїй у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, кабінету Міністрів України.

Згідно статтею 14 Конституції України земля є основним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтею 80 Закону України Про освіту до майна закладів освіти, серед іншого, належать земельні ділянки. Порядок, умови та форми набуття закладами освіти прав на землю визначаються Земельним кодексом України.

Відповідно до частини першої статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно пунктом а частини другої статті 92 Земельного кодексу України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Як зазначено у частини першої статті 123 Земельного кодексу України земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті а частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України передбачає, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до частин першої та третьої статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав є обов`язковою, інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Тобто, обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність правовстановлюючих документів на земельну ділянку, оформлених у відповідності до вимог закону. При цьому, відсутність правовстановлюючих документів порушує передбачені державою принципи раціонального й ефективного використання та охорони земель та призводить до неефективного управління земельними ресурсами та землекористуванням.

Статтею 25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до статті 32 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження щодо управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення.

Статтею 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачені повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері регулювання земельних відносин, а саме: власні - 1) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; та делеговані - 1) здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, 8) підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; 9) організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; 10) здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.

Приписами пункту 34 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно зі статтею 20 Закону України Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, власники і адміністрація навчально-виховних закладів та громадяни, які організують або здійснюють навчальні та виховні процеси, зобов`язані забезпечити для цього умови, що відповідають вимогам санітарних норм, здійснювати заходи, спрямовані на збереження і зміцнення здоров`я, гігієнічне виховання відповідних груп населення та вивчення ними основ гігієни.

Положеннями Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально - виховного процесу ДСанІІіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України № 63 від 14.08.2001, встановлені основні вимоги щодо утримання приміщень загальноосвітніх навчальних закладів.

Пунктом 2.3 Державних санітарних правил передбачені вимоги щодо дотриманням санітарних норм щодо відстані земельних ділянок під навчальними закладами від джерел викидів шкідливих речовин, шуму, вібрації, електромагнітних та іонізуючих випромінювань. Не допускається їх розміщення в санітарно-захисних зонах промислових підприємств та інших об`єктів, що є джерелами забруднення довкілля небезпечними факторами тощо. Отже, правилами передбачені вимоги щодо розміщення земельної ділянки, її характеристик тощо.

Вказані Державні санітарні правила і норми поширюються на загальноосвітні навчальні заклади, які проектуються, будуються, реконструюються та ті, що функціонують незалежно від типу, форм власності та підпорядкованості.

Положеннями частини третьої статті 66 Закону України Про освіту передбачено, що сільські, селищні ради відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти на відповідній території, мають право засновувати заклади освіти, реорганізовувати і ліквідовувати їх, забезпечувати їх діяльність і розвиток.

Отже, вищевказані норми вказують на те, що земельні ділянки під навчальними закладами мають бути належним чином оформлені та використовуватися у порядку, встановленому законодавством, інакше, це може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей.

Відсутність правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких знаходяться навчальні заклади, створює передумови для зловживань щодо розпорядження земельною ділянкою, формує ризики для нормального функціонування навчального закладу та навчального процесу, що може призвести до негативних наслідків та порушує інтереси держави у сфері охорони дитинства.

Відсутність правовстановлюючих документів порушує передбачені державою принципи раціонального й ефективного використання та охорони земель та призводить до неефективного управління земельними ресурсами та землекористування.

У відповідності до пункту 2 частини першої статті 89 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з бюджетів об`єднаних територіальних громад, серед іншого, належать видатки на загальноосвітні навчальні заклади.

Згідно з пунктом 23 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання про розгляд прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Карпилівський дошкільний навчальний заклад Барвінок користується земельною ділянкою площею 0,47 га, за адресою: вул. Жежука, 2а, село Карпилівка, Рокитнівського району, Рівненської області, яка знаходиться у комунальній власності Карпилівської сільської ради.

Однак в порушення вимог земельного законодавства та положень Закону України Про освіту правовстановлюючі документи на земельну ділянку, яку використовує дошкільний навчальний заклад не оформлено, державну реєстрацію права постійного користування не проведено.

З огляду на наведене, вказані порушення свідчать про допущену бездіяльність з боку Карпилівської сільської ради.

Отже, Карпилівська сільська рада, являючись суб`єктом, який здійснює управління Карпилівським дошкільним навчальним закладом Барвінок , відповідає за її матеріально - технічне забезпечення, виконує повноваження у земельній сфері щодо надання земельних ділянок у користування, здійснює контроль за додержанням земельного законодавства та законодавства, не виконала покладені на неї вищезазначеними нормами повноваження, не вжила необхідних дій для оформлення права постійного користування земельною ділянкою, на якій знаходиться садок, допускаючи протиправну бездіяльність.

Враховуючи наведене, суд вважає, що у відповідача існує обов`язок вживати заходи для оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Оскільки відповідачем дій щодо оформлення правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку не вживалось, суд вважає таку бездіяльність відповідача протиправною.

Перевіривши доводи позивача, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Питання щодо розподілу судових витрат у порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури в інтересах держави (вулиця Демократична, 32, місто Сарни, Рівненська область, 34500) до Карпилівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області (вулиця Жежука, 62, село Карпилівка, Рокитнівський район, Рівненська область, 34262; код ЄДРПОУ 25315928), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Карпилівського дошкільного закладу Барвінок Карпилівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області (вулиця Жежука, 2а, село Карпилівка, Рокитнівський район, Рівненська область, 34262; код ЄДРПОУ 26523280) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Карпилівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області щодо оформлення права постійного користування земельною ділянкою для обслуговування будівель, споруд Карпилівського дошкільного навчального закладу Барвінок (вулиця Жежука, 2а, село Карпилівка, Рокитнівський район, Рівненська область, 34262; код ЄДРПОУ 26523280).

Зобов`язати Карпилівську сільську раду Рокитнівського району Рівненської області вжити заходів щодо оформлення права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 0,47 га загальною вартістю 349633 грн. для обслуговування будівель, споруд Карпилівського дошкільного навчального закладу Барвінок (вулиця Жежука, 2а, село Карпилівка, Рокитнівський район, Рівненська область, 34262; код ЄДРПОУ 26523280).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 01 липня 2020 року.

Суддя К.М. Недашківська