Рішення

від 18.06.2020 по справі 283/592/20

МАЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 283/592/20

Провадження №2/283/297/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

18 червня 2020 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого-судді Тимошенка А.О.,

за участю:

секретаря Кравець Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Малині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Гранум Плюс про визнання недійсною додаткової угоди та скасування рішення про державну реєстрацію речового права,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Гранум Плюс в якому просить:

- визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки НОМЕР_1 від 15.12.2010 року укладену 01.07.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Гранум Плюс та ОСОБА_2 ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію іншого речового права на земельну ділянку площею 3,0469 га., кадастровий номер 1823487200:07:000:0111.

Свої вимоги позивач обґрунтувала тим, що ОСОБА_2 , після смерті якої позивач успадкувала земельну ділянку, не могла підписати додаткову угоду, оскільки на день її укладення вже була мертвою.

Представник позивача позов підтримав, про що надав суду відповідну заяву.

Представник відповідача в судове засідання не з?явився. У зв?язку з цим справа розглядається за правилами ст. ст. 280-284 ЦПК України.

Суд, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та дослідивши надані сторонами докази, вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно державного акту на земельну ділянку від 14.12.2006 року ОСОБА_2 належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,0469 га., кадастровий номер 1823487200:07:000:0111 (а.с. 7). 15.12.2010 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Гранум Плюс був укладений договір оренди вказаної земельної ділянки НОМЕР_1 (а.с. 11-12). Договір був укладений строком на 5 років. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла і її ділянку успадкувала ОСОБА_1 (а.с. 8). Останній 17.08.2018 року було видане свідоцтво про право на спадщину.

01 липня 2016 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Гранум Плюс була укладена додаткова угода до договору оренди земельної ділянки НОМЕР_1 від 15.12.2010 року (а.с. 13). Згідно умов даної угоди договір оренди земельної ділянки було пролонговано на 10 років. Однак ОСОБА_2 не могла укласти вищевказану додаткову угоду, оскільки померла більш ніж за 5 років до її укладення (а.с. 8).

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В частинах першій - третій, п`ятій та шостій статті 203 цього ЦК України зазначено, що:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Оскільки на укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки ОСОБА_2 не проявляла свою внутрішню волю, то суд визнає додаткову угоду недійсною та скасовує її державну реєстрацію.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується ст. 141 ЦПК України і стягує з відповідача на користь позивача понесені нею витрати на сплату судового збору.

Керуючись ст. ст. 141, 280-284 ЦПК України, на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України,-

ухвалив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки НОМЕР_1 від 15.12.2010 року укладену 01.07.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Гранум Плюс та ОСОБА_2 ;

Скасувати рішення про державну реєстрацію іншого речового права на земельну ділянку площею 3,0469 га., кадастровий номер 1823487200:07:000:0111.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Гранум Плюс на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840 гривень 80 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: А. О. Тимошенко