Ухвала

від 01.07.2020 по справі 371/592/20

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01.07.2020 Єдиний унікальний № 371/592/20

Провадження № 1-кп/371/116/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 липня 2020 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

особи щодо якої подано клопотання

про застосування примусових заходів

медичного характеру ОСОБА_4 ,

законного представника ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6 ,

представника потерпілої

юридичної особи ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Миронівка в залі суду клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 вересня 2018 року за № 12018110220000416, про вчинення ОСОБА_4 суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України

В С Т А Н О В И В :

До Миронівського районного суду Київської області 19 червня 2020 року надійшло клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 вересня 2018 року за № 12018110220000416, про вчинення ОСОБА_4 суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 314 КПК України, судом 23 червня 2020 року було постановлено ухвалу про призначення підготовчого судового засідання.

У підготовче судове засідання з`явилися прокурор, особа щодо якої подано клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, його законний представник, його захисник, представник потерпілої юридичної особи.

При підготовчому розгляді кримінального провадження, суд заслухав доповідь прокурора, який вважає, що справа підсудна Миронівському районному суду, що підстав для закриття або зупинення даної справи немає, що обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК України, що підстав визначених пунктами 1-4 ч. 3 ст.314КПК України немає.

Захисник, законний представник особи щодо якої заявлено клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру та сам ОСОБА_4 заявили, що при вирішенні питання про призначення клопотання до судового розгляду покладаються на розсуд суду.

Представник потерпілої юридичної особи підтримав думку прокурора.

Суд дослідившиклопотання прозастосування примусовихзаходів медичногохарактеру дійшов наступних висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 503 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що:

1) особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності;

2) особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку.

Вказаний перелік підстав є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Таким чином, критеріями визнання особи недієздатною є: незмога усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки.

Згідно із ч. 3 ст. 19 КК України не підлягає покаранню особа, яка вчинила злочин у стані осудності, але до постановлення вироку захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними. До такої особи за рішенням суду можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру, а після одужання така особа може підлягати покаранню.

Тобто виключно до неосудної особи можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Натомість відповідно до ч. 1 ст. 20 КК України підлягає кримінальній відповідальності особа, визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення злочину, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними.

Таким чином, критеріями визнання особи обмежено осудною є: нездатність повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними, через наявний у неї психічний розлад.

Згідно клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 вересня 2018 року за № 12018110220000416, про вчинення ОСОБА_4 суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України (а.с. 8) « ОСОБА_4 , під час скоєння інкримінованих йому діянь за своїм психічним станом не був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. В даний час за своїм психічним станом він також не здатний повною мірою усвілдомлювати свої дії та керувати ними».

Тобто виходячи зі змісту клопотання ОСОБА_4 являється обмежено осудною особою, а значить така особа підлягає кримінальній відповідальності.

Оскільки законом передбачено, що з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру прокурор може звернутися виключно щодо неосудної особи, а з поданного клопотання вбачається, що ОСОБА_4 вчинив суспільно небезпечне діяння в стані обмеженої осудності у прокурора відсутні підстави для звенення з означеним клопотанням до суду.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 503 КПК України примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними.

У поданому клопотанні взагалі не вказано чи є ОСОБА_4 суспільно небезпечним, тобто причину з якої прокурор просить застосувати до ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру не зазначено.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення, зокрема, повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 292 КПК України Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру має відповідати вимогам статті 291 цього Кодексу, а також містити інформацію про примусовий захід медичного характеру, який пропонується застосувати, та позицію щодо можливості забезпечення участі особи під час судового провадження за станом здоров`я.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;.

Ураховуючи вище викладене подане клопотання не містить правової кваліфікації кримінального правопорушення згідно вимог КК України, КПК України, оскільки з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру прокурор може звернутися виключно щодо неосудної особи, або особи яка вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку.

Керуючись ст. ст. 291, 292, 314-316, 503, 512, 513 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 вересня 2018 року за № 12018110220000416, про вчинення ОСОБА_4 суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України повернути прокурору.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Миорнівський районний суд Київської області протягом семи днів з моменту її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя:підпис

Згідно з оригіналом

Суддя: ОСОБА_1