Рішення

від 26.06.2020 по справі 569/14910/19

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

26 червня 2020 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі

головуючого судді - Галінської В.В.

секретар судового засідання - Калетинець Т.В.

справа № 569/14910/19,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Рівненська міська рада,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рівненської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

05 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до Рівненської міської ради, в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення п.3 рішення Рівненської міської Ради №3141 п"ятнадцятої сесії VII скликання від 10 серпня 2017 року, в частині відмови гр. ОСОБА_1 в передачі в оренду земельної ділянки.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 10 серпня 2017 року рішенням Рівненської міської ради №3141 було припинено право оренди земельної ділянки площею 10 м.кв., на перехресті АДРЕСА_1 , розірвано додатковий договір про поновлення договору оренди землі від 14 грудня 2011 року укладений між гр. ОСОБА_2 та Рівненською міською Радою та відмовлено йому в передачі в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:007:0011 (для обслуговування кіоску).

Так, 24 листопада 2017 року між гр. ОСОБА_2 та ним було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу кіоску, відтак, він є власником нежитлової будівлі (кіоску). 19 січня 2017 року він звернувся до Рівненського регіонального центру надання адміністративних послуг із заявою про передачу в ореду земельної ділянки. Відповідно до супровідної картки за № 38076 граничний термін виконання було визначено як 20 лютого 2017 року. Управління земельних відносин виконавчого комітету Рівненської міської ради надало йому повідомлення від 31 січня 2017 року про підготовку на розгляд сесії міської ради проекту рішення про передачу в оренду вищезазначеної земельної ділянки. Однак, до 29 серпня 2017 року жодного повідомлення йому про прийняте рішення не надходило. 07 серпня 2017 року, він звернувся до ЦНАПу із скаргою на бездіяльність та отримав лист, про те, що надавачем адміністративних послуг є Управління земельних відносин, яке 23 серпня 2017 року за №01-11/75 надано лист-повідомлення про відмову в передачі в оренду земельної ділянки.

Згодом він повторно звернувся до ЦНАПу із заявою про надання в оренду земельної ділянки, проте, відповіді ним отримано не було, хоча він і вказував нову істотну умову договору, а саме інший строк дії договору оренди землі. 07 вересня 2017 року, ним було отримано рішення Рівненської міської ради за № 3141 від 10 серпня 2017 року де у п.2 рішення зазначено: "розірвати додатковий договір про поновлення договору оренди землі між гр. ОСОБА_2 та Рівнеською міською радою (на підставі набуття іншою особою права власності на будівлю/споруду розташовану на щемельній ділянці) а у п.3 рішення - "відмовити в передачі в оренду ОСОБА_1 земельної ділянки". Отже, Рівненська міська рада визнала чинність укладеного договору купівлі-продажу кіоску, і посилається на нього, як на підставу припинення договору оренди землі із ОСОБА_2 .. Вважає необгрунтованою відмову йому в укладенні договору оренди землі. Крім того, ОСОБА_2 було подано заяву про згоду на вилучення земельної ділянки на його користь, як власника кіоску, для обслуговування якого і було надано в оренду земельну ділянку. За вказаних умов, вважає, що Рішення міської ради не лише суперечить вимогам чинного законодавства, а й порушує законні та охоронювані його права та інтереси.

Ухвалою суду від 06 серпня 2019 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Рівненської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення на пійдставі п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України.

Постановою Рівненського апеляційного суду в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ від 14 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 06 серпня 2019 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу Рівненськоого міського суду Рівненської області від 16 січня 2020 року справа №569/14910/19 надійшла на розгляд судді Галінської В.В..

Ухвалою суду від 17 січня 2020 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, перше судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 19 лютого 2020 року з повідомленням (викликом) сторін. Визначено сторонам строк для подання відзиву на позовну заяву, відповіді та заперечень.

Судові засідання неодноразово були відкладені у зв"язку із неявкою відповідача.

В судове засідання представник позивача подав клопотання, в якому просив справу розглянути у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить задоволити.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з"явився, жодних заяв чи клопотань від нього не надходило. Враховуючи, що відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток, відповідач відзив не подав, наявні всі умови, встановлені ст. 280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення.

Таким чином, суд ухвалив провести розгляд справи у відсутність відповідача за доказами, що містяться в матеріалах справи при заочному розгляді справи відповідно до положень ст. 281 ЦПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з"ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об"єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Частиною 1 статті 4 ЦПК Українив становлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1статті 5 ЦПК Українив становлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 24 листопада 2016 року між ФОП ОСОБА_2 , надалі "Продавець" з однієї сторони та ФОП ОСОБА_1 , надалі "Покупець" було укладено Договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Круліковським А.І., зареєстровано в реєстрі за №9554. На умовах, передбачених цим договором Продавець, передає у власність, а Покупець приймає у власність металеву конструкцію (кіоск) і зобов"язується оплатити його вартість за ціною та на умовах, встановлених у цьому договорі (п.1). Кіоск, що відчужується за даним договором, належить Продавцеві на підставі видаткової накладеної №ТП-195273 від 15 лютого 2002 року (п.2).

Отже, ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі (кіоску).

Відповідно до Заяви від 23 грудня 2016 року посвідченої приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Круліковським А.І., зареєстровано в реєстрі за №10543, ОСОБА_2 надав згоду на вилучення з його користування земельної ділянки площею 10 кв.м., яка знаходиться в АДРЕСА_1 , орендованої ним на підставі договору оренди землі, укладеного між Рівненською міською радою та суб"єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 14 грудня 2011 року (зареєстрованого в управлінні Держкомзему у м.Рівному 15 лютого 2012 року за № НОМЕР_1 ) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , який є власником кіоску (металевої конструкції) згідно договору купівлі-продажу від 24 листопада 2016 року р.№9554, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Круліковським А.І..

Також встановлено, що рішенням Рівненської міської ради (15 сесія 7 скликання) на підставі пункту "а" статті 141 Земельного кодексу України (нотаріально засвідчена заява на вилучення земельної ділянки від 23 грудня 2016 року № 10543) та пункту "е" статті 141 Земельного кодексу України (набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці) припинено право оренди земельної ділянки площею 10 м.кв. на перехресті АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки - 5610100000:01:00:0011), яка перебуває в оренді у громадянина ОСОБА_2 (додатковий договір про поновлення договору оренди землі від 14 грудня 2011 року; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16 грудня 2016 року №18140005). Розірвано додатковий договір про поновлення договору оренди землі від 14 грудня 2011 року (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16 грудня 2016 року № 18140005), укладений між громадянином ОСОБА_2 та Рівненською міською радою, одночасно з державною реєстрацією права оренди на вищевказану земельну ділянку. Відмовлено в передачі громадянинові ОСОБА_1 в оренду на десять років, земельної ділянки площею 10 м.кв. на перехресті вулиці АДРЕСА_1 з кадастровим номером 5610100000:01:007:0011 для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування (для обслуговування кіоску з ремонту годинників та виготовлення ключів, з правом дострокового вилучення цієї ділянки для потреб міста).

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до вимог частини 1 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно частини статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 120 Земельного Кодексу України при набутті права власності на будівлі і споруди до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах, на яких ця земельна ділянка належала попередньому землекористувачу.

Згідно ч. 1 ст.377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до п. 10 ст. 59 ЗУ "Про місцеве самоврядування", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об"єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Аналізуючи викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та про існування правових підстав для їх задоволення.

Враховуючи те, що позивач не заявляє вимоги щодо стягнення з відповідача сплаченого ним судового збору, суд вважає за необхідне залиши ці судові витрати за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, п.3 Розділ ХII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Рівненської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення - задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати п.3 рішення Рівненської міської Ради №3141 п"ятнадцятої сесії VII скликання від 10 серпня 2017 року, в частині відмови гр. ОСОБА_1 в передачі в оренду земельної ділянки.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суд або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

відповідач - Рівненська міська рада, місцезнаходження, м.Рівне, вул.Соборна, 12А, ЄДРПОУ 34847334.

Повне судове рішення складено 26 червня 2020 року .

Суддя -