Рішення

від 22.06.2020 по справі 520/780/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

22 червня 2020 р. Справа № 520/780/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Супруна Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Дробязги Т.В.,

за участю:

представників позивача - Третьякова О.М., Етметченко С.І., Бєлової І.С.,

представника відповідача - Жовновач А. М.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Північно-східного офісу Держаудитслужби до Виробничого управління комунального господарства Люботинської міської ради Харківської області про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Північно-східний офіс Держаудитслужби звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Виробничого управління комунального господарства Люботинської міської ради Харківської області, в якому просить суд:

- стягнути з Виробничого управління комунального господарства Люботинської міської ради Харківської області (вул. Слобожанська, буд. 151, м. Люботин, Харківський район, Харківська область, 62433, код ЄДРПОУ 05392163) кошти в загальному розмірі 937275,03 грн., до бюджету міста Люботина на р/р UA478999980314040535000020018, код бюджетної класифікації 21080500 "Інші надходження" (УК мЛюботині/мЛюботин/21080500), код отримувача - Управління Державної казначейської служби України у м. Люботин Харківської області, код ЄДРПОУ 38008949.

В обґрунтування позову зазначено, що до теперішнього часу відповідачем не усунуті порушення, що призвели до втрат бюджету, на загальну суму 937275,03 гривень (пункти 1 та 4 Вимоги).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу у підготовче засідання.

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 11.02.2020 від представника Виробничого управління комунального господарства Люботинської міської ради Харківської області надійшов відзив на позовну заяву.(т.2 а.с. 54-87).

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 18.02.2020 від представник позивача надійшла відповідь на відзив на адміністративний позов. (т. 2 а.с. 207-212).

11.03.2020 до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду від представник відповідача надійшли заперечення на відповідь.(т. 3 а.с. 15-28).

12.03.2020 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті на 26.03.2020 року о 11:00 год.. (т. 4 а.с. 10-14).

Так, відповідно до ч. 7 ст. 243 КАС України, ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання до протоколу судового засідання.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, письмових поясненнях та наявні матеріали адміністративної справи.

Представник відповідача в судовому засідання проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі, посилаючись на те, що під час спірних правовідносин відповідач діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.

Заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що Північно-східним офісом Держаудитслужби (надалі - позивач, Офіс) відповідно до п. 1.1.4.3 Плану проведення заходів державного фінансового контролю на II квартал 2018 року на підставі направлення від 27.06.2018 № 496 проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Виробничого управління комунального господарства Люботинської міської ради Харківської області (надалі - відповідач, ВУКГ ЛМР Харківської області) за період з 01.01.2015 по 31.05.2018.

Внаслідок проведених ревізійних дій на думку позивача встановлені порушення вимог Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та інших нормативних документів, які регламентують діяльність комунального підприємства, що призвело до фінансових збитків з боку відповідача.

За результатами перевірки 11.07.2018 позивачем складений акт за № 06-16/6 від 28.09.2018 та довідку без номеру від 27.09.2018 планової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності щодо правильності визначення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт Виробничим управлінням комунального господарства Люботинської міської ради Харківської області.

З метою усунення порушень, виявлених за результатами ревізії, Північно-східним офісом Держаудитслужби керівнику ВУКГ ЛМР направлено вимогу щодо усунення порушень законодавства від 13.11.2018 № 20-06-25/7293, в якій зазначено про встановлення порушення законодавства на загальну суму 2016699,53 грн., а саме: встановлено завищену вартість ремонту автомобільних доріг та тротуарів м. Люботин на загальну суму 923825,01 грн., факт зайво списаного крапленого газу на суму 451389,95 грн., та дизельного палива на суму 13859,47 грн., встановлено факт недоотримання фінансових ресурсів від надання послуг з утримання кладовищ м. Люботин на загальну суму 386207,46 грн., встановлено факт завищення вартості послуг з рекультивації сміттєзвалища на суму 13450,02 грн., з ПДВ, встановлено факт зайво нарахованої доплати за роботу у святкові дні на суму 1329,41 грн., на яку зайво нараховано ЄСВ на суму 292,47 грн., встановлено факт зайво нарахованої доплати за суміщенням професій (посад) та, відповідно заробітної плати за час перебування у щорічній відпустці на загальну суму 13652,84 грн., на яку зайво нараховано ЄСВ на суму 1148,20 грн., встановлено, що у 2016 році ВУКГ ЛМР проведена оплата електропостачання виробничих приміщень підприємства коштами місцевого бюджету м. Люботина на суму 9971,26 грн., які були виділені ВУКГ ЛМР для оплати електроенергії, спожитої світильниками вуличного освітлення м. Люботина, встановлено що ВУКГ ЛМР не перераховано в дохід бюджету м. Люботина частину чистого прибутку за 2016 рік на суму 4642,12 грн., встановлено що ВУКГ ЛМР не перераховано в дохід бюджету м. Люботина частину орендної плати на суму 24691,51 грн., встановлено, що колишньому начальнику підприємства ОСОБА_3 без наявності належним чином оформлених розрахункових документів відшкодовані підзвітні кошти на загальну суму 31222 грн., встановлена нестача основних засобів (мережевий насос Top-S) на суму 7871,00 грн., та запасів (деревина) на суму 3117,50 грн., встановлені випадки перевищення встановленої законодавством граничної суми розрахунків готівкою протягом одного дня: за 01.07.2016 - на суму 40422,08 грн., за 02.07.2016 на суму 34617,20 гривень, встановлено, що в грудні 2015 року підприємством придбаний піскорозкидач на суму 54990,00 грн., який в період з 21.12.2015 по 31.05.2018 жодного разу не був використаний у виробничій діяльності ВУКГ ЛМР, які необхідно усунути в установленому законодавством порядку.

До теперішнього часу залишаються не усунутими порушення, що призвели до втрат бюджету, на загальну суму 937275,03 гривень (пункти 1 та 4 Вимоги).

Вирішуючи даний спір по суті, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 року № 43 (надалі - Положення), центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, є Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба). Підпунктом 9 пункту 4 Положення визначено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку (пункти 16, 22, 23 пункту 6 Положення).

Відповідно до пунктів 7, 10, 13 статті 10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні органу державного фінансового контролю надається право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Органу державного фінансового контролю надано право при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку, та звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно з частиною 2 статті 15 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються. У зв`язку з наведеним, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного і місцевих бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства має право пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Таким чином, вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства є обов`язковою, водночас вимога про відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, не може бути примусово стягнута шляхом вимоги, такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Щодо висновку ревізії викладеному в п. 1 вимоги про порушення п. 4, п. 6.4.4.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, та п. 4.1, п. 4.1.1, п. 4.3, п. 5.1, п. 5.4, п. 4.4.1 ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013 Настанова щодо визначення загально виробничих, адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва , затвердженого наказом Мінрегіонбуду України від 27.08.2013 № 405, ВУКГ ЛМР завищена вартість послуг з ямкового ремонту автомобільних доріг та тротуарів м. Люботин, наданих для Виконкому ЛМР, на загальну суму 923825,01 грн., з ПДВ, чим бюджету м. Люботина завдано матеріальної шкоди на вказану суму.

Відповідно до Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 05.07.2013 №293 ДСТУ б.Д.1.1-1:2013 це правила визначення вартості будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення будинків, будівель та споруд, лінійних об`єктів, інженерно-транспортної інфраструктури.

Згідно п.5.3.2. Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 05.07.2013 № 293 та ДСТУ б.Д. 1.1-1:2013 при визначенні окремих видів капітальних ремонтів кошторисна документація складається за дефектними актами. У дефектному акті визначається фізичний об`єм робіт та умови їх виконання.

Відповідно до приписів 3.17 ДСТУ б.Д.1.1-1:2013 договірна ціна, визначена як твердий кошторис, що може коригуватися в окремих випадках за згодою сторін у порядку, визначеному договором підряду.

Згідно п. 4.1 ДСТУ б.Д.1.1-1:2013 система ціноутворення в будівництві базується на нормативно-правових показниках і поточних цінах трудових і матеріальних ресурсів.

Відповідно до приписів п 6.1.2 ДСТУ б.Д.1.1-1:2013 частина витрат кошторисного розрахунку визнається на підставі чинних нормативно-правових документів, або на підставі і даних проекту за локальним кошторисом.

Згідно до п. 6.3.1. ДСТУ б.Д.1.1-1:2013 договірна ціна є кошторисом вартості підрядних робіт, який узгоджений замовником і використовується при проведенні взаєморозрахунків.

Відповідно до п. 6.3.2 ДСТУ б.Д.1.1-1:2013 договірна ціна може встановлюватися за твердим (тверда договірна ціна) та приблизним (динамічна договірна ціна) кошторисом.

Згідно п. 6.3.2.1. ДСТУ б.Д.1.1-1:2013 вид договірної ціни встановлюється за узгодженням сторін (замовник та підрядник) з урахуванням положень законодавства.

Відповідно до приписів п. 6.3.2.2. ДСТУ б.Д.1.1-1:2013 твердий кошторис (тверда договірна ціна) встановлюється незмінним на весь обсяг будівництва з наданням виконавцем робіт гарантій, в тому числі фінансових, щодо реалізації рішень в установлені строки за фіксовану ціну.

Згідно п. 6.3.3. ДСТУ б.Д.1.1-1:2013 при погодженні договірної ціни замовник розглядує її складові, перевіряє ціни на матеріально-технічні ресурси, які повинні прийматися за відповідним обґрунтуванням цінами на відповідні ресурси.

Відповідно до п. 6.4.2 ДСТУ б.Д.1.1-1:2013 при визначенні вартості виконаних обсягів робіт і проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи на об`єктах будівництва, застосовуються Примірні форми первинних документів (примірна форма №КБ-2В) і довідка про вартість виконаних робіт.

Згідно з п. 6.4.3 ДСТУ б.Д.1.1-1:2013 за твердої договірної ціни взаєморозрахунки проводяться на підставі виконаних обсягів робіт та їх вартості, визначеної в договірній ціні.

Відповідно до приписів п. 6.4.3. ДСТУ б.Д.1.1-1:2013 при взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт, що здійснювались у зимовий та літній період, передбачені на це у договірній ціні кошти уточнюються до положень ДСТУ-Н Б.Д.1.1-5.

Отже судом встановлено, що включення до форм № КБ-2В та застосування елементної кошторисної норми РН18-1-6 розбирання асфальтобетонного покриття вручну було обумовлено умовами укладеного між сторонами договору із застосуванням твердої ціни, дефектними актами щодо необхідності включення цієї норми до форми № КБ-2В, порядком складення кошторисних документів, передбачених положеннями п.6.3.2.2, п.6.3.3, п.6.4.2, п.6.4.3 ДСТУ Б Д.1.1-1-2013 та ДСТУ-Н Б.Д.1.1-2-2013.

Окрім цього, у відповідності до п. 1 ДСТУ б.Д.1.1-1:2013 встановлює основні, але не виключні правила з визначення нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення будинків, будівель і споруд, будь-якого призначення, їх комплексів, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури.

Згідно п. 6.4.2 ДСТУ б.Д.1.1-1:2013 при визначенні вартості виконаних робіт і проведені взаєморозрахунків на об`єктах будівництва застосовуються примірні, а не виключні форми первинних облікових документів та довідки про вартість виконаних робіт та матеріалів.

Таким чином, до кошторисних документів у разі необхідності виконання можуть бути внесені і додаткові види робіт, підтверджені дефектними актами.

В акті ревізії орган державного нагляду посилається на порушення вимог п. 7.11 ДСТУ- Н Б В.3.2-5:2016 Настанови з ліквідації вибоїн покриття нежорсткого дорожнього одягу автомобільних доріг , затвердженого наказом Мінрегіонбуду України від 01.07.2016| №195, тоді як сфера застосування та вимоги цієї Настанови поширюються лише виключно на автомобільні дороги загального користування.

Відносини, що виникають під час виконання робіт з ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів, за винятком автомобільних доріг загального користування, регулюються іншим нормативно-правовим документом, а саме Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 14.02.2012 № 54, що затверджує технічні правила ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів.

Окрім цього, у відповідності до вимог п. 6.16 Наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва та житлово-комунального господарства від 14.02.2012 №54, що затверджує технічні правила ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів, передбачена технологія із закладання вибоїн з розігріванням асфальтобетонного покриття.

Також, п. 6.7 Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 14.02.2012 № 54, визначає, що температура певного виду асфальтобетонної суміші під час її укладання повинна відповідати зазначеній температурі у відповідності до вимог цих правил.

Діюче законодавство України не тільки не забороняє технологію повторного підігріву асфальтобетонної суміші у випадках зниження температури при транспортуванні, але й рекомендує повторне використання асфальтобетону (технологія ресайклінгу).

Щодо не підтвердження списанню щебеню в відомості ресурсів до акту ф.№КБ-2-В; та не підтвердження бухгалтерським обліком підприємства списання щебеню, включеного до актів виконаних робіт.

В ході проведення контрольного заходу, на підставі документів бухгалтерського обліку, як первинних так і аналітичних, за підписом начальника, головного інженера та головного бухгалтера ВУКГ ЛМР, було підготовлено та надано до перевірки Інформацію про рух щебеня за даними бухгалтерського обліку ВУКГ ЛМР ХО за період з 01.01.2015 по 31.05.2018

Відповідно до вищезазначеного документа на початок червня 2017 року на залишках управління рахується 47 кубометри щебеню, із яких в цілому протягом поточного місяці використано на виробничу діяльність 15 кубометри і залишок на початок липня 2017 троку відповідно склав 32 кубометри.

Одночасно, згідно із Зведеним розрахунком кількості щебеню згідно з актами виконаних робіт ф.№КБ-2В, необхідного для виконання ремонту доріг в м. Люботин відповідно обсягам, зазначеним в актах виконаних робіт , складеним та підписаним провідним державним аудитором Північно-східного офісу Держаудитслужби Етметченко С. І. і протягом червня 2017 року було здійснено ремонтні роботи за двома актами виконаних робіт, а саме № 29\1 та № 30\1.

Судом встановлено, що ремонтні роботи були виконані виконавцем в повному обсязі, про що свідчать акти контрольних обмірів, проведених ревізорами Держаудитслужби.

Також суд зазначає, що у разі встановлення невідповідності списанню матеріалів (закладення у асфальтну суміш щебеню), фактичному обсягу виконаних робіт, співробітники Держаудитслужби повинні були відібрати зразки асфальтобетонної суміші для дослідження наявності необхідних компонентів та матеріалів відповідними фахівцями.

Доказів на підтвердження проведення таких досліджень до суду не надано, що свідчить про неповноту дослідження та передчасність зроблених висновків.

Беручи до уваги вищевикладене, а також враховуючи, що ВУКГ ЛМР Харківської області до перевірки надано всі наявні обов`язкові документи первинного бухгалтерського обліку та оборотно-сальдові відомості підприємства, господарські операції щодо списання щебеню на виконання робіт, мали реальний характер, правові наслідки, обумовлені цими правочинам спростовуються висновки Північно-східного офісу Держаудитслужби, щодо не підтвердження списанню щебеню в відомості ресурсів до акту ф.№КБ-2-В та не підтвердження бухгалтерським обліком підприємства списання щебеню, включеного до актів виконаних робіт.

Також суд не бере до уваги посилання позивача на лист Автодорожнього університету №219/35 від 07.09.2018, оскільки посадовими особами контролюючого органу зроблено висновки щодо наявності порушень не на підставі Законів України, а на підставі приватної думки юридичної особи, оформленої у вигляді листа, чим порушено вимоги ст.19 Конституції України щодо застосування при здійсненні перевірки норм матеріального права.

В ході розгляду справи з боку позивача не доведено належного правового обґрунтування стосовно підстав направлення запиту № 219/35 від 07.09.2018.

Судом встановлено, що підставою для направлення окресленого запиту стало посилання відповідача на використання пристрою МИРА-3 при укладання асфальтобетоного покриття.

З боку відповідача підстави використання окресленого пристрою вмотивовані необхідністю розігріву заздалегідь придбаного асфальту.

Одночасно з цим суд зазначає, що не приймає посилання представників позивача на часові проміжки використання асфальтної суміщи, як підставу для притягнення до фінансової відповідальності, оскільки можуть свідчити про рівень організації роботи, що не було предметом перевірки.

Принагідно суд зазначає, що в листі Автодорожнього університету № 219/35 від 07.09.2018 зазначено, що "В той же час можна зазначити, що використання пристрою МИРА-№.РА-500.БР-100 для попереднього нагріву ремонтної карти та покриття біля неє суттєво покращує адегезію свіже вкладеного та старого асфальтобетону покриття. Крім того, рекомендовано використовувати такі пристрої при несприятливих погодних умовах - низькі температури повітря, вологе покриття".

Щодо висновку ревізії викладеному в п. 4 вимоги про порушення вимог п. 6.4.4.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Правил визначення вартості будівництва , затвердженого наказом Мінрегіонбуду України від 05.07.2013 №293, в 2017 році підприємством завищена вартість послуг з рекультивації сміттєзвалища на суму 13450,02 грн., з ПДВ, чим бюджету м. Люботина завдано матеріальної шкоди на вказану суму.

Як встановлено судом, ВУКГ ЛМР Харківської області не обліковує водні запаси на балансі, та відповідно не проводило їх списання, оскільки між ВККУ м. Люботин та підприємством ВККУ ЛМР Харківської області укладено договір щодо централізованого водопостачання ВУКГ ЛМР Харківської області, на вводі води встановлено відповідний лічильник та облік води на адміністративно-господарські потреби ведеться за лічильником та відповідними документами обліку.

Суд зазначає, що в ході проведення перевірки жодних досліджень, стосовно використання та списання води не проводились, що свідчить про неповноту дослідження та передчасність зроблених висновків.

Слід також зазначити, що відповідно до вимоги щодо усунення порушень законодавства від 13.11.2018 №20-06-25/7293, відповідач вимагає усунути виявлені порушення згідно вимог чинного законодавства. В разі не усунення порушень відповідач порушує ініціювання розгляду питання про розірвання контракту з керівником Виробничого управління комунального господарства Люботинської міської ради Харківської області .

Зі змісту оскаржуваної вимоги вбачається, що в ній викладено висновки Держаудитслужби про виявлення під час ревізії порушення Виробничим управлінням комунального господарства Люботинської міської ради Харківської області вимог чинного законодавства, що призвело до завдання збитків та визначено розмір цих збитків.

Водночас, вимога не містить визначення конкретних дій, обов`язкових до виконання Виробничим управлінням комунального господарства Люботинської міської ради Харківської області для усунення виявлених порушень.

З огляду на правову природу письмової вимоги контролюючого органу, вона породжує правові наслідки (зокрема обов`язки) для свого адресата, відтак наділена рисами правового акта індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документу, в якому вона міститься) і як такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом. При цьому "законність" письмової вимоги контролюючого органу безумовно передбачає її обґрунтованість, тобто наявність підстав для її скерування адресату.

У даній справі зміст спірної вимоги, яка є індивідуально-правовим актом, а відтак породжує права і обов`язки для підконтрольної установи, якій вона адресована, полягає в тому, щоб "усунути виявлені порушення", встановлені контролюючим органом. Додатково про обов`язковий характер даної вимоги свідчить застереження в ній про те, що її невиконання є підставою для звернення до суду в інтересах держави.

Водночас спірна вимога, як індивідуально-правовий акт, в силу закону обов`язкова до виконання підконтрольною установою, прийнята з порушенням вимог закону щодо її змісту, оскільки є неконкретизованою.

Зазначивши у вимозі про необхідність усунути виявлені порушення згідно вимог чинного законодавства позивач не вказав, які саме дії, та на підставі яких положень закону повинен здійснити відповідач для усунення негативних наслідків протиправного використання грошових коштів.

Спонукання відповідача самостійно визначити на підставі невизначених законодавчих актів, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення відповідачем чинного законодавства.

Зазначене в світлі обов`язкового характеру спірної вимоги в частині корегування роботи підконтрольної установи є порушенням вимог закону в частині змісту вимоги як акту індивідуальної дії.

Під час вирішення справ, суд встановив, що виходячи із правової природи письмової вимоги контролюючого органу, така вимога прийнята не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені законодавством.

Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 826/3350/17 та від 11 вересня 2018 року у справі № 825/1481/16.

Частиною 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, судом встановлено, що ВУКГ ЛМР Харківської області було подано адміністративний позов до Північно-східного офісу Держаудитслужби справа №520/1240/19 про визнання протиправними та скасування пунктів 1-4 вимоги від 13.11.2018 № 20-06-25/7293 винесену Північно-східним офісом Держаудитслужби.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2019 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано пункти 1-4 вимоги від 13.11.2018 № 20-06-25/7293, яка винесена Північно-східним офісом Держаудитслужби.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2019 справа №520/1240/19, апеляційну скаргу Північно-східного офісу Держаудитслужби задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2019 року по справі № 520/1240/19 скасовано. Прийнято постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Виробничого управління комунального господарства Люботинської міської ради Харківської області до Північно-східного офісу Держаудитслужби, третя особа: ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування вимоги - відмолено.

Так мотивуючи своє рішення Другий апеляційний адміністративний суд послався на наступне:

Відтак, збитки, щодо наявності яких зроблено висновок Держаудитслужбою, стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю.

Наявність збитків, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає позов про відшкодування збитків, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Таке правозастосування узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 23 лютого 2016 року у справі № 818/1857/14, а також Верховного Суду у постановах від 23 квітня 2019 року у справі № 820/339/17, від 28 березня 2019 року у справі № 813/1745/17, від 29 липня 2019 року у справі № 400/2658/18, від 08 серпня 2019 року у справі № 826/11947/15, від 17 вересня 2019 року у справі №821/3929/14 та від 21 жовтня 2019 року у справі № 0870/1387/12.

Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб`єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його відзив, і не довів правомірності його дій.

На підставі досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку про залишення без задоволення адміністративного позову.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999 р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі ХіроБалані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та МесропМовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії) і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору. Інші доводи сторін висновки суду не спростовують.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Північно-східного офісу Держаудитслужби до Виробничого управління комунального господарства Люботинської міської ради Харківської області про стягнення коштів - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 01 липня 2020 року.

Суддя Ю. О. Супрун