Рішення

від 30.06.2020 по справі 580/1117/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2020 року справа № 580/1117/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Катеринопільська Фінансово-промислова група до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

01.04.2020 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Катеринопільська Фінансово-промислова група (далі - позивач) із позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області (далі - відповідач), в якій просить: визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002570506 від 19.03.2020 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 15550,00 грн, в т.ч. за податковим зобов`язанням 12400,00 грн, за штрафними санкціями 3100,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ТД Катеринопільська Фінансово-промислова група складено акт перевірки від 18.02.2020, згідно з яким не підтверджено реальність здійснення господарських операцій поставки дизельного палива між ТОВ ТД Катеринопільська Фінансово-промислова група та ТОВ НК Енерджі Ойл за вересень 2019 року на суму 62000,00 грн без ПДВ.

Позивач вказує, що висновки акта перевірки грунтуються на припущеннях, не підтверджуються доказами та даними господарської діяльності позивача. Факт поставки нафтопродуктів позивачу від ТОВ НК Енерджі Ойл підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами: видатковою накладною, податковою накладною, товарно-транспортною накладною, платіжним дорученням на оплату товару. Операція з придбання дизпалива була направлена лише для власного забезпечення діяльності позивача, а саме: для заправки сільськогосподарської техніки, з метою обробки полів відповідно до акту здачі-прийняття виконаних робіт/наданих послуг від 31.10.2019.

Позивач також зазначає, що висновки контролюючого органу про безтоварність господарських операцій не можуть ґрунтуватись на поясненнях директора ТОВ НК Енерджі Ойл Шабанової І.Л. під час досудового розслідування, оскільки згідно з ч. 6 ст. 78 КАС України лише вирок є обов`язковим для адміністративного суду; і відповідно до ст. 95 КПК України такі показання мають бути перевірені судом безпосередньо під час розгляду справи.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

23.04.2020 до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що під час перевірки використано лист оперативного управління ГУ ДФС у Хмельницькій області від 11.11.2019, в якому зазначено про внесення відомостей щодо ТОВ НК Енерджі Ойл до бази даних АІС Суб`єкт фіктивного підприємництва та надано підставу для внесення даних до вказаної бази, а саме: пояснення гр. ОСОБА_1 , яка рахується засновником, директором та головним бухгалтером товариства з 13.09.2019 по дату реєстрації даного акта перевірки. У своїх поясненнях ОСОБА_1 повідомила, що дане підприємство не реєструвала та не перереєстровувала на своє ім`я, діяльність від імені даного підприємства не здійснювала, податкову, бухгалтерську звітність не складала і до контролюючих органів не подавала; доручень на перереєстрацію даного підприємства нікому не давала… . Враховуючи пояснення гр. ОСОБА_1 , остання фактично не приймала участі у постачанні товару для ТОВ ТД Катеринопільська Фінансово-промислова група та відповідно не складала і не реєструвала податкову накладну №80 від 19.09.2019.

12.05.2020 до суду надійшло клопотання представника позивача, в якому він просить розглядати адміністративну справу в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін для об`єктивного розгляду та з`ясування всіх обставин у справі.

Ухвалою суду від 14.05.2020 у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін відмовлено.

25.05.2020 представником позивача повторно подано до суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, для об`єктивного розгляду та з`ясування всіх обставин у справі. У вказаному клопотанні не наведено нові підстави та обставини на обґрунтування необхідності проведення розгляду справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою суду від 27.05.2020 клопотання представника позивача про розгляд справи у судовому засідання з повідомленням (викликом) сторін залишено без розгляду.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з такого.

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Катеринопільська Фінансово-промислова група зареєстроване як юридична особа 06.04.2005, ідентифікаційний код 33435603.

Відповідно до ст. 79, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу Головного управління ДПС у Черкаській області від 24.01.2020 №145, посадовою особою ГУ ДПС у Черкаській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Катеринопільська Фінансово-промислова група з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ НК Енерджі Ойл (код ЄДРПОУ 42676240) за вересень 2019 року, відповідно до затвердженого плану перевірки.

За наслідками перевірки складено акт перевірки від 18.02.2020 №43/23-00-05-0606/33435603 (далі - акт перевірки), в якому встановлено порушення ст. 198, п. 198.1, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, п. 2.4 Наказу №88, ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.11.2013 №678, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету за вересень 2019 року на суму 12400,00 грн.

На підставі акта перевірки, ГУ ДПС у Черкаській області винесено податкове повідомлення-рішення від 19.03.2020 №0002570506 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 15550,00 грн., в т.ч. за податковим зобов`язанням 12400,00 грн, за штрафними санкціями 3100,00 грн.

Вважаючи протиправним вказане податкове повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом встановлено, що 17.09.2019 між позивачем (Покупець) та ТОВ НК Енерджі Ойл (Постачальник) укладено договір поставки нафтопродуктів (далі - Договір) (а.с. 14-18), за яким Постачальник зобов`язується передати в погоджені терміни, а Покупець прийняти й оплатити на умовах, викладених в Договорі і Додатках до нього, нафтопродукти, що йменуються далі по тексту - Товар . Асортимент, кількість Товару і його ціна встановлюються Сторонами за погодженням в Додатках до цього договору на підставі заявки покупця (усної або письмової) і розрахункових документах (рахунках-фактурах) та/або відвантажувальних документах (видаткових накладних та/або товарно-транспортних накладних) на Товар. Додатки до Договору є специфікацією в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України і складають невід`ємну частину цього договору у випадку, якщо Додатки до договору не складаються, погодженим Сторонами є той асортимент, кількість та ціна товару, які зазначені в заявці Покупця, рахункових документах та/або підписаних Сторонами відвантажувальних документах (видаткових накладних та/або товарно-транспортних накладних), що мають посилання на даний договір.

На виконання умов Договору складено: податкову накладну від 19.09.2019 №80 на поставку палива дизельного ДП-Л-Євро5-ВО (2710 19 43 00) в кількості 2,498 т на загальну суму 74400,00 грн, в т.ч. ПДВ 12400,00 грн.; видаткову накладну від 03.10.2019 №82 на поставку палива дизельного ДП-Л-Євро5-ВО (2710 19 43 00) на загальну суму 74400,00 грн., в т.ч. ПДВ 12400,00 грн. (а.с. 23); рахунок на оплату від 17.09.2019 №83 на загальну суму 74400,00 грн. (а.с. 24).

Оплата Товару здійснена згідно з платіжним дорученням від 19.09.2019 №1010 на загальну суму 74400,00 грн., в т.ч. ПДВ 12400,00 грн. (а.с. 19).

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 по контрагенту ТОВ НК Енерджі Ойл , та Акту звірки взаємних розрахунків від 31.12.2019 (а.с. 25) заборгованість між підприємствами відсутня.

Транспортування Товару за Договором здійснювалось постачальником ТОВ НК Енерджі Ойл перевізником ФОП ОСОБА_2 згідно товарно-транспортної накладної від 03.10.2019 №82 (пункт навантаження: м. Миколаїв, вул.Космонавтів, 1Н; пункт розвантаження: Черкаська область, смт. Катеринопіль, вул. Соборна, буд. 14, база Вербовець) (а.с. 22).

Суд зазначає, що контролюючим органом не ставились під сумнів достатність та правильність оформлення первинних документів, які позивачем були надані в підтвердження реальності здійснення спірних господарських операцій з контрагентами.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності позивача є Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код КВЕД 01.11).

Під час судового розгляду справи встановлено, що придбане дизельне паливо позивачем використано у власній господарській діяльності для заправки сільськогосподарської техніки, з метою обробки полів, яка здійснена відповідно до акта здачі-прийняття виконаних робі/наданих послуг від 31.10.2019 (а.с. 29-30).

Таким чином, судом встановлено наявність зв`язку між фактом придбання товарів та господарською діяльністю платника податків. Відповідач не надав доказів, що підтверджували б відсутність ділової мети в діях платника податків під час здійснення господарських операцій.

На час здійснення господарських правовідносин контрагент позивача був зареєстрований в органах ДФС України платником податків, платником податку на додану вартість, установчі та реєстраційні документи були діючими.

Враховуючи те, що судом встановлено та підтверджено матеріалами справи рух активів у процесі здійснення господарських операцій, наявність у позивача та його контрагента податкової правосуб`єктності учасників господарської операції, встановлено зв`язок між укладеним договором та господарською діяльністю платника податку, витрати підтверджені первинними документами, суд вважає встановленим факт здійснення господарської операції, а відтак доходить висновку про відсутність підстав у контролюючого органу для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд зазначає, що висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України грунтуються на відомостях листа ГУ ДФС у Хмельницькій області від 11.11.2019 (а.с. 83), в якому зазначено про внесення відомостей щодо ТОВ НК Енерджі Ойл до бази даних АІС Суб`єкт фіктивного підприємництва та надано підставу для внесення даних до вказаної бази, а саме: пояснення гр. ОСОБА_1 (а.с. 84-85), яка рахується засновником, директором та головним бухгалтером товариства з 13.09.2019 по дату реєстрації даного акта перевірки. Зокрема, у своїх поясненнях ОСОБА_1 повідомила, що дане підприємство не реєструвала та не перереєстровувала на своє ім`я, діяльність від імені даного підприємства не здійснювала, податкову, бухгалтерську звітність не складала і до контролюючих органів не подавала; доручень на перереєстрацію даного підприємства нікому не давала… .

На думку суду, вказані доводи контролюючого органу не ґрунтуються на вимогах законодавства, оскільки висновки щодо реальності господарських операцій чи відсутності такої реальності можуть робитись виключно на підставі досліджених первинних документів, які складені за результатами конкретної господарської операції.

Посилання відповідача на пояснення посадової особи контрагента позивача (відібрані 08.11.2019 старшим оперуповноваженим з ОВС відділу ОВС оперативного управління ГУ ДФС у Хмельницькій області), яка повідомили про свою непричетність до господарської діяльності вказаного суб`єкта, суд не приймає до уваги, оскільки відсутні відомості про кримінальне провадження, відсутній вирок; відомості, отримані в ході оперативно-розшукових заходів чи досудового слідства, не є доказами при доведенні фактів допущення порушень вимог податкового законодавства платником податків. Докази на які посилається відповідач не відповідають вимогам належності на допустимості в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки контролюючий орган не довів, що такі отримано у розпорядження та, те що він має право їх використання, у порядку визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України. В силу положень ст. 95 Кримінально процесуального кодексу України, протокол допиту, отриманий на стадії досудового слідства, до ухвалення вироку в рамках кримінального провадження (контролюючим органом не надано доказів наявності вироку у кримінальному провадженні, в рамках якого проводився допит свідків), може бути визнаний як доказ в адміністративному судочинстві виключно за умови підтвердження таких показань особою у судовому засіданні під час розгляду справи, чого в межах даної справи здійснено не було (відповідних клопотань контролюючим органом не заявлялось).

Суд зазначає, що контролюючим органом всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено та надано належних доказів, що свідчили б про протиправну поведінку контрагента та про обізнаність позивача щодо такої та злагодженості дій між ними.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10.04.2020 у справі №826/24764/15, від 21.02.2020 у справі №804/1599/16.

Щодо доводів відповідача про відсутність у перевізника ТОВ НК Енерджі Ойл - ФОП ОСОБА_2 у 2019 році будь-яких транспортних засобів як доказу безтоварності господарських операцій з позивачем, суд зазначає, що податкове законодавство не ставить у залежність податковий стан певного платника податків - покупця від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку. Суд також враховує, що вказана інформація отримана не за результатами документальних перевірок контрагентів та аналізу фінансово-господарської діяльності; без перевірки та дослідження первинних документів та фактичних обставин господарських операцій.

Відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Суд зазначає, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на формування податкового кредиту та витрат не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Платника податку не може бути позбавлено права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, яка свідчить про незаконність такого формування, при цьому платник податку не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його контрагентами, якщо платник податку на додану вартість не знав про такі зловживання та не міг про них знати.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому, платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення відповідача №0002570506 від 19.03.2020 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, судові витрати позивача по сплаті судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області №0002570506 від 19.03.2020 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 15550,00 грн.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Катеринопільська Фінансово-промислова група судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 коп.

4. Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання рішення, з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Катеринопільська Фінансово-промислова група (20500, Черкаська область, смт. Катеринопіль, вул. Соборна, 14, код ЄДРПОУ 33435603);

2) відповідач - Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 43142920).

Суддя О.А. Рідзель