Ухвала

від 01.07.2020 по справі 580/1933/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про зупинення провадження в адміністративній справі

01 липня 2020 року Справа № 580/1933/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглядаючи правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом адвоката Овсієнка О.І., поданим від імені ПАТ «Черкасиобленерго» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення,

УСТАНОВИВ :

20.12.2019 адвокат Овсієнко О.І. подав від імені ПАТ «Черкасиобленерго» (18002, м.Черкаси, вул. Гоголя, буд.285; код ЄДРПОУ 22800735) (далі - позивач) у Черкаський окружний адміністративний суд позов про визнання протиправною і скасування вимоги Головного управління ДПС у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 43142920) (далі - відповідач) від 02.04.2020 №Ю-4615-51 щодо зобов`язання сплатити борг з єдиного внеску (далі - ЄВ) в сумі 35893,82грн.

Позов мотивовано тим, що спірне рішення прийняте відповідачем всупереч визначеної законодавством заборони застосування штрафних санкцій під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів у зв`язку з порушенням щодо позивача справи про банкрутство.

Ухвалою суду від 05.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження.

23.06.2020 позивач подав суду клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №826/3106/18 (далі - Клопотання), яке мотивоване тим, що ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 12.12.2019 вказану справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв`язку з неоднаковим застосуванням судами касаційної інстанції норм законодавства під час вирішення подібних спорів.

Оскільки заяви про розгляд справи з викликом сторін у судове засідання суду не надходили, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати для допиту свідків, суд вирішив розглянути Клопотання у письмовому провадженні за наявними письмовими доказами.

Оцінивши доводи Клопотання, суд дійшов висновку його задовольнити та зупинити провадження, з огляду на таке.

Суд врахував, що для вирішення спору необхідно надати оцінку спірній вимозі відповідача щодо необхідності сплати боргу з ЄВ в контексті встановленої статтею 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 №2343-XII (далі - Закон № 2343-XII) заборони застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату ЄВ під час процедури банкрутства.

Згідно з ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12.12.2019 у справі №826/3106/18 щодо оцінки подібних правовідносин і результату вирішення спору наявні взаємовиключні правові позиції застосування ст.12 Закону № 2343-XII різними касаційними судами: Касаційним адміністративним судом та Касаційним господарським судом.

Постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі №823/2240/17, від 14 травня 2019 року у справі №2340/4250/18 та від 28 травня 2019 року у справі №2340/4137/18 вмотивовані висновком, що нормою частини четвертої статті 12 Закону №2343-ХІІ в редакції, яка діяла до 19 січня 2013 року, встановлена абсолютна заборона щодо застосування під час мораторію на задоволення вимог кредиторів всіх санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів). Зміст цієї заборони не пов`язаний із визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію, тому санкції за невиконання грошових зобов`язань не застосовуються в силу прямої заборони законом, безвідносно до часу виникнення зобов`язань.

Окрім наведеної, наявна інша правова позиція Верховного Суду, відповідно до якої дія мораторію, накладеного відповідно до статті 12 Закону №2343-ХІІ (в редакції, яка діяла до 19 січня 2013 року), поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Що стосується зобов`язань поточних кредиторів, за цими зобов`язаннями згідно з загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) (постанови від 18 червня 2019 року у справі №812/1044/16, від 20 листопада 2018 року у справі №5023/10655/11 (Велика Палата Верховного Суду), від 18 листопада 2019 року у справі №2340/4224/18, від 13 листопада 2019 року у справі №826/4345/18, від 14 листопада 2019 року у справі №2340/4526/18, від 14 листопада 2019 року у справі №826/6877/18, від 14 листопада 2019 року у справі №580/708/19, від 15 листопада 2019 року у справі №580/1371/19). Аналогічну правову позицію підтримала також колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 24 травня 2018 року у справі №920/1093/17 та від 24 липня 2019 року в справі №920/274/18.

Натомість, у постанові від 30 травня 2018 року у справі №910/2433/16 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов протилежного висновку, вказавши, що боржник повинен виконувати зобов`язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються, за винятком випадків, які можуть бути встановлені спеціальними нормами законодавства.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в зазначеній ухвалі від 12.12.2019 зазначив, що різні підходи до тлумачення означених норм права існують у вітчизняному правозастосуванні протягом тривалого періоду. Відсутність єдиної правової позиції щодо поширення дії мораторію, введеного відповідно до статті 12 Закону № 2343-ХІІ в редакції, яка діяла до 19 січня 2013 року, підтверджується у рішеннях Верховного Суду України (постанови ВСУ від 9 липня 2013 року №21-178а13, від 1 жовтня 2012 року №21-298а12, від 1 жовтня 2013 року №3-27гс13, від 12 березня 2013 року №3-71гс12 та від 18 грудня 2012 року №3-67гс12).

Тому Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 12.12.2019 направив справу №826/3106/18 на розгляд Великої палати Верховного Суду з підстав, визначених ч.5 ст.346 КАС України, оскільки аналіз судової практики свідчить про відсутність єдиного правового підходу до вирішення справ у зазначеній категорії як на рівні адміністративної, так і на рівні господарської юрисдикцій.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд згідно з ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тому суд зобов`язаний врахувати правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо повноважень контролюючих державних органів притягувати до юридичної відповідальності суб`єкта господарської діяльності, щодо якого рішенням господарського суду застосовано мораторій на задоволення вимог кредиторів у зв`язку з порушенням щодо нього справи про банкрутство. До часу ухвалення такого рішення суд не може надати належну правову оцінку наявності таких обставин.

Отже, до часу ухвалення єдиної правової позиції у судовій практиці вказаного Суду у вказаних правовідносинах вирішити цей спір з дотриманням принципу верховенства права неможливо.

Пунктом 5 ч.2 ст.236 КАС України встановлено право суду зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Тому наявні підстави зупинити провадження у справі до вказаного часу.

Керуючись ст.ст.2-16, 72-78, 236, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання ПАТ «Черкасиобленерго» задовольнити.

Зупинити провадження у справі №580/1933/20 за позовом ПАТ «Черкасиобленерго» про визнання протиправною і скасування вимоги Головного управління ДПС у Черкаській області від 02.04.2020 №Ю-4615-51 щодо зобов`язання сплатити борг з єдиного внеску в сумі 35893,82грн до часу набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №826/3106/18.

2. Копію ухвали направити учасникам справи.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з моменту її складення до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зазначений строк продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя А.М. Бабич

Ухвала постановлена, складена у повному обсязі та підписана 01.07.2020.