Рішення

від 24.06.2020 по справі 640/1827/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2020 року м. Київ № 640/1827/19

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ НОВІ ГОРИЗОНТИ 2005

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ НОВІ ГОРИЗОНТИ 2005 з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати Наказ Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві від 25.01.2019 р. № 1012 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.10.2019 року замінено Головне управління Державної фіскальної служби України у м. Києві на належного відповідача Головне управління ДПС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 43141267).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Наказ від 25.01.2019 р. № 1012 про проведення ГУ ДФС у м. Києві документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі пп. 78.1.4. п. 78.1. ст. 78 ПКУ є протиправним, оскільки суперечить вимогам п. 78.2. ст. 78 Податкового кодексу України.

Недотримання Відповідачем встановлених статтями 78, 79 порядку призначення документальних позапланових перевірок порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів Позивача, а отже, є порушенням його суб`єктивних прав в адміністративних правовідносинах.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.02.2019 відкрито провадження в адміністративній справі № 640/10549/19 ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

До суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що наказ був винесений в порядку визначений законодавством.

В свою чергу. Позивачем направлено до суду відповідь на відзив, в якому позивач вказує, на те, що відповідачем у відзиві не доведено жодних аргументів щодо доводів позивача про незаконність призначеної Наказом №1012 перевірки через її повторність.

Розглянувши наявні документи, матеріали, пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

29 січня 2019 р. Товариство з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ НОВІ ГОРИЗОНТИ 2005 (Позивач) отримало від ГУ ДФСУ у м. Києві повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки (вих. № 12726/10/26-15-14- 02-04 від 25.01.2019p.).

Разом з повідомленням Позивач отримав копію Наказу від 25.01.2019 р. № 1012 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки (далі - Наказ № 1012).

Як вказано у Наказі № 1012, документальну позапланову невиїзну перевірку Позивача призначено на підставі пп. 78.1.4. п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України (ПКУ).

Як вказано у Наказі № 11754, перевірку призначено у зв`язку з отриманням ГУ ДФС у м. Києві від Позивача відповіді від ТОВ КОМПАНІЯ НОВІ ГОРИЗОНТИ 2005 від 18.06.2018 р. № 01.

Також, в складеному за результатами перевірки Акті перевірки від 13.08.2018 р. №549/26-15-14-02-04/33442516 вказано, що лист Позивача із вхідним номером ГУ ДФС у м. Києві від 20.06.2018 № 37522/10 є відповіддю на запит від 06.06.2018 р. № 26108/10/26-15-14-02-04.

Не погоджуючись із вказаним наказом, оскільки, позивач зазначає, що ще у червні 2018 р. було виконано вимоги пп. 78.1.4. п. 78.1. ст.77 ПКУ встановлені вказаною нормою строки, але, не зважаючи на це, у серпні 2018 р. Відповідач провів перевірку, у зв`язку з чим позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В свою чергу відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює ПК України.

Згідно із п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Підпунктом 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений законодавцем у ст. 78 ПК України, відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 якої документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 ПК України).

В ст. 79 ПК України встановлені особливості проведення документальної невиїзної перевірки.

Так, відповідно до п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно із п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова. За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка (п.п. 79.3, 79.5 ст. 79 ПК України).

Таким чином з наведеного вбачається, що документальна невиїзна перевірка передбачає певні етапи проведення: встановлення підстав для перевірки; процедурне оформлення призначення перевірки; проведення перевірки; оформлення результатів.

При цьому, особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені ст. 79 ПК України, не виключають необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок.

Як зазначалось вище, п. 79.1 ст. 79 ПК України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. Таким чином, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення; у свою чергу можливість для прийняття наказу про проведення документальної позапланової перевірки на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України виникає за умови ненадання платником пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня отримання запиту.

Аналогічна правова позиція була висловлена й колегією суддів Верховного Суду у постанові від 17.01.2018 по справі № 1570/7146/12 (провадження № К/9901/1895/18).

В свою чергу, право фіскального органу звернутися до платника податку із запитом передбачене ст. 73 ПК України.

Так, згідно із п. 73.3 ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

5-1) виявлено недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом;

5-2) отримано повідомлення від компетентного органу іноземної держави, з якою Україною укладено міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або укладених на їх підставі міжвідомчих договорів, про виявлення таким органом помилок, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного рахунка особи, яка є резидентом відповідної іноземної держави, або про невиконання фінансовим агентом зобов`язань, передбачених таким міжнародним договором;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

Як слідує із матеріалів справи, відповідачем на адресу позивача було надіслано запит Про надання пояснень та їх документального підтвердження

Як стверджує позивач, відповідь на запит був наданий 06.06.2018 року №26108/10/26-15-14-02-04. Вказаний факт відповідачем по справі не оспорюється.

На підтвердження проведених господарських операцій позивач подав контролюючому органу копії договорів та додаткових угод до них, копії рахунків-фактури, видаткові накладні, картку форми 631.

За вказаних обставин суд вважає, що позивачем виконані вимоги контролюючого органу щодо надання пояснень та запитуваних документів.

Разом з тим Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі п.п. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75, п.п. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78, ст. 79 ПК України було прийнято наказ № 1012 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Компанія Нові Горизонти 2005 , яким наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Компанія Нові Горизонти 2005 з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ ФАН-ТРЕЙД за 2015, 2016 роки.

При цьому, посилаючись на п.п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 ПК України, ГУ ДФС у м. Києві не зазначило ані конкретних недоліків наданих позивачем пояснень, ані обґрунтованих причин, чому поданих позивачем документів є недостатньо, та не конкретизувало, яких саме документів не вистачає.

За вказаних обставин суд вважає, що прийняття спірного наказу відповідачем відбулось без належної на те правової підстави, а відтак такий наказ є протиправним та підлягає скасуванню.

Аналогічну позицію висловив і Верховний суд в постанові від 24.04.2018 у справі № 826/12168/17 (адміністративне провадження №К/9901/13097/18).

Принагідно суд акцентує увагу, що згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ст. 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії та/або рішення. Отже, вирішення даної справи залежить від доведеності відповідачем правомірності прийняття оспорюваного наказу.

Однак, в порядку виконання обов`язку, встановленого ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем не спростовані доводи позивача, та не надані суду належні та допустимі докази правомірності прийняття спірного наказу.

За вказаних обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві від 25.01.2019 р. № 1012 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки є такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача за поданим адміністративним позовом є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ НОВІ ГОРИЗОНТИ 2005 (ЄДРПОУ 33442516, 04080, м. Київ, вул. Корабельна, 8) до Головного управління ДПС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 43141267) про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати Наказ Головного управління ДПС у м. Києві від 25.01.2019 р. № 1012 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

3. Стягнути з Головне управління ДПС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 43141267) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ НОВІ ГОРИЗОНТИ 2005 (ЄДРПОУ 33442516, 04080, м. Київ, вул. Корабельна, 8) судові витрати у сумі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя І.А. Качур