Рішення
від 25.06.2020 по справі 640/14174/20
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2020 року м. Київ № 640/14174/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Смолія І.В., за участю секретаря судового засідання Палій Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Фідея"

до Міністерства оборони України

про визнання протиправною та скасування рішення, -

за участю представників сторін:

від позивача: Тиховліс В.Р.

від відповідача: не прибув

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Фідея" (далі також - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України (далі також - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення тендерного комітету Міністерства оборони України щодо відміни переговорної процедури закупівлі бензину №UA-2020-02-26-002768-а за лотом 3, викладене в протоколі засідання тендерного комітету Міністерства оборони України щодо проведення переговорної процедури закупівлі нафти і дистилятів (09130000-9) (бензин) від 11.06.2020 №75/59/11.

Особливості провадження у справах категорії справ щодо гарантованого забезпечення потреб оборони визначено статтею 282 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною першою якої визначено, що позовна заява щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю, може бути подана протягом трьох днів з моменту, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У свою чергу, особливості обчислення процесуальних строків у справах цієї категорії (щодо гарантованого забезпечення потреб оборони) визначено статтею 270 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що на обчислення строків, встановлених статтями 273-277, 280-283 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу . Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.

Отже, на відміну від загальних строків подання позовної заяви, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено спеціальний, скорочений триденний строк (з моменту, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів) на подання позовної заяви у справах щодо гарантованого забезпечення потреб оборони, який є присічним та не може бути поновленим.

З матеріалів справи судом встановлено, що предметом спору є оскарження рішення тендерного комітету Міністерства оборони України від 10.06.2020, оформленого протоколом від 11.06.2020 №75/59/11, в той час, як до адміністративного суду із цим позовом ТОВ "Фірма "Фідея" звернулося та подало через канцелярію суду, відповідно до відбитку штемпелю вхідної кореспонденції Окружного адміністративного суду міста Києва, 24.06.2020 о 15 год. 00 хв.

Із змісту позову судом встановлено, що позивач не заперечує та не спростовує обізнаність про порушення свого права 10.06.2020 року, позаяк, останнім днем строку звернення до суду із цим позовом в порядку статті 282 Кодексу адміністративного судочинства України є 13.06.2020 року, який позивачем пропущено.

Водночас, у позовній заяві, посилаючись на пункт 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем зауважено, що строк звернення до суду із позовом останнім не пропущено, обґрунтовуючи наступним.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (у редакції зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2020 №255) на всій території України карантин, який продовжено до 31.07.2020 постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 №500.

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Отже, наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України на час дії карантину пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) продовжуються визначені цим Кодексом загальні процесуальні строки, зокрема, і строки апеляційного оскарження.

Разом з тим, норми статей 270, 282 Кодексу адміністративного судочинства України по відношенню до загальних є спеціальними та такими, що містять особливі вимоги до строків подання позовної заяви цієї категорії та до наслідків пропуску таких спеціальних строків.

З огляду на викладене, на переконання суду, законодавчо не передбачено можливості поновлення пропущеного триденного строку на подання позовної заяви у справах щодо гарантованого забезпечення потреб оборони, як і не передбачено його продовження у наведеній категорії справ на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі поданого в порядку статті 282 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує правову позицію Шостого апеляційного адміністративного суду в аналогічних спірних правовідносинах, викладену у постановах від 02.06.2020 у справі №640/10926/20, від 22.06.2020 №640/13208/20, від 22.06.2020 у справі №640/13206/20, відповідно до змісту якої, "колегія суддів зазначає, що строк на подання адміністративного позову щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони" не може бути поновлено, проте, такий строк позивачем не пропущено, оскільки перебіг такого строку продовжено Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)". Суд першої інстанції не врахував наведені норми процесуального права, в зв`язку із чим прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.".

Водночас, вирішуючи питання відкриття провадження у справі, судом також звернуто увагу на правову позицію Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №640/9221/20, викладену в ухвалі від 02.06.2020 в аналогічних правовідносинах, водночас щодо питання дотримання строку подання Міністерством оборони України апеляційної скарги на рішення суду в цій категорії справ, в якій судом апеляційної інстанції висловлено наступне: "… наведені положення КАС на час дії карантину пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) продовжують визначені цим Кодексом загальні процесуальні строки, зокрема, і строки апеляційного оскарження. Проте, як зазначалося, норми статей 270, 282 КАС по відношенню до загальних є спеціальними та такими, що містять особливі вимоги до строків апеляційного оскарження справ цієї категорії та до наслідків пропуску таких спеціальних строків. З огляду на викладене, законодавчо не передбачено можливості поновлення пропущеного дводенного строку на апеляційного оскарження рішень суду у справах щодо гарантованого забезпечення потреб оборони, як і не передбачено його продовження у наведеній категорії справ на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). За таких обставин, враховуючи пропуск відповідачем встановленого статтею 282 КАС дводенного строку апеляційного оскарження, апеляційна скарга відповідно до частини шостої статті 270 КАС підлягає залишенню без розгляду.".

Здійснивши аналіз правових позицій Шостого апеляційного адміністративного суду в межах вирішення питання відкриття провадження у даній справі, суд дійшов наступних висновків.

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності"). Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів "доброго врядування" і "належної адміністрації" (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до "якості" закону).

Європейським судом з прав людини зазначено, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та, що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів (див. рішення від 21.10.2010 у справі ""Дія-97" проти України" ("Diya 97" v. Ukraine), заява № 19164/04, пункт 47).

Венеціанською комісією у своїй доповіді від 04.04.2011 "Верховенство права" вказано, що правова визначеність є елементом верховенства права та є істотно важливою для питання довіри до судової системи. Аби досягти цієї довіри, держава повинна зробити текст закону легко доступним, закон має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку.

Як вказано Європейським судом з прав людини у рішенні по справі "Ольссон проти Швеції", норма національного закону не може розглядатися як право, якщо її не сформульовано з достатньою точністю так, щоб громадянин мав змогу, якщо потрібно, з відповідними рекомендаціями, до певної міри передбачити наслідки своєї поведінки.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду поняття "якість закону" означає, що національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на права осіб (рішення у справах "Олександр Волков проти України", "C.G. та інші проти Болгарії" та ін).

Окрім того, Європейський суд зазначає, що відповідальність за подолання недоліків законодавства, правових колізій, прогалин, інтерпретаційних сумнівів лежить, в тому числі, і на судових органах, які застосовують та тлумачать закони (рішення у справах "Вєренцов проти України", "Кантоні проти Франції").

Виходячи з прецедентної практики Європейського суду, принцип правової визначеності передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Європейським судом з прав людини в ряді рішень зазначено: якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata (рішення у справах "Устименко проти України", "Пономарьов проти України", "Рябих проти Росії" та ін.). На важливості дотримання принципу стабільності судових рішень наголошує і Верховний Суд, зокрема, в постанові Касаційного цивільного суду від 29.08.2018 №552/137/15-ц, в ухвалах від 01.10.2018 у справі №757/21408/17-ц, від 19.11.2018 у справі №753/23587/16-ц, від 14.01.2019 у справі №1805/4363/2012 та ін.

З урахуванням всього вищезазначеного, правова визначеність являє собою сукупність вимог до діяльності органів державної влади, змісту правових актів, здійснення судочинства та правозастосовної діяльності в цілому. Реальне існування правової визначеності зумовлює довіру суспільства до діяльності держави, до судової системи, належне ставлення до права та закону. Відсутність правової визначеності, навпаки, спричиняє порушення прав, свобод та законних інтересів осіб, руйнує основи правової системи.

Дослідивши позовні матеріали, на переконання суду, спеціальний строк звернення позивача із позовом в порядку статті 282 Кодексу адміністративного судочинства України останнім попущено.

Разом з тим, враховуючи існування двох протилежних правових позицій щодо дотримання чи пропуску строку звернення до суду (подання апеляційних скарг) в цій категорії справ на підставі пункту 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, з метою дотримання права позивача на доступ до правосуддя, суд дійшов висновку про відкриття провадження у справі та вважати строк звернення позивача до суду не пропущеним.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання та викликом сторін. Призначено справу до судового розгляду у судове засідання на 25.06.2020 о 14:30год. Встановлено відповідачу строк до 11:00год. 25.06.2020 для подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва відзиву на позовну заяву (та примірника відзиву для вручення позивачу у судовому засіданні), відповідних доказів, на які він посилається при його обґрунтуванні проти наведених позивачем обставин та правових підстав позову, оформленого відповідно до положень частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України. Роз`яснено відповідачу, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судове засідання 25.06.2020 прибув представник позивача. Належним чином повідомленим відповідачем про дату, час та місце судового розгляду справи участь уповноваженого представник не забезпечено. Про причини не прибуття у судове засідання відповідачем суд не повідомлено.

Відповідно до положень статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Представником позивача позов підтримано, в обґрунтування якого зазначено, що ТОВ "Фірма "Фідея" бере участь у переговорній процедурі №UA-2020-02-26-002768-а за лотом 3.

Водночас, рішенням тендерного комітету Міністерства оборони України від 11.06.2020 №75/59/11, оформленим протоколом засідання тендерного комітету Міністерства оборони України, переговорну процедуру закупівлі бензину за лотом 3 у зв`язку з відсутністю подальшої потреби у предметі закупілві.

На переконання позивача, оскаржуване рішення прийнято з порушенням приписів Закону України "Про публічні закупівлі" та Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони".

Зокрема, в порушення принципу відкритості та прозорості процедури закупівлі відповідачем не обґрунтовано, не надано пояснень та документально не підтверджено, які саме виявлені ним порушення законодавства з питань публічних закупівель, що неможливо усунути, слугували підставою для відміни переговорної процедури закупівлі.

З огляду на викладене, позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Заслухавши представників сторін, які прибули у судове засідання, з метою підготовки повного рішення суду в порядку частини першої статті 271 Кодексу адміністративного судочинства України, суд видалився до нарадчої кімнати.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, судом оголошено рішення.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

28.02.2020 року Міністерством оборони України оголошено проведення відбору учасників для проведення переговорної процедури закупівлі для потреб оборони щодо предмету закупівлі: нафта і дистиляти (09130000-9) (бензин):

Лот №1 бензин (бензин автомобільний А95-Євро5-Е5).

Лот №2 бензин (бензин автомобільний А92-Євро5-Е5).

Лот №3 бензин (бензин автомобільний А-80-ДЗ).

Код за ДК 021:2015: 09130000-9 - нафта і дистиляти.

Відповідно до витягу з протоколу засідання тендерного комітету Міністерства оборони України щодо розгляду пропозицій учасників відбору на закупівлю нафти і дистилятів (09130000-9) (бензин) від 20.03.2020 №75/59/5 вирішено Робочій групі тендерного комітету Міністерства оборони України провести о (об) 09:45 год. 26.03.2020 року переговори з ТОВ "Фірма "Фідея" за лотом 3 щодо закупівлі бензину три лоти.

Згідно з витягом з протоколу засідання тендерного комітету Міністерства оборони України щодо проведення переговорної процедури закупівлі нафти і дистилятів (09130000-9) (авіаційний гас) від 11.06.2020 року №75/59/11 вирішено відповідно до пункту третього частини першої статті 2 Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони" та абзацу третього частини четвертої статті 35 Закону України "Про публічні закупівлі" відмінити переговорну процедуру закупівлі бензину три лоти за лотом 3 у зв`язку з відсутністю подальшої потреби у предметі закупівлі.

Вважаючи рішення тендерного комітету Міністерства оборони України щодо проведення переговорної процедури закупівлі нафти і дистилятів (09130000-9) (авіаційний гас), оформлене протоколом від 11.06.2020 року №75/59/11, протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Особливості здійснення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення антитерористичної операції, у період введення надзвичайного стану визначає Закон України від 12.05.2016 № 1356-VIII "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони" (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон №1356).

Згідно зі статтею 2 Закону №1356 цей Закон застосовується Міністерством оборони України та його розвідувальним органом, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національною гвардією України, Національною поліцією України, Державною прикордонною службою України, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Управлінням державної охорони України та іншими військовими формуваннями та/або частинами (далі - замовники), які здійснюють закупівлю товарів, робіт і послуг (далі - товари, роботи і послуги) для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення антитерористичної операції, у період введення надзвичайного стану, якщо вартість товарів і послуг дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади регулюються Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII "Про публічні закупівлі" (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон №922).

Принципи здійснення закупівель встановлені статтею 3 Закону № 922, згідно з якою такими принципами є: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Згідно з частиною першою статті 11 Закону №922 для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб).

Відповідно до частини першої статті 12 Закону №922 закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.

Замовник здійснює процедури закупівлі, передбачені частиною першою цієї статті, шляхом використання електронної системи закупівель (частина друга статті 12 Закону №922).

За приписами частини третьої статті 12 Закону №922 електронна система закупівель повинна бути загальнодоступною та гарантувати недискримінацію, рівні права під час реєстрації всім заінтересованим особам та рівний доступ до інформації всім особам, обмін і збереження інформації та документів має відбуватися з гарантуванням непорушності даних про учасників і їхніх пропозицій під час проведення процедури закупівлі та їх конфіденційність до моменту розкриття тендерних пропозицій.

Відповідно до статті 35 Закону №922 переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.

Замовник під час проведення переговорів вимагає від учасника подання ним підтвердженої документально інформації про відповідність учасника кваліфікаційним вимогам відповідно до статті 16 цього Закону.

Відповідно до частини третьою статті 3 Закону №1356 у разі прийняття замовником рішення про застосування переговорної процедури закупівлі відбір учасників здійснюється через електронну систему закупівель у порядку, визначеному цим Законом.

Згідно з частиною третьою статті 3 Закону №1356 для проведення відбору учасників замовник оприлюднює оголошення про проведення відбору через авторизовані електронні майданчики на веб-порталі Уповноваженого органу.

Частиною п`ятою статті 3 Закону №1356 установлено, що одночасно з розміщенням оголошення про проведення відбору замовник також оприлюднює проект договору про закупівлю.

За умовами частини першої статті 6 Закону №1356 рішення про запрошення учасника на переговори приймається тендерним комітетом або уповноваженою особою (особами) за результатами відбору, про що повідомляється учасник. Переговори призначаються не раніше ніж на наступний робочий день після прийняття такого рішення.

Під час проведення переговорів перевіряється відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, встановленим замовником, та вимогам, визначеним у статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" (частина третя статті 6 Закону №1356).

Частиною четвертою статті 6 Закону №1356 передбачено, що у разі виявлення замовником невідповідності документів учасника встановленим вимогам або відсутності будь-якого із документів учасник відбору може усунути недоліки в документах, крім випадку підтвердження подання забезпечення цінової пропозиції, шляхом прикріплення уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом наступних 24 годин з моменту ознайомлення на переговорах учасника з такими недоліками.

За результатами здійснення оцінки виправлених учасником недоліків у документах повторні переговори з учасником не проводяться (частина третя статті 6 Закону №1356).

Відповідно до частини шостої та сьомої статті 6 Закону №1356 у разі виявлення невідповідності товару, роботи чи послуги технічним, кількісним або якісним характеристикам предмета закупівлі та/або учасника - кваліфікаційним критеріям та вимогам, визначеним у статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі", та/або виявлення факту зазначення у поданих учасником документах будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, тендерний комітет або уповноважена особа (особи) приймає рішення про проведення переговорів з учасником відбору, цінова пропозиція якого є наступною.

Після проведення переговорів складається протокол.

Відповідно до частини третьої статті 35 Закону №922 за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймає рішення про намір укласти договір. Повідомлення про намір укласти договір обов`язково безоплатно оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу протягом одного дня після прийняття рішення та повинно містити: найменування та місцезнаходження замовника; найменування, кількість товару та місце його поставки, вид робіт і місце їх виконання або вид послуг та місце їх надання; строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; найменування, місцезнаходження та контактні телефони учасника (учасників), з яким проведено переговори; ціну пропозиції; обґрунтування застосування переговорної процедури.

Замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через 10 днів (п`ять днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої цієї статті, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, послуг поштового зв`язку, поштових марок та маркованих конвертів, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.

При цьому, згідно з приписами частини четвертої статті 35 Закону України "Про публічні закупівлі" переговорна процедура закупівлі відміняється замовником у разі, зокрема, неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань закупівель.

Переговорна процедура закупівлі може бути відмінена замовником частково (за лотом).

З матеріалів справи судом встановлено, що підставою відміни відповідачем переговорної процедури закупівлі авіаційного гасу чотири лоти за лотами 1 і 3 є неможливість усунення порушень, що виникли через виявленні порушення законодавства з питань публічних закупівель.

Разом з тим, з матеріалів справи та відомостей з офіційного порталу оприлюднення інформації про публічні закупівлі України за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-02-26-002768-a, судом встановлено відсутність відповідного протоколу переговорів про зобов`язання позивача оприлюднити на веб-порталі Уповноваженого органу документів задля усунення виявлених на переговорах недоліків та на підтвердження відсутності підстав відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі, визначених статтею 17 Закону України "Про публічні закупівлі".

На переконання суду, зазначене свідчить про те, що безпосередньо відповідачем в особі тендерного комітету Міністерства оборони України, не встановлювалося порушень, що виникли через виявленні порушення позивачем законодавства з питань публічних закупівель в порядку, встановленому статтею 6 Закону №1356.

Крім того, суд зазначає наступне.

Відповідно до змісту статті 7 Закону №922, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальними органами протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання, може здійснюватися моніторинг закупівлі.

Згідно з частиною першою статті 7-1 Закону №922 моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.

Відповідно до частини другої статті 7-1 Закону №922 для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, можуть використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю; дані органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, замовників та учасників процедур закупівель, що можуть бути отримані органами державного фінансового контролю у порядку, встановленому законом.

Рішення про початок моніторингу закупівлі оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі. Рішення про початок моніторингу закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Згідно з частиною третьою статті 7-1 Закону №922 строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.

Протягом строку проведення моніторингу закупівлі орган державного фінансового контролю має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі, повинен надати відповідні пояснення через електронну систему закупівель.

Відповідно до частини п`ятої статті 7-1 Закону №922 замовник у межах строку здійснення моніторингу закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі.

За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання (частина 6 статті 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі").

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.

Відповідно до частини сьомої статті 7-1 Закону №922 якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Згідно з частиною восьмою статті 7-1 Закону №922 протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Відповідно до частини дев`ятої статті 7-1 Закону №922 у разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника, уповноважена особа замовником не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.

Положеннями частин десятої, двадцятої статті 7-1 Закону №922 передбачено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що за наявності ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель органами державного фінансового контролю на підставі рішення керівника органу державного фінансового контролю, яке протягом двох днів із дня його прийняття оприлюднюється в електронній системі закупівель, здійснюється моніторинг публічних закупівель.

Протягом строку проведення моніторингу закупівлі орган державного фінансового контролю має право запитувати у замовника пояснення щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі, а замовник повинен надати відповідні пояснення через електронну систему закупівель.

За результатами моніторингу закупівлі керівником органу державного фінансового контролю або його заступником затверджується висновок про результати моніторингу закупівлі, який підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. Висновок про результати моніторингу закупівлі, повинен, зокрема, містити опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі.

Наведене дає підстави стверджувати, що відміна переговорної процедури закупівлі з підстав неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань закупівель здійснюється за результатами проведення органами державного фінансового контролю моніторингу публічних закупівель, в тому числі оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі та висновку про результати такого моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.

Суд звертає увагу, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2020 судом зобов`язано Міністерство оборони України подати відзив на позовну заяву та відповідні докази, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення про відміну переговорної процедури закупівлі, оформлене протоколом від 11.06.2020 №75/59/11.

Разом з тим, відповідачем на виконання ухвали суду від 24.06.2020 не надано ані відзиву, ні рішення про початок проведення моніторингу закупівлі, висновку про результати моніторингу закупівлі, яким встановлено порушення законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами моніторингу закупівлі; ні матеріалів, на підтвердження існування порушень законодавства в сфері публічних закупівель за лотом 3, які слугували підставою для відміни переговорної процедури закупівлі №UA-2020-02-26-002768-a.

Зокрема, таких відомостей також не міститься й на веб-порталі Уповноваженого органу за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-02-26-002768-a.

Таким чином, суд дійшов висновку, що моніторинг закупівлі щодо предмету закупівлі нафта і дистиляти (09130000-9) (бензин) органом державного фінансового контролю не проводився.

Крім того, суд звертає увагу, що в оскаржуваному рішенні, оформленому протоколом від 11.06.2020 №75/59/11 відповідачем не зазначено, в чому та які саме виявлено підстави для відміни переговорної процедури.

Згідно з частиною першою статті 9, статтею 72, частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На переконання Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних дій та рішень у відповідності до вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Фірма "Фідея" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем за подання позову сплачено 2102,00 грн. (відповідно до платіжного доручення від 23.06.2020 року №7027).

Відтак, з огляду на задоволення позовних вимог, сума сплаченого судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 271, 282 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Фідея" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення тендерного комітету Міністерства оборони України щодо відміни переговорної процедури закупівлі авіаційного гасу №UA-2020-02-26-002768-а за лотом 3, оформлене протоколом засідання тендерного комітету Міністерства оборони України щодо проведення переговорної процедури закупівлі нафти і дистилятів (09130000-9) (бензин) від 11.06.2020 №75/59/11.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Фідея" (код ЄДРПОУ 41223117, адреса: 49000, м. Дніпро, вул. А. Фабра, буд. 1А, офіс 10) сплачену суму судового збору у розмірі 2102, 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, адреса: 03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 282, 293, 295 - 297 КАС України.

Згідно з частиною четвертою статті 282 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення за наслідками розгляду справ, визначених цією статтею, можуть бути подані у дводенний строк з дня їх проголошення.

У відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Фідея" (код ЄДРПОУ 41223117, адреса: 49000, м. Дніпро, вул. А. Фабра, буд. 1А, офіс 10)

Відповідач: Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, адреса: 03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6).

Повний текст рішення складено 25.06.2020 року.

Суддя І.В. Смолій

Дата ухвалення рішення25.06.2020
Оприлюднено03.07.2020

Судовий реєстр по справі —640/14174/20

Постанова від 02.07.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кузьмишина Олена Миколаївна

Ухвала від 02.07.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кузьмишина Олена Миколаївна

Ухвала від 02.07.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кузьмишина Олена Миколаївна

Рішення від 25.06.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Смолій І.В.

Ухвала від 24.06.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Смолій І.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні