Рішення

від 30.06.2020 по справі 640/15999/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2020 року м. Київ № 640/15999/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

до Публічного акціонерного товариства "Київська книжкова фабрика"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код 42098368) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київська книжкова фабрика" (адреса: 03151, м. Київ, вул. Ушинського, 40, ідентифікаційний код 02472594) (далі по тексту - відповідач, ПАТ "Київська книжкова фабрика"), в якому просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київська книжкова фабрика" заборгованість на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 01.12.2017 про 30.06.2019 в сумі 127298,51 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на обов`язок відповідача вчасно сплачувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списками № 1 та № 2, передбачений приписами Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV (надалі - Закон України № 1058-IV).

З огляду на те, що зазначена сума заборгованості відповідачем не сплачена, позивач з огляду на положення п. 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV та п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1), просив суд стягнути суму заборгованості з відповідача у судовому порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2019 відкрито провадження у адміністративній справі, постановлено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження.

Копію вказаної ухвали направлено листом з поштовим ідентифікатором № 01051 0429543 2 за місцем реєстрації відповідача, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, - 03151, м. Київ, вул. Ушинського, буд. 40.

Разом з тим відповідач, отримавши копію ухвали про відкриття провадження у справі 02.09.2019, відзиву на позовну заяву до суду не подав, у зв`язку з чим та у відповідності до ч. 6 ст. 162 та ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішує даний спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 15.05.2019 судом встановлено, що ПАТ "Київська книжкова фабрика" перебувало на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві як платник страхових внесків. При цьому, відповідач з 23.04.2014 перебуває у стані припинення за рішенням засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу.

Як вбачається з матеріалів справи, у ПАТ "Київська книжкова фабрика" працювали: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , яким призначено пенсію на пільгових умовах, на підставі пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Так, пунктами б - з статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII Про пенсійне забезпечення визначено категорії працівників, які на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від останнього місця роботи.

Статтею 1 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 1058-IV) визначено, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України від 26.06.1997 року № 400/97-ВР Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , за ставкою 100 відсотків від об`єкта оподаткування.

Згідно з пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція).

Згідно з пунктом 6.1 розділу 6 Інструкції для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування : особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Водночас пунктами 6.4-6.5 розділу 6 Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (пункт 6.7 розділу 6 Інструкції).

На виконання зазначених вимог, позивачем було надіслано на адресу ПАТ "Київська книжкова фабрика", зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 03151, м. Київ, вул. Ушинського, 40, листи з розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , у частині пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення : від 03.01.2018 № 552/08, від 06.02.2018 № 6525/08, від 03.03.2018 № 11778/08, від 03.04.2018 № 17566/08, від 16.05.2018 № 1726/05, від 06.06.2018 № 13891/05, від 09.07.2018 № 35811/05, від 07.08.2018 № 54898/05, від 06.09.2018 № 73336/05, від 04.10.2018 № 87934/05, від 05.11.2018 № 104441/05, від 03.12.2018 № 124508/05, від 04.01.2019 № 1751/05, від 07.02.2019 № 25078/05, від 05.03.2019 № 45616/05, від 04.04.2019 № 72130/05, від 07.05.2019 № 95243/05, від 05.06.2019 № 120912/05.

Вказані розрахунки були вручені уповноваженій особі відповідача, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, наявними у матеріалах справи.

Згідно з даними розрахунками розмір заборгованості відповідача по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій, за період з грудня 2017 року по червень 2019 року, становить 127298,51 грн.

При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів оскарження ПАТ "Київська книжкова фабрика" вищевказаних розрахунків, у встановленому законом порядку.

Крім того відповідачем не надано до суду жодних належних та допустимих доказів щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, як і доказів, що спростовують викладені в позовній заяві обставини.

За таких обставин та з урахуванням того, що сума заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за пунктами б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , за період з грудня 2017 року по червень 2019 року у сумі 127298,51 грн. відповідачем, у встановлені законодавством строки, не сплачена, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості, станом на день розгляду цього спору, не надано, суд вважає, що адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що ПАТ "Київська книжкова фабрика", у відповідності до норм чинного законодавства України, не звільнено від покладених на нього обов`язків щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, у зв`язку із перебуванням останнього з 23.04.2014 у стані припинення, з огляду на наступне.

У відповідності до частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

При цьому частина 5 статті 104 Цивільного кодексу України чітко визначає, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що саме запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи, а не запис про перебування у стані припинення, є наслідком припинення юридичної особи.

Разом з тим на час розгляду даної справи відповідач перебуває у стані припинення, однак запису про припинення юридичної особи до реєстру не внесено, а тому фактично юридична особа - ПАТ "Київська книжкова фабрика" на даний час не припинено (не ліквідовано).

За таких обставин суд дійшов висновку, що ПАТ "Київська книжкова фабрика" не звільнено від покладених на нього чинним законодавством України обов`язків щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 06.06.2011 (справа №21-103а11) та Верховним Судом у постанові від 25.04.2019 (справа № 820/1165/17).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 у справі № 802/2236/17-а.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача за поданим адміністративним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки у цій справі не залучалися свідки та не проводилися експертизи, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київська книжкова фабрика" (адреса: 03151, м. Київ, вул. Ушинського, 40, ідентифікаційний код 02472594) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ: 42098368) заборгованість на відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.12.2017 про 30.06.2019 в сумі 127 298,51 грн. (сто двадцять сім тисяч двісті дев`яносто вісім гривень 51 коп.).

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко