Ухвала

від 30.06.2020 по справі 640/10490/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

30 червня 2020 року м. Київ № 640/10490/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Еден Буд" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

установив:

Адвокат Бут Дмитро Леонідович в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Еден Буд" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.04.2020 №05432615050106 та №05442615050106.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.05.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Еден Буд" залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків.

Представником позивача до суду подано уточнену позовну заяву (з примірником для до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві) із зазначенням у ній ідентифікаційного коду відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України та без зазначення відомих номерів засобів зв`язку, офіційної електронної адреси відповідача.

Щодо судового збору представником позивача вказано, що, з урахуванням правової позиції, викладеної в ухвалах Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду від 24.01.2020 у справі №826/13244/16 та від 23.01.2020 у справі №520/118/19 відповідно до якої оскарження податкового повідомлення-рішення, яким зменшено від`ємне значення об`єктів оподаткування є немайновою вимогою, платіжне доручення про сплату судового збору у сумі 2102 грн у даній справі є достатнім підтвердженням сплати судового збору при зверненні до суду з позовом.

Суд, визначаючись щодо можливості відкриття провадження у даній справі, зазначає, що згідно з частиною другою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Так, відповідно до пунктів 1, 2 розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим Міністерством фінансів України від 28.12.2015 № 1204, контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, що передбачені Кодексом або іншим законодавством, і складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо:

1) платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявність показників, які підлягають декларуванню відповідно до вимог Кодексу, та наявність діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

2) дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, податкового кредиту, суми бюджетного відшкодування та/або завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, що заявлені у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

3) згідно із законодавством з питань державної митної справи, податковим та іншим законодавством відповідальним за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

4) дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб, таким податковим агентом;

5) результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях;

6) в інших випадках, коли надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення передбачено законом.

У випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення, зокрема, за такими формами:

Р - у разі виявлення за результатами перевірок завищення або заниження податкових зобов`язань платника податків та за наслідками таких перевірок, передбачених Кодексом, штрафних (фінансових) санкцій, пов`язаних з таким заниженням (завищенням) податкових зобов`язань (крім грошових зобов`язань та/або штрафних (фінансових) санкцій, визначених іншими формами податкових повідомлень-рішень);

Р1 - у разі виявлення за результатами перевірок заниження або завищення суми податкового кредиту та/або суми податкових зобов`язань для цілей розділу V Кодексу, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, що не призвело до виникнення грошових зобов`язань за результатами перевірки (крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки).

Відповідно до положень пунктів 200.1, 200.2, 2004 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Так, Верховний Суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.02.2020 (справа №82/5165/16) дійшов висновку, що контролюючий орган у випадку встановлення фактів завищення або заниження платником податків у поданій ним декларації показників податкового кредиту або податкових зобов`язань приймає податкове повідомлення-рішення форми Р1 та змінює такі показники і якщо за підсумком заходів, визначених у податковому повідомлення-рішенні форми Р1 , у платника виникають грошові зобов`язання з податку на додану вартість (позитивна різниця між податковими зобов`язаннями та податковим кредитом), або буде зменшено розмір бюджетного відшкодування чи нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф), контролюючий орган приймає податкове повідомлення рішення за формою, яка передбачає зміну майнового стану платника податків, як-то форми Р , В1 , В2 , В3 , В4 тощо.

Таким чином, в постанові від 26.02.2020 у справі №82/5165/16 Верховний Суд вказав, що податкові повідомлення рішення за формою Р передбачають зміну майнового стану платника податків.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи, що позивачем оскаржуються податкові повідомлення-рішення від 01.04.2020 №05432615050106 та №05442615050106 за формою Р , прийняття яких передбачає зміну майнового стану товариства, позивачу до сплати підлягає судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, з урахуванням сплаченого товариством судового збору у сумі 2102 грн, позивачу необхідно додатково сплатити судовий збір у сумі 18918 грн (за вимоги майнового характеру) та надати суду відповідний платіжний документ.

Окрім того, на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.05.2020 позивачу необхідно також подати заяву із зазначенням відомих номерів засобів зв`язку, офіційної електронної адреси Головного управління Державної податкової служби у місті Києві.

Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Частиною другою статті 121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 121, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Продовжити Товариству з обмеженою відповідальністю "Еден Буд" строк на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.05.2020 шляхом надання суду:

- заяви із відомими номерами засобів зв`язку, офіційної електронної адреси Головного управління Державної податкової служби у місті Києві;

- документа про сплату судового збору у сумі 18918 грн на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: "Отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача - 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "*;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд міста Києва".

Визначені в ухвалі строки застосувати з урахуванням пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України.

Ухвала відповідно до частини другої статті 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Чудак