Постанова

від 30.06.2020 по справі 160/499/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 червня 2020 року м. Дніпросправа № 160/499/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Комунального закладу освіти Дошкільний навчальний заклад (Дитячий садок) №88 Дніпровської міської ради

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року (головуючий суддя Жукова Є.О.) у справі №160/499/20 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу освіти Дошкільний навчальний заклад (Дитячий садок)) №88 Дніпровської міської ради про застосування заходів реагування,-

в с т а н о в и В :

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівлі за адресою Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул.Робоча, 93-а Комунального закладу освіти Дошкільний навчальний заклад (Дитячий садок) №88 Дніпровської міської ради, до повного усунення порушень;

- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію (роботу) об`єкта, а саме: будівлі за адресою Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул.Робоча № 93-а Комунального закладу освіти Дошкільний навчальний заклад (Дитячий-садок) №88 Дніпровської міської ради, до повного усунення порушень.

Заявлений позов обґрунтовувався тим, що в ході перевірки відповідача встановлено порушення вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, у зв`язку з чим експлуатація об`єкту створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року позов задоволено. Рішення суду мотивовано встановленими обставинами справи, які свідчать про доведеність позивачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, які допущені відповідачем та які створюють загрозу для життя та здоров`я людей, і вказані порушення, у повному обсязі, не були усунуті на час розгляду справи, що є підставою для вжиття заходів реагування.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що судом першої інстанції безпідставно розглянуто справу за правилами спрощеного провадження, не прийнявши до увагу позицію відповідача щодо необхідності розгляду справи за правилами загального позовного провадження. З цього приводу відповідач посилається на те, що суд

позбавив можливості сторону надати докази усунення виявлених порушень в судове засідання. Крім цього скаржник вказує на те, що суд першої інстанції самостійно змінив предмет позову та зобов`язав відповідача зупинити експлуатацію закладу, хоча позовна заява таких вимог і не містила. Також скаржник зазначає те, що безумовною підставою для скасування рішення суду є прийняття судом рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі. З цього приводу скаржник вказує на те, що до участі у справі не була залучена Дніпровська міська рада, як власник Комунального підприємства, а отже судом прийнято рішення, яке стосується прав, свобод та інтересів Дніпровської міської ради.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.311 КАС України.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи свідчать про те, що у період з 17.12.2019 по 18.12.2019 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» проведено позапланову перевірку КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ОСВІТИ "ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД (ДИТЯЧИЙ САДОК) №88" ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (далі - КЗО ДНЗ №88) за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, ВУЛИЦЯ РОБОЧА, будинок 93-а.

За результатами перевірки складено акт від 18.12.2019 №1342, яким встановлено порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697, Державних будівельних норм України «Системи протипожежного захисту» , затверджено наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 №312, «Правила улаштування електроустановок» , Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок, а саме: відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення; не проведення замірів опору ізоляції силової та освітлювальної електромережі; відсутність або не відповідність вогнезахисної обробки конструктивних елементів будівлі або невідповідність стану вогнезахисної обробки; монтаж електророзеток та вимикачів на горючу основу без підкладання під них основи з негорючого матеріалу, яка виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01м; відсутність світлових покажчиків з написом "Вихід"; прокладання електричних проводів по горючій основі; відсутність аварійного (евакуаційного) освітлення; порушення вимог до евакуаційних виходів, а саме відчинення дверей не в напрямку евакуації; відсутність навчання по програмі пожежно-технічного мінімуму; оздоблення стін, стелі, підлоги на шляху евакуації матеріалами з вищою пожежною небезпекою ніж нормовані; відсутність засобів індивідуального захисту для персоналу; відсутність навчання з питань цивільного захисту та відсутність об`єктових тренувань з питань цивільного захисту.

Виявлення за результатами перевірки вказаних порушень, які, за позицією органу державного контролю, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою звернення з позовом до суду.

За наслідками перегляду справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Так, з огляду на положення Кодексу цивільного захисту України, суд першої інстанції правильно виходив з того, що підставою застосування за рішенням суду заходів реагування у виглядів повного або часткового зупинення роботи (експлуатації) підприємства (установи), його окремих об`єктів, є виявлення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При цьому законодавство не містить визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей , а отже, воно є оціночним.

Разом з цим, як правильно виходив суд першої інстанції, зазначені порушення протипожежних норм у їх сукупності створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, гарантованого рівня безпеки, оскільки такі порушення впливають на забезпечення безпеки роботи об`єкта у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії; самій ліквідації пожежі, аварії, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; евакуації людей та їх захисту від наслідків пожежі, аварії, надзвичайної ситуації індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри, тощо.

Судом першої інстанції встановлено та з огляду на аргументи апеляційної скарги не спростовується відповідачем те, що відповідачем не було вжито заходів до усунення виявлених порушень.

Оцінюючи ризики виявлених порушень, суд першої інстанції виходив з того, що значна кількість порушень, які виявлені під час проведення перевірки, безперечно створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Як вбачається з апеляційної скарги відповідачем не заперечуються висновки суду першої інстанції щодо тих ризиків, які несуть не усунуті порушення в сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту.

Аргументи відповідача, які наведені в апеляційній скарзі, стосуються порушень процесуального закону, які на його думку, допустив суд першої інстанції.

Так, за позицією відповідача, суд першої інстанції безпідставно розглянув справу за правилами спрощеного провадження.

З приводу таких аргументів відповідача суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно із ч.1, 2 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

У відповідності із ч.3, 4 ст.12 КАС України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" ;

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Відповідно до п.10 ч.6 ст.12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є: інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже оскільки спір у цій справі не відноситься до переліку спорів, які наведені в ч.4 ст.12 КАС України, то суд першої інстанції мав повноваження розглянути цю справу за правилами спрощеного провадження.

Аргументи відповідача про те, що розгляд справи за правилами спрощеного провадження позбавив сторону можливості подати докази усунення вказаних порушень, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки відповідачем надано суду відзив на заявлений позов, в якому наведена його позиція щодо спірних відносин. Надавши відзив на позов та визначившись із своєю позицію, яка фактично зводиться до формальності виявлених порушень, відповідач не був позбавлений можливості надати будь-які докази, які на його думку необхідні для правильного вирішення спору.

Щодо аргументів відповідача про те, що судом першої інстанції самостійно змінено предмет позову та зобов`язано відповідача зупинити експлуатацію закладу, хоча позовна заява таких вимог і не містила, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Так предметом спору у цій справі є наявність чи відсутність підстав для застосування до відповідача заходів реагування, і саме виходячи із такого предмету судом першої інстанції вирішено зазначену справу. При цьому покладення на відповідача обов`язку щодо зупинення експлуатації об`єкта є способом виконання судового рішення, яким застосовано заходи реагування, і саме про такий спосіб виконання судового рішення просив позивач у поданій заяві.

Аргументи відповідача про ухвалення судом першої інстанції рішення, яке стосується прав, свобод та інтересів Дніпровської міської ради, суд апеляційної інстанції також визнає безпідставними, оскільки рішення суду першої інстанції, яким застосовано заходи реагування у вигляді заборони експлуатації об`єкта - Комунального закладу освіти Дошкільний навчальний заклад (Дитячий садок) №88 Дніпровської міської ради, не вливає на права, свободи та інтереси Дніпровської міської ради, як власника комунального підприємства, оскільки сам факт того, що власником комунального підприємства є міська рада не означає того, що ухвалене рішення стосується її прав, свобод та інтересів. Комунальне підприємство є самостійною юридичною особою і ухвалене рішення стосується виключно його прав та обов`язків, до яких, зокрема, і входить дотримання вимог законодавства в сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту.

Таким чином, дослідивши зазначені обставини справи, аргументи відповідача, з яким останній пов`язував незаконність і необґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального закладу освіти Дошкільний навчальний заклад (Дитячий садок) №88 Дніпровської міської ради залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року у справі №160/499/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у строки, визначені ст..329 КАС України

Повне судове рішення складено 30.06.2020р.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк