Постанова

від 23.06.2020 по справі 640/20599/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/20599/19 Суддя (судді) першої інстанції: Погрібніченко І.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Кучми А.Ю., Бєлової Л.В.

за участю секретаря Юрковець А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2020 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, третя особа: Громадська організація "Стоп нелегал" про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання протиправним та скасування рішення від 25.09.2019 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2020 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати рішення від 13 січня 2020 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що оскаржуване рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київсбкої обалсті суперечить Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність ", з огляду на відсутність в діях позивача складу дисциплінарного проступку та порушень Присяги адвоката і Правил адвокатської етики.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив скаргу відхилити та залишити без змін рішення суду першої інстанції як законне та обґрунтоване.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1815 від 13.12.2003 року.

04 січня 2019 року на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у Київської області надійшла скарга Громадської організації "Стоп Нелегал" на дії адвоката ОСОБА_1

25 вересня 2019 року Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури у Київській області за результатами розгляду скарги Громадської організації "Стоп Нелегал" прийнято рішення, яким адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво № 1815 від 19.12.2003 p., видане Київською міською КДКА) притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 (один) рік.

Позивач не погоджуючись з вказаним рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 25.09.2019 року, вважаючи його неправомірним, необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства, звернувся з даним позовом до суду.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 05.07.2012 №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Пунктом 4 ч. 1 ст. 32 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"право на заняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у разі накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.

Частиною першою статті 33 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

Види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватись до адвоката за вчинення ним дисциплінарного проступку наведені у частині першій статті 35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та полягають у: 1) попередженні; 2) зупиненні права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавленні права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключенні з Єдиного реєстру адвокатів України.

Згідно зі статтею 37 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Частиною 1 статті 39 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

З аналізу наведеного слідує, що за наслідком розгляду заяви (скарги) щодо поведінки адвоката кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури приймається рішення про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

За змістом статті 40 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Частиною 1 статті 41 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Відповідно до частини 1 статті 42 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Як свідчать обставини справи та вірно встановлено судом першої інстанції, підставою для відкриття дисциплінарного провадження щодо позивача стала скарга Громадської організації Стоп Нелегал від 04.01.2019 року.

Скарга обгрунотована тим, що 23 березня 2018 року на особистій сторінці ОСОБА_1 в мережі Facebook, адвокат розмістив статтю під назвою "Адвокатська клоака". У вказаній статті йдеться мова про те, що адвокату ОСОБА_1 стало відомо про те, що члени Дисциплінарної палати КДКА м. Києва порушили відносно нього дисциплінарну справу та прийшли до висновку про наявність в його діях порушень Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики, не розглядаючи справу по суті. Членів дисциплінарної палати адвокат ОСОБА_1 . назвав "героями" та зазначив, що надавити на нього не вдасться.

В подальшому, 14 травня 2018 року адвокат ОСОБА_1 розмістив іншу статтю, в якій повідомив про те, що 17.05.2018 року нелегітимне засідання КДКА м. Києва буде намагатися позбавити адвоката ОСОБА_1 адвокатського свідоцтва.

03 червня 2018 року адвокат ОСОБА_1 розмістив ще одну статтю, в якій повідомив про те, що група осіб "сумнівної легітимності", які називають себе Дисциплінарною палатою КДКА м. Києва, за попередньою змовою, за неправомірну вигоду в розмірі 5 тисяч доларів кожному члену палати, будуть ще раз намагатися позбавити адвоката ОСОБА_1 адвокатського свідоцтва.

25 жовтня 2018 року була розміщена ще одна стаття адвоката ОСОБА_1, в якій останній зазначив: "На заре моего конфликта с фейковой КДКА м. Києва, который разгорелся этой весной....." "Адвокатская клоака проиграла мне все суды в чистую. В ноль.".

Листом члена КДКА Київської області №117 від 27.02.2019 року адвокат ОСОБА_1 був повідомлений про надходження до дисциплінарної палати скарги ГО Стоп Нелегал стосовно нього та одночасно запропоновано ознайомитись з матеріалами та надати свої пояснення.

11.03.2019 року КДКА Київської області надійшли пояснення адвоката ОСОБА_1, в яких було зазначено, що ним не створювались та не розміщувались відповідні публікації в соціальній мережі. Також, адвокат зазначив, що ним не створювалися та не розміщувались такі публікації в жодному іншому джерелі інформації та що подана скарга є тиском на нього, як адвоката, який представляє інтереси одного хз клієнтів в судових та кримінальних провадженнях.

КДКА Київської області беручи до уваги викладене було складено довідку від 10.04.2019 року, відповідно до якої дисциплінарна палата дійшла висновку про виявлення ознак вчинення дисциплінарного проступку адвокатом ОСОБА_1 , а й відтак і про наявність підстав для порушення дисциплінарної справи стосовно нього.

18.04.2019 року КДКА Київської області прийнято рішення про порушення дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_1 та призначено її розгляд на 29.05.2019 року, про що було повідомлено скаржника та адвоката ОСОБА_1

29.05.2019 року розгляд вказаної справи не відбувся, у зв`язку з оскарженням адвокатом ОСОБА_1 рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 18.04.2019 р. про порушення стосовно нього дисциплінарної справи.

Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №VI-014/2019 від 25.06.2019 р. скарга адвоката ОСОБА_1 про порушення стосовно нього дисциплінарної справи була залишена без задоволення, а рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 18.04.2019 р. про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 - залишено без змін.

17 липня 2019 року до КДКА Київської області разом із супровідним листом від 15 липня 2019 року за № 834/1 надійшло рішення ВКДКА від 25 червня 2019 року та матеріали дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1

17 липня 2019 року листом за вих. № 445 КДКА Київської області було повідомлено скаржника - ГО "СТОП НЕЛЕГАЛ" та адвоката ОСОБА_1 про засідання дисциплінарної палати КДКА Київської області з розгляду дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1, яке відбудеться 25 липня 2019 року.

Згідно наявного в матеріалах справи копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, позивач про засідання дисциплінарної палати КДКА Київської області був повідомлений належним чином, про що свідчить підпис уповноваженої ним особи від 22.07.2019 року.

У той же час, 25 липня 2019 року адвокат ОСОБА_1 на призначене засідання дисциплінарної палати КДКА Київської області не з`явився, а матеріали справи не містять жодних листів позивача щодо причин неможливості його участі у засіданні, що свідчить про відсутність поважних причин неможливості його участі у такому засіданні.

25 липня 2019 року КДКА Київської області розгляд дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 було відкладено по суті на 25 вересня 2019 року, про що повідомлено її учасників.

19 вересня 2019 року за вх. № 1138 до КДКА Київської області надійшло клопотання адвоката ОСОБА_1 про відкладення розгляду дисциплінарної справ у зв`язку з тим, що він саме 25 вересня 2019 року бере участь в конференції адвокатів Міжнародної асоціації адвокатів, де він буде доповідати і представляти українську адвокатуру, втім дисциплінарною палатою КДКА Київської області за результатами розгляду даного клопотання було відмовлено в його задоволені та вирішено слухати дисциплінарну справу за його відсутності.

Вказане вище свідчить про те, що КДКА Київської області було дотримано вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлених щодо розгляду дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1, оскільки позивач повторно не прибув на засідання дисциплінарної палати КДКА Київської області з розгляду його дисциплінарної справи, а тому доводи останнього щодо порушення відповідачем його прав на участь в розгляді дисциплінарної справи щодо нього не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

З пояснень свідка голови Кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури Київської області Лісніченко Є.С., яка була допитана в судовому засіданні, вбачається, що після надходження скарги ГО Стоп Нелегал було невідкладно перевірено сторінку у соціальній мережі адвоката ОСОБА_1 , на вказаній сторінці було виявлено, що у мережі Facebook наявна сторінка KonstiantynLikarchuk, що містить зображення її користувача, візуально схожого на адвоката ОСОБА_1, яка за твердженням скаржника, є особистою сторінкою адвоката.

Також, свідок вказала, що посилання на дану сторінку міститься в профайлі адвоката та в особовій справі.

Позивач не заперечував в жодних поясненнях, що це не його сторінка, проте вказує, що не розміщував дані публікації, але ОСОБА_1 не надав жодних доказів звернення до провайдера або правоохоронних органів, щодо використання його сторінки іншою особою.

Голова Кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури Київської області Лісніченко Є.С., як свідок, також наголосила, що було багаторазове розміщення публікацій на сторінці адвоката ОСОБА_1 у соціальній мережі Facebook з березня по жовтень 2018 року.

Крім того, свідком було вказано, що було призначено три засідання щодо розгляду скарги ГО Стоп Нелегал на адвоката ОСОБА_1

Перше засідання було перенесене у зв`язку з неявкою сторін.

На друге засідання адвокатом ОСОБА_1 було подано клопотання про відкладення розгляду скарги у зв`язку з його перебуванням у м. Відні на судовому засіданні, проте, виклику чи повістки суду не надав.

На третє засідання також було подано клопотання про відкладення розгляду скарги у зв`язку з поїздкою на конференцію адвокатів Міжнародної асоціації адвокатів в м. Сеул.

З цього приводу свідок Голова Кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури Київської області ОСОБА_6 пояснила, що телефонувала Голові комітету з міжнародних зв`язків Івану Гречківському, який повідомив, що Рада адвокатів України не бере участь в даній конференції та адвоката ОСОБА_1 не уповноважувала бути там присутнім, тобто, ця поїздка є особистим волевиявленням і не визнана поважною причиною не явки адвоката ОСОБА_1 до КДКА Київської області для розгляду скарги.

І тому, 25.09.2019 року дисциплінарною палатою КДКА Київської області прийнято оскаржуване рішення, яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 (один) рік.

Як вбачається з рішення відповідача, останнім було встановлено вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого ч. 2 ст. 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а саме порушення правил адвокатської етики.

При цьому, відповідачем констатовано систематичне та грубе порушення позивачем ст. 12, 57, 58, 59, 60 Правил адвокатської етики в публікації від 25.10.2018 року та констатовано факт притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження на підставі рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 19.06.2019 року.

Відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з частиною 1 статті 4 вказаного Закону адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

За змістом статті 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний, зокрема, дотримуватись присяги адвоката України та правил адвокатської етики, виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

Відповідно до Преамбули Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборчим З`їздом адвокатів України 09.06.2017 року, правила слугують обов`язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов`язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.

Згідно ст.2 Правил адвокатської етики, дія Правил поширюється, зокрема, на всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами, - на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі соціально - публічну діяльність адвоката, яка може вступити в суперечність з професійними обов`язками адвоката, або підірвати престиж адвокатської професії.

Статтею 12 вказаних Правил передбачено, що всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов`язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.

Адвокат зобов`язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.

Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.

Критика діяльності, рішень, порядку формування, членів органів адвокатського самоврядування тощо не може бути спрямована на приниження авторитету адвокатури, адвокатської професії та статусу адвоката, бути вираженою у принизливій чи такій, що порочить честь, гідність та ділову репутацію особи, формі, а також містити завідомо неправдиву інформацію або заклики до невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.

При здійсненні професійної діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватись загальноприйнятих норм ділового етикету, в тому числі щодо зовнішнього вигляду.

Відповідно до ст.57 Правил адвокатської етики, участь адвоката у соціальних мережах (наприклад, але не обмежуючись: Facebook, Twitter, LinkedIn, Pinterest, Google Plus+, Tumblr, Instagram, Flickr, MySpace та інших), Інтернет-форумах та застосування ним інших форм спілкування в мережі Інтернет є допустимими, проте адвокат може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету адвокатів та адвокатури в цілому.

Адвокат при користуванні соціальними мережами, Інтернет-форумами та іншими формами спілкування в мережі Інтернет повинен дотримуватись своїх професійних обов`язків, передбачених чинним законодавством України, цими Правилами, рішеннями З`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України.

Використання адвокатом соціальних мереж, Інтернет-форумів та інших форм спілкування в мережі Інтернет повинно відповідати наступним принципам: незалежності; професійності; відповідальності; чесності; стриманості та коректності; гідності; недопущення будь-яких проявів дискримінації; толерантності та терпимості; корпоративності та збереження довіри суспільства; конфіденційності.

Відповідно до ч. 5 ст. 58 Правил адвокатської етики, адвокати повинні оцінити чи є обраний ними засіб спілкування у соціальних мережах, Інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет належним для отримання бажаного результату. При користуванні соціальними мережами, Інтернет-форумами та іншими формами спілкування в мережі Інтернет адвокатам необхідно враховувати контекст, потенційну аудиторію та забезпечити чіткість та однозначність коментарів.

Згідно ст. 59 Правил адвокатської етики, адвокати при використанні соціальних мереж, Інтернет-форумів та інших форм спілкування в мережі Інтернет повинні дотримуватись високих стандартів чесності та пам`ятати про наслідки їх невиконання для їх професійної репутації та авторитету адвокатури в цілому.

При встановленні контактів та спілкуванні у соціальних мережах, Інтернет-форумах та інших формах комунікації в мережі Інтернет адвокат повинен проявляти властиву професії стриманість, обережність та коректність, не допускати публічного надання коментарів адвокатами під час здійснення адвокатської діяльності, а так само і в якості особистих суджень, позицій іншого адвоката/представника у справі, в якій вони не беруть участі. Під час надання коментарів адвокатами по конкретним справам необхідно щоб такі коментарі не порушували положень чинного законодавства, Правил адвокатської етики, рішень З`їзду адвокатів України, Ради адвокатів України, а також відповідали вимогам до адвокатів та адвокатської діяльності, що встановлені чинним законодавством, Правилами адвокатської етики, рішеннями З`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України.

Висловлювання адвоката в соціальних мережах, Інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет не повинні мати притаманний правовий нігілізм, будь-який вид агресії, ворожнечі і нетерпимості. Адвокат зобов`язаний вести себе шанобливо і не допускати образливої поведінки. Будь-які заяви, коментарі адвоката в соціальних мережах, Інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет, в тому числі під час обговорення і роз`яснення правових норм, особливостей судочинства, дій його учасників, повинні бути відповідальними, достовірними і не вводити в оману.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 Правил адвокатської етики, адвокат у соціальних мережах, Інтернет-форумах та інших формах комунікації в мережі Інтернет повинен здійснювати спілкування з повагою, прийняттям та правильним (таким, що відповідає загальнолюдським цінностям) розумінням різноманіття культур світу, форм самовираження та засобів прояву людської індивідуальності. Адвокат у соціальних мережах, Інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет повинен без агресії сприймати думки, поведінку, форми самовираження та спосіб життя іншої людини або/та опонента, які відрізняються від його власних.

В той же час, колегія суддів зазначає, що враховуючи положення статті 52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", встановлення факту вчинення адвокатом дисциплінарного проступку або відсутність складу дисциплінарного проступку в діях адвоката, що є підставою для прийняття дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури відповідних рішень, є виключним повноваженням зазначених органів адвокатського самоврядування.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

При цьому рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № справа №826/5980/17.

Проаналізувавши оскаржуване рішення КДКА Київської області, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що останнє прийнято з урахуванням всіх наявних матеріалів та обставин, наданих та наявних у КДКА Київської області на час прийняття рішення, які були предметом розгляду під час дисциплінарного провадження у КДКА.

Зокрема, колегія суддів зазначає, що при винесенні оскаржуваного рішення КДКА Київської області, було враховано наявність в діях адвоката складу вчинення адвокатом дисциплінарного проступку, що згідно діючого законодавства є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, надано належну оцінку доводам, викладеним у скарзі, матеріалам дисциплінарної справи.

Враховуючи вищевикладене, є вірним висновок Окружного адміністративного суду міста Києва про те, рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 25.09.2019 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю на строк один рік адвоката ОСОБА_1 , є правомірним та обґрунтованим.

Стосовно доводів апелянта , які обґрунтовані порушенням КДКА Київської області процедури розгляду скарги ГО Стоп Нелегал на адвоката ОСОБА_1, колегія суддів відхиляє, оскільки матеріалами справи не підтверджується жодне твердження позивача, а саме стосовно клопотань про відкладення розгляду скарги з підстав вказаних в них, не підтверджуються доказами, які б свідчили про обов`язковість прийняття участі у судовому засіданні в м. Відні (до матеріалів справи не надано виклику або повістки суду) та конференції адвокатів Міжнародної асоціації адвокатів в м. Сеул (Рада суддів України не приймала участі в даній конференції та не уповноважувала адвоката ОСОБА_1 бути на ній присутнім). Відношення таких відряджень до професійної діяльності позивачем не доведено.

Крім того, слід звернути увагу на ті обставини, що відповідно до правил п. 41 "Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. У випадку розгляду справи присяжними у своєму зверненні до присяжних суддя повинен чітко пояснити факти та питання, які присяжні повинні вирішити.

Таким чином, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді А.Ю. Кучма

Л.В. Бєлова

Повний текст постанови складено 30 червня 2020 року.