Постанова

від 22.06.2020 по справі 1.380.2019.006203

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.006203 пров. № А/857/5509/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,

за участі секретаря судового засідання Хітрень О.Ю.,

представник позивача: Вощипенець А.І.

представник відповідача: Рихвицький Р.А.

представник третьої особи: Соколовський І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Соколовського Ігоря Олеговича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року у справі № 1.380.2019.006203 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Федіва Романа Миколайовича, головного інспектора будівельного нагляду відділу за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Хар Марти Іванівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради, ОСОБА_1 про визнання протиправними і скасування рішень,-

суддя в 1-й інстанції - Качур Р.П.,

час ухвалення рішення - 17 год. 19 хв.,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складання повного тексту рішення - 27.03.2020,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася в суд з адміністративним позовом до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Федіва Романа Миколайовича (далі також - інспектор ДАБІ Федів Р.М.), головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України у Львівській області Хар Марти Іванівни, Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі також - інспектор ДАБІ Хар М.І.). з вимогами про:

- визнання протиправним та скасування Рішення № 60-мб/1 Про скасування будівельного паспорту № БП-089-2019 від 20.06.2019 на будівництво індивідуального житлового будинку на вул. Кримській, АДРЕСА_1 м. АДРЕСА_2 , прийняте 17.10.2019 головними інспекторами будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Федівим Р.М. та ОСОБА_3 ;

- визнання протиправним та скасування Рішення № 60-мб/2 Про скасування будівельного паспорту № БП-090-2019 від 20.06.2019 на будівництво індивідуального житлового будинку на вул. АДРЕСА_2 , прийняте 17.10.2019 головними інспекторами будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Федівим Р.М. та ОСОБА_3 ;

- визнання протиправним та скасування Рішення № 60-мб/З Про скасування будівельного паспорту № БП-091-2019 від 20.06.2019 на будівництво індивідуального житлового будинку на вул. АДРЕСА_2 , прийняте 17.10.2019 головними інспекторами будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Федівим Р.М. та ОСОБА_3 ;

- визнання протиправним та скасування Рішення № 60-мб/4 Про скасування будівельного паспорту № БП-092-2019 від 20.06.2019 на будівництво індивідуального житлового будинку на вул АДРЕСА_2 , прийняте 17.10.2019 головними інспекторами будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Федівим Р.М. та ОСОБА_3 ..

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що зроблені ними в ході позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил висновки відповідачів не відповідають фактичним обставинам справи, а оскаржувані рішення є протиправними. Зокрема зазначає, що при прийнятті рішень інспектори не розібралися в різниці між індивідуальними одноквартирними житловими будинками, що примикають (приблоковуються) один до одного і багатоквартирним будинком зблокованого типу. Вважає, що спроектовані позивачкою будинки відповідають даному в ДБН визначенню одноквартирний житловий будинок - індивідуальний житловий будинок, що має прибудинкову ділянку .

Ухвалами суду від 02.12.2019 та від 24.12.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради (далі також - УАУ ДМ Львівської МР) та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 .

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду Івано-Франківського окружного адміністративного суду 17 березня 2020 року задоволено повністю адміністративний позов.

Стягнуто на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3073,60 грн..

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, вважаючи його незаконним та таким, що винесене із грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, та таким що підлягає скасуванню, його оскаржила Державна архітектурно-будівельна інспекція України (ДАБІ України), подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене нею рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що будівельний паспорт не надає замовнику право на виконання підготовчих робіт та будівельних робіт, оскільки право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт набувається на підставі поданого до уповноваженого органу повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельних паспортів, однак така позиція суду спростовується положеннями Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 № 103, згідно п.2.16 якого, після направлення замовником відповідно до статті 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідних органів Держархбудінспекції будівельний паспорт є підставою для виконання будівельних робіт.

Зазначає, що департамент ДАБІ у Львівській області є органом державного архітектурно-будівельного нагляду, а Управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради є об`єктом нагляду у розумінні положень Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , тому вважає помилковим висновок суду про те, що будівельні паспорти не є рішеннями об`єкту нагляду, натомість вважаючи рішенням суб`єкта владних повноважень реєстрацію Інспекцією ДАБІ у м. Львові повідомлень про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі зазначених будівельних паспортів .

Також вважає хибним висновок суду першої інстанції, що отримуючи документи для забудови земельної ділянки, позивач не мала застережень чи обтяжень, встановлених уповноваженим органом чи законодавством України. Позивачкою виконані всі необхідні дії щодо отримання на законних підставах необхідних документів для забудови відповідно до діючого законодавства, а будь-яких зауважень на час реєстрації повідомлень про початок будівельних робіт з боку уповноважених органів не було.

Крім того, вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, уповноважені органи містобудування та архітектури та інші суб`єкти містобудування не наділені повноваженнями щодо скасування (анулювання) будівельного паспорту, видачі нового будівельного паспорта замовнику з будь-яких підстав (в тому числі з підстав порушення будівельних норм, державних стандартів і правил.

Вказує на безпідставність тверджень суду про відсутність з боку позивача порушень ДБН.

Також звертає увагу, що суд першої інстанції не надав оцінки й іншим обставинам, на які посилались у своїх доводах учасники справи, зокрема, невідповідності схем забудови скасованих будівельних паспортів іншим параметрам, описаним в п.2.10 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки ; невідповідність фактичної забудови вимогам ст.27 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності ; доводів учасників справи щодо застосування до спірної забудови понять індивідуального житлового будинку , садибного будинку , блокованих будинків , зблокованого будинку та їх визначення законом.

Зазначає про безпідставний вихід судом першої інстанції за межі підстав позову та надання оцінки тим обставинам, які не доводились, що стосується правового визначення органів державного архітектурно-будівельного нагляду та контролю, об`єкта нагляду, правового характеру повідомлень про початок будівельних робіт та повноважень на скасування будівельних паспортів.

З ухваленим рішення суду у цій справі також не погодився ОСОБА_4 . ОСОБА_5 , який залучений у справу як третя особа без самостійних вимог на предмет спору. Вважає оскаржуване рішення необґрунтованим, а тому просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга третьої особи у своїх доводах за змістом співпадає з доводами, наведеними в апеляційній скарзі ДАБІ України на це ж рішення.

Позивач подав відзив на апеляційні скарги ДАБІ України та третьої особи - ОСОБА_1 , у якому зазначає, що скасування державою (державним органом) по причині неправомірності видачі державою (державним органом) приватній особі будівельних паспортів, по яких цією особою вже були подані повідомлення про початок виконання будівельних робіт та розпочаті будівельні роботи, суперечить правам та інтересам приватної особи та принципу належного урядування. Вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, постановленим з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційних скарг безпідставними, суб`єктивними, надуманими, помилковими і неправдивими, що не відповідають фактичним обставинам справи та чинному законодавству. Просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а оскаржуване ними рішення суду залишити без змін.

Згідно з ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено і такі обставини підтверджуються матеріалами справи, що 19.04.2019 ОСОБА_2 звернулася до Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради із чотирма заявами про отримання будівельних паспортів.

20.06.2019 на підставі отриманих документів УАУ ДМ Львівської МР замовнику ОСОБА_2 видано:

- будівельний паспорт № БП-089-2019 від 20.06.2019 на будівництво індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_2 (кадастровий номер земельної ділянки 4610136600:07:007:0165);

- будівельний паспорт № БП-090-2019 від 20.06.2019 на будівництво індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_3 . Кримській, АДРЕСА_1 Львів (кадастровий номер земельної ділянки 4610136600:07:007:0163);

- будівельний паспорт № БП-091-2019 від 20.06.2019 на будівництво індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_3 . АДРЕСА_1 Львів (кадастровий номер земельної ділянки 4610136600:07:007:0165);

- будівельний паспорт № БП-092-2019 від 20.06.2019 на будівництво індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1 Львів (кадастровий номер земельної ділянки 4610136600:07:007:0165).

Кожна із земельних ділянок, відповідно до витягів з Державного земельного кадастру від 05.12.2018 та Інформації від 15.04.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

На підставі зазначених будівельних паспортів позивач подала повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельних паспортів, які були зареєстровані Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові 30.07.2019 за №№ ЛВ 061192111680, ЛВ 061192111693, ЛВ 061192111718, ЛВ 061192111742.

12.09.2019 за вх. № 1013/19/4-892 на адресу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області надійшла заява від ОСОБА_1 щодо скасування будівельних паспортів, виданих позивачу.

Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Федівим Р.М. та головним інспектором будівельного нагляду відділу за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Хар М.І. на підставі наказу ДАБІ України Про проведення позапланової перевірки від 02.10.2019 № 1104 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

За результатами проведеної перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 17.10.2019 № 60-мб, згідно якого встановлено, що видача замовнику ОСОБА_2 чотирьох будівельних паспортів на забудову суміжних земельних ділянок зблокованими будинками порушує вимоги ч. 1 ст. 27 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , вимоги п. 2.9 та п. 2.10 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Мінрегіону від 05.07.2011 № 103.

На підставі цього Акта перевірки інспекторами ДАБІ Федівим Р.М. та Хар М.І ОСОБА_6 17.10.2019 прийнято:

- рішення № 60-мб/1 Про скасування будівельного паспорту № БП-089-2019 від 20.06.2019 на будівництво індивідуального житлового будинку на вул. Кримській, АДРЕСА_2 ;

- рішення № 60-мб/2 Про скасування будівельного паспорту № БП-090-2019 від 20.06.2019 на будівництво індивідуального житлового будинку на вул. Кримській, 57 м. Львів ;

- рішення № 60-мб/З Про скасування будівельного паспорту № БП-091-2019 від 20.06.2019 на будівництво індивідуального житлового будинку на вул. Кримській, 57 м. Львів ;

- рішення № 60-мб/4 Про скасування будівельного паспорту № БП-092-2019 від 20.06.2019 на будівництво індивідуального житлового будинку на вул. Кримській, АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 .

Вважаючи такі рішення протиправними, позивач за захистом звернулася із вказаною позовною заявою до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що для отримання будівельних паспортів позивачем було надано пакет документів відповідно до вимог Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки та отримано будівельні паспорти з вимогами до забудови земельної ділянки, на підставі яких зареєстровано повідомлення про початок будівельних робіт, внаслідок чого у позивача відповідно до статті 33 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності виникли законні підстави для виконання будівельних робіт. Отримуючи документи для забудови земельної ділянки, позивач не мала застережень чи обтяжень, встановлених уповноваженим органом чи законодавством України. Позивачем виконані всі необхідні дії щодо отримання на законних підставах необхідних документів для забудови відповідно до діючого законодавства і будь-яких зауважень на час реєстрації повідомлень про початок будівельних робіт з боку уповноважених органів не було. При вирішенні спору, суд врахував, що скасування будівельного паспорта не передбачено нормами Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекції України. Разом з тим, суд першої інстанції вказав, що будівельні паспорти, замовником яких була позивач, вичерпали свою дію шляхом реєстрації 30.07.2019 повідомлень про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельних паспортів. Тому у спірних правовідносинах рішенням суб`єкта владних повноважень є реєстрація Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові 30 липня 2019 року за №№ ЛВ 061192111680, ЛВ 061192111693, ЛВ 061192111718, ЛВ 061192111742 повідомлень про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельних паспортів. За наведених обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувані рішення №№60-мб/1, 60-мб/2, 60-мб/3, 60-мб/4 від 17.10.2019 про скасування будівельних паспортів є протиправними та підлягають скасуванню, вважаючи при тому, що відповідачі при їх винесенні діяли всупереч чинному законодавству.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження Департаменту ДАБІ у Львівській області у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, Законом України Про регулювання містобудівної діяльності №3038-VI від 17.02.2011 (тут і далі - Закон №3038-VI у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно частини 1 статті 41 Закону №3038-VІ державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки серед іншого є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 41-1 Закону №3038-VІ державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Згідно ч. 2 ст. 41-1 Закону №3038-VІ державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з положеннями частини 3 статті 41-1 Закону № 3038-VI з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду; витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.

Частиною 4 статті 41-1 Закону № 3038-VI передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; вносити подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об`єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося; скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 698 (далі - Порядок № 698), встановлює механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 698 нагляд здійснюється ДАБІ через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок. Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 698 основними завданнями нагляду є: 1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України Про архітектурну діяльність , органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; 2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об`єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів; 3) притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.

Отже, державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється посадовими особами ДАБІ України (суб`єкт нагляду) з метою перевірки дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, іншими органами (об`єкт нагляду), що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року у справі № 813/2243/17.

Матеріалами справи встановлено, що посадовими особами ДАБІ у Львівській області було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил Управлінням архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради, за результатами проведення якої встановлено, що видача замовнику ОСОБА_2 чотирьох будівельних паспортів на забудову суміжних земельних ділянок зблокованими будинками порушує вимоги ч. 1 ст. 27 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , вимоги п. 2.9 та п. 2.10 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 № 103, на підставі чого відповідачами прийняті оскаржувані рішення.

Провівши дослідження скасованих відповідачем будівельних паспортів видно, що будинки запроектовані на земельних ділянках, що належать позивачу на праві приватної власності, заплановані окремими, автономними, згідно ескізів наміру забудови не матимуть спільних приміщень, конструктивних елементів, комунікацій, по кожному із чотирьох будинків окремо розроблено технічні умови приєднання до газорозподільної системи та інших міських мереж.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 3038-VI забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Згідно частини другої цієї статті проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об`єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

За приписами частини першої статті 36 Закону № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється (ч. 2 ст. 36 Закону № 3038-VI).

На виконання статті 27 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України № 103 від 5 липня 2011 року затверджено Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - Порядок № 103).

Відповідно до пункту 1.2 Порядку № 103 будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Згідно із пунктом 2.1 Порядку № 103 видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Як визначає пункт 2.3 Порядку № 103 уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Згідно п. 2.9 Порядку № 103 до складу будівельного паспорта входять пакет документів, наданий замовником відповідно до пунктів 2.1, 2.2 цього розділу; схема забудови земельної ділянки, наведена у додатку 3 до цього Порядку; пам`ятка замовнику індивідуального будівництва.

Пунктом 2.4 Порядку № 103 передбачено, що пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу; невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Пунктом 2.10 Прядку № 103 визначено, що у схемі забудови земельної ділянки визначається місце розташування запланованих об`єктів будівництва, червоні лінії, лінії регулювання забудови, під`їзди до будівель і споруд, відстань від об`єкта будівництва до вулиць (доріг), мінімальні відстані від об`єкта будівництва до меж земельної ділянки, а також будівель і споруд, розташованих на суміжних земельних ділянках, місця підключення до інженерних мереж (за наявності).

Згідно пунктів 2.12 та 2.14 Порядку № 103 будівельний паспорт підписується керівником відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури та реєструється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у журналі реєстрації будівельних паспортів.

Після направлення замовником відповідно до статті 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідних органів Держархбудінспекції будівельний паспорт є підставою для виконання будівельних робіт (п.2.16 Порядку № 103).

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що уповноважений орган, отримавши заяву разом із пакетом документів для надання будівельного паспорту, має перевірити подані документи, надати їм оцінку та визначити відповідність вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. На підставі такої оцінки уповноважений орган приймає одне з рішень: про надання будівельного паспорта, про повернення документів з підстав, визначених Порядком № 103. До виданого будівельного паспорта також можуть вноситися зміни на підставі заяви зацікавленої особи з підстав, визначених Порядком № 103.

Як встановлено судом на підставі наявних у справі доказів, для отримання будівельних паспорті позивачем (заявником) було надано пакет документів відповідно до вимог вищезазначеного Порядку № 103 та отримано будівельні паспорт з вимогами до забудови земельної ділянки, на підставі яких зареєстровано повідомлення про початок будівельних робіт, внаслідок чого у позивачки відповідно до статті 33 Закону № 3038-VI виникли законні підстави для виконання будівельних робіт.

Отримавши документи для забудови земельної ділянки, позивач не мала застережень чи обтяжень, встановлених уповноваженим органом чи законодавством України. При тому, позивачем виконані всі дії щодо отримання на законних підставах необхідних документів для забудови відповідно до діючого законодавства і будь-яких зауважень на час реєстрації повідомлень про початок будівельних робіт з боку уповноважених органів не було.

Також з урахуванням наведених норм необхідно погодитись із висновком суду першої інстанції, що будівельний паспорт є документом, який містить дані містобудівних та архітектурних вимог індивідуального будівництва, на підставі якого у визначених законодавством випадках здійснюється будівництво. Водночас, будівельний паспорт не надає замовнику право на виконання підготовчих робіт та будівельних робіт, оскільки право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт набувається на підставі поданого до уповноваженого органу повідомлення про початок будівельних робіт.

Отож, будівельні паспорти є ненормативними актами, замовником яких виступала ОСОБА_2 , вичерпали свою дію шляхом реєстрації 30.07.2019 повідомлень про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельних паспортів, а отже таке рішення вже не може бути змінено або скасовано органом, який його прийняв.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, наведеною у постановах Верховного Суду від 28 листопада 2019 року при перегляді справи №607/9853/18 та від 09 квітня 2020 року при перегляді справи №810/899/17, яка в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України підлягає врахуванню при розгляді справи.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що положення Порядку №103 не містить норм, які уповноважують органи містобудування та архітектури та інші суб`єкти містобудування не наділені повноваженнями щодо скасування (анулювання) будівельного паспорту, видачі нового будівельного паспорта замовнику з будь-яких підстав (в тому числі з підстав порушення будівельних норм, державних стандартів і правил).

Крім того, скасування будівельного паспорта не передбачено нормами Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекції України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 № 439/2011.

Згідно п. 23 Порядку № 698 за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки за формою згідно з додатком 4.

Пунктом 32 Порядку № 698 передбачено, що коли рішення об`єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

Про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об`єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.

Інформація про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

У разі зупинення дії рішення об`єкт нагляду вживає заходів щодо усунення порушень, зазначених у рішенні про зупинення, та про результати повідомляє головному інспектору будівельного нагляду, який прийняв таке рішення.

Отже, до повноважень головних інспекторів будівельного нагляду в межах здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за наслідками проведення позапланових перевірок об`єктів нагляду на предмет відповідності їх рішень вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та, у разі виявлення порушень об`єктами нагляду цих вимог, скасування чи зупинення дії прийнятих ними рішень.

Разом з тим, будівельні паспорти від 20.06.2019 № БП-089-2019, № БП-090-2019, № БП-091-2019, № БП-092-2019, як встановлено судом, не є рішеннями об`єкту нагляду, а визначають комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального житлового будинку. Такими рішенням суб`єкта владних повноважень є реєстрація Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові 30 липня 2019 року за №№ ЛВ 061192111680, ЛВ 061192111693, ЛВ 061192111718, ЛВ 061192111742 повідомлень про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі зазначених будівельних паспортів.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів доброго врядування і належної адміністрації (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до якості закону).

У пунктах 70-71 рішення по справі Рисовський проти України (29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу належного урядування , зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, пункту 72, Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74 і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 119).

Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58, Ґаші проти Хорватії (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, Трґо проти Хорватії (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункту 67). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип належного урядування може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (наприклад, рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (зазначені вище рішення у справах Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 53 та Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 38).

Отже, скасування державою (державним органом) по причині неправомірності видачі державою (державним органом) приватній особі будівельних паспортів, по яких цією особою вже були подані повідомлення про початок виконання будівельних робіт та розпочаті будівельні роботи, суперечитиме правам та інтересам приватної особи та принципу належного урядування.

На цій підставі колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що оскаржувані рішення відповідачів №№60-мб/1, 60-мб/2, 60-мб/3, 60-мб/4 від 17.10.2019 про скасування будівельних паспортів є протиправними і такими, що підлягають скасуванню.

Одним із доводів апеляційних скарг виступає те, що при розгляді справи суд не дослідив факту подання позивачем повідомлень про початок виконання будівельних робіт на підставі скасованих в подальшому будівельних паспортів, а також факт подальшого скасування цих повідомлень Інспекцією ДАБК у м. Львові, однак надав оцінку цим обставинам у оскаржуваному рішенні.

Колегія суддів вважає, що такі твердження не відповідають дійсності та матеріалам справи. Зокрема, в позовній заяві позивач повідомила суд про подання нею Інспекції ДАБК у м. Львові повідомлень про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельних паспортів, які були зареєстровані Інспекцією ДАБК у м. Львові 30.07.2019 за №№ ЛВ 061192111680, ЛВ 061192111693, ЛВ 061192111718, ЛВ 061192111742, а також те, що вона розпочала будівництво індивідуальних житлових будинків на належних їй земельних ділянках. У додатках до позовної заяви надала суду копії цих повідомлень, які разом з іншими доказами були предметом досліджені. Також у позовній заяві надано інформацію про подальше скасування Інспекцією ДАБК цих повідомлень 23.10.2019 з причини скасування будівельних паспортів. Крім того, скасування повідомлень позивач вважає неправомірним, однак зазначені повідомлення скасовані іншим органом, який не є відповідачем у даній справі, та іншими рішеннями після скасування відповідачами будівельних паспортів, що не давало можливості позивачу зазначити їх підставами позову.

Також колегія суддів не приймає до уваги доводи скарг щодо перевищення загальної площі забудови як такі, що не відповідають нормам матеріального права, оскільки згідно частини 1 статті 27 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності в редакції, чинній на дату видачі будівельних паспортів, будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. За матеріалами справи позивачем 20 червня 2019 року було отримано чотири будівельних паспорти на будівництво 4-х індивідуальних житлових будинків на 4-х окремих земельних ділянках, площею кожного з яких не перевищувала встановлену у ч. 1 ст. 27 Закону №3038-VI допустиму норму.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії , параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Приймаючи до уваги встановлене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку з повним встановленням обставин справи та дотриманням норм матеріального і процесуального права про визнання оскаржуваних рішень відповідача протиправними і такими, що підлягають скасуванню та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги. Доводи апеляційної скарги таких висновків суду не спростовують, а зводяться до їх переоцінки.

Відповідно до ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення необхідно залишити без змін.

Судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ч. 3 ст.243, ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст.ст. 322, 325, 329 КАС України , суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Соколовського Ігоря Олеговича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року у справі № 1.380.2019.006203 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді М. А. Пліш Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 01 липня 2020 року.