Рішення

від 19.06.2020 по справі 202/35812/13-ц

АПОСТОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 202/35812/13-ц

2/171/101/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 червня 2020 року м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Хоруженко Н.В.,

за участю секретаря: Харченко О.М.,

відповідача - ОСОБА_1 ,її представника - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Апостолове цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до Публічного Акціонерного товариства "Акцент-Банк", ОСОБА_3 , правонаступником якої є ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Публічного Акціонерного товариства "Акцент-Банк", ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості. Вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 договору №DNH4KS03300070 від 06.05.2005 року відповідач отримала кредит у розмірі 13446,12 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 06.05.2008 року. Однак свої зобов`язання належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 30.08.2013 року має заборгованість у розмірі 80867,28 грн., яка складається з наступного: 5991,06 грн. - заборгованість за кредитом; 27454,52 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 47421,70 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором. Крім того, вимоги до відповідачки ОСОБА_3 , що випливають зі вказаного договору, були забезпечені шляхом укладання з відповідачем ПАТ Акцент-Банк договору поруки у розмірі 10000,00 грн. Тому, на підставі викладеного позивач просить стягнути з ОСОБА_3 , суму заборгованості у розмірі 70867,28 за кредитним договором №DNH4KS03300070 від 06.05.2005 року, стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача суму 10000,00 грн., стягнути з ОСОБА_3 , витрати на юридичну допомогу в сумі 3200,00 грн. та судові витрати.

19.11.2013 року ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська справу призначено до судового розгляду.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 03.12.2013 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк задоволено частково.

Ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 18.04.2018 року заочне рішення від 03.12.2013 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до Публічного Акціонерного товариства "Акцент-Банк", ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано і призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

06.09.2018 року ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_1 залучено в якості відповідача до участі у справі як правонаступника після померлої ОСОБА_3

23.04.2019 року на адресу суду надійшли пояснення представника позивача АТ КБ ПриватБанк згідно яких зазначає, що 06.05.2005 року між ПАТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №DNH4KS03300070 за умовами якого банк надає позичальнику строковий кредит у сумі 13446,12 грн. на термін 36 місяців по 06.05.2008 рік включно із сплатою відсотків за його користування в розмірі 2,09% у місяць, на суму залишку заборгованості по кредиту. 20.10.2010 року з відповідачем ПАТ Акцент-Банк було укладено договір поруки №167, згідно якого розмір відповідальності Поручителя перед кредитором обмежується сумою у розмірі 10000.00 грн. Банком зобов`язання за кредитним договором виконані в повному обсязі. В наслідок неналежного виконання зобов`язань за кредитним договором позивач змушений був звернутися до суду за захистом порушеного права. Доводи ОСОБА_1 , зазначені в заяві про перегляд заочного рішення, з приводу того, що вказаний кредитний договір не був укладений, товар не був отриманий, а ЧП Альтернатива-Центр ніколи не існувало не підкріплені жодними належними та допустимими доказами. Згідно свідоцтва про смерть від 22.07.2014 року ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис. Згідно укладеного між спадкоємцями ( ОСОБА_1 та ОСОБА_6 ) договору з урахуванням домовленості між сторонами договору та зміни розміру часток та з метою виділу успадкованих часток в натурі до ОСОБА_1 перейшла заборгованість згідно претензії кредитора від 14.01.2015 року за №50511LFZ36190 за кредитним договором від 13.06.2005 року №DNH4KS03300070 в сумі 98852,98 грн. З інформації, поданої на виконання ухвали суду ПАТ КБ ПриватБанк встановлено, що між ОСОБА_3 ) та ПАТ КБ ПриватБанк укладено договір №DNH4KS03300070від 06.05.2005 року, дата договору 13.06.2005 року під час написання претензії кредитора вказана помилково, а сума боргу, номер договору зазначено вірно, правильною є дата договору 06.05.2005 року. Приймаючи зобов`язання за договором про поділ спадкового майна від 17.04.2015 року, сторони (спадкоємці ОСОБА_1 та ОСОБА_6 ) визнали дійсність кредитного договору та, відповідно до вимог чинного законодавства, ОСОБА_1 визнаний обов`язок щодо його виконання. Тому, на підставі викладеного просить задовольнити вимоги АТ КБ ПриватБанк в повному обсязі.

Згідно ухвали Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 27.06.2019 року справу передано на розгляд по територіальності до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 20.08.2019 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до Публічного Акціонерного товариства "Акцент-Банк", ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 21.10.2019 року задоволено клопотання відповідача та витребувано від АТ КБ ПриватБанк та ПАТ Акцент-Банк докази.

Представник позивача в судове засідання не з`явився про день, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача АТ "Акцент-Банк" в судове засідання не з`явився, про день, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача адвокат Кононенко О.В. в судовому засідання просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки ОСОБА_3 кредитний договір з позивачем не підписувала, в договорі стоїть не її підпис, а підпис іншої особи, в договорі відсутні дані про перерахування коштів в сумі 13446,12 грн. та відсутній спосіб погашення заборгованості, крім того, зазначив, що позивачем не надано докази на підтвердження факту перерахування коштів на рахунок ПП Альтернатива-Центр в сумі 10843,65 грн., крім того, ні ПП Альтернатива-Центр , ні ТОВ Приват-Кредит ніколи не існувало, а тому позивач не міг перераховувати їм кошти, а ОСОБА_3 не могла отримати товар, вказаний в договорі. Також позивачем не надано докази на підтвердження тих обставин, що ОСОБА_3 були видані кредитні кошти, а також про отримання ОСОБА_3 товару, вказаного в договорі, що свідчить про те, що зазначений позивачем кредитний договір ніколи не укладався. Також зазначив, що банкам постановою ВСУ України заборонено в позасудовому порядку вимагати повернення позики за споживчими кредитами після закінчення терміну позовної давності, крім того, договір, на який посилається позивач, не містить істотних умов про умови кредитування. Просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Крім того, просив застосувати строк позовної давності до спірних правовідносин.

Суд, заслухавши правонаступника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 , дослідивши докази, надані сторонами, приходить до висновку, що в задоволені позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 06.05.2005 року між ПАТ КБ ПриватБанк , у теперішній час Акціонерне товариство Комерційний банк ПриватБанк , та ОСОБА_3 , було укладено кредитний договір № DNH4KS03300070, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику ОСОБА_3 для повного розрахунку за товар і сплати комісії ТОВ Приват-Кредит за даною угодою строковий кредит в сумі 13446,13 грн. на термін 36 місяців по 06.05.2008 року, включно, зі сплатою відсотків за його користування в розмірі 2,09 % на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту. Позичальник за даним договором доручила Банку здійснити списання кредитних засобів з позикового рахунку на користь продавця і Банку.

Відповідно до п.1.2 вказаного кредитного договору, погашення заборгованості за цим договором здійснюється в наступному порядку: щомісячно в період сплати, за який приймається період з 3 по 10 число кожного місяця, позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 537,67 грн. для погашення заборгованості за даним договором, яка складається із заборгованості за кредитом та відсотками, а також інші витрати Банку, відповідно до п.п.3.9, 3.18. Для виконання цього договору Банк відкриває позичальнику рахунок для зарахування коштів, спрямованих на погашення заборгованості НОМЕР_4.

Згідно п.1.3 договору, кредит надається Банком на наступні цілі: 1.3.1. придбання товарів, згідно з переліком, на загальну суму 10843,65 грн., 1.3.2. сплати комісії в розмірі 2602,48 грн. (з ПДВ).

Відповідно до п.1.4 договору, позичальник доручає Банку без додаткового узгодження перерахувати кредитні кошти в день надання в сумі 10843,65 грн. на поточний рахунок підприємства торгівельно-сервісної мережі ЧП Альтернатива-Центр , код 26508523, рахунок № НОМЕР_1 в ПриватБанк, МФО 305750, а також комісію в розмірі 2602,48 грн. на рахунок № НОМЕР_2 , МФО 305299 ТОВ Приват-Кредит .

Пунктом 3.2 вказаного договору визначено, що у разі порушення позичальником зобов`язання по погашенню кредиту позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 72% на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

Відповідно до п.7.1 договору № DNH4KS03300070, даний договір діє з моменту його укладення до повного виконання зобов`язань сторонами (т.1, а.с.9-11).

З метою забезпечення виконання ОСОБА_3 усіх грошових зобов`язань за кредитним договором, 20 жовтня 2010 року з відповідачем ПАТ Акцент-Банк було укладено договір поруки № 167, згідно якого розмір відповідальності Поручителя перед Кредитором обмежується сумою у розмірі 10 000 грн. 00 коп. Строк, в межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права або законного інтересу за цим договором, встановлюється протягом п`яти років.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 30.08.2013 року, заборгованість спадкодавця ОСОБА_3 перед Банком за кредитним договором № DNH4KS03300070 від 06.05.2005 року становила 80867,28 грн., яка складається з наступного: 5991,06 грн. - заборгованість за кредитом; 27454,52 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 47421,70 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Тому, позивач, який вважав своє право порушеним, мав можливість звернутись до суду з позовом до боржника про стягнення заборгованості, а відповідач по справі ОСОБА_3 , правонаступником якої є ОСОБА_1 , зобов`язана була задовольнити вимоги Банку.

Однак, 17.07.2014 року позичальник ОСОБА_3 ) померла (т.1, а.с.55).

Правонаступником померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальниці ОСОБА_3 є ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.608 ЦК України, зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Відповідно до ст.ст.1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язаннями у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця, таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржника за зобов`язанням.

Відповідно до ч.2 ст.1281 ЦК України, кредитору спадкодавця належить протягом шести місяців з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

02.08.2016 року ПАТ КБ ПриватБанк звернувся до суду з позовом доОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_6 , про стягнення боргу кредитором спадкодавця, який обґрунтував тим, що 06.05.2005 року між банком та ОСОБА_3 , а в подальшому - ОСОБА_3 , було укладено кредитний договір № DNH4KS03300070, згідно якого ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 13 446,12 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом згідно умов договору. 17.07.2014 року позичальник ОСОБА_3 померла. 31.01.2015 року банком направлено претензію кредитора до Апостолівської державної нотаріальної контори та 05.03.2015 року отримано відповідь про те, що спадкоємцями померлої ОСОБА_3 , які звернулись із заявами про прийняття спадщини, є відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_6 04.05.2016 року до спадкоємців ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було направлено лист - претензію, згідно яких позивач пред`явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано. Станом на дату смерті заборгованість спадкодавця ОСОБА_3 перед банком за кредитним договором № DNH4KS03300070 від 06.05.2005 року становить - 98852,98 грн., яка складається з наступного: 5991,06 грн. - заборгованість за кредитом, 31300,78 грн. - заборгованість за відсотками, 61561,14 грн. - заборгованість з пені . На підставі викладеного та у відповідності до положень статей 1218, 1219, 608, 1296, 1282 ЦК України позивач просить стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості за кредитним договором та сплачені судові витрати.

Рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 06.06.2019 року у задоволенні позову акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_6 , про стягнення боргу кредитором спадкодавця відмовлено.

Постановою Дніпровського Апеляційного суду від 18.11.2019 року рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 06.06.2019 року змінено в частині мотивів відмови в задоволенні позову, в іншій частині рішення суду залишено без змін.

Крім того, ОСОБА_1 зверталася до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства КБ Приватбанк , ОСОБА_6 , приватного нотаріуса Апостолівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Штефан Валентини Володимирівни про визнання договору про поділ спадкового майна частково недійсним, згідно якого просила визнати договір про поділ спадкового майна, що укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 , посвідчений приватним нотаріусом Апостолівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Штефан В.В., який зареєстровано в реєстрі № 452 від 17 квітня 2015 року частково недійсним в частині визнання кредитного боргу померлої ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) згідно претензії кредитора від 14 січня 2015 року за № 50511LFZ36190 за кредитним договором № DNHKS03300070 від 13 червня 2005 року та виключити з нього запис: Претензія кредитора від 14.01.2015 року, вих. № 50511LFZ36190. 13 червня 2005 року ОСОБА_3 (надалі - Боржник) та ПАТ КБ Приватбанк (надалі - Банк) уклали кредитний договір № DNHKS03300070, на теперішній час зобов`язання Боржником в повному обсязі не виконані, у зв`язку з чим за ним перед Банком рахується заборгованість, яка перейде з урахуванням домовленостей за цим договором ОСОБА_1 .

Рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 01.08.2018 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства КБ Приватбанк , ОСОБА_6 , приватного нотаріуса Апостолівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Штефан Валентини Володимирівни про визнання договору про поділ спадкового майна частково недійсним відмовлено.

Постановою Дніпровського Апеляційного суду від 20.02.2019 року рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 01.08.2018 року залишено без змін.

Суд вважає, що в судововму засіданні знайшов підтвердження факт укладення між стронами кредитного договору від 06.05.2005 року та фкт неналежного виконання відповідачем зобовязань за кредитним договором, що призвело до винекнення заборгованості.

Однак, за захистом свого порушеного права позивач звернувся більш ніж через пять років з дня закінчення строку договору - 04.11.2013 року.

У той же час представник відповідача заявляв клопотання про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин.

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, тому вимоги позивача про стягнення 70867,28 заборгованості за кредитним договором №DNH4KS03300070 від 06.05.2005 року, стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача суму 10000,00 грн. не підлягають задоволенню через сплив позовної давності, з огляду на наступне.

Згідно статті 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до вимог статті 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

За ч. 5 ст. 261 ЦК України, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до частин третьої і четвертої статті 267 ЦК України, позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Із матеріалів справи вбачається, що представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до суду заяву про застосування стоків позовної давності до даних правовідносин (том 1 а.с.222, том 2 а.с.18).

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання, та 06.05.2005 року, відповідно до договору № DNH4KS03300070, надав позичальнику ОСОБА_3 для повного розрахунку за товар і сплати комісії ТОВ Приват-Кредит строковий кредит в сумі 13446,13 грн. на термін 36 місяців, по 06.05.2008 року, включно, зі сплатою відсотків за його користування в розмірі 2,09 % на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту. Позичальник за даним договором доручила Банку здійснити списання кредитних засобів з позикового рахунку на користь продавця і Банку.

Відповідно до п.1.4 договору, позичальник доручає Банку без додаткового узгодження перерахувати кредитні кошти в день надання в сумі 10843,65 грн. на поточний рахунок підприємства торгівельно-сервісної мережі ЧП Альтернатива-Центр , код 26508523, рахунок № НОМЕР_1 в ПриватБанк, МФО 305750, а також комісію в розмірі 2602,48 грн. на рахунок № НОМЕР_2 , МФО 305299 ТОВ Приват-Кредит .

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позичальнику ОСОБА_3 позивачем було надано строковий кредит строком до 06.05.2008 року, включно. Із розрахукнку заборгованості за кредитним договором, наданим позивачем, вбачається, що останній платіж за кредитним договором позичальник здійснила 06.06.2006 року.

Отже, дізнавшись про порушення свого права, починаючи з 07.05.2008 року, позивач, в межах строків позовної давності, тобто до 07.05.2011 року, мав звернутися з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором протягом трьох років, проте, як вбачається із матеріалів справи, з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_3 , за її життя, позивач звернувся до суду поза межами трирічного строку.

Отже, з позовом 04.11.2013 року до Публічного Акціонерного товариства "Акцент-Банк", ОСОБА_3 про стягнення заборгованості позивач звернувся з порушенням строків позовної давності.

Виходячи із вищевикладеного, та оцінюючи докази в їх сукупності, суд не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі, та зобовязаний в позові відмовити у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позивачу відмовлено в позові, то судові витрати не відшкодовуються.

На підставі ст.ст.11, 15-16, 252-257, 259, 261, 267, 509-510, 525, 526, 608, 610, 611, 625, 1048-1050, 1054, 1216, 1218, 1281 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" - відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складання повного тексту безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги через Апостолівський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення скласти протягом 10 днів.

СуддяН. В. Хоруженко